Рішення № 24536649, 05.06.2012, Михайлівський районний суд Запорізької області

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-718/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.06.2012 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Мовчана О.Г.

при секретареві Проскурня Н.В.

за участю: представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Гудима Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні смт. Михайлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 в особі представника позивача ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак»про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

До Михайлівського районного суду звернувся ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_1 з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак»про визнання договорів оренди землі недійсними та повернення земельних ділянок.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 173870, зареєстрованого 20 червня 2006 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю у Михайлівському районному відділі Запорізької обласної філії центру державного земельного кадастру України під № 010627300276, у його власності знаходиться земельна ділянка площею 2,3595 га, яка виділена в натурі (на місцевості) на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Крім того, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 022988, зареєстрованого 03 липня 2008 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю у Михайлівському районному відділі Запорізької обласної філії центру державного земельного кадастру України під № 010827300180, у власності позивача є також земельна ділянка площею 1,8791 га, яка виділена в натурі (на місцевості) на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Позивач зазначає, що до отримання державних актів на право власності на земельні ділянки землею користувався спочатку КСП «Червоний фронт», а потім його правонаступник товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак», про що був укладений відповідний договір оренди на підставі сертифікатів про право на земельну частку (пай). Після отримання державних актів, відповідач продовжив користуватися земельними ділянками без укладання договорів оренди землі.

В зв'язку з тим, що позивач виявив бажання самостійно обробляти землю, він звернувся до відповідача з вимогою про повернення земельних ділянок, на що отримав відмову в зв'язку з укладенням договорів оренди земельних ділянок від 12 березня 2007 року та 23 грудня 2008 року, відповідно до яких він передав відповідачу в оренду землю строком на двадцять років, на підтвердження чого отримав копії договорів.

Позивач стверджує, що йому було невідомо про існування договорів оренди, підписи в яких належать його дочці, що підтверджує постановою про відмову в порушені кримінальної справи відносно ОСОБА_4 від 31 жовтня 2011 року.

На підставі вищевикладеного, в зв'язку з відсутністю підстав для представництва його інтересів під час укладення договорів, позивач просить визнати договори оренди недійсними та зобов'язати відповідача повернути земельні ділянки.

На обґрунтування своїх доводів, позивач надав суду:

- світлокопію свого паспорту (а.с.5);

- світлокопію державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 173870 від 20 червня 2006 року (а.с.6);

- світлокопію державного акту на право власності на земельну ділянку ЗП № 022988 від 03 липня 2008 року (а.с.7);

- світлокопію договору оренди землі з додатками від 12 березня 2007 року (а.с.8-11);

- світлокопію договору оренди землі з додатками від 23 грудня 2008 року (а.с.12-14);

- світлокопію постанови про відмову у порушенні кримінальної справи від 31 жовтня 2011 року (а.с.15);

- підтвердження сплати судового збору (а.с.1).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених в позовній заяві та пояснив, що орендну плату за 2008-2011 роки він отримував, вважаючи що відповідач здійснює оплату за користування землею згідно договорів, укладених на підставі сертифікатів про право на земельну частку (пай), будь-яких матеріальних претензій до орендаря не має. Обставини стосовно отримання орендної плати підтвердив також представник відповідача, надавши суду відомості.

Представник відповідача, стверджуючи про відсутність підстав вважати договори недійсними, заперечував проти позову. На обґрунтування своїх заперечень представник ТОВ «Агрофірма «Бурчак»в якості доказів посилається на світлокопії відомостей щодо отримання позивачем плати за договорами оренди, підтверджуючих отримання ОСОБА_3 орендної плати протягом всього часу дії договорів в натуральній формі, а також пояснення допитаного в якості свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні підтвердив здійснення розрахунків відповідачем належним чином.

