Постанова № 24549359, 31.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 р. Справа № 2а-1373/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників сторін : позивача - Кучеренко В.О., відповідача - Щербатюк Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбудінвест 2007" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-1373/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбудінвест 2007"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання дій неправомірними,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУДІНВЕСТ 2007» (далі по тексту - ТОВ «Гранбудінвест 2007»), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова (далі по тексту - ДПІ у Київському районі м. Харкова, відповідач), в якому просив суд визнати неправомірними (незаконними) дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо визнання в акті від 18.01.2012 р. №122/23-5/34469979 правочинів нікчемними (такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків), які стосуються поставок від ТОВ «Вел Траст» та TOB «Вінкап» до TOB «ГРАНДБУДІНВЕСТ 2007», а також подальшого продажу покупцям TOB «ГРАНДБУДІНВЕСТ 2007»; визнати неправомірними (незаконними) дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова щодо зміни визначених позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.01.2009р. по 03.01.2012р. без прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення; скасувати окремі положення Акту № 122/23-5/34469979 від 18.01.2012р., а саме: завищення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2009 року по 03.01.2012 рік всього у сумі 6451045.00 грн. у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 6451045.0 грн. (п. 3.1.1. «валовий дохід); завищення скоригованих валових витрат за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012 р. всього у сумі 6451045.0 грн. у тому числі за 3 квартал 2011 р. в сумі 6451045,0 грн. (п. 3.1.2. «валові витрати»); завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012р. всього у сумі 1290209,0 грн.. в тому числі по періодах: за липень 2011р. в сумі 456473,0 грн. за серпень 2011 року в сумі 833736.0 грн. (п. 3.2.1. «податкові зобов'язання»); завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012р. всього у сумі 1290209.0 грн. в тому числі по періодах: за липень 2011р. в сумі 456473.0 грн., за серпень 2011 р. в сумі 833736.0 грн. (п. 3.2.2. «податковий кредит»).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 р. по справі № 2а-1373/12/2070 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «Грандбудінвест 2007» про визнання дій неправомірними та скасування окремих положень акту № 122/23-5/34469979 від 18.01.2012р., а саме: завищення скоригованого валового доходу за період з 01.01.2009 року по 03.01.2012 рік всього у сумі 6451045.00 грн. у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 6451045.0 грн. (п. 3.1.1. «валовий дохід); завищення скоригованих валових витрат за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012 р. всього у сумі 6451045.0 грн. у тому числі за 3 квартал 2011 р. в сумі 6451045,0 грн. (п. 3.1.2. «валові витрати»); завищення податкових зобов'язань по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012р. всього у сумі 1290209,0 грн.. в тому числі по періодах: за липень 2011р. в сумі 456473,0 грн. за серпень 2011 року в сумі 833736.0 грн. (п. 3.2.1. «податкові зобов'язання»); завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012р. всього у сумі 1290209.0 грн. в тому числі по періодах: за липень 2011р. в сумі 456473.0 грн., за серпень 2011 р. в сумі 833736.0 грн. (п. 3.2.2. «податковий кредит»).

Зазначена ухвала позивачем не оскаржується.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 р. по справі № 2а-1373/12/2070 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАНДБУДІНВЕСТ 2007" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про визнання дій неправомірними - відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги послався на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм п.4.6.1 ст.46, п.54.3 ст.54, п.57.1 ст.57, п.58.1 ст.58, п.83.1 ст.83, п.137.1 ст.137, п.138.1, 138.2 ст.138, п.185.1 ст.185.2, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, ст.228 Цивільного кодексу України, п.5.2, п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. № 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.01.2011р. за №34/18772 (далі за текстом -Порядок №984). Вважає, що викладений в акті від 18.01.2012 р. №122/23-5/34469979 висновок про нікчемність правочинів по ланцюгам постачання із ТОВ «Вел Траст» та TOB «Вінкап» зроблений відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, за відсутності належних та необхідних доказів. Вказує на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2012 р. по справі № 5023/743/12 спростовано такий висновок відповідача. Стверджує про те, що позивачем вірно сформовано податковий кредит та валові витрати за результатами реальних господарських відносин з вищевказаними контрагентами, а відтак, висновок відповідача про завищення вказаних показників податкового обліку є безпідставним. Вказує, що відповідач, в порушення вимог п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, за висновками акту перевірки не прийняв податкових повідомлень-рішень, а відтак, збільшення позивачеві податкових зобов`язань по податку на додану вартість та по податку на прибуток є неправомірним.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги, з підстав, викладених в останній, підтримала, просила суд апеляційної інстанції їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін. В обґрунтування заперечень проти задоволення вимог апеляційної скарги зазначив, що під час винесення оскаржуваного наказу ДПІ у Київському районі м. Харкова діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Ухвалою суду Харківського апеляційної скарги від 31.05.2012 року замінено відповідача -Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова на його правонаступника -Державну податкову інспекцію у Київському районі м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно протоколу загальних зборів учасників від 14.10.2011 р., прийнято рішення про припинення TOB «ГРАНДБУДІНВЕСТ 2007» (а.с. 169).

