Рішення № 24531465, 31.05.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

31.05.2012

Справа №2-2995/12 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року Солом'янський районний суду м. Києва

у складі головуючого судді -Букіної О.М.

при секретарі -Возному М.В., Осадчій В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ПАТ "Електроград" до Державної служби інтелектуальної власності України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання недійсними деклараційного патенту України НОМЕР_3 на корисну модель та патенту України НОМЕР_4 на винахід,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів та просив визнати недійсним деклараційний патент України НОМЕР_3 від 17.05.2004 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1» та патент України НОМЕР_4 від 15.03.2006 року на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1»та зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів і деклараційних патентів України про визнання недійсним вказаних патентів та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Свої вимоги позивач мотивує тим, що корисна модель за деклараційним патентом України НОМЕР_3 не відповідає умовам надання правової охорони, а саме не є новою, а винахід за патентом України НОМЕР_4 не є новим та не має винахідницького рівня.

Позивач посилається, що сукупність суттєвих ознак спірних патентів стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи. Також вважає, що спірний патент на винахід за НОМЕР_4 не має винахідницького рівня, оскільки для фахівця він є очевидним. Зазначає, що технічний результат досягається за рахунок послідовного з'єднання високовольтного вимикача і високовольтного контактера з установкою їх в одній шафі розподільного пристрою чи на одному викатному елементі комплектного розподільного пристрою є очевидним, тобто таким, що явно випливає з рівня техніки та відомих даних.

Вважає, що в порядку ст. 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»патент України НОМЕР_3 та НОМЕР_4 підлягає визнанню недійсним в судовому порядку.

В обґрунтування звернення до суду позивач посилається на те, що його права та охоронюваний інтерес в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України є порушеним. Зазначає, що позивач з 2000 р. займається виготовленням електротехнічного обладнання, зокрема пристрою комплектного розподільного серії НОМЕР_5.

Посилається, що рішенням Центрально-міського суду м. Кривого Рогу від 09.02.2007 року у цивільній справі №2-203/07 р. та яке набрало чинності 03.07.2007 р., дії позивача щодо виготовлення та поставці пристрою комплектного розподільного серії НОМЕР_5 визнано такими, що порушують право інтелектуальної власності ТОВ «Кронверк»на деклараційний патент України НОМЕР_3 на корисну модель та патент України НОМЕР_4 на винахід. Враховуючи дані обставини позивач вважає, що має право на звернення до суду з даним позовом.

Також позивачем подано заяву про поновлення строку позовної давності в обґрунтування якої посилався, що про невідповідність новизні корисної моделі за деклараційним патентом України НОМЕР_3 та про невідповідність новизні і винахідницькому рівню винаходу за патентом України НОМЕР_4, дізнався з висновку експертного дослідження об'єктів права інтелектуальної власності №25.10-10 від 25.10.2010 року патентного повіреного ОСОБА_6 , а тому просив поновити строк на звернення до суду з даним позовом, як такого, що пропущено з поважених причин.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі.

Представник Державної служби інтелектуальної власності України в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на його безпідставність. В своїх запереченнях посилалися на те, що деклараційний патент України НОМЕР_3 на корисну модель було видано без проведення кваліфікаційної експертизи, що передбачено ЗУ «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі».

В той же час зазначив, що патент України НОМЕР_4 на винахід було видано на підставі кваліфікаційної експертизи відповідно до ст. 16 Закону.

Також представник відповідача-1 заперечуючи проти висновку експертного дослідження об'єктів права інтелектуальної власності №25.10-10 від 25.10.2010 року патентного повіреного ОСОБА_6 надав пояснення від 06.10.2011 року закладу експертизи ДП «Український інститут промислової власності», складені у формі експертного висновку.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Представники відповідача -2 ТОВ «Кронверк» проти позову заперечували посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність. Вважають, що позивачу необідно відмовити в задоволенні позову внаслідок відсутності порушеного права та охоронюваного законом інтересу. Крім цього, вважають, що позивачу має бути відмовлено у позові внаслідок пропуску встановленого законом строку позовної давності та в порядку ст. 267 ЦПК України просили його застосувати при розгляді даної справи.