Крім того, відповідно до тверджень представника відповідача, посилання позивача та його представника на показання свідка ОСОБА_4, яка являється дочкою позивача, стосовно здійснення нею підпису замість батька, являються необ'єктивними, які, як і посилання на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи як на документ, що звільняє від потреби доказування, не можуть бути розцінені як належні докази по справі. Отримання позивачем орендної плати представник відповідача оцінює як дії, направлені на схвалення укладення договорів.

Заперечення позову та його безпідставність представник відповідача мотивує й тим, що за наявності можливості встановити факт ким вчинено підпис у договорах шляхом проведення експертизи, позивач, на якого покладено обов'язок доказування, не надав суду належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

На обґрунтування заперечень, представником відповідача надані суду:

- світлокопії відомостей щодо розрахунку з позивачем (а.с.45 -68).

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, пояснив, що працює в ТОВ «Агрофірма «Бурчак»та здійснює видачу орендної плати у вигляді сільськогосподарської продукції, в зв'язку з чим підтверджує отримання позивачем орендної плати в натуральній формі протягом дії договорів, в тому числі і особисто.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, підтвердила факт підписання нею договорів оренди земельних ділянок від імені позивача без його згоди.

Заслухавши доводи позивача та його представника, представника відповідача, свідчення свідків, дослідивши надані суду матеріали, суд приходить до висновку про доведеність позовних вимог та потребу в їх задоволенні, виходячи з наступного:

- відповідно до положень ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;

- відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях;

- відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню;

- в судовому засіданні встановлено, що відповідно до договорів оренди землі від 12 березня 2007 року та 23 грудня 2008 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ «Агрофірма «Бурчак», позивачем передані в оренду строком на двадцять років земельні ділянки площею 2,3595 га та 1,8791 га, що належать йому на праві власності. Договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі державного акту ЗП № 173870, зареєстрований 09 жовтня 2007 року у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 040727300423, а договір, укладений на підставі державного акту ЗП № 022988, зареєстрований 21 червня 2010 року у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 041027300361. Позивач стверджує, що не укладав зазначені договори з відповідачем, а підпис від його імені вчинено дочкою ОСОБА_4 без попереднього узгодження з ним та надання повноважень представництва його інтересів;

- відповідно до ч.3, 4 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Обов'язковість письмової форми договору оренди землі визначена статтею 14 Закону України „Про оренду землі";

- відповідно до ст.18 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації;

- частиною 1 ст.215 ЦК України встановлені підстави недійсності правочину, якими є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;

- відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю;

- з матеріалів справи та пояснень учасників процесу, судом встановлено, що позивач будучи власником земельних часток (паїв), до отримання державних актів на право власності на земельні ділянки, передав землю в оренду КСП «Червоний фронт», а потім його правонаступнику -ТОВ «Агрофірма «Бурчак», уклавши відповідні договори на підставі сертифікатів, що під час розгляду справи не оспорювалось сторонами та згідно ч.1 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню;

- 20 червня 2006 року позивачеві була виділена в натурі земельна ділянка площею 2,3595 га на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 173870, а 03 липня 2008 року позивач набув права власності на земельну ділянку площею 1,8791 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 022988. Після отримання зазначених державних актів відповідач продовжував користуватися земельними ділянками, належними ОСОБА_3, який протягом 2008-2011 років отримував від ТОВ «Агрофірма «Бурчак»орендну плату, що не оспорювалось в судовому засіданні сторонами та підтверджується відповідними відомостями;

- 26 жовтня 2011 року ОСОБА_3 звернувся з заявою до Михайлівського РВ ГУМВС України в Запорізькій області в зв'язку з підписанням договорів оренди належної йому землі іншою особою без його згоди. В ході перевірки обставин, викладених в заяві, працівниками міліції було встановлено, що договори оренди від імені позивача підписала ОСОБА_4, про що остання вказала особисто. ОСОБА_3 отримуючи орендну плату за 2008-2011 роки, будь-яких матеріальних претензії до орендаря не мав. Вказані обставини підтверджуються показаннями свідків, допитаних в судовому засіданні та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 жовтня 2011 року;

