Рішення № 24502410, 05.06.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.06.12 Справа№ 5015/1830/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів)до відповідача:Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»(м. Львів)про:стягнення 40 145 (сорок тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп. (з яких: 33 281,00 грн.- основний борг; 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних) Суддя: Цікало А.І. При секретарі: Герасименко В.С.Представники:

Позивача:ОСОБА_2 -представник (довіреність б/н від 01.06.2012 р.)Відповідача:ОСОБА_3 -представник (довіреність № 136/01 від 16.05.2012 р.)

Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст. 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи.

Представники сторін звернулись до суду з узгодженим клопотанням про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Суть спору: 08.05.2012 р. на розгляд господарського суду Львівської області за вх. № 1965 поступила позовна заява від Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»(м. Львів) про стягнення 40 145 (сорок тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп. (з яких: 33 281,00 грн. -основний борг; 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних).

Ухвалою суду від 10.05.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.06.2012 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.05.2012 р. виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.06.2012 р. до суду за вх. № 12197/12 від позивача поступила заява про зменшення позовних вимог, в якій він зазначив, що відповідачем 15.05.2012 року сплачено суму основного боргу в розмірі 33 281,00 грн. та просить суд стягнути з останнього на його користь 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. (з яких: 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних).

Представник позивача позов підтримав, просив суд задоволити позовні вимоги в частині стягнення 5 190,00 грн. -інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних з підстав наведених у заяві та поясненнях, в частині стягнення 33 281,00 грн. -основного боргу провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем сплачено зазначені кошти після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.05.2012 р. виконав, відзив на заяву, в якому визнав позовні вимоги, представив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

05.06.2012 р. до суду за вх. № 12209/12 від відповідача поступив відзив на позовну заяву, в якому він повністю визнав позовні вимоги та просить суд відтермінувати сплату заборгованості, у зв'язку з важкою фінансовою ситуацією на підприємстві. До зазначеного відзиву долучено платіжне доручення від 15.05.2012 р. № 534 про сплату позивачу 33 281,66 грн. основного боргу.

Представник відповідача позов визнав, просив суд припинити провадження у справі в частині стягнення 33 281,00 грн. -основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору, оскільки відповідачем погашено зазначену заборгованість, в частині стягнення 5 190,00 грн. - інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних, а також судових витрат просив суд розстрочити виконання рішення суду в цій частині на шість місяців у зв'язку з скрутною фінансовою ситуацією на підприємстві.

Представник позивача не заперечив клопотання представника відповідача про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення 5 190,00 грн. - інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних, а також судових витрат на шість місяців.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

16.06.2010 р. між Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (позивач) та Відкритим акціонерним товариством «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»(відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 2-2010 (надалі -Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався поставити будівельні матеріали (щебінь), надалі товар, згідно заявки відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товар.

Згідно з п. 4.1. Договору, кількість та вартість товару обумовлюється окремо для кожної партії поставки в накладних. Ціна товару попередньо погоджується сторонами.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав товар на загальну суму 279 581 грн. 66 коп., що підтверджується накладними № 29 від 22.06.2010 р. на суму 37 500 грн. 00 коп., № 32 від 25.06.2010 р. на суму 76 500 грн. 00 коп., № 35 від 30.06.2010 р. на суму 51 000 грн. 00 коп., № 36 від 30.06.2010 р. на суму 3 450 грн. 00 коп., № 39 від 19.07.2010 р. на суму 77 850 грн. 00 коп., № 49 від 26.08.2010 р. на суму 33 281 грн. 66 коп. та відповідними довіреностями на отримання цінностей (оригінали оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 4.3. Договору, покупець (відповідач) проводить попередню оплату 50 % вартості товару обумовленої заявки. Остаточний розрахунок відповідач проводить на протязі трьох банківських днів з моменту отримання товару.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджуються сторони, відповідач частково провів оплату за поставлений товар на суму 246 300 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становила 33 281 грн. 66 коп.

Позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 33 281 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар.

Після звернення з позовом до суду та порушення провадження у даній справі, відповідач сплатив позивачу 33 281 грн. 66 коп. заборгованості за поставлений товар, що підтверджується платіжним доручення від 15.05.2012 р. № 534 (долучено до матеріалів справи).

Позивач підтвердив поступлення зазначених коштів на його рахунок, що, зокрема, підтверджується його заявою від 05.06.2012 р. про зменшення позовних вимог (долучено до матеріалів справи).

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем правомірно, відповідно ст. 625 ЦК України, нараховано: 5 190,00 грн. -інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати 5 190,00 грн. -інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних не надав, відзиву на позов представив, позовні вимоги визнав, просив суд розстрочити виконання рішення суду на шість місяців.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань та необхідністю звернення до суду за захистом порушеного права, позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката.

Позивачем оплачено послуги адвоката за підготовку документів до суду в сумі 700 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією від 04.05.2012 р. № 554 (оригінал долучено до матеріалів справи).

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України, Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 206 ЦК України, усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами- юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний позов.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На час розгляду справи, відповідач визнав позовні вимоги, представив докази сплати суми основного боргу, доказів сплати 5 190,00 грн. -інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних не надав.

Відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 5 190,00 грн. - інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних, а також судових витрат на шість місяців.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач визнав позовні вимоги, не представив доказів сплати 5 190,00 грн. -інфляційних та 1 674,00 грн. -3 % річних, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1» (м. Львів) про стягнення 40 145 (сорок тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп. (з яких: 33 281,00 грн. -основний борг; 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних) обґрунтовані та підлягають до задоволення в частині стягнення 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. (з яких: 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем сплачений основний борг повністю, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення 33 281 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 00 коп. основного боргу підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, суд вважає за можливе задоволити клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та розстрочити виконання рішення на шість місяців із сплатою боргу рівними частинами.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», установлено на 2012 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1073 гривні, з 1 квітня - 1094 гривні, з 1 липня - 1102 гривні, з 1 жовтня - 1118 гривень, з 1 грудня - 1134 гривні

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно квитанції № 7716492 від 08.05.2012 р. позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно квитанції № 554 від 04.05.2012 р. позивачем оплачено послуги адвоката на суму 700 (сімсот) грн. 00 коп.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 8, 13, 42, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 11, 202, 204, 205, 206, 509, 510, 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 43, 45 , 22, 33, 34, 43, 44, 471, 48, 49, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (м. Львів) до Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»(м. Львів) про стягнення 40 145 (сорок тисяч сто сорок п'ять) грн. 00 коп. (з яких: 33 281,00 грн. -основний борг; 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3% річних) задоволити в частині стягнення 6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. (з яких: 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних).

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Львівське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 1»(вул. Конюшинна, 14, м. Львів, 79040; код ЄДРПОУ 03335511) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) -6 864 (шість тисяч вісімсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. (з яких: 5 190,00 грн. -інфляційні; 1 674,00 грн. -3 % річних), 700 (сімсот) грн. 00 коп. -оплати послуг адвоката та 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. -судового збору з розстрочкою виконання рішення на шість місяців зі сплатою заборгованості рівними частинами:

-червень2012 р.-1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 92 коп.-липень2012 р.-1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 92 коп.-серпень2012 р.-1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 92 коп.-вересень2012 р.-1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 92 коп.-жовтень2012 р.-1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 92 коп.-листопад2012 р.-1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 90 коп.

3. Провадження у справі в частині стягнення 33 281 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят одна) грн. 00 коп. основного боргу -припинити.

4. Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Цікало А.І.