Ухвала суду № 24549601, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/494/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання - Волкової А.М.

представників сторін : позивача - Іванової Л.І., Довгополої О.А. Перцової Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-1870/494/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс"

до Державної податкової інспекції в м. Суми , Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" (надалі - ТОВ "Фрунзе-сервіс", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (надалі - відповідач, ДПІ в м.Суми), в якому просив суд визнати нечинними податкове повідомлення-рішення відповідача № 000002214/0/810 від 05.01.2012 р. та № 0000012314/0/814 від 05.01.2012 p.. а також стягнути з державного бюджету 32,19 грн. судового збору.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-1870/494/12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрунзе-сервіс" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинними податкових повідомлень-рішеннь - задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 05.01.2012 року № 000002214/0 810 та №0000012314/0/814.

Зобов'язано управління державного казначейства України в Сумській області стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 32,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Суми.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, відповідач посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального (пп. 150.1 ст. 150 ПК України з урахуванням положень пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України) та процесуального права (ч.1 ст. 86, ст.159 КАС України). Наполягає на тому, що оскаржувані податкові повідомлені рішення є законними, оскільки позивач, як платник податків, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України не мав права включати до витрат II кварталу 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, отриманого за результатами здійснення господарської діяльності в 2010 році. Таким чином, на думку відповідача, до складу другого кварталу та послідуючого третього кварталу 2011 року наростаючим підсумком включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року, без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Крім того, апелянт вказує на те, що частина витрат, понесених підприємством і надання робіт, послуг не була використана в господарській діяльності (не була використана на отримання прибутку), оскільки надання робіт, послуг здійснювалось з від'ємним фінансовим результатом.

Так, згідно даних бухгалтерського обліку TOB «Фрунзе-Сервіс», причиною від'ємного значення по податку на прибуток за 2010 р. стала збиткова діяльність трьох підрозділів: «палац Культури ім. Фрунзе», CK «Фрунзенець», Клуб «Юного Техніка», сума збитків по даним бухгалтерського обліку TOB «Фрунзе-Сервіс» склала 2405653,06 тис. грн., (отримано доходу по вищезазначеним підрозділам на загальну суму - 1194326,12 грн.): «палац Культури ім. Фрунзе» - 925643,46 грн.; CK «Фрунзенець»- 92217,34 грн., Клуб «Юного Техніка» - 176465,32 грн. Понесено витрат по даним підрозділам на суму - 3599979,18 грн.: «Палац Культури ім. Фрунзе» -1852746,80 грн.; CK «Фрунзенець 1006251,29 грн., Клуб «Юного Техніка» -740981,09 грн. Збиткова діяльність по вищезазначеній підрозділам мала місце також за 2009 року. В серпні 2010 р. з балансу TOB «Фрунзе - Сервіс було знято «Клуб юного техніка», CK «Фрунзенець» у зв'язку зі збитковою діяльністю дані підрозділів та передано на ПАТ «СМНПО ім.Фрунзе».

Таким чином, надаючи послуги по вищезазначеним об'єктам, у TOB «Фрунзе-Сервіс, за твердженням відповідача, не виник об'єкт оподаткування - прибуток. Тобто платник не сплачував податок на прибуток з таких операцій.

Враховуючи вищевикладені обставини, відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник першого відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-1870/494/12, та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог TOB «Фрунзе-Сервіс» відмовити. В судове засідання, призначене на 31.05.2012 року представник першого відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Представники позивача в судовому засіданні та в надісланих до суду письмових запереченнях просили суд апеляційної інстанції залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. Вважають, що висновки ДПІ в м. Суми про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 084 465. 00 грн., викладені в акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 21.12.2011 року, ґрунтуються на неправильному трактуванні пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України. На переконання позивача, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, вказана норма надає платнику податків право на включення до витрат II, ІІІ кварталів 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування, розрахованого (а не отриманого, як зазначає відповідач) за підсумками І кварталу 2011 року відповідно до вимог законодавства. Вказує на те, що Товариство по результатах 2010 року мало від'ємне значення об'єкту оподаткування -2633628 грн. і тому сума такого від'ємного значення згідно з п.6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» була включена до складу валових витрат І кв. 2011 року. На думку позивача, розрахунок об'єкта оподаткування по результатам півріччя, трьох кварталів і року в силу приписів ст. 150 Податкового кодексу України слід здійснювати з розрахунком від'ємного значення об'єкта оподаткування минулого року в складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення, що не було враховано податковим органом. З посиланням на ст.ст.3, 5, 6 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» вважає хибними доводи відповідача щодо безпідставного формування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2010 рік через збитковість діяльності підрозділів TOB «Фрунзе-Сервіс» : Палац культури ім.Фрунзе, СК «Фрунзевець», Клуб «Юного Техніка», оскільки чинне законодавство не обмежує право підприємства на формування валових витрат виключно у разі одержання позитивного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за наслідками податкового періоду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.07.2012 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області.

