Ухвала суду № 24548419, 18.04.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2012 р.Справа № 2а-1670/9413/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Галан О.О.

за участі представників:

позивача - Смольського Ю.С.

відповідача - Зайця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. по справі № 2а-1670/9413/11

за позовом Дочірнього підприємства "Ферротранс" Відкритого акціонерного товариства "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2011 року Дочірнє підприємство "Ферротранс" (далі - ДП "Ферротранс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2011 року №0000682301/2601.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 03 лютого 2012 року позов задовольнив. Визнав протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області №0000682301/2601 від 12 серпня 2011 року. Стягнув на користь позивача витрати зі сплати судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, судові витрати у справі покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач послався на неповне з"ясування судом обставин справи, а також невірне застосування норм матеріального та процесуального права, а саме, ст. 159 КАС України, ст.ст. 1, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що на підставі рішення начальника Кременчуцької ОДПІ, оформленого наказом «Про проведення позапланової перевірки»від 22 липня 2011 року № 3924 та направлення на перевірку від 22.07.2011 року № 3358/003358, на підставі п.п. 78.1.11 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України у період з 25.07.2011 року по 29.07.2011 року посадовими особами податкового органу було проведено позапланову виїзну перевірку ДП «Ферротранс» по питанню взаємовідносин з ТОВ «Компанія "Будівництво та реконструкція» за період з 01.01.2008 року по 01.06.2011 року згідно постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н. від 16.06.2011 року.

За наслідками перевірки Кременчуцькою ОДПІ складено Акт від 29.07.2011 року №5164/23-209/25642707 «Про результати позапланової виїзної перевірки ДП «Ферротранс» (код 25642707) по питанню взаємовідносин з ТОВ «Компанія "Будівництво та реконструкція» (код 34817645) за період з 01.01.2008 року по 01.06.2011 року згідно постанови слідчого по ОВС СВ ПМ ДПА у Луганській області старшого лейтенанта податкової міліції Шершенькова Д.Н. від 16.06.2011 року», згідно із висновками якого встановлено, зокрема, порушення позивачем вимог п.п 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент вчинення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства на загальну суму 334 783,00 грн., в тому числі за І квартал 2009 року 63333 грн., за ІІ квартал 2009 року 46875,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року 106534,00 грн., за ІV квартал 2009 року 118041,00 грн.

На підставі висновків Акта перевірки від 29.07.2011 року № 5164/23-209/25642707, відповідачем 12.08.2011 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000682301/2601, яким ДП «Ферротранс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в сумі 418478,75 грн., в тому числі основний платіж - +334783,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 83695,75 грн.

Скарги позивача за наслідками адміністративного оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення залишені податковим органом без задоволення, а податкове повідомлення рішення №0000682301/2601 від 17.08.2011 року без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки Кременчуцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог п.п 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент вчинення спірних правовідносин), в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на прибуток підприємства на загальну суму 334 783,00 грн., в тому числі за І квартал 2009 року 63333 грн., за ІІ квартал 2009 року 46875,00 грн., за ІІІ квартал 2009 року 106534,00 грн., за ІV квартал 2009 року 118041,00 грн., не відповідають обставинам справи та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Правові відносини з приводу формування валових витрат унормовані Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинним на момент вчинення спірних правовідносин), згідно із пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із нормою пункту 1.32. статті 1 Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на наведені положення Закону для отримання права віднесення до складу валових витрат сум витрат сплачених протягом звітного періоду за товари (роботи, послуги) платник податку повинен мати відповідні розрахункові, платіжні та інші документи (обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку), видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Крім того, слід зазначити, що за змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Ферротранс» (замовник) та ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» (виконавець) 02.02.2009 року та 02.03.2009 року укладено договори послуг №590(09)-У та №601(09)-У відповідно. Згідно умов договорів замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по переміщенню краном 100 вагонів-самоскидів, які є власністю замовника, з непрацюючої залізнодорожної під'їзної колії в ремонтний цех.

Крім того, 01.06.2009 року між ДП «Ферротранс» (замовник) та ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» (виконавець) було укладено договір послуг №709(09)-У, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по демонтажу та монтажу краном ходової частини і з'ємного обладнання розвантажувальної системи перекидання у вагонів-самоскидів, які є власністю замовника.

Відповідно до умов даних договорів ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція»у лютому, березні, червні, липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року були надані ДП «Ферротранс» послуги крану на загальну суму 1606960,00 грн., в тому числі ПДВ 267827,00 грн.

Згідно із відомостями Спеціального витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до зареєстрованих видів діяльності ДП «Ферротранс» належить у тому числі й ремонт і технічне обслуговування залізничного рухомого складу. За таких обставин придбання послуг позивачем пов'язане із здійсненням ним господарської діяльності.