В період з 04.01.2012 року по 11.01.2012 року фахівцем ДПІ у Київському районі м. Харкова була проведена позапланова виїзна перевірка TOB «ГРАНДБУДІНВЕСТ 2007» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012 р., за результатами якої складено акт №122/23-5/34469979 від 18.01.2012 р. (а.с. 18-48).

Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 81290.43 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. в сумі 55274,17 грн. та вересень 2011 р. в сумі 26016.26 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000472302 від 25.01.2012 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 102123,04 грн., з яких: за основним платежем - 81290.43 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 20832,61 грн. (а.с. 58).

Не погодившись з діями відповідача, вчиненими в ході перевірки, щодо відображення в акті висновку про нікчемність укладених позивачем правочинів з постачальниками - ТОВ «Вел Траст», ТОВ «Вінкап» та з подальшими покупцями, а також щодо зміни визначених позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Виходячи зі змісту п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано Положеннями Податкового кодексу України.

Згідно ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у стаття 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є органи державної податкової службу - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Статтею 62 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп.20.1.3 п.20.1 ст.20 Кодексу.

Відповідно до п.78.8 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно п.86.1 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Вищенаведеній нормі права також кореспондує п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі по тексту - Порядок № 984), яким встановлено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Так, за визначенням п.3 Порядку № 984 акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Грандбудінвест 2007» № 122/23-5/334469979 від 18.01.2011 року вбачається, що підставою для викладеного в акті висновку про нікчемність правочинів між ТОВ «Грандбудінвест 2007» та ТОВ «Вінкап», ТОВ «Вел Траст», а також з подальшими покупцями позивача слугували матеріали зустрічної перевірки ТОВ «Вел Траст» проведеною Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТНК-ВР Коммерс», їх реальності та повноти відображення в обліку за травень 2011 р. та серпень 2011 р., а також акт від 18.10.2011 року № 1759/235/37191851 зустрічної звірки ТОВ «Вінкап» проведеною Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ «Промспецконсалтинг» , ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» за липень 2011 року.

Слід зазначити, що самі акти зустрічних звірок ТОВ «Вінкап» та ТОВ «Велтраст» до матеріалів справи відповідачем не надано.

Як зазначає відповідач, актом зустрічної звірки по ТОВ «Вел Траст» зафіксовано порушення п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2 ст.198, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Вел Траст» є транзитером торгівельної націнки від виробника до покупців за травень 2011 р. та серпень 2011 р.

В акті зустрічної звірки від 18.10.2011 р. № 1759/235/37191851 зазначено про відсутність контрагента ТОВ «Вінкап» - ТОВ «Проспецконсалтинг» за місцезнаходженням, відсутність власних або орендованих виробничих, торгівельних або складських приміщень, що, на думку фахівців ДПІ у Київському районі м. Харкова, свідчить про відсутність у підприємства наміру одержання економічного ефекту від підприємницької діяльності, а відтак, про нікчемність правочинів, укладених ТОВ «Вінкап».

Зазначені обставини, на думку відповідача по справі, свідчать про нікчемність угод, укладених ТОВ «Грандбудінвест 2007» із ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап», а також з подальшими покупцями позивача.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що такі висновки акту спірної перевірки № 122/23-5/34469979 від 18.01.2012 р. ґрунтуються виключно на відомоcтях актів зустрічних перевірок (зустрічних звірок) контрагентів позивача - ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап», посилання на будь-які інші документи чи фактичні обставини, які б свідчили про нікчемність вчинених правочинів, в акті перевірки відсутні.