Також заперечуючи проти позову вважають, що закладом експертизи перевірялося відповідність деклараційного патенту НОМЕР_3 та патенту України НОМЕР_4 умовам патентоздатності, що визначені Законом. При проведенні кваліфікаційної експертизи за заявкою 2004020980 досліджувався рівень техніки на дату подання заявки та наявність винахідницького рівня.

Вважають, що надані позивачем матеріали не спростовують винахідницький рівень спірного патенту НОМЕР_4 Також вважають, що матеріали справи не спростовують новизну корисної моделі та винаходу за оспорюваними патентами на підтвердження чого подали Аналіз експертного дослідження об»єктів права інтелектуальної вланості, проведеного патентним повіреним ОСОБА_7 від 19.09.2011 року.

В судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_3, ОСОБА_5 просили розглядати справу у їх відсутності та в задоволенні позову ПАТ «Електроград»просили відмовити ( а.с. 85-88).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засіданні не з»явився, проте про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином

Вислухавши думку сторін, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_4 , ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів справи .

Вислухавши пояснення сторін, допитавши судових експертів, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід; деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що видається за результатами формальної експертизи заявки на винахід; кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності).

Встановлено, що 12.02.2004 року відповідачі ТОВ «Кронверк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали заявку № 2004021032 на видачу деклараційного патенту України на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1».

За результатами формальної експертизи заявки № 2004021032, проведеної відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»відповідачам був виданий деклараційний патент НОМЕР_3 на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно витягу з Державного реєстру патентів на корисну модель вбачається, що дію деклараційного патенту НОМЕР_3 припинено, у зв'язку з несплатою збору 12.02.2007 року, відомості про що опубліковано ІНФОРМАЦІЯ_2 у офіційному бюлетені «Промислова власність»НОМЕР_1. ( а.с. 140) та не заперечувалося відповідачами по справі.

Також встановлено, що 11.02.2004 року відповідачі ТОВ «Кронверк», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали заявку № 200402980 на видачу патенту України на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1».

За вказаною заявкою та за результатами кваліфікаційної експертизи, 15.03.2006 р. Відповідачам був виданий патент України НОМЕР_4 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1» ( а.с. 139).

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ з наступними змінами та доповненнями патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності, що визначені статтею 7 цього Закону.

У відповідності до абз. 6 п. 3 Постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 23.12.1993 р. № 3769-XII патент України на винахід може бути визнано недійсним у порядку, встановленому цим Законом, у разі невідповідності винаходу (корисної моделі) умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

З виписки з Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо деклараційного патенту України НОМЕР_3 вбачається, що заявка № 2004021032 на реєстрацію вказаного патенту була подана до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 12 лютого 2004 року.

З виписки з Державного реєстру патентів України на винаходи щодо патенту України НОМЕР_4 вбачається, що заявка № 2004020980 на реєстрацію вказаного патенту була подана до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України 11 лютого 2004 року.

Отже, на дату подання вказаних вище заявок чинним був Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15.12.1993 р. № 3687-ХІІ.

Відповідно до ст. ст. 6, 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»- правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо. Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки.

У п.5 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»визначено, що обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу.

Відповідно до ст.57 ЦПК України фактичні дані, що мають значення для справи встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Для вирішення питання про те, чи містяться у матеріалах справи відомості, за якими спростовується новизна корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»за деклараційним патентом України НОМЕР_3, тобто на дату подання заявки -12.02.2004 р. та чи містяться у матеріалах справи відомості, за якими спростовується новизна винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом України НОМЕР_4 і чи має цей патент винахідницький рівень,тобто на дату подання заявки -11.02.2004 р., є необхідним призначення судової експертизи об»єктів інтелектуальної вланості.