В надісланих до суду апеляційної інстанції запереченнях другий відповідач з посиланням на ст.162 КАС України зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом не враховано, що при задоволенні позовних вимог суд має право зобов'язати вчинити дії лише відповідача по справі, що здійснив по відношенню до позивача протиправні дії. Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про зобов'язання управління державного казначейства України в Сумській області стягнути з державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 32,19 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції в м. Суми.

В судове засідання, призначене на 31.05.2012 року представник другого відповідача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Сервіс» зареєстроване рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради 26.01.2006 року, має ідентифікаційний код 34012218 (а.с. 8, 11), перебуває на обліку в ДПІ в м. Суми (а.с. 11).

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 10.11.2011 р. по 14.12.2011 р. на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, р.82.1 ст.82 Податкового кодексу України фахівцями ДПІ у м.Суми проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Фрунзе-сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р., за наслідками якої складено Акт № 9421/2314/34012218/91 від 21.12.2011 року (далі - Акт перевірки), (а.с. 10-65).

Згідно з висновками Акту перевірки, встановлено порушення позивачем вимог п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, ст.36, п.37. ст.37, п. 150.1 статті 150; пп. 14.1.27 пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 084 465,0 грн. , в тому числі 2-3 квартал 2011 р. - 2 084 465,0 грн.; п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, ст.36, п.37. ст.37, п. 150.1 статті 150, пп. 14.1.27 пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 126 307,0 грн., в тому числі 2-3 квартал 2011 р. - 126 307.0 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, проведеною перевіркою відображеного показника за 2-3 квартал 2011 року в сумі 2993021,0 грн. на підставі декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, 1-й кв.2011 року, 2-й кв.2011 року, 2-3 кв. 2011 року, договорів купівлі-продажу, актів виконаних робіт (послуг), рахунків-фактури, рахунків, видаткових накладних, журналів ордерів, добротно-сальдових відомостей по рах.63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 68.5.1 «Розрахунки з іншими кредиторами2, відомостей нарахування заробітної плати тощо встановлено завищення TOB «Фрунзе-сервіс» задекларованих показників у рядку 06.6 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткувань попереднього звітного періоду» в сумі 2633628,00 грн.

Такий висновок в акті перевірки зроблено в зв'язку з тим, що на думку податкового органу до складу другого кварталу та послідуючого третього кварталу 2011 року наростаючим підсумком включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання з результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Також, відповідач зазначив, що частина витрат, понесених підприємством по трьом підрозділам ТОВ «Фрунзе-сервіс»: «палац Культури ім. Фрунзе», CK «Фрунзенець», Клуб «Юного Техніка» не була використана в господарській діяльності, тобто на отримання прибутку, оскільки враховуючи збиткову діяльність даних підрозділів, надання робіт, послуг здійснювалось з від'ємним фінансовим результатом.

Таким чином, надаючи послуги по вищезазначеним об'єктам, у TOB «Фрунзе-Сервіс, за твердженням відповідача, не виник об'єкт оподаткування - прибуток. Тобто платник не сплачував податок на прибуток з таких операцій.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки від 21.12.2011 року 05.01.2012 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000002214/0/810 про зменшення позивачеві суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 084 465 гри. та податкове повідомлення-рішення № 0000012314/0/814 про збільшення позивачеві сум грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 126 307,00 грн. (а.с.97, 98).

