Постанова № 24553151, 11.04.2012, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 224/408/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2012 р. смт. Томашпіль

Суддя Томашпільського районного суду Вінницької області Семко Г.В., розглянув у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області, посилаючись на те, що є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) та отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України у Томашпільському районі.

ОСОБА_1 вказує, що згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі -Закон) має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а також згідно ст. 51 Закону має право на додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю в розмірі п'ятнадцяти відсотків мінімальної пенсії за віком. Про те, ОСОБА_1 зазначає, що вказані виплати у встановлених розмірах відповідач не нараховує та не виплачує.

Відповідач управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову суду не надало.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно вищезазначеного абзацу на відповідача суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, однак відповідач такий обов'язок не виконав, а відповідно суд уважає розглянути позов на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до такого висновку.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Позивачка ОСОБА_1 проживає у смт. Вапнярці Томашпільського району, що віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, згідно постанови КМ УРСР № 106 від 23 липня 1991 року.

Позивачка ОСОБА_1 отримує пенсію в управлінні Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин), громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Згідно ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 3, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 25 процентів мінімальної пенсії за віком. Особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, вихідним критерієм розрахунку доплати до пенсії пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, є мінімальна заробітна плата та мінімальна пенсія за віком розмір якої, згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Пунктом 7 частини 1 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

Під час вирішення питання, яка з однопредметних норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік».

Також, 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності з 23 липня 2011 року. Дана постанова прийнята на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року не підлягають застосуванню положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки Кабінетом Міністрів України прийнято нормативно-правовий акт на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», а з однопредметних норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії та яка прийнята пізніше, тобто норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», оскільки норми цього нормативно-правового акта порівняно з нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є нормами рівної ієрархії.

Таким чином, починаючи з 23 липня 2011 року до 31 грудня 2011 року включно позивачці не може бути виплачено додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров»ю, за відсутності порядку реалізації такого права, за наявності норм, що містяться у Законі України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», норми якого порівняно з нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»є рівної ієрархії, однак норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» прийняті пізніше, не визнані неконституційними та підлягають застосуванню для розв'язання спорів.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Таким чином у 2012 році положення статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Беручи до уваги те, що цей позов частково залишено без розгляду, а саме до 20 жовтня 2011 року, починаючи з цієї дати до 31 грудня 2011 року та з 1 січня 2012 року відповідач виплачував позивачці пенсію у розмірі встановленому чинними нормативно-правовими актами, а саме виходячи з наявного фінансового ресурсу Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік, тобто не порушував права позивачки та діяв у межах наданих повноважень, що дає суду підстави для висновку про необґрунтованість позову та про відмову в його задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 46 Конституції України, ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 9, 70, 71, 94, 158, 161-163, 183-2, 186, 256 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: