Рішення № 2451111, 09.07.2007, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-703/ 2007 року

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2007 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Жмуд Н.М. , за участю секретаря судових засідань - Клименко О.В., розглянувши у відкрито­му судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енер­гію, збитків та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерна Компанія "Харківобленерго" звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, збитків та судо­вих витрат, посилаючись на те, що згідно особистого рахунку НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_1 за адресою : АДРЕСА_1, споживачі використовували електроенергію для власних побутових по­треб. Згідно акту № 02-02020 від 19 листопада 2005 року, складеного представниками Лозівського РВЕ АК "Харківобленерго" відносно ОСОБА_1, було виявлено порушення у вигля­ді зміненої схеми підключення приладу обліку електричної енергії, а в наслідок цього зупин­ка роботи електролічильника. Тобто, не ушкоджуючи пломби енергопостачальної організації на клемній кришці лічильника, споживач встановлює перемичку, що проводить електрострум поміж ввідним і тим, який під навантаженням фазним електропроводам. Електричний струм проходить шляхом найменшого опору, а робота електролічильника припиняється і електрич­на енергія споживається без обліку, чим причинено матеріальні збитки АК "Харківобленерго" в сумі 33304 грн.66 коп.. Саме на цю суму відповідачам була заявлена претензія у вигляді ра­хунку за недораховану лічильником електроенергію, яка залишилась частково без задоволен­ня. Відповідачами 05.12.2005 року було сплачено 1383 грн. 51 коп.3алишок невідшкодованої суми склав 1921 грн. 15 коп.. Крім того, електроустановку домоволодіння відповідачів 25.11.2005 року було відключено від мережі електрозабезпечення. На момент припинення енергопостачання залишилась не сплаченою сума 12 грн. 27 коп., яка виникла внаслідок не­своєчасної сплати за використану електричну енергію протягом з 19.11.2005 року по 19.12.2005 року. Від відповідачів не надходило заяв про складання графіку щодо погашення заборгованості або відстрочки встановленого термін сплати. Довідки, що підтверджують не­платоспроможність відповідачів, не надавались.

На підставі вищевикладеного. Акціонерна Компанія "Харківобленерго" звернулася до суду і просить стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь АК "Харківобленерго" : заборгованість за використану електроенергію в сумі 12 грн. 27 коп.; залишок матеріальних збитків в сумі 1921 грн. 15 коп.; витрати по сплаті на ін-

формаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн.,  а також витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп..

Інтереси позивача у судовому засіданні, представляв - ОСОБА_3, що діє на підставі довіреності від 28 липня 2006 року № 01-6210р/4798, що не суперечить положен­ням діючого цивільно-процесуального законодавства України. Оскільки, відповідно до ч.1 ст. 38 ЦПК України - сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через свого представника. Частиною 3 даної статті встановлено, що юридичних осіб представляють їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники.

Згідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та прохав суд позов задо­вольнити у повному обсязі та постановити заочне рішення по справі.

Відповідачі у судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання справи, повідомлені своєчасно та належним чином через засіб масової інфор­мації, а саме через газету «Слобідський край», що відповідає вимогам «Переліку друкова­них засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2007 році розміщу­ються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких не відоме», затвердженого Розпорядженням Кабінету Мініс­трів від 29 грудня 2006 року №678-р «Про друковані засоби масової інформації загальної та місцевої сфери розповсюдження, в яких у 2007 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких неві­доме». Відповідачі викликалася у судове засідання у порядку, передбаченому відповідно до діючого цивільно-процесуального законодавства - поштою, а також через представника пози­вача за її клопотанням про вручення відповідачам судових повісток. Однак, зворотні поштові повідомлення повертаються на адресу як такі, що не отримані відповідачем, тай представни­ком позивача, судові повістки, про виклик до суду відповідачів, останньому не вдалося вру­чити за відсутністю, останніх за адресою їх реєстрації.