Для вирішення даного питання судом за клопотанням позивача призначена судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності відповідно до ухвали суду від 01.11.2011 року ( а.с. 128).

Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованими судовими експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які мають вищу технічну освіту, кваліфікацію судових експертів з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.3. «Дослідження, пов'язані з винаходами і корисними моделями»(свідоцтва Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності НОМЕР_6 від 04.04.2006 р. та НОМЕР_7 від 12.12.2006 р.) та внесені до реєстру атестованих судових експертів, стаж експертної роботи з 2006 року.

Висновком судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності № 71/11 від 24.11.2011 року визначено, що : 1. Відомості, які містяться в матеріалах справи , що були загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи, а саме 12.02.2004 року не спростовують новизну корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1»за деклараційним патентом України НОМЕР_3; 2. Відомості, які містяться в матеріалах справи , що були загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи, а саме 11.02.2004 року не спростовують новизну винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1»за патентом України НОМЕР_4. 3. Винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1»за патентом України НОМЕР_4 не мав винахідницького рівня на дату подання заявки до Установи, а саме 11.02.2004 року ( а.с. 222-248 т.1).

З висновку судової експертизи за № 71/11 вбачається, що спірні патенти на дату подання заявки до Установи є новими, оскільки сукупність суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на їх реєстрацію, а тому посилання позивача на дану підставу в обґрунтування заявлених вимог є безпідставними та не доведеними.

В той же час, посилання позивача про відсутність такої ознаки, як «винахідницький рівень»у патенті на винахід за НОМЕР_4, суд вважає доведеними та підтвердженими матеріалами справи.

У пунктах 6.5.3.2., 6.5.3.5. та 6.5.3.6. Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені Наказом Міністерства освіти і науки України, визначено, що при перевірці винахідницького рівня встановлюють відомість з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату. Якщо така відомість не встановлена, то винахід визнається як такий, що відповідає умові винахідницького рівня. Заявлений винахід, як правило, визнають як такий, що не відповідає умові винахідницького рівня, якщо в його основу покладено: доповнення відомого засобу будь-якою відомою частиною (частинами), яка (які) додається (додаються) до нього за відомими правилами, для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень. Відомість впливу сукупності ознак заявленого винаходу на технічний результат може бути підтверджена шляхом об'єднання двох і більше джерел інформації або їх частин, різних витягів з одного й того самого джерела або з будь-яких різних джерел інформації. Допускається залучення аргументів, заснованих на загальновідомих у конкретній галузі техніки знаннях без зазначення будь-яких джерел інформації.

Так, у висновку експертизи стосовно винахідницького рівня винаходу за патентом України НОМЕР_4 зазначено, що винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1»створено внаслідок доповнення відомого засобу будь-якою відомою частиною, яка додається до нього за відомими правилами, для досягнення технічного результату, щодо якого встановлено вплив саме таких доповнень.

Вбачається, що винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1»складається з відомих частин, вибір яких і зв'язок між якими здійснені за відомими правилами, рекомендаціями, і технічний результат, якого при цьому досягають, обумовлений лише відомими властивостями зазначених частин і зв'язків між ними.

З викладеного вище вбачається, що що винахід за патентом України НОМЕР_4 не мав винахідницького рівня на дату подання заявки, тобто 11.02.2004 року.

Допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повністю підтримали складений висновок, дали повну, обґрунтовану та вичерпну відповідь на поставлені запитання сторін. Також дали чіткі та обґрунтовані відповіді щодо визначення суттєвих ознак спірної корисної моделі і винаходу, які були покладені в основу висновків.

