Рішення № 24564770, 07.06.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "07" червня 2012 р. Справа № 18/5007/50/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 22.08.2011р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельної компанії "Полісся-Продукт" (м.Житомир)

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Цюрупи (с.Андрушки Попільнянського району)

про стягнення 37663,22грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 37663,22грн. заборгованості, з яких: 29738,60грн. - основного боргу, 7434,65грн. - 25% штрафу, 327,38грн. - 3% річних, 162,59грн. - інфляційних.

Представник позивача в судове засідання подав довідку вих.№260 від 07.06.2012р., в якій позивач повідомляє, що після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу, та станом на день розгляду справи борг відповідача перед позивачем складає: 7434,65грн. - 25% штрафу, 327,38грн. - 3% річних, 162,59грн. - інфляційних.

На підтвердження сплати суми основного боргу представник позивача надав банківську виписку від 22.05.2012р. (а.с.76).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, а.с.72).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2010 року між ТОВ ТК "Полісся-Продукт" (Постачальник, позивач) та ПСП ім.Цюрупи (Покупець, відповідач) укладено Договір №3349 (а.с.6), за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та своєчасно оплатити переданий товар за цінами, обумовленими сторонами при складанні заявки. Товар передається партіями. (п.1.1 Договору).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що покупець зобов'язується перерахувати кошти за товар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок або внести в касу підприємства постачальника на пізніше 7 календарних днів з моменту прийомки товару.

На виконання умов договору №3349 від 10.04.2010р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 29886,94грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.12-60).

Відповідач свого зобов'язання належним чином у повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково на суму 148,34грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 29738,60грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач оплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 29738,68грн., що підтверджується платіжним дорученням №1870 від 22.05.2012р. (а.с.76), тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Крім того, позивач відповідно до розділу 6 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу 7434,65грн. 25% штрафу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Перевіривши розрахунок штрафу (а.с.7-11), суд вважає його обґрунтованим, оскільки штраф у розмірі 7434,65грн. нарахований відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 327,38грн. 3% річних та 162,59грн. інфляційних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Судом встановлено, що під час здійснення нарахування 3% річних по накладним від 10.09.2011р. позивач вказав кількість прострочених днів - 273, тоді як за період з 10.09.2011р. по 14.05.2012р. кількість прострочених днів складає 248.

Згідно розрахунку, здійсненого господарським судом, розмір 3% річних становить 322,12грн.; вимоги в частині стягнення 5,26грн. 3% річних необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок інфляційних (а.с.7-11), суд вважає його обґрунтованим, оскільки інфляційні у розмірі 162,59грн. нараховані відповідно до вимог чинного законодавства України.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованого позивачем штрафу до 4000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач після порушення провадження сплатив суму основного боргу, що підтверджується платіжним дорученням №1870 від 22.05.2012р. (а.с.76), суми річних, інфляційних, штрафу не спростував, проти позову не заперечив.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи на суму 37657,96грн.: з яких: 29738,60грн. - основного боргу, 7434,65грн. - 25% штрафу, 322,12грн. - 3% річних, 162,59грн. - інфляційних.

В частині стягнення 29738,60грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

В частині стягнення 5,26грн. 3% річних суд відмовляє за необґрунтованістю.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штрафу до 4000,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 4484,71грн., з яких: 4000,00грн. штрафу, 322,12грн. 3% річних та 162,59грн. інфляційних.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір штрафу до 4000,00грн.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Цюрупи (13543, Житомирська обл., Попільнянський район, с.Андрушки, вул.Заводська, 5, ідентифікаційний код 00385767)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія "Полісся-Продукт" (10001, Житомирська область, м.Житомир, вул.Кооперативна, 12, код 32265298)

- 4000,00грн. штрафу;

-322,12грн. 3% річних;

-162,59грн. інфляційних;

- 1609,28грн. судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 29738,60грн. основного боргу за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

5. Відмовити в позові в частині стягнення 5,26грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.

Друк.2 прим.:

----------------------

1 - до справи;

2 - відповідачу (рекомендованим з повідомленням про вручення).