Вирок № 24521856, 28.05.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2012 Справа №1915/7824/2012 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Кунцьо С.В.

за участю секретаря Чайковської М.В,

прокурора Левчука А.О.

та захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: 13 березня 2012 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч.1, ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1500 грн. (штраф сплачений 03 травня 2012 року).

за ч.2 ст.190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_2 22 лютого 2012 року біля 15.45 год., перебуваючи в більярдному клубі, що знаходиться на території центрального ринку по вул. Живова, 9 в м. Тернополі, попросив у ОСОБА_3 його мобільний телефон, щоб здійснити дзвінок, однак наміру його повернути назад у нього не було. Таким чином, шляхом обману заволодів його мобільним телефоном торгової марки «Nokia 1280»вартістю 151,08 грн. із стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку «Діджус»вартістю 25 грн. Після цього ОСОБА_2 з місця злочину втік, чим спричинив останньому шкоду на загальну суму 176,08 грн.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину, у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю та пояснив, що 22 лютого 2012 року на центральному ринку, що по вул. Живова в м. Тернополі зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4, після чого вони направилися в бар «Орхідея», що по тій же вулиці. Перебуваючи в приміщенні вказаного бару вони вжили невелику кількість алкогольного напою. Після цього, вони близько 15.00 год. пішли в більярдний клуб, який розташований по вул. Живова, 9 в м. Тернополі, де підійшли до незнайомих хлопців та запропонували зіграти в більярд разом із ними, на що ті погодилися. В процесі гри він в одного з них, як згодом було встановлено ОСОБА_3, помітив мобільний телефон торгової марки «Nokia 1280», яким вирішив заволодіти, оскільки в той час його телефон знаходився на ремонті. Для цього він попросив потерпілого його мобільний з метою викликати таксі, не маючи наміру його повертати в майбутньому. ОСОБА_3 погодившись на його прохання, добровільно передав йому свій мобільний телефон, попередньо домовившись зустрітися з ним на вулиці, оскільки також закінчував гру. Перебуваючи на вулиці, він викликав таксі до ресторану «Ной», що по вищевказаній вулиці та переконавшись, що даний хлопець за ним не спостерігає, викрадений телефон поклав собі в кишеню, направився до ресторану «Ной», де сів в автомобіль таксі та поїхав додому. Під час проїзду вийняв з мобільного телефону сім - карту мобільного оператора «Діджус», поклавши її собі в кишеню та вставив свою.

У вчиненому він щиро розкаюється, просить його суворо не карати та не позбавляти волі.

Опитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 22 лютого 2012 року близько 14.30 год. він разом із своїм знайомим ОСОБА_5 вирішили пограти в більярд, для чого пішли в більярдний клуб, що по вул. Живова, 9, в м.Тернополі. З собою він мав мобільний телефон марки «Нокіа 1280»із стартовим пакетом Діджус. Під час гри в більярд, до них підійшли троє незнайомих їм хлопців та запропонували зіграти разом із ним в більярд, на що вони погодились. Погравши в більярд близько 30 хв. до нього звернувся ОСОБА_2 та попросив надати йому мобільний телефон задля виклику таксі. На його прохання він погодився та надав підсудному свій мобільний телефон, при цьому ОСОБА_2 сказав, що буде його чекати на дворі, оскільки вони вже закінчували гру в більярд. Через 5 хв. він закінчив гру та вийшов з більярдного клубу однак там ОСОБА_2 він не виявив. Зателефонувавши з мобільного телефону ОСОБА_5 на свій мобільний телефон, він виявив, що його телефон вимкнутий та зрозумів, що підсудний шахрайським способом заволодів ним у зв'язку із чим звернувся в міліцію. Претензій матеріального та морального характеру він до підсудного не має, оскільки мобільний телефон в останнього вилучений працівниками міліції, просить його суворо не карати та не позбавляти волі.

Крім власного визнання вини, підсудний повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового слідства і підтверджували його винність у вчиненні злочину, згідно пред'явленого обвинувачення, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового розгляду про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння підсудним змісту цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, та кваліфікує його дії за ознаками ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2, суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, зокрема те, що він раніше судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, обставини, що пом'якшують покарання, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання.

Аналізуючи вищенаведене суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 -підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

По справі є судові витрати за проведення судово -товарознавчої експертизи № 6-132/12 від 09.03.2012 року в сумі 375,20 грн., які суд вважає слід стягнути з підсудного, в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертизи речових доказів.

Речові докази по справі -мобільний телефон торгової марки «Nokia 1280»із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Діджус», які передані в камеру зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області -повернути законному володільцю -потерпілому ОСОБА_3.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України і призначити йому покарання за цією статтею у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_2, відповідно до вимог ст. 76 КК України в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 -підписку про невиїзд з місця постійного проживання, залишити попередній, до набрання вироком законної сили.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-132/12 від 09 березня 2012 року на суму 375,20 грн. (триста сімдесят п'ять гривень двадцять копійок) в користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області (Банк одержувача: УДК в Тернопільській області, розрахунковий рахунок 31256272210463, МФО 838012, код ЕДРПОУ 24524727 "за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6-132/12 від 09.03.2012 року").

Речові докази по справі -мобільний телефон торгової марки «Nokia 1280»із сім-картою оператора мобільного зв'язку «Діджус», які передані в камеру зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області -повернути законному володільцю -потерпілому ОСОБА_3.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяС. В. Кунцьо