На підтвердження реальності вказаних договорів та використання наданих послуг у своїй господарській діяльності позивачем до суду надано:

- договори послуг №590(09)-У від 02.02.2009 року, № 601(09)-У від 02.03.2009 року, №709(09)-У від 01.06.2009 року;

- рахунки фактури: №12 від 12.02.2009 року, №120309 від 12.03.2009 року, №17 від 17.06.2009 року, №10 від 10.07.2009 року, №14 від 14.08.2009 року, №14 від 14.09.2009 року, №13 від 13.10.2009 року, №11 від 11.11.2009 року та №14 від 14.12.2009 року;

- податкові накладні №12021 від 12.02.2009 року, №13031 від 13.03.2009 року, №30067 від 30.06.2009 року, №31076 від 31.07.2009 року, №31081 від 31.08.2009 року, №30091 від 30.09.2009 року, №30104 від 30.10.2009 року, №30119 від 30.11.2009 року та №311214 від 31.12.2009 року;

- акти приймання-здачі виконаних послуг: №120209 від 12.02.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в лютому 2009 року роботи по переміщенню краном 100 вагонів-самоскидів, власності замовника, з неробочої залізничної гілки в ремонтний цех на загальну суму 152000,00 грн.; №130309 від 13.03.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в березні 2009 року роботи по переміщенню краном 100 вагонів-самоскидів, власності замовника, з неробочої залізничної гілки в ремонтний цех на загальну суму 152000,00 грн.; №300609 від 30.06.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в червні 2009 року роботи з підняття краном кузова 100 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 225000,00 грн.; №310709 від 31.07.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в липні 2009 року роботи з підняття краном кузова 98 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 215000,00 грн.; №310809 від 31.08.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в серпні 2009 року роботи з переміщення краном 300 колісних пар з-під 75 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 141360,00 грн.; №300909 від 30.09.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв у вересні 2009 року роботи з переміщення краном 360 колісних пар з-під 90 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 155000,00 грн.; №301009 від 30.10.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в жовтні 2009 року роботи з переміщення краном 280 колісних пар з-під 70 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 123600,00 грн.; №301109 від 30.11.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в листопаді 2009 року роботи по демонтажу краном 800 циліндрів розвантажування з-під 200 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 186000,00 грн.; №311209 від 31.12.2009 року, згідно якого виконавець виконав, а замовник прийняв в грудні 2009 року роботи по монтажу краном 800 циліндрів розвантажування на 200 вагонів-самоскидів, власності замовника, на загальну суму 257000,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що оплата за отримані послуги здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на користь ТОВ «Компанія "Будівництво та реконструкція», що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та дає підстави стверджувати, що позивач в повному обсязі розрахувався за отримані ним послуги. Зазначена обставина також досліджена та встановлена перевіряючими, що знайшло своє відображення в Акті перевірки від 29.07.2011 року № 5164/23-209/25642707.

Крім того, контрагент позивача - ТОВ «Компанія "Будівництво та реконструкція» як на момент здійснення спірних господарських операцій був зареєстрований у встановленому порядку як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, а в 2009 році - платником податку на додану вартість. Видами діяльності ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» є, у тому числі, монтаж та встановлення збірних конструкцій, інші спеціалізовані будівельні роботи, будівництво будівель.

Судовим розглядом встановлено, що на балансі ДП «Ферротранс» станом на 01.01.2009 року знаходилось 217 вагонів-самоскидів, що підтверджується довідкою позивача вих. № 01 від 03.01.2012 року та не заперечувалось відповідачем ні в акті перевірки, ні під час розгляду справи. На підтвердження проведення позивачем ремонту вагонів-самоскидів у 2009 році його представником залучено до матеріалів справи накладні-вимоги на запасні частини, які використані в ході ремонту вагонів, первинні документи, згідно яких ці запасні частини придбавались, відомості про залишок ТМЦ (зокрема, запасних частин) по складу станом на 01.01.2009 року.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що понесені позивачем валові витрати підтверджені відповідними первинними документам, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та наявний зв'язок витрат позивача з його господарською діяльністю.

Доводи податкового органу щодо наявності у позивача власних виробничих ресурсів, необхідних для виконання послуг, придбаних у ТОВ «Компанія «Будівництво та реконструкція» вірно відхилені судом першої інстанції, який у повному обсязі встановив відсутність у позивача технічної можливості використання власних кранів через невелику вантажопідйомність, та обмеження їх у можливостях переміщення.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що висновки Кременчуцької ОДПІ щодо заниження позивачем податку на прибуток підприємства не відповідають обставинам справи та не підтверджені належними та допустимими доказами.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2012р. по справі № 2а-1670/9413/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 23.04.2012 р.