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 19.04.2011 року подано до ДПІ в м.Суми Декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року (а.с. 99-101), у рядку 04.1 якої (витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11) зазначено суму «3 500 091», у рядку 04.9 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року вказано суму «2 633 628», у рядку 06 (скориговані валові витрати) вказано суму «14 932 315», у рядку 08 (об'єкт оподаткування зазначено « - 2 993 021», у рядку 11 (прибуток, що підлягає оподаткуванню) зазначено « 2 993 021».

Згідно з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, поданою позивачем до ДПІ в м. Суми 08.08.2011 р. (а.с. 105-108), підприємством відображено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (ряд. 1) в сумі - 6 882 899 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі - 9 879 371 грн. (ряд. 04), від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) в сумі 2 993 021 грн. (ряд. 06.6), у рядку 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) зазначено «- 2 996 472», податок на прибуток за звітний (податковий період (ряд. 14) зазначений в сумі 0 грн.

Згідно з Податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2011 року, поданою позивачем до ДПІ в м. Суми 04.11.2011 р. (а.с. 109-112), підприємством відображено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (ряд. 1) в сумі - 17 617 735 грн., витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, в сумі - 19 702 200 грн. (ряд. 04), від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) в сумі - 2 993 021 грн. (ряд. 06.6), у рядку 07 (об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) зазначено «- 2 084 465», податок на прибуток за звітний (податковий) період (ряд. 14) зазначений в сумі 0 грн.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, спір між сторонами виник стосовно наявності у позивача права включити до складу валових витрат 2-3 кварталу 2011 року (рядок 06.6 декларації з податку на прибуток підприємства) від'ємного значення об'єкта оподаткування 2010 року.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі підпунктів 54.3, 58.1. ПКУ. Відповідно до зазначених норм закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у спірних правовідносинах перевіркою не було достовірно встановлений факт завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Так, як вбачається зі змісту акту перевірки №9421/2314/34012218/91 від 21.12.2011р. згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Фрунзе-Сервіс», причиною від'ємного значення по податку на прибуток за 2010 р. стала збиткова діяльність трьох підрозділів: «палац Культури ім. Фрунзе», СК «Фрунзенець», Клуб «Юного Техніка», сума збитків по даним бухгалтерського обліку ТОВ «Фрунзе-Сервіс» склала -2405653,06 тис. грн., (отримано доходу по вищезазначеним підрозділам на загальну суму -1194326,12 грн.: «Палац Культури ім. Фрунзе» -925643,46 грн.; СК «Фрунзенець»- 92217,34 грн., Клуб «Юного Техніка» - 176465,32 грн. Понесено витрат по даним підрозділам на суму - 3599979,18 грн.: «Палац Культури ім. Фрунзе» - 1852746,80 грн.; СК «Фрунзенець» -1006251,29 грн., Клуб «Юного Техніка» - 740981,09 грн. Як зазначає відповідач, дані обставини ґрунтуються на пояснювальній записці головного бухгалтера підприємства, яка так і не була надана відповідачем суду.

Слід відмітити, що за перевіряємий період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р., таких структурних підрозділів як СК «Фрунзенець» та КЮТ вже не було - ліквідовані у серпні 2010 року, отже перевіряючи в акті перевірки №9421/2314/34012218/91 від 21.12.2011р. на сторінці 15-16 вказують збитки минулих років, понесених товариством в зв'язку з утриманням вищенаведених підрозділів.

Колегія суддів зауважує, що правомірність формування вказаних збитків було предметом перевірки відповідача від 22.10.2010р., про що свідчить наданий до матеріалів справи акт перевірки №8632/235/34012218/72 від 22.10.2010р. за період з 01.04.2009р. по 30.06.2010р.

