Ухвала суду № 24548988, 17.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/11094/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Катунова В.В.

Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Галан О.О.

представника позивача Капліна В.В.

представника відповідача Василевської Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а-1670/11094/11

за позовом Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання рішення нечинним,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкових повідомлень рішень, в якому після відкликання частини позовних вимог просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001392302/257 від 08.12.2011 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 001402302/258 від 08.12.2011 року;

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ без достатніх підстав для її проведення;

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0001392302/257 та № 0001402302/258, винесено відповідачем на підставі висновку про порушення п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 та п. 204.1 ст. 204 Податкового кодексу України, що полягали у завищенні суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 225 762 грн., та завищенні від'ємного значення податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 39 322 грн., по взаємовідносинах з АТ "УГМК" Харківська регіональна філія ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" (надалі по тексту - ПРАТ "УГМК"), ТОВ "Монолітбудкомплект".

Разом з тим, правомірність віднесення підприємством до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених під час придбання у вказаних контрагентів товарів у серпні 2011 року, підтверджено належними документами, складеними відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, позивач зазначав, що перевірка ВБКП "Рассвет" проведена Кременчуцькою ОДПІ з порушенням норм чинного податкового законодавства без визначених законом підстав, у зв'язку із чим просив суд також визнати дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року позов Виробничо-будівельного колективного підприємства "Рассвет" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001392302/257 від 08.12.2011 року;

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 001402302/258 від 08.12.2011 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив задовольнити апеляційну скаргу, посилаючись на доводи і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Виробничо-будівельне колективне підприємство "Рассвет" (ідентифікаційний код 24831310) зареєстроване Кременчуцькою районною державною адміністрацією 01.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 630003, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 23490484 від 15.05.2006 року. (т.1 а.с. 40, 41).

03.11.2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу проведення перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Кременчуцької ОДПІ Биковим Ю.О. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ВБКП "Рассвет" з питань правильності, повноти та обгрунтованості відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 7894/23-309/24831310 від 21.11.2011 року, в якому зроблено висновки про порушення позивачем:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 225 762 грн.;

- п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством було завищено від'ємне значення ПДВ за серпень 2011 року на суму 39 322,00 грн. (т. 1 а.с. 9-29)

На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 08.12.2011 року № 0001392302/257, яким позивачу зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в сумі 225 762 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 112 881 грн., та № 0001402302/258, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 39 322 грн. (т. 1 а.с. 30, 32).

Позивач, не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 08.12.2011 р. № 0001392302/257 та №0001402302/258 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.4 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 78.1.8 Податкового кодексу України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є подання платником податку декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів від 27 грудня 2010 року № 1238, однією з достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку є наявність документально підтвердженої інформації про порушення платником норм податкового законодавства відповідно до пункту 78.1 статті 78 розділу II Податкового кодексу України.

Згідно із пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

На виконання вказаних норм Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка проведена посадовими особами Кременчуцької ОДПІ в період з 03.11.2011 року по 21.11.2011 року на підставі наказу про проведення перевірки за № 5096 від 03.11.2011 року, який вручено особисто головному бухгалтеру підприємства до початку проведення перевірки, направлення на перевірку від 03.11.2011 року за № 4670/004670. (т. 1 а.с. 60, 62).

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Пунктом 86.3 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

З огляду на викладене, призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України, а отже вимога позивача про визнання неправомірними дій відповідача під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки є безпідставною.

Крім того, колегія суддів вказує на те, що відсутність в наказі про проведення перевірки та направленні на перевірку посилання на норму закону, що є підставою для її проведення, не є причиною для визнання перевірки незаконною.

Щодо вимог про скасування податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що 16.05.2011 року між ВБКП "Рассвет" (одержувач) та ТОВ "Монолітбудкомплект" (постачальник) укладено договір поставки № 25, згідно якого постачальник зобов'язується в строки дії даного договору передавати одержувачу товар по цінах, в асортименті, в кількості, які узгоджуються сторонами в накладних, згідно вимогам одержувача у повному обсязі. Одержувач зобов'язаний прийняти товар та своєчасно здійснювати оплату товару на умовах, визначених, цим договором. (т. 1 а.с. 64, 65).

Позивачем на підтвердження виконання укладеного договору та реальності вчинення господарських операцій між ВБКП "Рассвет" та ТОВ "Монолітбудкомплект" до суду надано копії рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних про перевезення цього товару, подорожніх листів. (т. 1 а.с. 66 - 102).

В підтвердження того, що придбаний у ТОВ "Монолітбудкомплект" товар використовувався позивачем у його господарській діяльності, до суду надано копію контракту № 1 від 23.06.2010 року із ТОВ "ВІС" на поставку будівельних та інших матеріалів і з природного каменя, копії митних декларацій, копію договору субпідряду № 1/011-СП 1 від 29.06.2011 року, укладеного із ТОВ "Паркінг+" на реконструкцію проспекту Гагаріна в м. Харкові у 2011-2012 роках (виготовлення та улаштування фундаментів, монтаж опор контактної мережі ОКМ-12, ОКМ- 18), копію акту приймання виконаних будівельних робіт та інше. (т.1 а.с. 117-150).

Здійснення оплати по вищевказаному договору поставки підтверджується платіжним дорученням.

Крім того, судом встановлено, що 01.06.2011 року між ВБКП "Рассвет" (покупець) та ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" (постачальник) укладено договір поставки № 60/11 Пр-М, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, металопродукцію, асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані в специфікації або у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю. (т. 1 а.с. 183-186).

Позивачем на підтвердження виконання укладеного договору та реальності вчинення господарських операцій між ВБКП "Рассвет" та ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" до суду надано копії рахунків-фактур, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних про перевезення цього товару, подорожніх листів. (т. 1 а.с. 187- 223, т.2 а.с. 1-77).

В підтвердження того, що придбаний у ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" товар (металопродукція) використовувався позивачем у його господарській діяльності, до суду надано копію договору субпідряду № 1/011-СП 1 від 29.06.2011 року, укладеного із ТОВ "Паркінг+" на реконструкцію проспекту Гагаріна в м. Харкові у 2011- 2012 роках (виготовлення та улаштування фундаментів, монтаж опор контактної мережі ОКМ-12, ОКМ-18), копію договору № 14/11 від 28.03.2011 року з ПП "Нікі-проект" на виготовлення деталей, копії актів здачі прийняття робіт, податкових накладних, рахунків - фактур, копії актів списання.

Здійснення оплати по вищевказаному договору поставки підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

ВБКП "Рассвет" у відносинах з ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія", а також у відносинах з ТОВ "Монолітбудкомплект" в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже договори між ними укладені та виконані у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Слід зазначити, що Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит та бюджетне відшкодування в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" та ТОВ "Монолітбудкомплект" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податковий орган безпідставно та протиправно поставив під сумнів розмір податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларовану позивачем по взаємовідносинах з ПАТ "Українська гірничо-металургійна компанія" та ТОВ "Монолітбудкомплект".

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 22.02.2012 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків, щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.02.2012р. по справі № 2а-1670/11094/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Рєзнікова С.С.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М. Повний текст ухвали виготовлений 22.05.2012 р.