Згідно висновку судової експертизи та пояснень судових експертів в суді вбачається, що ними для визначення винахідницького рівня у патенті України НОМЕР_4 було проведено дослідження щодо визначення обмежувальної та відмінної частини незалежного пункту формули винаходу та відповідно цьому проведено негативний тест щодо відповідності умові винахідницького рівня винаходу за патентом України НОМЕР_4, що відображений у таблиці № 8 Висновку та з яким погоджується суд.

З висновку вбачається, що при перевірці винахідницького рівня експертами встановлювались відомості з рівня техніки впливу сукупності ознак заявленого винаходу на досягнення зазначеного заявником технічного результату, згідно провденого негативно тесту виявлено, що для фахівця він є очевидним.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності суд вважає встановленим, що винахід за патентом України НОМЕР_4 не відповідає одній із умов визначеної ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» , а саме «винахідницькому рівню, оскільки його функціональні самостійні ознаки стали відомі з рівня техніки до дати подання заявки до Установи на винахід, тобто до 11.02.2004 року.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставин, які мають значення для вирішення справи. Виходячи з положень вимог ЦПК України докази повинні бути належними та допустимими.

В обґрунтування заявлених вимог представником позивача був наданий Висновок дослідження об'єктів права інтелектуальної власності №25.10-10 від 25.10.2010 патентного повіреного ОСОБА_6 ( а.с. 13-26 т.1). Зазначений висновок не є висновком спеціаліста або судового експерта у розумінні вимог ст. ст. 53, 54, 66, 143, 144 та 147 ЦПК України. Даний висновок приймається судом до уваги, лише як доказ , в підтвердження того, що позивач дізнався про те, що корисна модель за деклараційним патентом України НОМЕР_3 та/або винахід за патентом України НОМЕР_4, на думку патентного повіреного, не відповідають умовам надання правової охорони та як наслідок спонукало позивача на звернення до суду з даним позовом.

Суд не приймає до уваги надані відповідачами - 1, 2 пояснення від 06.10.2011 р. закладу експертизи -Державного підприємства «Український інститут промислової власності»та аналіз від 19.09.2011 р. експертного дослідження патентного повіреного ОСОБА_7 ( а.с. 132-138, 107-123 т.1).

Зазначені докази, фактично є запереченнями проти Висновку дослідження об'єктів права інтелектуальної власності №25.10-10 від 25.10.2010 року, а тому оцінюються судом разом з іншими письмовими поясненнями та приймаються судом, як заперечення сторін по справі.

Крім того вбачається, що Аналіз експертного дослідження проведеного патентним повіреним ОСОБА_7, який є зацікавленою особою у розгляді справи, оскільки ОСОБА_7 подавав заявку на реєстрацію спірним патентів до Установи та діяв як представник заявників.

Фактично вбачається, що дане експертне дослідження є рецензією на висновок патентного повіреного ОСОБА_6, який наданий позивачем. Крім того, дане дослідження містить оцінку наявності правових підстав у позивача на звернення до суду , а його висновки прямо вказують на те, що позов ПАТ «Електроград»є необґрунтованим.

Суд вважає, що висновок дослідження об'єктів права інтелектуальної власності №25.10-10 , пояснення відповідача-1 викладениі у формі експертного висновку від 06.10.2011 р. та аналіз від 19.09.2011 р. не спростовують доводів позивача , які підтверджені висновком № 71/11 судової експертизи від 24.11.2011 р.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого винаходу умовам патентоздатності.

З огляду на те, що в суді знайшло своє підтвердження, що патент України НОМЕР_4 не відповідає одній із умов надання правової охорони, «винахідницькому рівню», суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в цій частині та вважає за можливе визнати патент України НОМЕР_4 недійсним повністю.

Враховуючи те, що до повноважень Державного служби інтелектуальної власності входить внесення змін до Державного реєстру патентів України у разі визнання недійсним патенту, суд вважає, що вимога позивача про зобов'язання Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України про визнання недійсним патенту України НОМЕР_4 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1»та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені „Промислова власність" також підлягає задоволенню.