На підставі ч.9 ст. 74 ЦПК України, а саме: відповідач місце проживання (перебування) або місцезнаходження якого позивачеві не відоме, викликається до суду через оголошення у пре­сі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вище викладеного, відповідачі були викликані в судове засідання через засоби масової інформації, про що свідчить наявна в матеріалах справи ксерокопія оголошення в га­зеті «Слобідський Край» від 26 червня 2007 року.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у спра­ві, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлен­ня суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки від­повідачів, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирі­шує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, діючого на підставі довіреності, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У судовому зсіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 19 липня 2004 року, між позивачем та ОСОБА_1, було укладено Договір НОМЕР_1 про користування електричною енергією (а.с. № 7-8).

Згідно ст. 1 Договору №1920076 про користування електричною енергією (а.с. № 7-8), укла­деного між АК "Харківобленерго" та відповідачем, Енергопостачальник (позивач по справі) бере на себе зобов'язання надійно постачати Споживачеві (відповідачу по справі) електричну енергію у необхідних його обсягах, а споживач бере на себе зобов'язання оплачувати одержа­ну електричну енергію за обумовленими тарифами у термін, передбачений цим договором.

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передба­ченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енер­гетичного та іншого обладнання.

Уклавши даний договір сторони взяли на себе певні зобов»язання.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (борж­ник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кре­дитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином від­повідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 11 даного Договору (а.с. №7-8) встановлено, що споживач електричної енергії зо-бов»язується оплачувати спожиту електричну енергію відповідно до умов договору; вносити плату за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору.

У статті 16 Договору вказано, що розрахунки за спожиту електричну енергію здійснюються за діючими тарифами для населення на підставі фактичних показань приладів обліку. По фак­ту отримання платіжного документа, виписаного Енергопостачальником, оплата здійснюється у термін, обумовлений у платіжному документі. У разі не отримання платіжного документа, плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця.

Крім того, пунктом 20 даного Договору (а.с. №7-8) встановлено: що споживач несе відпові­дальність за прострочення внесення платежів за електричну енергію.

Згідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установ­леному порядку тарифами.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартплату та пла­ту за комунальні послуги.

ОСОБА_1, взяте на себе зобов'язання за Договором було порушено, внаслідок чого, відповідно до довідки (а.с. №66) встановлено, що останній має перед позивачем заборгова­ність за використану електричну енергію на суму 12 гривень 27 копійок.

На підставі викладеного, суд знаходить в цій частині позов таким, що підлягає задово­ленню.

Із матеріалів справи встановлено, що відносно ОСОБА_1, представниками Лозівського РВЕ АК «Харківобленерго» 19 листопада 2005 року було складено акт № 02-02020 про по­рушення Правил користування електричною енергією для населення (а.с. № 9), в зв'язку з тим, що у його домоволодінні було виявлено порушення у вигляді змінення схеми підклю-

чення приладу обліку електричної енергії, а в наслідок чого зупинка роботи електролічильни­ка. В даному акті (а.с. № 9) зазначено, що застосування перемички між ввідним і тим, який під навантаженням фазними електропроводами, тому електроенергія вживалась електролічиль­ником без обліку.

Із даного акту (а.с. №12) вбачається, що його було складено у присутності відповідача по справі, зауваження до складання акту, останнім не зазначалося, про що свідчить його особис­тий підпис даному акті.

В своїх поясненнях від 19 листопада 2005 року (а.с. №10), ОСОБА_1, вказав про дійсну наявність виявлених у його помешканні порушень, пов'язаних із зміною схеми підключення електролічильника.

Із акту перевірки усунення порушень «Правил користування електричною енергією для на­селення» від 19 листопада 2005 року (а.с. №79) вбачається, що демонтовано перемичку між ввідним та навантажувальним проводами.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1, було вручено повідомлення про необ­хідність прибуття до позивача для отримання розрахунку за актом №02 02200 від 19 листопа­да 2005 року (а.с. №11), про що свідчить його підпис про отримання.

На вказану суму відповідачу було вручено розрахунок, однак, 15 грудня 2005 року ОСОБА_1. він був задоволений лише частково, а саме на суму 1 383 гривні 51 копійку, про що свідчить довідка (а.с. №66 ), а залишок невідшкодованої суми збитків складає 1 921 гривень 15 копійок.

