Ухвала суду № 24515757, 29.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 2а-1870/8461/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Водоканал" виконавчого комітету Лебединської міської ради на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2012р. по справі № 2а-1870/8461/11

за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Лебединське відділення)

до Комунального підприємства "Водоканал" виконавчого комітету Лебединської міської ради

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Сумська міжрайонна державна податкова інспекція (Лебединське відділення), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства "Водоканал" виконавчого комітету Лебединської міської ради, в якому просив суд (з урахуванням уточнень) стягнути суму податкового боргу по податку на додану вартість у загальному розмірі 173289,32 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що КП "Водоканал" ВК Лебединської МР взяте на облік у Сумській МДПІ (Лебединське відділення) як платник податків, порушило п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати податкового боргу по податку на додану вартість, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість в загальному розмірі 173289,32 грн.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначив, що про оплату нарахування по ПДВ свідчать платіжні доручення, надані до суду (а.с.61-95), крім того, підприємство знаходиться у тяжкому фінансовому стані у зв'язку з недостатнім надходженням коштів на підприємство, про що свідчить довідка про надходження та використання коштів підприємством (а.с.53-54). А також, між позивачем та відповідачем було проведено звірення розрахунків платника з бюджетом за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 про те, що КП "Водонанал" переплачені кошти, тому сальдо на 31.12.2011 складає 7,82 грн., про що свідчить акт звірки № 19-016/46 від 31.12.2011 (а.с.51).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 року адміністративний позов Сумської міжрайонної державної податкової інспекції (Лебединське відділення) задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що КП "Водоканал" ВК Лебединської МР зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності та взято на облік в Сумській МДПІ (Лебединське відділення) як платника податків. Зазначені обставини підтверджуються копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5-6).

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг по податку на додану вартість виник у зв'язку з:

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації податку на додану вартість №9001070462 від 17.03.2011 на суму 16443,57 грн. (а.с.16-17);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9002493789 від 20.04.2011 на суму 24415,00 грн. (а.с.18-19);

- нарахуванням штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податку за актом перевірки № 96/16/21103081 від 26.04.2011 (а.с.13-14) та податкового повідомлення - рішення №0000021530 від 06.05.2011 на суму 11759,23 грн. (а.с.15);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9003419662 від 19.05.2011 на суму 25492,00 грн. (а.с.20-21);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9004268942 від 20.06.2011 на суму 27624,00 грн. (а.с.22-23);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9004995337 від 19.07.2011 на суму 27003,00 грн. (а.с.24-25);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9006942738 від 18.08.2011 на суму 25829,00 грн. (а.с.26-27);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9007985997 від 20.09.2011 на суму 26864,00 грн. (а.с.28-29);

- нарахуванням штрафної (фінансової) санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податку за актом перевірки №361/16/21103081 від 26.09.2011 (а.с.10-11) та податкового повідомлення-рішення № 0000061530 від 04.10.2011 на суму 23235,55 грн. (а.с.12);

- самостійним нарахуванням відповідачем податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість №9008974868 від 19.10.2011 на суму 25851,00 грн. (а.с.30-31);

Пеня-11084,97 грн.

Податковий борг по податку на прибуток у сумі 8867,00 грн. виник з самостійним нарахуванням відповідачем відповідно до декларації № 9006121666 від 08.08.2011 на суму зобов'язання 8867,00 грн. (а.с.8-9), який згідно з уточненням позовної заяви було сплачено (а.с.117).

Із облікової картки платника податку станом на 31.12.2011 (а.с.96-109) слідує, що заборгованість відповідача, з урахуванням часткових сплат суми боргу, залишається не сплаченою в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи у загальному розмірі складає 173289,32 грн. (а.с.117).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач порушив п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України в частині своєчасної сплати податкового боргу по податку на додану вартість, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, яка не сплачена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п.6.2.1.п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" відповідачу були вручені перша №1/189 від 05.12.2008 та друга №2/19 від 16.01.2009 податкові вимоги (а.с.7).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54, п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Відповідно до пп.54.3.3-54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Відповідно ч. 1 п. 87.1. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної виконавчої служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку (1244-2010-п), визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги про стягнення податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 року по справі № 2а-1870/8461/11 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" виконавчого комітету Лебединської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.01.2012р. по справі № 2а-1870/8461/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис) Калиновський В.А. Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.