Згідно з актом перевірки №8632/235/34012218/72 від 22.10.2010р. перевірялось дотримання підприємством вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р по 30.06.2010р з використанням первинних документів бухгалтерського обліку. Акт складено не по опису окремим структурним підрозділам, а по рядках декларацій податку на прибуток підприємств, правомірність віднесення валових доходів та валових витрат по рядках декларації. Так, на стор. 4-5 акті зазначено, що рядки декларації 01.1, 01.2, 01.6 - валовий дохід не встановлено завищення або заниження скоригованого валового доходу суб'єкта господарювання. Що стосується валових витрат, то в акті зазначено рядок 04.2, 04.3, 04.4, 04.6, 04.13, 04.9, 05.2, 07 декларації податку на прибуток не встановлено заниження або завищення валових витрат задекларованих суб'єктом господарювання (стор. 7-10 акту №8632/235/34012218/72 від 22.10.2010р.). Крім рядка 04.01 декларації, де перевіркою виявлено факсокопію первинних документів на отримання послуг від ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на суму 249530, 00 в 2 кварталі 2010р., ця сума була скасована в звітній новій декларації за 3 кв. 2010 р., а поновлена по наданню оригіналів рахунків ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе» на суму 249530,00 грн. у новій звітній декларації за 4 кв. 2010р. В акті перевірки №8632/235/34012218/72 від 22.10.2010р. не зроблено висновку про те, витрати, які понесені позивачем внаслідок збитковості структурних підрозділів СК «Фрунзенець», ПК «Фрунзе», Клубу юних техніків сформовані з порушенням діючого законодавства України.

Загальні збитки по вищезазначеним структурним підрозділам за 2010 рік становили 2 405 653,06грн., збитки по податковому обліку за 2010 рік по підприємству в цілому становили 381 637,00 грн.

Дані обставини підтверджуються належними і допустимими доказами, які долучені до матеріалів справи (документами бухгалтерського та податкового обліку), які не були предметом спірної перевірки, так як не входили у період, який охоплювався перевіркою (3-4 кв.2010 року і 1-3-й квартали 2011 року), яка тривала з 01.07.2010 року до 30.09.2011 року.

Отже, первинні документи щодо правомірності формування збитків щодо витрат, понесених позивачем внаслідок збитковості структурних підрозділів СК «Фрунзенець», ПК «Фрунзе», Клубу юних техніків відповідачем при проведенні перевірки від 21.12.2011 року, не досліджувалися.

Слід також відмітити, що і в акті перевірки №9421/2314/34012218/91 від 21.12.2011р. на сторінці 12 відповідачем зроблено висновок про те, що проведеною перевіркою відображеного показника за 3-4 квартали 2010 року, 1-й квартал 2011 року, в сумі -2633628,00 грн. на підставі Декларації про оподаткування прибутку підприємств з урахуванням уточнюючих розрахунків не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.9 Декларацій «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" ( а.с.21).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі - Закон), в редакції, яка діяла у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1. статті 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4. Прикінцевих положень Закону станом на час виникнення спірних правовідносин було передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Положеннями статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Отже, чинне законодавство не обмежує право підприємства на формування валових витрат виключно у разі одержання позитивного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за наслідками податкового періоду, як помилково вважає відповідач у своїх запереченнях.

Доказів необґрунтованого формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за наслідками господарської діяльності у 2010 році відповідачем не надано.

Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність та недоведеність висновків відповідача щодо порушення позивачем ст.ст.3, 5, 6 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» обставинам справи, та вважає, що позивачем цілком правомірно було сформовано склад об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 2 633 628 грн.

Щодо порядку урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 р. Колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугувало також твердження відповідача про протиправне відображення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування, яке утворилось за результатами діяльності позивача за 2010 рік в декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, оскільки відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України, до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійснення господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Колегія суддів вважає такий висновок відповідача хибним виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс), норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до яких, сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та. відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, пунктом 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положення пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачають, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Отже, позивач у спірних правовідносинах, відобразивши суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 2 993 021 грн. за рахунок включення до складу валових витрат збитків за I квартал 2011 року та ІI-ІІI квартали 2011 року, діяв правомірно.

Колегія суддів також зауважує, що відповідачем не заперечується право позивача на суми його витрат, які декларувались позивачем в звітній декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік та за перший квартал 2011 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що до складу витрат ІI-ІІI квартали 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України не містить.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості та неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, зазначає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи, правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права та підстав для скасування судового рішення не вбачає.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на приписи підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, пункту 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року N 845, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при розподілі судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.03.2012р. по справі № 2а-1870/494/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст ухвали виготовлений 05.06.2012 р.