У позовній заяві позивач прохає суд стягнути збитки у період з 14 жовтня 2003 року, тобто, дня коли була здійснена планова заміна електролічильника і по 19 листопада 2005 року, день виявлення порушення правил користування електричною енергією і усунення цього пору­шення.

Відповідно до довідки (а.с. №5-6), у судовому засіданні було встановлено, що дійсно, 14 жов­тня 2003 року ОСОБА_1, було проведено планову заміну електролічильника, а 19 листо­пада 2005 року, у помешканні ОСОБА_1, виявлено порушення правил користування елек­тричною енергією (а.с. №9), з чим він погодився підписавши акт про порушення (а.с. №9), на­писавши пояснення про виявлене в правопорушення (а.с. № 10) та частково сплативши суму нарахованих йому збитків. (а.с. № 66 ).

Відповідно до вимог ст. 11 даного Договору (а.с. 7-8), Споживач електричної енергії зо­бов'язується: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про корис­тування електричною енергією, забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуа­тацію своїх внутрішніх електромереж, електроустановок та побутових електроприладів, за­безпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку у квартирі або в іншому об'єкті Споживача, вносити плату за спожиту електричну енергію від­повідно до умов договору.

Згідно до п. 20 даного Договору, встановлено, що - Споживач несе відповідальність за по­рушення правил користування електричною енергією, розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами. Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином від­повідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно до п.53 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» встановлено, що розмір відшкодування збитків, заподіяних енергопостачальнику в наслідок користування еле­ктричною енергією, обчислюється відповідно до методики, затвердженої НКРЕ.

Необхідно зазначити, що відповідно п. 2 до Постанови Національної Комісії регулювання електроенергетики України від 29 грудня 1999 року №919\4212 «про затвердження методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику в наслідок по­рушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення» встановле­но, що методика застосовується у випадку виявлення порушень, зазначених у п.48 Правил в частині безоблікового споживання електричної енергії без дозволу енергопостачальника, са­мовільного підключення до мереж енергопостачальника.

Відповідно до п.5 даної постанови, розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійс­нюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за кількіс­тю днів з дня останнього контрольного знаття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема у разі вияв­лення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що зни­жує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності; за тарифами (цінами) для населення, що діяли у період, за який нараховується розмір збитків.

Виходячи з вищевикладеного, в судовому засіданні встановлено, що Власовим взяті на себе зобов»язання було порушено, чим позивачу було спричинено матеріальних збитків. Відповідно до ст. 1166 ЦК України матеріальні збитки, заподіяні юридичній чи фізичній осо­бі відшкодовуються в повному об'ємі особою, що їх спричинила.

Виходячи з вивчених матеріалів справи та враховуючи, те, що ОСОБА_1, визнано спри­чинене ним порушення правил користування електричною енергією, суд знаходить позов цій частині таким, що підлягає задоволенню.

В позовній заяві позивач прохає суд стягнути на його користь заборгованість за спожиту електричну енергію, збитків та судових витрат у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посилаючись на те, що оскільки вони є чле­нами сім»ї, то відповідно до положення ст. 64 ЖК України, користуються однаковими права­ми та несуть однакові обов«язки.

Матеріалами справи встановлено, що договір про користування електричною енергією п\с2580100 (а.с. № 7-8) укладено саме з ОСОБА_1; акт про пору­шення Правил користування електричною енергією для населення від 19 листопада 2005 ро­ку (а.с. №9) та акт перевірки усунення порушень «Правил користування електричною енергі­єю для населення» від 19 листопада 2005 року (а.с. №79), складено відносно ОСОБА_1 та пояснення про виявлене порушення (а.с. №10), саме ним було підписано. Із довідки на абоне­нта (а.с. №5-6), вбачається, що її складено саме на ОСОБА_1.

Таким чином, судом встановлено, що договірні відносини, укладено позивачем саме з ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або бі­льше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків.

Крім того, ч. 1 ст. 629 ЦК України зазначила, що договір є обов»язковим для виконання сторо­нами.

Відповідно до абзацу другого ч. 1 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357 - правила є обов»язковими для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності. Прутком №3 даних Правил встановлено, що споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між споживачем та енергопостачальником. Як було встановлено в судовому засіданні, споживачем по догово­ру є саме ОСОБА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 610 ЦК України порушення зобов»язання є його невиконання або вико­нання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язань (неналежне виконання). Згідно до п.4 ч.1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов»язання наста­ють правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, ч.1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов»язання, несе від­повідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено до­говором або законом.

Із вищенаведеного, суд знаходить позовні вимоги позивача про стягнення у солідарному по­рядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за спожиту електричну енергію, збитків та судових витрат такими, що є необгрунтованими.

Виходячи з викладеного, суд не знаходить підстав для задоволення позову про солідарне стя­гнення заборгованості за спожиту електричну енергію, збитків та судових витрат з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Відповідач ОСОБА_1 має право на зворотну вимогу (регрес) - звернення д суду з позовом до фактичних користувачів елект­ричною енергією, коли такі будуть встановлені.

Згідно до п.6 ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов»язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд прису­джує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює прядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмі­рах, встановлених законодавством для державного мита.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в ЗО грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №39407 (а.с. №1) та судовий збір на суму 51 грн. 00 коп. - платіжне доручення №19 (а.с. №2).

Крім того Позивачем у судовому засіданні заявлено клопотання про стягнення на його ко­ристь з відповідача, витрат на суму в 122 грн.40 коп., які ним-позивачем було понесено за розміщення оголошення в пресі про виклик відповідача у судове засідання, про що надав Рахунок-фактуру № СК-655 (а.с. №73) та платіжне доручення №315 (а.с. №75) та ксерокопію га­зети про розміщення оголошення (а.с. №77).

На підставі вище викладеного, суд стягує на користь позивача з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 51 гривні 00 коп.; витрати на інформаційно-технічне забезпечен­ня розгляду справи в судах в сумі 30 гривень 00 коп., та витрати на розміщення оголошення в пресу про на суму в 122 грн. 40 коп..

Керуючись ст. ст. 10, 11, ч.1 ст. 38, ч.1 ст. 44, 57, 60, ч.2 ст. 77, 79, ч.1 ст. 88, ч.4 ст. 169, 209, 212-214, 215, 217, 218, 224-226 ЦПК України; ст. ст. 67, 68 ЖК України; ст. ст. 509, 526, 714, ч.1 ст. 610, 611, 614, 626, 629, 714, 1166 ЦК України; Розпорядження Кабінету Міністрів від 29 грудня 2006 року №678-р «Про друковані засоби масової інформації загальної та міс­цевої сфери розповсюдження, в яких у 2007 році розміщуються оголошення про виклик до суду відповідача, третіх осіб, свідків, місце фактичного проживання (перебування) яких неві­доме»; п.53 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 «Про за­твердження Правил користування електричною енергією для населення»; п.п. 2, 5 Постанови Національної Комісії регулювання електроенергетики України від 29 грудня 1999 року №919\4212 «про затвердження методики обчислення розміру відшкодування збитків, завда­них електропостачальнику в наслідок порушення споживачем Правил користування електри-

чною енергією для населення»; Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року №1357;Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Акціонерної Компанії "Харківобленерго" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію, збитків та судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК "Харківобленерго" (р/р 260323012307 в філії ХОУ ВАТ «ДОБУ», МФО 351823 код ЄДРПОУ 00131954) заборгова­ність за використану електроенергію в сумі 12 гривень 27 копійок та матеріальні збитки в су­мі 1 921 гривень 15 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК "Харківобленерго" (р/р260053011272 в 1-й ХФАКБ «БАЗИС» м. Харків МФО 351599 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК "Харкіобленерго" (р/р260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті судового збору в сумі 51 грн. 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АК "Харкіобленерго" (р/р260056047 в ХОД «Райффайзен Банк Аваль» м. Харків МФО 350589 код ЄДРПОУ 00131954) витрати по сплаті оголошення в пресі на суму в 122 грн. 40 коп.

Позовну заяву в частині про стягнення з ОСОБА_2 в солідарному порядку заборгованості за спожиту електричну енергії збитків та судових витрат - АК «Хар­ківобленерго» - позивачу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харків­ської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеля­ційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеля­ційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили піс­ля розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою за­явою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя: RM_ Жмуд