В той же час, суд вважає, що вимоги позивача в частині визнання недійсним деклараційного патенту на корисну модель за НОМЕР_3 не підлягає задоволенню, як такі, що необґрунтовані та недоведені відповідними доказами у справі.

Крім того, в задоволенні позову в цій частині має бути відмовлено також з наступних підстав.

Відповідно до ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Стаття 423 та 464 ЦК України регламентує особисті немайнові та майнові правами інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід засвідчується патентом .

Згідно з п. 1 ст. 28 Закону права, що випливають з патенту, діють від дати публікації відомостей про його видачу.

Як вбачається виписки з Державного реєстру патентів України на корисні моделі деклараційний патент України НОМЕР_3 припинив дію у зв'язку з несплатою збору станом на 12.02.2007 р.

Таким чином, станом на 03.07.2007 р.,тобто дату набрання чинності рішенням Центрально-міського суду м. Кривого Рогу від 09.02.2007 р. у цивільній справі №2-203/07, яким визнано порушеними права відповідача- 2 з боку позивача, даний патент не був чинним.

Отже, у зв'язку з припиненням прав інтелектуальної власності відповідачів 2,3,4,5,6 на деклараційний патент України НОМЕР_3, зазначений охоронний документ не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача у разі використання пристрою, захищеного корисною моделлю «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Також суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог до відповідача 7 - ОСОБА_5 не має, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідач -7 ОСОБА_5 не є власником деклараційного патенту України НОМЕР_3 та патенту України НОМЕР_4.

Відповідно до виписок з Державного реєстру патентів України на корисні моделі та Державного реєстру патентів України на винаходи - ОСОБА_5 є винахідником.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахідник - людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель).

Згідно з п. 10 ст.28 Закону права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які інші особисті майнові чи немайнові права винахідника, що регулюються іншим законодавством України.

Таким чином, в задоволенні позову до ОСОБА_5 має бути відмовлено, оскільки вимоги пред»явлені до нього як до неналежного відповідача та доказів в підтвердження порушених прав позивача з боку даного відповідача, позивачем не надано.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача-2 на відсутність у позивача права на звернення до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з вимогою, зокрема, визнати недійсним патент України НОМЕР_4 на винахід, виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, оскільки останній не відповідає умовам надання правової охорони, винахідницькому рівню станом на 11.02.2004 року , що знайшло своє підтвердження в суді.

Як встановлено судом, позивач з 2000 року займається виготовленням електротехнічного обладнання, зокрема, на підставі технічного завдання щодо розробки пристрою комплектного розподільного серії НОМЕР_5 розроблено один з його складових елементів-пристрій «ІНФОРМАЦІЯ_3. Розроблена проектна документація була використана для цілей розробки технічної документації на пристрій комплектного розподільний серії НОМЕР_5. Складові елементи пристрою комплектного розподільного серії НОМЕР_5,- пристрій «ІНФОРМАЦІЯ_3»були враховані при виготовлені ТУ У НОМЕР_8.

Рішенням Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 09.02.2007 року, яке набрало чинності 03.07.2007 року, за позовом ТОВ «Кронверк»позивачу було заборонено використання вказаного вище виробу у своїй господарській діяльності ( а.с. 64-65 т.1).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 у справі № 1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», необхідно розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, - суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Звернення позивач до суду з даним позовом про визнання недійсним патенту України НОМЕР_4 на винахід, який не відповідає одній із умов патентоздатності , винахідницькому рівню та обставина, що позивачу заборонено використання власного виробу у своїй господарській діяльності, є правомірним прагненням запобігти виникненню можливих збіитків та ускладнень у своїй господарській діяльності, для захисту свого інтересу, який є законним, не суперечить Конституції і законом, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам та відповідає критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надане в згаданому рішенні Конституційного Суду України .

