Рішення № 24552374, 11.05.2012, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 2518/398/2012

Провадження № 2/2518/83/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2012 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Левошко І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки без фіксації процесу технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська соціальна програма" про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська соціальна програма" (далі по тексту ТОВ "УСП") про захист прав споживача, визнання договору недійсним та стягнення грошових коштів. Позовні вимоги мотивовані тим, що 28 жовтня 2008 року позивач уклав Договір з відповідачем № 006187 про надання відповідачем послуг, спрямованих на придбання автомобіля вартістю 45520 грн. через організовану товариством програму, яка базується на принципі взаємодопомоги Учасників УСП. На виконання п. 3.1 ст. 3 Договору позивачем на розрахунковий рахунок відповідача 28.10.2008 року було перераховано 4552 грн. та 2276 грн. як комісійну плату згідно договору №006187 від 28.10.2008 року. Тобто позивач повністю виконав свої зобов'язання згідно договору. Проте, будь-яких доказів щодо витрат ТОВ "УСП", пов'язаних зі вступом позивача у програму з реєстрацією його як учасника програми, про яку йдеться у вказаному договорі немає. Виходячи з суті укладеного між позивачем та відповіачем договору, позивач зрозумів, що його було втягнуто у пірамідальну схему, що відповідач використовує нечесну підприємницьку діяльність, умови оспорюваного договору є несправедливими, про його укладення не знала дружина позивача, згоди на його укладення не надавала. При визнанні договору недійсним, позивач просить стягнути з відповідача суму сплачених внесків загальною сумою 35741 грн.

В судове засідання позивач не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача, будучи повідомленим належним чином про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи у його відсутність не надіслав.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 28 жовтня 2008 року між позивачем та ТОВ "УСП" укладено договір про надання послуг, спрямованих на придбання позивачем автомобіля через ТОВ "УСП", організоване відповідачем, базуючись на принципі взаємодопомоги спілки клієнтів.

Відповідно до п. 2.1 цього договору ТОВ "УСП" зобов'язується надавати Учаснику УСП наступні послуги: зареєструвати Учасника УСП; організацію і проведенні розподільчих актів щодо надання права на отримання обраного товару; надавати інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно Учасника УСП по даному договору, інформація щодо інших Учасників УСП не надається і є конфіденційною; організацію та створення умов для придбання товару Учасниками УСП; здійснення оплати товару, зазначеного в додатку № 1 до Договору та забезпечення отримання товару Учасником УСП згідно з умовами діяльності УСП; інші послуги, зазначені в Умовах діяльності УСП.

Пунктом 3 договору передбачені обов'язки Учасника УСП, а саме: сплатити комісійну плату, яка становить 15 % в т.ч. ПДВ від суми, визначеної п. 1.3 Договором і сплачується: - авансом при підписанні цього договору, в розмірі 10 % в т.ч. ПДВ від суми, яка визначена в п. 1.3 Договору; - у термін не більше 5-ти календарних днів з дня отримання від товариства повідомлення про надання права на отримання товару, в розмірі 5 % в т.ч. ПДВ від суми, яка визначена в п. 1.3 Договору; щомісячно сплачувати чисті платежі; дотримуватись умов діяльності УСП; отримати товар в порядку передбаченому у додатку № 2; укласти з товариством Договір застави товару з метою забезпечення своїх платіжних зобов'язань за цим договором; виконувати інші зобов'язання, передбачені умовами діяльності програми УСП; для своєчасного отримання письмових повідомлень, обов'язково та вчасно в письмовій формі повідомляти товариство про зміну адреси місця проживання та місця державної реєстрації, але не пізніше 7 календарних днів; вчасно та в повному обсязі сплачувати всі передбачені договором та додатками до нього платежі виключно через банківські установи на поточні рахунки Товариства. Здійснення платежів у інший спосіб забороняється та у разі їх оплати у інший спосіб, вважається такими що не здійснювались. Товариство не несе відповідальності за готівкові кошти, передані будь-яким особам, як оплату по даному Договору.

Умовами діяльності програми УСП, а саме Додатком № 2 до Договору передбачений процес отримання позики та порядок отримання товару. За змістом яких вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, іформація про результати розподілення позики не може бути перевірена ні позивачем, ні іншими учасниками розподілення позики, а також і не передбачено процедури оскарження цих результатів у разі незгоди з ними.

Таким чином суд приходить до висновку, що діяльність ТОВ "УСП" вводить споживача в оману, оскільки програма ТОВ "УСП" формується виключно на коштах клієнтів, без залучення коштів підприємства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками УСП, в подальшому учасник, який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам УСП, тобто один учасник програми за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками УСП.

Згідно із п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" забороняються як такі, що вводять в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ст. 203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину віднесено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ "УСП", укладаючи з позивачем спірний договір, діяло недобросовісно, використовуючи нечесну підприємницьку практику, вводячи споживача в оману, тобто всупереч положенням та вимогам Закону України "Про захист прав споживачів". За таких обставин, договір № 006187 від 28 жовтня 2008 року, укладений відповідачем з позивачем, є недійсним і його недійсність встановлена законом (нікчемним правочином).

Разом з цим, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання спірного договору недійсним, виходячи з наступного.

Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, оспорюваний Договір є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.

Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тому позовна вимога в частині стягнення з ТОВ "УСП" на користь позивача 35741 грн. 00 коп., сплачених за спірним договором, відповідає вимогам закону.

З відповідача також підлягає стягненню судовий збір на користь держави.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 84, 88, 209, 212, 215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська соціальна програма" (код 35199726) на користь ОСОБА_1 35741 (тридцять п'ять тисяч сімсот сорок одну) грн. 00 коп. сплачених за договором № 006187 від 28.10.2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська соціальна програма" (код 35199726) на користь держави 357 (триста п'ятдесят сім) грн. 41 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Ріпкинським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Павленко