Рішення № 24504017, 05.06.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" червня 2012 р. Справа № 5023/5033/11

вх. № 5033/11

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Закритого акціонерного товариства "Артес-М" заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлюваної кредитної лінії в національній валюті №7/КЛ-08 від 18.04.2008 року. у розмірі 1262 610,36 грн., яка складається з: поточна та прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 1 075 000,00 грн., поточна та прострочена заборгованість за нарахованими процентами та комісіїї за управління кредитною лінією у розмірі 142 280,07 грн. та пеня за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 45 330,29 грн. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у вигляді сплаченого державного мита у розмірі 12 626,10 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 лютого 2012 року призначено по справі судову бухгалтерську експертизу та доручено її проведення Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса. Провадження у справі 5023/5033/11 зупинено до вирішення питань поставлених судовому експерту.

13 лютого 2012 року до господарського суду Харківської області надійшло повідомлення Харківського науково -дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса про неможливість надання висновку судової економічної експертизи №1205 по справі №5023/5033/11 разом із матеріалами справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 травня 2012 року було поновлено провадження по справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на "30" травня 2012 р. о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 травня 2012 року розгляду справи було відкладено до 05 червня 2012 року о 12-00.

Представник позивача у судове засідання, яке відбулося 05 червня 2012 року не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Представник відповідача у судове засідання, яке відбулося 05 червня 2012 року не з"явився, свого повноважного представника не направив.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

18 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі по тексту - Позивач або Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Артес-М" (далі по тексту - Відповідач або Позичальник) було укладено Кредитний договір № 7/КЛ-08 на відкриття відновлювальної кредитної лінії в національній валюті (далі по тексту - Кредитний договір), що діє в редакції Додаткових договорів до нього № 1 від 07.05.2008 р., № 2 від 19.05.2008 р., № 3 від 18.07.2008 р. № 4 від 28.08.2008 р., № 5 від 25.11.2008 р., № 6 від 30.04.2009 р. та № 7 від 28.05.2009 р. (далі но тексту - Додаткові договори №№ 1-7, відповідно).

Відповідно до умов Кредитного договору (пункти: 1.1. (в редакції Додаткового договору № 5), 2.1., 2.2. (в редакції Додаткового договору № 3), 2.3.., 5.1.1., Позивач зобов'язався відкрити Відповідачеві відкличну відновлювальну кредитну лінію та в її межах надати кредитні кошти на суму 1 100 000,00 грн., строком з 18 квітня 2008 р. по 15 квітня 2011 р. включно, шляхом перерахування коштів окремими частинами (траншами) з позичкового рахунку, відкритого за умовами Кредитного договору на поточний рахунок Відповідача (вказаних у Кредитному договорі) шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів останнього.

Процентна ставка (плата за користування кредитом) згідно пункту 1.1. Кредитного договору була встановлена сторонами у розмірі 19% річних; комісія за підготовку та оформлення договору - 150,00 гривень з ПДВ.

Додатковим договором № 1 сторонами була встановлена щомісячна комісія за управління кредитною лінією із розрахунку 3% річних від фактичної суми заборгованості траншами, наданими Позичальнику починаючи з дати укладання цього додаткового договору. Додатковим договором № 2 розмір вказаної комісії було встановлено було зменьшено до 1 % річних на тих же умовах. Додатковим договором № 3 щомісячна комісія управління кредитом була встановлена із розрахунку 3% річних від фактичної суми заборгованості за кредитом, без ПДВ. Додатковим договором № 5 розмір зазначеної комісії було збільшено до 6% річних на тих же умовах.

Додатковим договором № 4 сторонами була встановлена комісія за зміну суттєвих умов Кредитного договору за ініціативою Позичальника (збільшення ліміту кредитування, і графіку кредиту) у розмірі 5500,00 гривень без ПДВ.

В свою чергу Відповідач, згідно пунктів 6.1.1., 6.1.2. Кредитного договору зобов'язався використати кредит за цільовим призначенням і своєчасно повернути його відповідно до умов Кредитного договору, а також своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом та комісії в порядку, передбаченому Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №4) сторони погодили, що повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка зменшення ліміту кредитування (додаток №1 до Кредитного договору та додаток № 1 до Додаткового договору №4).

При зменшенні ліміту кредитування відповідно до встановленого Графіка зменшення ліміту кредитування, терміном погашення Позичальником заборгованості за кредитом, яка перевищує ліміт кредитування, встановлений на наступний строк, є день, що передує дню, з якого починає діяти новий ліміт кредитування.

У випадку порушення Позичальником встановлених вказаним вище пунктом кредитного договору строків повернення кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунки для обліку простроченої заборгованості Позичальника за кредитом.

Проценти за користування кредитом, згідно п. 4.2. Кредитного договору (в редакції - додаткового договору №3), нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його зернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Комісія за управління кредитною лінією нараховується місячно за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році.

Нарахування Банком процентів та комісій, відповідно до п. 4.3. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №3) здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту.

Сплата Позичальником процентів та комісії відповідно до п. 4.4. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №4), здійснюється щомісячно в строк з 28 числа по останній робочий день поточного місяця на рахунки, визначені у Кредитному договорі.

У випадку порушення Позичальником встановлених вказаним пунктом Кредитного договору строків оплати процентів та/або комісій сума несплачених в строк процентів, кочісій вважається простроченою, переноситься банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

Проценти, комісія за управління кредитною лінією, нараховані по останній і (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.

У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту, позичальник згідно до п. 4.6. Кредитного договору (в редакції Додаткового договору №1) зобов'язався сплатити у строки, передбачені п. 4.4 Кредитного договору проценти з розрахунку 26 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення.

Згідно з ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 1049, 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та у порядку, встановлені договором; та якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати довтрокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов"язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Зобов"язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов"язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Прийняті на себе зобов'язання Позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується доданими до позовної заяви меморіальними ордерами та виписками з особового рахунку Позичальника.

Однак, в порушення умов вищевказаного договору відповідач допустив прострочення оплати кредиту, відстоків кредиту по ньому та нарахованих комісій.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача: поточної та простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 1 075 000,00 грн.; поточної та простроченої заборгованості за нарахованими процентами та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 142 280,07 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню: за несвоєчасне погашення кредиту у розмірі 40 540,11 грн.; за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 3 706,04 грн.; за несвоєчасне погашення комісії за управління кредитною лінією - 1 084,14 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.1. Кредитного договору, у випадку порушення строків термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та або комісій, Відповідач зобов'язався сплатити Позивачеві пеню у розмірі подвійної блікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 575, 610, 612, 625, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" ( 61105, м. Харків, пр-т 50-ти річчя СРСР, будинок 147, код ЄДРПОУ 31152071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, н/р № 32078416101 відкритий у Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) заборгованість по Кредитному договору №7/КЛ-08 від 18.04.2008 р. на загальну суму 1 262 610,36 грн., в тому числі:

- поточну та прострочену заборгованість по кредиту у розмірі 1 075 000,00 грн.;

- поточну та прострочену заборгованість за нарахованими процентами та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 142 280,07 грн.;

- пеню за несвоєчасне погашення кредиту, процентів та комісії за управління кредитною лінією у розмірі 45 330,29 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Артес-М" ( 61105, м. Харків, пр-т 50-ти річчя СРСР, будинок 147, код ЄДРПОУ 31152071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" ( 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, н/р № 32078416101 відкритий у Головному Управлінні НБУ по м. Києву та Київській області, МФО 321024) судові витрати, які складаються з державного мита у розмірі 12 626,10 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/5033/11

Повне рішення складене 08 червня 2012 року.