Вирок № 24551429, 23.05.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/593/2012

Пр. № 1/1814/71/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2012 року Путивльський районний суд Сумської області

в складі: головуючого - судді Гриценко П.П.

при секретарі - Чертковій І.Є.

за участю: прокурора -Микитенко В.П.

адвоката -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Путивль кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, народився та проживає в АДРЕСА_1, освіта середня спеціальна, не одружений, не працює, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий

в скоєнні злочину передбаченому ч.1 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 08.03.2012 року, близько 22 години, разом з потерпілим та іншими громадянами розпивали спиртні напої в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_2.

В цей час підсудний попросив у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон Ericsson C-92»з картою пам'яті "San Disk M2 1 Gb", вартістю 1305 грн., та картою оператора мобільного зв'язку МТС, вартістю 10 грн., щоб зателефонувати. ОСОБА_3 передав останньому на його прохання свій мобільний телефон та продовжував знаходитись в підвальному приміщенні, а підсудний з телефоном вийшов на вулицю.

Побувши ще в підвалі деякий час, потерпілий разом з іншими особами вийшли з підвалу, та не виявивши підсудного подумали, що останній віддасть мобільний телефон на другий день, і розійшлися по домівках.

Водночас підсудний, поговоривши по мобільному телефону та повернувшись до підвального приміщення виявив, що воно закрите і як потерпілого так і знайомих вже немає, вирішив віддати мобільний телефон на наступний день.

09.03.2012 р., близько 09 години, усвідомлюючи, що на його прохання і довіряючи йому потерпілий передав йому мобільний телефон для здійснення телефонного дзвінка, він вирішив ним заволодіти шахрайським шляхом.

Після цього, зустрівши знайомого ОСОБА_4, запропонував йому купити мобільний телефон Ericsson C-92» разом з картою пам'яті "San Disk M2 1 Gb", вартістю 1305 грн., який належав потерпілому ОСОБА_3.

Повідомивши ОСОБА_4 що телефон належить йому, він продав останньому телефон, спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 1315 грн.

Факт скоєння цього злочину підтверджується слідуючими доказами.

Сам підсудний ОСОБА_2 вину свою повністю визнав і суду показав, що дійсно він 08.03.2012 р. в вечірній час перебував разом з потерпілим та іншими друзями в підвальному приміщені будинку по АДРЕСА_2, де розпивали спиртні напої. Оскільки на його мобільному телефоні не було коштів, підсудний попросив у потерпілого ОСОБА_3 його мобільний телефон щоб зателефонувати другу. Останній надав йому мобільний телефон Ericsson C-92»і він вийшов з підвалу, пішов до під'їзду свого будинку, де розмовляв більше 20 хвилин, а коли повернувся, то приміщення підвалу було вже закрито, ні потерпілого ні його друзів вже не було. Тоді він вирішив, що віддасть мобільний телефон наступного дня.

На другий день 09.03.2012 р., прокинувшись вранці та знаючи, що у нього мобільний телефон ОСОБА_3 він вирішив заволодіти ним, продавши його.

Зустрівши знайомого ОСОБА_4, він продав йому мобільний телефон потерпілого, повідомивши, що телефон належить йому.

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 суду показали, що дійсно ввечері 08.03.2012 р. вони, потерпілий та підсудний ОСОБА_2 в підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_2 розпивали спиртні напої. В цей час підсудний попросив у потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон щоб зателефонувати оскільки на рахунку його мобільного телефону не було коштів. ОСОБА_3 передав підсудному свій мобільний телефон і підсудний пішов з підвального приміщення. Побувши ще хвилин тридцять, вони почали розходитися і не виявивши підсудного вирішили, що мобільний телефон останній поверне наступного дня.

Далі свідок ОСОБА_5 суду показав, що наступного дня, за проханням потерпілого ОСОБА_3 він пішов до підсудного, щоб забрати мобільний телефон, і коли зустрів підсудного та запитав про мобільний телефон потерпілого, останній повідомив, що ніякого мобільного телефону він ні в кого не брав і його у нього немає.

Як вбачається з протоколу допиту свідка ОСОБА_4, 09.03.2012 близько 12 години йому дійсно запропонував підсудний мобільний телефон Ericsson C-92», при цьому повідомив, що телефон належить йому, і він купив його у нього за 100 грн. (а.с.25).

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи, залишкова вартість мобільного телефону з картою пам'яті становить 1305 грн. (а.с.53-55)

Як вбачається з протоколу добровільної видачі у громадянина ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон Ericsson C-92», який, зі слів останнього, він купив у підсудного ОСОБА_2. (а.с.26)

З протоколу добровільної видачі видно, що підсудний ОСОБА_2, видав працівникам міліції сім-картку до мобільного телефону оператора МТС, яка належить потерпілому ОСОБА_3 та знаходилась в його мобільному телефону (а.с.27).

Органи досудового слідства такі злочинні дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікували за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, але таку кваліфікацію суд вважає невірною, виходячи із встановлених судом обставин скоєного.

Як встановлено судом, потерпілий ОСОБА_3 на прохання підсудного ОСОБА_2 передав свій мобільний телефон Ericsson C-92», щоб останній міг зателефонувати, при цьому сподіваючись, що той поверне йому телефон при тій обстановці та відносинах, яких-бо сумнівів у потерпілого про неповернення йому телефону не було.

В послідуючому, коли потерпілий та його друзі почали розходитися по домівках і не виявивши підсудного подумали, що мобільний телефон буде повернутий наступного дня.

В той же час і сам підсудний ОСОБА_2, поговоривши по телефону та прийшовши до підвального приміщення і, виявивши, що як потерпілого так і його друзів вже не має, вирішив повернути телефон наступного дня. І вже тільки на другий день, коли мобільний телефон знаходився у нього, переданий потерпілим для розмови, підсудний зловживаючи довірою ОСОБА_3, вирішив заволодіти мобільним телефоном потерпілого та продати його, що ним і було зроблено.

Тому при таких обставинах, проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, суд такі злочинні дії підсудного ОСОБА_2 кваліфікує за ч.1 ст.190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

При визначенні підсудному виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, особу підсудного, який вину свою повністю в скоєному визнав, посередньо характеризується, відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий.

Те, що підсудний кається в скоєному, матеріальна шкода потерпілому відшкодована, суд визнає за обставини, що пом'якшують його покарання.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.

Враховуючи такі дані за особу підсудного і характер скоєного злочину, суд вважає, що його виправлення і перевиховання можливе, призначивши йому покарання у виді громадських робіт.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі (а.с.59), які знаходяться під зберігальною розпискою у потерпілого, дозволити використовувати на його розсуд.

Підлягають стягненню з підсудного і судові витрати за проведення судових експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.190 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті сорок годин.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Речові докази по справі -мобільний телефон Ericsson C-92»з сім-карткою мобільного оператора МТС, які знаходиться під зберігальною розпискою у потерпілого ОСОБА_3 (а.с.59) дозволити використовувати на його розсуд.

Стягнути з ОСОБА_2 235 грн. 20 коп. - судових витрат за проведення судово-криміналістичних експертиз, перерахувавши їх на рахунок НДЕКЦ при УМВС в Сумський області, р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 25574892, свідоцтва платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету -25010100.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення всіма учасниками процесу.

Суддя:підпис

Копія вірна.

Голова

Путивльського районного суду П.П. Гриценко