- відповідно до ст.ст.12, 13, 244 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданій їй договором або законом, як сама особисто, так і через свого представника;

- відповідно до ч.1 ст.244 ЦК України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, форма якої, згідно ч.1 ст.245 ЦК України, повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Так як відповідно до ст.ст.14, 18, 20 Закону України „Про оренду землі" договір оренди землі укладається в письмовій формі і підлягає державній реєстрації, то виходячи з положень ст.ст.244, 245 ЦК України, представництво у правовідносинах з надання земельної ділянки в оренду повинно здійснюватися також в письмовій формі.

- відповідно до матеріалів справи, доказів та пояснень, отриманих під час судового розгляду, особа, яка від імені позивача підписала договори оренди, письмової довіреності на підтвердження відповідних повноважень не мала;

- відповідно до ч.1 ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Хоча в судовому засіданні позивач і підтвердив факт отримання орендної плати за 2008-2011 роки, проте вважав, що це плата за договорами оренди земельних паїв, укладених раніше, в зв'язку з чим посилання представника відповідача на отримання оренди як на схвалення укладення договорів є безпідставними. Інших доказів щодо схвалення позивачем правочинів, укладених від його імені особою, не уповноваженою на вчинення таких дій, відповідач суду не надав;

- виходячи з положень абз.5 п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»із змінами від 19 березня 2010 року, при розгляді спорів про переукладання договорів оренди землі необхідно враховувати, що після виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю зобов'язання сторін припиняються відповідно до чинного законодавства. З часу отримання особою державного акта на право приватної власності на землю вона набуває статусу власника земельної ділянки, у зв'язку з чим змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) припиняється. Враховуючи вимоги ст.ст.203, 215 ЦК України про недійсність правочину, переукладання договору оренди земельної частки (паю) після виділення в натурі (на місцевості) земельної ділянки і отримання власником земельної частки (паю) державного акта на право власності на земельну ділянку можливе лише за наявності волевиявлення на то сторін;

На підставі вищевикладеного, зважаючи на обставин укладення оспорюваних договорів, а саме: не дотримання сторонами при їх укладанні письмової форми, як того вимагає ЗУ «Про оренди землі», оскільки позивач як власник земельних ділянок договори не підписував, будь-кого у передбаченому законом порядку на вчинення таких дій не уповноважував, та не схвалення в подальшому позивачем укладення від його імені договорів, вважаючи плату, отриману ним за 2008-2011 роки, платою за користування землею за договорами оренди земельних паїв, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в зв'язку з недійсністю договорів оренди.

Питання щодо розподілу судових витрат підлягає вирішенню відповідно до положень ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.124, 129 Конституції України, ст.ст.18, 20 Закону України «Про оренду землі», ст.ст.12, 13, 203, 207, 215, 216, 241, 244, 245 ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 30, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 -задовольнити.

Визнати договір оренди землі від 12 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак»(код ЄДРПОУ 34378170, р/р 26000055889161 в ЗРУ КВ «ПриватБанк», МФО 313399) та зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 040727300423 - недійсним.

Визнати договір оренди землі від 23 грудня 2008 року, укладений між ОСОБА_3 та товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак»(код ЄДРПОУ 34378170, р/р 26000055889161 в ЗРУ КВ «ПриватБанк», МФО 313399) та зареєстрований у Михайлівському районному відділі Запорізької регіональної філії Центру державного земельного кадастру під № 041027300361 - недійсним.

Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак»повернути ОСОБА_3 земельні ділянки площею 2,3595га відповідно до державного акту ЗП № 173870 та площею 1,8791га відповідно до державного акту ЗП № 022988, розташовані на території Бурчацької сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Бурчак»на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору в сумі 94,10 (дев'яносто чотири) гривні 10 копійок.

Сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

Михайлівського районного суду

Запорізької області О.Г. Мовчан