Ухвала суду № 24549273, 24.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 р.Справа № 2а-1870/8665/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-1870/8665/11

за позовом Державної податкової інспекції в м. Суми

до Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" третя особа Головне управління Державного казначейства України в Сумській області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція в місті Суми (далі по тексту - ДПІ в м. Суми) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" (далі по тексту - ПАТ "Сумиоблагротехсервіс") про стягнення податкової заборгованості.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що між відповідачем та Сумською обласною державною адміністрацією і Управлінням державного казначейства України в Сумській області були укладені договори № 04/15 від 03.02.1999 та № 04/16 від 13.04.1999, відповідно до яких відповідачу було надано фінансову допомогу в розмірі 200 тис. грн. та 70 тис. грн. Відповідачем не було виконано умови договорів, щодо повернення фінансової допомоги, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість за основним боргом 105 937,50 грн. та пеня -79 356,74 грн.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року до участі у справі залучено у якості третьої особи Головне управління Державного казначейства України в Сумській області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року задоволено позов.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують та готівки, що йому належить на користь держави заборгованість по фінансовій допомозі за рахунок бюджетних коштів на проведення сільхозробіт в 1999 році та нарахованої на неї пені в розмірі:

- 58142,02 грн. на користь Державного бюджету на р/р 31111115700002, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315;

- 105937,50 грн. на користь Державного бюджету на р/р 31111115700002, ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код одержувача 23636315.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

За таких обставин суд апеляційної інстанції, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, розглядає справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між відповідачем та Сумською обласною державною адміністрацією і Управлінням державного казначейства України в Сумській області були укладені договори № 04/15 від 03.02.1999 та № 04/16 від 13.04.1999 (а.с 16-17), відповідно до яких відповідачу було надано фінансову допомогу в розмірі 200 тис. грн. та 70 тис. грн.

Зазначені угоди були укладені на підставі розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 20.01.1999 року № 20 "Про забезпечення вирощування врожаю сільськогосподарських культур в 1999 році" та розпорядження голови Сумської обласної державної адміністрації від 07.04.1999 року № 133 "Про внесення змін і доповнень до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 20.01.1999 року № 20".

Відповідачем своєчасно не було виконано умови договорів, щодо повернення фінансової допомоги, у зв'язку з чим було затверджено графік погашення сум заборгованості, реструктуризованої згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2002 року № 186-р. Згідно даного графіку, заборгованість мала бути погашена відповідачем протягом 2004-2011 років.

Однак, відповідачем зобов'язання щодо погашення фінансової допомоги протягом встановленого терміну виконані не були.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що частину позовних вимог, щодо стягнення суми основного боргу, було визнано позивачем, а стосовно решти позовних вимог - стягнення суми пені, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість її нарахування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за основним боргом - колегія суддів зазначає, що дані позовні вимоги були визнані відповідачем у суді першої інстанції, а також відповідач не оскаржує постанову суду першої інстанції в частині задоволення вказаних вимог. Тому колегія суддів не дає правову оцінку цій частині позовних вимог.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 58142,02 грн., то позов в цій частині також підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Питання стягнення простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за фінансовою допомогою протягом 2004 - 2011 років регламентувалось законами України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, Бюджетним кодексом України від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, Бюджетним кодексом України від 08.07.2010 за №2456-VІ, Податковим кодексом України від 02.12.2010р., №2755-VІ, Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 за №290, Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 17.12.2010 за № 953.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Таким чином до стягнення з відповідача фінансової допомоги має застосовуватись механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 11.06.2003 за №290 (далі -Інструкція № 290) встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням узгодженого податкового зобов'язання.

Зазначеною інструкцією не передбачено обмежень строків давності щодо нарахування пені. Натомість підпунктом 3.5 пункту 3 зазначеної Інструкції передбачено, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком (органом державного казначейства), який обслуговує платника податків, платіжного документа про сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Варто також звернути увагу на те, що на думку відповідача Інструкція № 290 не могла бути застосована до спірних правовідносин, у зв'язку з тим, що її розроблено відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон № 2181), в преамбулі якого в редакції чинній до 08.07.2010 року було зазначено, що цей закон не регулює питання погашення та обслуговування кредитів, наданих за рахунок бюджетних коштів або позик, залучених державою чи під державні гарантії, інших зобов'язань, що випливають з угод, укладених державними органами та/або від імені держави, які регулюються нормами цивільного законодавства та іншими законами з питань державного боргу та його обслуговування.

Разом з тим, суд дійшов висновку про необґрунтованість таких тверджень відповідача, оскільки правовідносини, що виникли між відповідачем та Сумською обласною державною адміністрацією на підставі договорів про надання фінансової допомоги за рахунок бюджетних коштів на проведення комплексу сільхозробіт в 1999 році носять публічний характер та не врегульовуються нормами цивільного законодавства.

Крім того, як було зазначено вище, відповідно до вимог ч. 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення фінансової допомоги, наданої за рахунок бюджетних коштів, органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

При цьому, навіть за умови наявності суперечностей між положеннями Закону України № 2181 та Бюджетним кодексом від 21.06.2001 за №2542-ІІІ, до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме бюджетний кодекс, оскільки в даному випадку він є спеціальним нормативним актом, оскільки цим Кодексом визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Враховуючи, що допомога позивачеві була надана саме за рахунок бюджетних коштів, то і спірні правовідносини мають врегульовуватись саме Бюджетним кодексом України.

Нарахування пені за 2011 здійснювалося виходячи з того, що ч. 9 ст. 17 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 за №2456-VІ визначено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму боргу із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу. У разі часткового погашення боргу, пеня нараховується на залишок непогашеної заборгованості.

При цьому строки давності щодо застосування пені Податковим кодексом не обмежені.

Крім того, наказом ДПА України від 17.12.2010 за № 953 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента. Даною інструкцією також не передбачено обмежень щодо терміну протягом якого може бути нарахована пеня за несвоєчасне повернення фінансової допомоги, яка Бюджетним кодексом України прирівнюється до податкового боргу, про що зазначалось вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтоване нарахування відповідачеві пені за 2004-2011 роки в розмірі 58142,02 грн.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 16.02.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.02.2012р. по справі № 2а-1870/8665/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.