Рішення № 24564856, 05.06.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/39/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа № 5009/1048/12

за позовом Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до Повного товариства "Діана" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-В)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_1- довіреність № 15/27 від 03.01.2012 р.,

ОСОБА_2 -довіреність № 13/27 від 03.01.2012 р.

від відповідача : Зенькович Є.Г. -керівник - виписка з ЄДР № 277097 від 27.10.2008 р.,

протокол № 2 від 17.01.1992 р.

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя звернувся в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Повного товариства "Діана", м. Запоріжжя основного боргу в розмірі 3595,14 грн. за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 470 від 01.10.2002р.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між Концерном "МТМ" в особі Філії Концерну «МТМ»Ленінського району та Повним товариством "Діана" договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 470 від 01.10.2002 р., за період вересень 2009 р. -січень 2010 р., березень 2010 р. -лютий 2011 р., квітень 2011 р. - листопад 2011 р. Концерном було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 3595,14 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався, направлену на його адресу Вимогу про погашення дебіторської заборгованості, залишив без відповіді та задоволення. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 538 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України та умови договору про постачання теплової енергії в гарячій воді № 470 від 01.10.2002, просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду від 20.03.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 24.04.2012 р.

В судовому засіданні 24.04.2012 р. позивачем була подана письмова заява за вих. № 1202-ю від 23.04.2012 р. про припинення провадження у справі у зв'язку зі сплатою відповідачем суми основного боргу у повному обсязі. На підтвердження оплати відповідачем суми боргу, позивачем було надано банківську виписку, згідно якої, 09.04.2012 р. відповідачем було перераховано позивачу 3600,00 грн.

Оскільки, присутній в судовому засіданні представник відповідача вказав суду на те, що, за його підрахунками, станом на дату подання позивачем позовної заяви сума основного боргу за договором була меншою ніж заявлена до стягнення сума, розгляд справи було відкладено до 17.05.2012 р., сторони зобов'язано провести звірку взаємних розрахунків за Договором.

Ухвалою суду від 17.05.2012 р., за клопотанням позивача, в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено на 15-ть днів до 05.06.2012 р. У зв'язку з тим, що вимоги суду щодо проведення звірки розрахунків сторонами належним чином виконані не були, розгляд справи було відкладено до 05.06.2012 р.

За клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. представник позивача надав письмові пояснення (вих. № 1434-Ю від 01.06.2012 р.), в яких зазначено, що кількість спожитої відповідачем теплової енергії визначалась розрахунковим способом. Всі розрахунки нарахувань відповідачу за теплову енергію були зроблені у відповідності з Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько - побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України від 14.12.1993 року (КТМ 204 України 244-94). Згідно ухвали господарського суду від 17.05.2012 р. було проведено звірку взаємних розрахунків між Філією Концерну „МТМ" Ленінського району та ПТ ..Діана", під час якої було виявлено, що за спірний період споживачу було нараховано 3661,31 грн. та сплачено 264,13 грн., а саме:

за лютий 2010 року споживачу нараховано 265,93 грн. та платіжним дорученням від 31 березня 2010 року було сплачено 300,00 грн.. В зв'язку з тим, що виникла переплата у розмірі 34,07 грн. даний залишок було зараховано як погашення заборгованості за спірний період;

за березень 2011 року споживачу було нараховано 269,94 грн., платіжним дорученням від 10.05.2011 року сплачено 500,00 грн. Залишок у розмірі 230,06 грн. зараховано, як сплата заборгованості за спірний період.

Посилаючись на викладене, позивач вказує, що заборгованість відповідача за спірний період по договору постачання теплової енергії в гарячій воді № 470 від 01.10.2002 року на момент подачі позовної заяви до господарського суду Запорізької області складала 3397,18 грн., яка була сплачена ним в повному обсязі платіжним дорученням від 09 квітня 2012 року.

Також, в судовому засіданні 05.06.2012 р. сторонами було надано суду Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого, станом на 30.03.2012 р., за даними позивача, відповідачу нараховано до сплати за спожиту теплову енергію 4197,18 грн., з урахуванням часткової оплати (800,00 грн.) борг відповідача складав 3397,18 грн. В свою чергу, за даними відповідача, за спірний період, ним було спожито теплової енергії на суму 3661,30грн., з урахуванням часткової оплати (800,00 грн.), борг становив 2861,30 грн.

В судовому засіданні 05.06.2012 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення суми 3397,18 грн. основного боргу, та відмови у задоволенні решти позовних вимог.

Матеріали справи свідчать, що 01.10.2002 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Ленінського району (Енергопостачальною організацією, позивачем у справі) та Повним товариством «Діана» (Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 470 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) на об'єкт теплопостачання -орендоване вбудоване приміщення по вул. Північне шосе, 3-А.

Відповідно до розділу 1 Договору Енергопостачальна організація зобов'язалась постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі Споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно із п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п. 6.3 Договору Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок на фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25-го числа, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації.

Підставою для розрахунків Споживача з Енергопостачальною організацією є Акт надання послуг, підписаний обома сторонами. (п. 6.4 Договору).