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач має право на звернення до суду з даним позовом і посилання відповідача-2 на те, що позивачем порушується права відповідача-2 в частині невиконання рішення Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 09.02.2007 року, не може бути достатньою підставою для відмови у задоволенні позову з даних підстав чи/та обмежено у праві позивачу на звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні предстаник відповідача -2 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в той же час, позивачем подано заяву про поновлення пропущеного з поважних причин відповідного строку.

Враховуючи обставини справи та наявність спірних правовідносин, суд вважає за можливе поновити позивачу право на звернення до суду з даним позовом, який пропущено з поважених причин.

У ст. 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України - загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно зі ст.ст. 261, 267 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

У ст. 73 ЦПК України визначено, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Суд погоджується з доводами відповідача-2, що про наявність порушених прав позивач дізнався в 2006 -2007 р.р.(а.с. 39, 64 т.1 ). З даним позовом позивач звернувся до суду 01.08.2011 року ( а.с. 1 т.1).

В судовому засіданні сторони не заперечували, що з позовом про визнання спірних патентів недійсними з підстав їх невідповідності умовам патентоздатності, позивач не звертався та відповідного рішення, згідно якого було б встановлений факт відсутності у патенті України НОМЕР_4 такої ознаки, як винахідницький рівень, не має.

Та обставина, що позивач не звернувся до суду з даним позовом в межех трирічного строку позовної давності, обґрунтовується наяністю спору щодо визнання авторства, що розглядався в порядку цивільного судочинства, який хоча і непов»язаний з визнання недійсним оспорюваних патентів, проте безпосередньо впливав на подальший захист порушених прав позивача.

Як вбачається з матеріалів справи Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу розглядалася справа за позовом ОСОБА_10 до позивача про визнання авторства та припинення порушення особистих авторських прав (позовна заява працівника щодо визнання авторського права на пристрій комплектний розподільний серії НОМЕР_5). Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу від 28.10.2008 року позов ОСОБА_10 до ЗАТ «Електроград», ОСОБА_11 було задоволено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.06.2010 року дане рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд. Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24.02.2011 року позовна заява ОСОБА_10 залишена без розгляду ( а.с. 63, 103 т.2).

Як вбачається з поданих матеріалів, предметом позгляду вказаної вище справи було визнання авторства на технічне рішення (пристрій комплектний розподільний серії НОМЕР_5) , який у своїй господарській діяльності виробляв позивач та заборона на використання якого була встановлена рішенням Центрально-міського районного суду м.Кривого Рогу від 09.02.2007 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про поважність причин пропущення позивачем позовної давності.

Враховуючи те, що в силу закону, патент України НОМЕР_4 на винахід не відповідає одній із ознак, як «винахідницький рівень»станом на 11.02.2004 року, суд вважає, за можливе поновити позивачу строк на звернення до суду з даним позовом, а порушене право позивача та охоронюваний законом інтерес підлягає захисту.

З огляду на те, що на час видачі патенту України НОМЕР_4 закладом Установи не було порушено вимог чинного законодавства, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати підлягають стягнення з відповідачів ТОВ "Кронверк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Відповідно до ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ТОВ "Кронверк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Електроград» судовий збір у розмірі 10, 80 грн., витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 2 707,20 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267, 418, 423, 462, 464ЦК України, ст.ст. 1, 6, 7, 33 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60,73, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити Приватному акціонерному товариству «Електроград»строк позовної давності на звернення до суду .

Позов Приватного акціонерного товариства «Електроград»задовольнити частково.

Визнати недійсним патент України НОМЕР_4 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відомості до Державного реєстру патентів та деклараційних патентів України про визнання недійсним патенту України НОМЕР_4 та здійснити про це публікацію у офіційному бюлетені „Промислова власність".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронверк", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 , ОСОБА_4, на користь Приватного акціонерного товариства судовий збір у розмірі 10, 80 грн. , витрати по оплаті судової експертизи в розмірі 2 707,20 грн., з кожного.

В іншій частині позову -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: