РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-107/11
Провадження № 2/1212/9/12
07 червня 2012 року
Кремінський районний суд в Луганській області у складі головуючого
судді: Акулова Є.М
при секретарі: Дегтяренко Т.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кремінна цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору, договору поруки та розділу другого кредитного договору
ВСТАНОВИВ:
Позивач посилається на те, що 25.07.2008 року між ним та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір на суму 15 тис. доларів США на побутові потреби, на строк 120 місяців до 25.07.2018 року, зі сплатою 15 % річних за користування кредитом та пені за порушення строків повернення кредиту у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент неповернення кредиту за кожний день прострочення сплати. Належні кошти банком видані та відповідачем отримані. Виконання зобов»язання за вказаним договором забезпечене порукою від 25.07.2008 року з ОСОБА_2 та заставою згідно іпотечного договору від 25.07.2008 року, предметом якого є нерухоме майно, а саме житлова квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1 на праві приватної власності. Відповідач неналежним чином виконує умови кредитного договору, суму кредиту та нараховані відсотки своєчасно не сплачує, вимогу про повернення усієї заборгованості проігнорував. Поручитель також вимогу про повернення усієї заборгованості позичальника проігнорував. Тому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, станом на 08.12.2010 року, - 15807,75 доларів США заборгованості за кредитним договором, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 125703,22 грн, з яких: - 11500,00 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 91448,00 грн -заборгованості за строковим кредитом; 1523,07 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 12111,45грн -заборгованість за простроченим кредитом; 2460,39 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 19565,02 грн заборгованість за простроченими відсотками за час користування кредитом; 109,44 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 870,27 грн -пені за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом; 214,85 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 1708,48 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками і 1377,03 грн судових витрат у справі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить про стягнення солідарно з відповідачів усієї заборгованості.
Зустрічні позовні вимоги не визнав. Вказав, що поручитель ОСОБА_2 особисто укладала договір поруки, й знала про існування договору іпотеки, неодноразово повідомлялася банком й знала про неналежне виконання позичальником-чоловіком основного зобов»язання. Укладання договору позики- кредиту не вимагає згоди іншого з подружжя та не є розпорядженням спільним майном.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні первісний позов визнав, пояснив, що дійсно брав позику з відома дружини задля початку сімейного бізнесу, але в зв»язку з кризою не зміг повернути позику та допустив прострочення виконання зобов»язань.
Проти задоволення зустрічного позову категорично заперечував. Пояснив, що укладаючи іпотечний договір, не порушував прав дитини, оскільки донька мала житло та була зареєстрована за місцем проживання його батьків. Криза вплинула й на їх сімейні відносини. Шлюб було розірвано, а тому дружина звернулася до суду.
Відповідач ОСОБА_2 та її представник первісний позов не визнали,
підтримали зустрічний позов. В обгрунтування яких наполягали на незаконності та необгрунтованості первісного позову з мотивів нібито таємності укладення чоловіком договору позики, відсутності письмової згоди дружини при укладанні чоловіком кредитного договору стосовно цінного майна, яким, на її переконання, є доларова позика, наявність приписів ч 2 ст 65 СК України щодо права дружини на визнання недійсним такого договору, відсутності її особистого підпису під договором поруки. Також вказала на порушення прав їх неповнолітньої доньки щодо забезпечення житлом при укладанні чоловіком іпотечного договору.
Хоча визнала, що квартира, яка чоловіком передана в іпотеку банку, є його приватною власністю і на момент укладання договору неповнолітня донька не була зареєстрована в спірному приміщенні (в цій квартирі), лист- повідомлення (претензію) від банку з пропозицією виконати, як поручителю, договір за позичальника отримала ще 08 грудня 2009 року, але до суду звернулася лише в січня 2011 року після порушення судом справи за позовом банку про стягнення боргу солідарно.
Свідок ОСОБА_3, який працював у відділенні банку в м. Рубіжне фінансовим консультантом, пояснив, що якщо на документі стоять штамп банку і дата, то він особисто перевіряв особу за паспортом і оригіналом документу, а потім ставив такий штамп. Підписання позичальником або кимсь іншим договору поруки за поручителя виключено.
Допитаний судом свідок ОСОБА_4, працювавший на той час начальником Рубіжанського відділення «УкрСиббанк»№282 м. Рубіжне, де укладався оспорюваний ОСОБА_2 договір, категорично виключив можливість підпису договору поруки будь-ким іншим окрім поручителя.
Вивчивши справу, вислухавши учасників судового розгляду, суд вважає позов обгрунтованим і таким, що підлягає задоволенню на підставі ст.ст 625, 1048,1050,1054 ЦК України, що передбачають обов»язок позичальника повернути кредит та сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відсотки за його користування та право кредитора на отримання від боржника, який прострочив виконання грошового забов»язання, відсотків від суми позики, розмір і порядок отримання яких встановлюється договором і обов'язок боржника при порушенні договору за грошовим зобов'язанням сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором.
Відповідно до приписів ч1-2 ст 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсідіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст 61 цього Кодексу.
Відповідно до приписів ч 1,3 ст 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом встановлено, сторони є кредитодавцем і позичальником згідно кредитного договору № 11371195000 від 25 липня 2008 року на суму 15 тис. доларів США, на строк
120 місяців, до 25.07. 2018 року на побутові потреби, зі сплатою сплатою 15 % річних за використання кредитом, пені за порушення строків повернення кредиту та відсотків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент неповернення кредиту за кожний день прострочення сплати. (лс 5-12).
Позичальник визнав, що отримав вказану суму кредиту та допустив прострочення виконання зобов»язання.
В забезпечення виконання вказаного зобов»язання укладено договір поруки
№ 219849 від 25.07.2008 року з ОСОБА_2, другим відповідачем у справі (лс 13-14).
Крім того, виконання вказаного зобов»язання забезпечене заставою згідно іпотечного договору між кредитною установою та ОСОБА_5 від 25.07.2008 року, предметом якого є нерухоме майно, а саме житлова квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1 на праві приватної власності (лс 52-53).
Договір позичальник не виконував належним чином, вимогу про дострокове повернення усієї заборгованності проігнорував, в судовому засіданні цього не заперечував.
Поручитель вимогу про виконання договору за позичальника та дострокове повернення усієї заборгованості також проігнорував (лс 55-56), що визнається ОСОБА_2 та підтверджується її зустрічною позовною заявою, де зазначено, що вона довідалася про існування договору та неналежне виконання його умов з листа- вимоги банка ще в грудні 2009 року (лс50зворот).
Таким чином, позичальник неналежним чином виконує договір, проплати встановлені графіком не здійснює, що згідно з його умовами та приписами законодавства є підставою для звернення позивача до суду задля стягнення всієї суми заборгованості.
Поручитель, поінформований про неналежне виконання основного зобов»язання позичальником і проігнорувавший вимогу виконати належним чином зобов»язання за позичальника, несе солідарну відповідальність, що відповідає умовам договору.
Згідно розрахунку (лс 15-19) заборгованість, станом на 08.12.2010 року складає 15807,75 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 125703,22 грн, з яких: - 11500,00 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 91448,00 грн -заборгованості за строковим кредитом; 1523,07 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 12111,45грн -заборгованість за простроченим кредитом; 2460,39 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 19565,02 грн заборгованість за простроченими відсотками за час користування кредитом; 109,44 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 870,27 грн -пені за несвоєчасне погашення заборгованості за користування кредитом; 214,85 доларів США, що за курсом НБУ на 08.12.2010 року складає 1708,48 грн пені за несвоєчасне погашення заборгованості за відсотками що й підлягає стягненню в солідарному порядку з відповідачів.
Документально підтверджені судові витрати: судовий збір в сумі 1257,03 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн (лс 1-2), а разом 1377,03 грн, підлягають стягненню в рівних долях з відповідачів на користь позивача.
Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання недійсним іпотечного договору, договору поруки та розділу другого кредитного договору суд дійшов до наступного.
При вирішення вказаного спору по суті суд враховує наступні правові позиції Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в Постанові Пленуму №5 від 30.03.2012 року, які збігаються з правовими позиціями Верховного Суду України, що «при оспорюванні кредитних договорів чи договорів поруки іншим з подружжя судам слід враховувати таке.
Положення ст. 65 Сімейного кодексу України (далі -СК) щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються саме розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів і не створює обов'язків для другого із подружжя, а лише для позичальника, як сторони договору (ч. 1 ст. 1054 ЦК).
Таким чином, посилання позивача щодо ніби таємності укладення чоловіком кредитного договору та отримання ним позики поза сімейним бюджетом суд до уваги не приймає з вище наведених мотивів.
«Щодо договору поруки, то відповідно до ст. 553 ЦК поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Тобто порука є способом забезпечення виконання зобов'язання (як правило, грошового), а не правочином щодо розпорядження майном, належним поручителю; договір поруки не створює обов'язків для будь-яких інших осіб, крім сторін за договором, а тому до таких правовідносин норми ст. 65 СК не застосовуються».
Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом в цій частині також судом визнаються необгрунтованими.
Враховуючи вище наведені правові позиції, які є обов»язковими для суду при вирішенні аналогічних справ по суті, та приймаючи до уваги встановлені судом та визнані ОСОБА_2 обставини, а саме: квартира, яка її чоловіком передана в іпотеку банку, є його приватною власністю і на момент укладання договору їх неповнолітня донька не була зареєстрована в спірному приміщенні (в цій квартирі), та була забезпечена іншим житлом за місцем проживання батьків чоловіка; лист- повідомлення (претензію) від банку з пропозицією виконати, як поручителю, договір за позичальника вона отримала ще 08 грудня 2009 року, але до суду за його спростуванням не зверталася, тобто достовірно знала про існування кредитного договору й договору поруки та неналежне виконання зобов»язань позичальником, а тому суд не приймає до уваги висновки судово-почеркознавчої експертизи щодо підпису в договорі поруки, який виконано не ОСОБА_2 а іншою особою з наслідуванням її справжньому підпису у паспорті.
Крім того, суд зважує на те, що жодних заслуговуючих на увагу підстав та доказів, для визнання оспорюваних договорів недійсними позивачем за зустрічним позовом не наведено, а судом не встановлено.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність повної відмови в задоволенні зустрічного позову.
Керуючись ч1-2 ст 554, ст.ст 625,1048,1050,1045 ЦК України, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, ст. 10, 60-61,ч1ст 88, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути, в солідарному порядку, з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750 - 125703,22 грн боргу за кредитним договором.
Стягнути з кожного: ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 і ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»на р/р 29090000000113 в АТ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 09807750,- по 688,51 грн судових витрат.
Заходи забезпечення позову у вигляді арешту майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вчинені за ухвалою суду від 26.01.2011 року, скасувати.
Повністю відмовити в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання недійсними іпотечного договору, договору поруки та розділу другого кредитного договору за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Є.М.Акулов
Судове рішення № 24517879, Кремінський районний суд Луганської області було прийнято 08.06.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-107/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: