Ухвала суду № 24521461, 09.04.2012, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 1601/5407/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2012 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі :

Головуючого судді - Кривич Ж.О.,

при секретарі - Сичовій Я.О.,

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

21.10.11 року ПАТ «ВТБ Банк» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

Окрім того, просили також вжити заходи щодо забезпечення позову - накласти арешт на все (рухоме, нерухоме) майно, грошові кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та обмежити їх у праві виїзду за кордон до виконання ними зобов'язання за кредитним договором.

Заяву про накладення арешту обґрунтували тим, що відповідачі не виконують своїх зобов'язань, а також просили прийняти до уваги великий розмір заборгованості відповідачів за кредитним договором та можливість відповідачів в будь-який момент виїхати за межі України, що може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду (зокрема державному виконавцю буде неможливо провести виконавчі дії по виконанню даного рішення суду без участі відповідачів).

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про те, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 151-153 ЦПК України, прийняття рішення про забезпечення позову доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до змісту п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

В заяві про забезпечення позову представник заявника не надав доказів наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Виконання можливого рішення суду забезпечується заставою майна за договорами забезпечення, згідно п. 6.9. договору № 12-38/ф від 29.11.07 року, укладеного між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1

Щодо обмеження відповідачів у праві виїзду за кордон, суд виходить з наступного, відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Застосування тимчасово обмеження у праві виїзду боржника за межі України може мати місце лише у виключних випадках і повинно застосовуватись лише, як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, адже таке обмеження безпосередньо стосується гарантованого ст. 33 Конституції України права особи вільно залишати територію України.

Згідно ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Разом з тим, Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року (з відповідними змінами) регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України та визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України.

Зазначений закон не передбачає обмеження виїзду за кордон як заходу забезпечення позову.

У заяві не зазначено обставин, які дають вважати, що не накладення арешту на нерухоме майно відповідачів, зробить неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що підстав для задоволення заяви не має.

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя: