Постанова № 24504842, 31.05.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

31.05.12 Справа № 5015/1289/12

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів: Давид Л.Л.

Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Карпатський дім»від

17.04.2012 року

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року

у справі № 5015/1289/12

за позовом: ЗАТ «Карпатський дім», м. Трускавець

до відповідача-1: Головного управління юстиції у Львівській області, м. Львів

до відповідача-2: Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, м. Львів

про стягнення 66 273, 19 грн. шкоди

За участю представників сторін:

від позивача -Котормус Т.І. -представник

від відповідачів -не з'явились

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст.81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року у справі № 5015/1289/12 (суддя Гоменюк З.П.) відмовлено у прийнятті позовної заяви ЗАТ «Карпатський дім»до Головного управління юстиції у Львівській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення 66 273,19 грн. шкоди.

При винесенні ухвали, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що даний спір не є підвідомчим господарським судам України, а подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає вимогам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. При вирішенні спорів між юридичними, фізичними особами з одного боку та органами ДВС з іншого, відділ ДВС реалізує свої владні повноваження стосовно такої особи, тому спір, який виник між такими сторонами має ознаки публічно-правового. Відтак, оскарження дій державної виконавчої служби, виходячи з норм чинного процесуального законодавства, можливе у формі позовної заяви до відповідного адміністративного суду (ст.181 КАС України); у формі скарги до господарського суду, який постановив рішення та видав виконавчий документ (ст.121-2 ГПК України); у формі скарги до суду, який видав виконавчий документ (у порядку ст.ст.. 383, 384 ЦПК України).

Не погодившись з висновком, викладеним в ухвалі місцевого господарського суду, ЗАТ «Карпатський дім»подано апеляційну скаргу від 05.05.2012 року, в якій просить ухвалу суду скасувати, оскільки вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. З огляду на те, що позивачем заявлена вимога про відшкодування шкоди заподіяної органами державної виконавчої служби, а не вимога про оскажнення дій чи бездіяльності таких органів, відповідно спір у даній справ є господарський та підвідомчий господарському суду.

Відповідачі у справі вимог ухвали суду не виконали та в судове засідання уповноваженого представника не забезпечили, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши доводи та заперечення представника позивача, колегія суддів вважає, що ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати, виходячи з наступного:

Місцевий господарський суд приймаючи оскаржувану ухвалу прийшов до висновку, що даний спір не є підвідомчим господарським судам України, а подана позовна заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає вимогам ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. При вирішенні спорів між юридичними, фізичними особами з одного боку та органами ДВС з іншого, відділ ДВС реалізує свої владні повноваження стосовно такої особи, тому спір, який виник між такими сторонами має ознаки публічно-правового.

Однак, судова колегія з даним висновком місцевого господарського суду погодитись не може, виходячи з наступного:

Сторонами, відповідно до ст. 21 ГПК України, позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 12 ГПК України визначає, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п. 6 ч. 2 ст. 20 ГК України, передбачено такий спосіб захисту порушеного права, як відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач -ЗАТ «Карпатський дім»звернувся з позовом до Головного управління юстиції у Львівській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про стягнення шкоди в розмірі 66 273,12 грн. (а.с.2).

Позовні вимоги мотивовано статтями 22, 1166 та 1173 Цивільного кодексу України та обґрунтовані тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року постанову підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Львівській області про відкриття виконавчого провадження скасовано, тому стягнувши з позивача виконавчий збір у розмірі 66 273,12 грн., Головне управління юстиції України у Львівській області завдало ЗАТ «Карпатський дім»збитків. Відповідно колегія суддів вважає, що спірні правовідносини у даній справі носять суто цивільно-правовий характер.

Отже, як вбачається з наведеного, позивач не заявляє вимоги про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, оскільки такі вже вирішені ухвалою господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року.

З огляду на вищенаведене судова колегія приходить до висновку, що спір у даній справі не є публічно-правовим, оскільки суб'єктний склад учасників спору та характер спірних відносини (правовідносини з приводу відшкодування збитків врегульовані Цивільнім кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами цивільного та господарського законодавства) свідчить про те, що спір у даній справі є господарським та підвідомчий господарському суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія апеляційного суду вважає, що ухвалу господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року слід скасувати та направити дану справу на розгляд господарському суду.

Окрім наведеного, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне, що позивачем за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у відповідності до вимог п. 8 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»сплачено судовий збір у розмірі 536,50 грн.

Відповідно до вимог п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд при прийнятті постанови зазначає новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Частина четверта статті 49 ГПК України встановлює, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012 року № 01-06/704/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір», якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК України, то розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

З огляду на вищенаведене судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відшкодування сплаченого позивачем судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу належить здійснити судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу ЗАТ «Карпатський дім»задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 02.04.2012 року -скасувати.

Справу направити на розгляд господарського суду Львівської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т..

суддя Давид Л.Л.

суддя Мурська Х.В.