АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/490/3082/12 Справа № 2-547/11 Головуючий у 1 й інстанції - Пода О.М. Доповідач - Лаченкова О.В. Категорія 40
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 травня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого Лаченкової О.В.
суддів Варенко О.П., Григорченка Е.І.
при секретарі Бондаренко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в рівних частках, шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа -орган опіки та піклування виконавчого комітету Жовтоводської міської ради про поділ спільного майна подружжя з відступленням від принципу рівності часток з урахуванням інтересів малолітньої дитини, шляхом стягнення грошової компенсації та стягнення судових витрат, -
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя в рівних частках, шляхом стягнення з відповідача грошової компенсації.
ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя з відступленням від принципу рівності часток з урахуванням інтересів малолітньої дитини, шляхом стягнення грошової компенсації та стягнення судових витрат.
Рішенням Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено та поділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності: автомобіль марки ВАЗ модель 21099020 державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску, визнавши за позивачем право власності на 1/2 частину даного автомобіля та стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача грошову компенсацію - 20 300,65 грн. та судові витрати 270 грн. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права та просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по справі,а саме визнати рівними ідеальни частки сторін в автомобілі ВАЗ 21099, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, 2005 року випуску,без його реального поділу і залишити його в спільній частковій власності сторін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та сторонами не заперечується, що з 16 січня 1998 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 11 серпня 2010 року.
Під час перебування в шлюбних відносинах сторони набули у спільну сумісну власність автомобіль ВАЗ 21099020, 2005 року випуску.
Сторони є батьками неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням Жовтоводського міського суду від 17 жовтня 2011 року визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_2 разом з батьком. Рішенням Жовтоводського міського суду від 15 червня 2011 року з ОСОБА_3 на утримання дитини - дочки ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, стягнуті аліменти в розмірі ? частки доходу (заробітку).
Враховуючи обставини справи суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про те, що позов задоволенню ОСОБА_3 підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно ст. 60 СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності не залежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ст. 63 СК України дружина і чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Статтею 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Відповідно ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Суд правильно не взяв до уваги доводи ОСОБА_2 про збільшення частки майна при поділі його в сторону, оскільки позивачем не доведено існування передбачених ч. 2 ст. 70 СК України підстав для збільшення частки при поділі майна.
За таких обставин, оскільки автомобіль є річчю неподільною та враховуючи те, що відповідач постійно експлуатував спірний автомобіль, має водійські навички, відповідне свідоцтво на право керування автомобілем, продовжує його експлуатувати і після розірвання шлюбу, то суд дійшов до вірного висновку, що автомобіль має залишитись у власності ОСОБА_2
Висновком судово-автотоваровідчої експертизи від 26 вересня 2011 року встановлено ринкову вартість спірного автомобіля, що складає 40 601,33 грн.
За таких обставин, з врахуванням ч.1 ст.70 СК України вважаючи, що частки майна сторін є рівними суд прийшов до обґрунтованого висновку, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 слід стягнути грошову компенсація замість її частки автомобілю в сумі
20 300,65 грн. при умові визнання за нею права власності на ? частку автомобіля, автомобіль же слід залишити у ОСОБА_2
У відповідність ст. ст. 79,88 ЦПК України судом правильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Колегія суддів вважає, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень по ним.
Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскільки ОСОБА_2 в суді першої інстанції не заявляв вимог про визнання рівними ідеальних часток сторін в спірному автомобілі без його реального поділу та про залишення автомобілю у спільної частковій власності сторін, то ці вимоги апеляційної скарги та доводи зазначені в апеляційній скарзі відносно цього питання розглянуті бути не можуть.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Крім того приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи та давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, поясненнями сторін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 19 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді
Судове рішення № 24541845, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 11.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-547/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: