Ухвала суду № 24549388, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/1749/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області на ухвалу від 05.04.2012р. по справі № 2а-1670/1749/12

за позовом Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області

до ОСОБА_1

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

02.04.2012 року Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації (далі по тексту - УПСЗН Великобагачанської РДА, позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просило суд стягнути з відповідача виплачені кошти тимчасової державної допомоги в розмірі 15 тис. 431 грн. 81 коп., витрачені Управлінням праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації на утримання його дітей : ОСОБА_2, 2011 року народження, ОСОБА_3, 2003 року народження, ОСОБА_4, 2004 року народження, та перерахувати вказані кошти на розрахунковий рахунок № 35410042000523, КЕКВ 1341, код 03195333, МФО 831019 ГУДК у Полтавській області, Управління праці та соціального захисту населення.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року по справі № 2а-1670/1749/12 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржувану ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для порушення провадження по справі та проведення розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм п.5 ч.4 ст.50, ч.1 ст.17, ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.5 ст.181 Сімейного кодексу, п.п.5, 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання яких невідоме», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189. Вважає, що спір про стягнення з відповідача державних коштів, виплачених як тимчасова допомога на утримання дітей відповідача, є публічно-правовим, тому повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що цей спір не є справою адміністративної юрисдикції та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає приписам Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім тих, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Пунктом 5 частини другої статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 8. ст.181 Сімейного кодексу України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України (ч.9 ст.181 Сімейного кодексу України).

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину місце проживання, (перебування) їх невідоме, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 1 (далі по тексту -Порядок).

Відповідно до п.2 Порядку, тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).

Згідно п. 12 Порядку якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги.

Зазначені положення Порядку кореспондують із нормами ч.10 ст.181 Сімейного кодексу України, відповідно до яких суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Відповідно до ч.1 п. 1 Типового положення про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів № 790 від 30.05.2007 року (далі по тексту - Положення № 790), Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - управління) є структурним підрозділом районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, що утворюється головою цієї адміністрації, підзвітним і підконтрольним голові держадміністрації та відповідно Головному управлінню праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської держадміністрації, управлінню праці та соціального захисту населення Севастопольської міської держадміністрації.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, розпорядженнями голови районної держадміністрації, актами відповідного органу місцевого самоврядування, а також положенням про управління (ч.2 п.1 Положення № 790).

Як встановлено пунктом 11 Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Зі змісту наведених норм вбачається, що Управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації є суб`єктами владних поноважень.

Таким чином, у справі виник спір за зверненням суб'єкта владних повноважень з приводу реалізації наданих йому законом функцій у сфері публічно-правових відносин та у випадку, який встановлено законом, а тому позовна заява Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як тимчасова допомога на утримання дітей останнього, повинна розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Посилання суду першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали на п.2 ч.1 ст.15 ЦК України колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначена норма права не розповсюджується на спірні правовідносини та не визначає правила підсудності справи.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 05.04.2012 року по справі № 2а-1670/1749/12 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 15431,81 грн., підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для подальшого розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197п. 3 ст. 199, п.4 ч.1 ст.204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області задовольнити.

Ухвалу від 05.04.2012р. по справі № 2а-1670/1749/12 скасувати.

Справу № 2а-1670/1749/12 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення коштів направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та не може бути оскаржена в силу ч. 2 ст. 211 КАС України, оскільки не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.