Згідно із п. 6.6 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Як вбачається із матеріалів справи, за період: вересень 2009 р. -листопад 2011 р. позивачем відповідачу було поставлено теплової енергії в гарячій воді на загальну суму 4197,18 грн., що підтверджується Актами приймання-передачі теплової енергії: від 30.09.2009 р. на суму 161,68 грн., від 31.10.2009 р. на суму 277,09 грн., від 30.11.2009 р. на суму 184,81 грн., від 31.12.2009 р. на суму 305,53 грн., від 31.01.2010 р. на суму 352,38 грн., від 28.02.2010 р. на суму 265,93 грн., від 31.03.2010 р. на суму 230,20 грн., від 30.04.2010 р. на суму 17,72 грн., від 31.05.2010 р. на суму 20,60 грн., від 30.06.2010 р. на суму 20,60 грн., від 31.07.2010 р. на суму 20,60 грн., від 31.08.2010 р. на суму 20,60 грн., від 30.09.2010 р. на суму 20,60 грн., від 31.10.2010 р. на суму 117,67 грн., від 30.11.2010 р. на суму 136,98 грн., від 31.12.2010 р. на суму 265,44 грн., від 31.01.2011 р. на суму 352,15 грн., від 28.02.2011 р. на суму 342,74 грн., від 31.03.2011 р. на суму 269,94 грн., від 30.04.2011 р. на суму 118,91 грн., від 31.05.2011 р. на суму 23,34 грн., від 30.06.2011 р. на суму 23,34 грн., від 31.07.2011 р. на суму 23,34 грн., від 31.08.2011 р. на суму 23,34 грн., від 30.09.2011 р. на суму 23,34 грн., від 31.10.2011 р. на суму 154,52 грн., та від 30.11.2011 р. на суму 423,79грн.

На оплату поставленої теплової енергії позивачем відповідачу були направлені відповідні рахунки.

Направлення на адресу відповідача вказаних Актів приймання-передачі теплової енергії та рахунків, підтверджується долученими до матеріалів справи копіями поштових реєстрів.

Проте, в строки, передбачені Договором, відповідач належним чином оформлені акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період, позивачу не повернув, заперечень щодо нарахувань, зазначених в рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії, не надав.

За отриману теплову енергію відповідач розрахувався частково. Згідно долучених до матеріалів справи копій квитанцій № К2/0/32 від 30.03.2010 р. (на суму 300,00 грн. з призначенням платежу - за теплову енергію за лютий 2010 р.) та № К2/6/101 від 06.05.2011р. (на суму 500,00 грн., з призначенням платежу за теплову енергію за березень 2011 р.), відповідач частково погасив заборгованість за Договором в загальній сумі 800,00грн.

Позовна вимога про стягнення з ПТ «Діана»3595,14 грн. основного боргу за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 470 від 01.10.2002 р. стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами пунктів 6.3 та 6.6 Договору Енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає Споживачу рахунок на фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладну. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25-го числа, наступного за розрахунковим, повернути його Енергопостачальній організації. Споживач зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок Енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з вересня 2009 р. по листопад 2011 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 4197,18 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.

Доказом направлення відповідачу зазначених вище рахунків та актів є наявні в матеріалах справи поштові реєстри.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав. Платежами, здійсненими 30.03.2010 р., відповідачем в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в лютому 2010 р. було перераховано позивачу 300,00 грн., та 06.05.2011 р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості за спожиту теплову енергію в березні 2011 р. було перераховано позивачу 500,00 грн., всього на суму 800,00 грн.

Таким чином, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, основний борг відповідача складав 3397,18 грн., а не 3595,14 грн., як зазначалось позивачем в позовній заяві.

Разом з тим, після звернення із позовом до суду відповідач погасив заборгованість, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача суму 3600,00 грн. основного боргу, що підтверджується наданим відповідачем платіжним дорученням № 153045945 від 09.04.2012 р. на суму 3600,00 грн.

Відповідно до приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження у справі за вимогою про стягнення 3397,18 грн. основного боргу, слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

В частині вимоги про стягнення решти суми основного боргу (197,96 грн.), в задоволенні позову слід відмовити, як заявленої безпідставно.

Крім того, господарський суд Запорізької області відхиляє клопотання позивача в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, як процесуально необґрунтоване, оскільки заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, які підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень (неможливості) виконання судового рішення. В даному випадку, не зазначено конкретне майно відповідача та його розрахункові рахунки, на які необхідно накласти арешт та не обґрунтовано, яким чином ці заходи забезпечуватимуть фактичну реалізацію мети його вжиття. Всупереч ст. 66 ГПК України жодних доказів у підтвердження факту, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, до суду заявником не надано. До того ж, піддані арешту кошти або майно слід обмежувати тільки розміром суми позову, проте позивач просить накласти арешт на все майно відповідача та на грошові кошти, що знаходяться на його розрахункових рахунках.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», витрати по сплаті судового збору розподіляються наступним чином: в частині вимоги, за якою провадження у справі припинено -судовий збір підлягає поверненню з державного бюджету на користь позивача в сумі 1594,37 грн.; в частині вимоги, за якою у позові відмовлено -судовий збір в сумі 15,13 грн., покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження у справі № 5009/1048/12 за позовною вимогою про стягнення суми 3397,18 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині вимог у позові відмовити.

Видати ухвалу на повернення Концерну "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69065, м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А, код ЄДР 32121458) з державного бюджету України суми 1594 грн. 37 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 08.06.2012 р.

Суддя М.В. Мірошниченко