Між тим, колегія суддів зазначає, що пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

За приписами частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Колегія суддів зазначає, що висновок про нікчемність правочинів між ТОВ «Грандбудінвест» та ТОВ «Вінкап» спростовується наявними в матеріалах справи первинними документами.

Так, до матеріалів справи надано копії договорів поставки № 29-11 від 15.06.2011 р., укладеного між ТОВ «Вел Траст» (Постачальник) та ТОВ «Грандбудінвест 2007» (Покупець), № 9-11/В від 04.07.2011 р., укладеного між ТОВ «Вінкап» (Постачальник) та ТОВ «Грандбудінвест 2007» (Покупець), а також додаткових угод до цих договорів, актів прийому-передачі продукції, обумовленої договорами (газ скраплений паливний), актів звіряння взаємних розрахунків, податкових накладних, виписаних позивачеві контрагентом ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап», залізничних накладних, паспортів якості на газ вуглеводний скраплений паливний для комунально-побутового споживання марки СПБТ за ДСТУ 4047-2001, платіжних доручень про переведення коштів позивачем на рахунок ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап» (а.с.72-168), які у своїй сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вищевказаними контрагентами.

Однак, в порушення вимог п.5.2, п.6 Порядку № 984, вищезазначені первинні документи при проведенні спірної перевірки позивача не вивчались та не були взяті до уваги податковим органом.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження невідповідності зазначених первинних документів фактичним обставинам у справі.

Не надано відповідачем і відомостей про відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю позивача.

Таким чином, висновки податкового органу побудовані на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх використання у власній господарській діяльності.

Крім того, викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 Цивільного Кодексу України.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

Посилання відповідача в акті перевірки в обґрунтування висновку щодо неправомірного віднесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат суми вартості придбаних товарів від продавців ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап» на порушення законодавства постачальниками останніх: ТОВ «ТНК-ВР Коммерс» та ТОВ «Промспецконсалтинг» не може свідчити про неможливість фактичної поставки вказаними контрагентами товару позивачеві, оскільки такі обставини не підтверджені належними доказами; фактів невідображення ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап» у податковому обліку відомостей за фінансово-господарськими операціями у відповідності до чинного законодавства відповідачем не висвітлено; спрямованість спірного правочину на реальне настання правових наслідків підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Факт оплати позивачем отриманої у ТОВ «Вел Траст» та ТОВ «Вінкап» продукції сторонами не заперечується.

При цьому колегія суддів зауважує, що обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати податку на додану вартість покладаються на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг).

Слід відмітити, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст.228 Цивільного кодексу України та ст.ст.207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

З приводу викладеного в акті від 18.01.2012 року № 122/23-5/34469979 судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд також зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до виключної прерогативи судових органів.

Колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Господарського суду Харківської області від 05.03.2012 р. по справі № 5023/743/12 відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «В.І.В.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грандбудінвест 2007», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вел Траст», Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінкап» про визнання правочину нікчемним.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не наведено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Податковим органом ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Грандбудінвест 2007» та його контрагентами, та підтверджували б висновки акту перевірки № 122/23-5/34469979 від 18.01.2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок про нікчемність угод між ТОВ «Грандбудінвест 2007» та ТОВ «Вінкап», ТОВ «Вел Траст» зроблений відповідачем за відсутності належних та допустимих доказів, з перевищенням повноважень, наданих податковим Кодексом України, та з порушенням вимог Порядку № 984 щодо належного оформлення результатів перевірки та формулювання її висновків, а тому, позовні вимоги про визнання неправомірними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемними правочинів між ТОВ «Грандбудінвест 2007» та ТОВ «Вел Траст», ТОВ «Вінкап», а також щодо подальшого продажу покупцям ТОВ «Грандбудінвест 2007», підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби в частині зміни визначених позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість без прийняття відповідних податкових повідолень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи зі змісту абз.4 п.86.7 Податкового кодексу України за наслідками такої перевірки керівником органу державної податкової служби (або його заступником) приймається рішення про визначення грошових зобов'язань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності).

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8. Кодексу).

Також, положеннями п.7. Порядку № 984 передбачено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів зазначає, що за змістом п.86.9 Податкового кодексу України та п.7 Порядку № 984 єдиним випадком відсутності у податкового органу обов`язку в десятиденний термін з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки прийняти за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення є призначення такої перевірки відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, однак навіть такі обставини призначення перевірки є підставою не для неприйняття податкового повідомлення-рішення, а для відкладення терміну його прийняття до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Як зазначено законодавцем в положеннях п.14.1.157. п.14.1 Податкового кодексу України під податковим повідомленням-рішенням слід розуміти - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Положеннями ст.58 Податкового кодексу України та наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 985 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року № 1440/18735 (далі по тексту - Порядок № 985) встановлено єдиний порядок складання та надіслання (вручення) платникам податків під час податкового контролю податкових повідомлень-рішень, в т.ч. за результатами всіх видів перевірок щодо дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, а також у випадках, коли визначити податкове зобов'язання платника відповідно до законодавства повинен здійснити орган державної податкової служби.

Згідно п.58.1. Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.1.2 Порядку № 985 органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в акті перевірки від 18.01.2012 року № 122/23-5/34469979, крім висновку про порушення п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 81290,43 грн., в т.ч. за серпень 2011 р. в сумі 55274,17 грн. та вересень 2011 р. в сумі 26016,26 грн. (п.4 акту «Висновок»), по яким прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472302 від 25.01.2012 р., відображені також висновки перевіряючого про порушення позивачем п.3 ст.5, ст.7 Господарського кодексу України, п.1 ст.9, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України щодо завищення позивачем податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 1290209 грн., в т.ч. по періодах: за липень 2011 р. в сумі 456473 грн., за серпень 2011 р. - в сумі 833736 грн. (п.3.2.1 акту перевірки); завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 1371499,43 грн., в т.ч. по періодах: липень 2011 р. - в сумі 456473 грн., за серпень 2011 р. на суму 889010,17 грн., за вересень 2011 р. в сумі 26016,26 грн. (п.3.2.2 акту перевірки); завищення валових витрат в сумі 6541045 грн., у т.ч. за 3 квартал 2011 р. в сумі 6451045 грн., по яким податкові повідомлення-рішення, всупереч вищенаведеним нормам права, прийняті не були.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідачем здійснено коригування та внесено зміни відносно податкової звітності позивача з податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року, податку на прибуток підприємств за 3 квартал 2011 року, які знайшли своє відображення в "Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

На підтвердження вищевказаної обставини, відповідачем надано на вимогу суду апеляційної інстанції витяг з детальної інформації по платнику ПДВ ТОВ "Грандбудінвест 2007» щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за 3 квартал 2011 року, з якого вбачається фіксування відхилень податковим органом на всі суми ПДВ та податку на прибуток, які були задекларовані позивачем по взаємовідносинам з контрагентами, що мали місце у липні та серпні 2011 року на підставі висновків акту перевірки від 18.01.2012 року № 122/23-5/34469979.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та за визначенням КАС України є суб'єктом владних повноважень, правомірність вчинених дій посадовими особами ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо викладення в акті перевірки висновку про нікчемність угод, укладених ТОВ «Грандбудінвест 2007» з ТОВ «Вел Траст», ТОВ «Вінкап», викладеного у відповідних довідках перевірок висновку про нікчемність угод, укладених ТОВ «Грандбудінвест 2007» з подальшими покупцями, та щодо зміни визначених ТОВ "Грандбудінвест 2007» показників податкового кредиту, податкового зобов'язання з податку на додану вартість та валових витрат без прийняття податкового повідомлення-рішення належним чином не довів.

Оскільки, вчиняючи оскаржувані дії відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 р. по справі № 2а-1373/12/2070 через порушення ним норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, ненадання належної оцінки доказам у справі, що призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову ТОВ «Грандбудінвест 2007».

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбудінвест 2007" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-1373/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грандбудінвест 2007" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо визнання в акті від 18.01.2012 р. № 122/23-5/34469979 нікчемними (такими, що не спричиняють реальних правових наслідків) правочинів між ТОВ "Грандбудінвест 2007" та ТОВ "Вел Траст", ТОВ "Вінкап", а також щодо подалшого продажу покупцям ТОВ "Грандбудінвест 2007".

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо зміни визначених позивачем податкових зобов`язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за період з 01.01.2009 р. по 03.01.2012 р. без прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Дюкарєва С.В. Жигилій С.П.

Повний текст постанови виготовлений 05.06.2012 р.