Рішення № 24501700, 29.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" травня 2012 р. Справа № 5/049-12

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг", м. Київдо Селянського (фермерського) господарства "Мрія", Сквирський район, с. Горбіївкапро стягнення 140365 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1 -дов. від 12.03.2012р. № 14/20-101-12відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином;суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (далі -позивач) до Селянського (фермерського) господарства "Мрія" (далі -відповідач) про стягнення 140365 грн. штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором фінансового лізингу від 14.07.2008р. № 10-08-353 бфл//52 щодо сплати лізингових платежів, що стало підставою повернення предмету лізингу в примусовому порядку за що умовами договору передбачений штраф у розмірі заявленої до стягнення суми.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте від нього через загальний відділ суду надійшли заперечення на позовну заяву, згідно яких останній проти позову заперечив та просив провадження у даній справі припинити на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України, оскільки є рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у справі № 21/096-11 між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір фінансового лізингу від 14.07.2008р. № 10-08-353 бфл//52 (далі -договір) відповідно до умов якого позивач -лізингодавець зобов'язався передати відповідачу -лізингоодержувачу у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу", що є специфікацією предмету лізингу, а відповідач зобов'язався сплачувати за це лізингові платежі на умовах договору (п. 1 договору).

Відповідно до умов п. 2.3 договору постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, строк передачі і адреси місця передачі предмета лізингу встановлюються додатками до договору "Найменування, кількість, ціна і вартість предмета лізингу".

З моменту підписання тристороннього акту одержання предмета лізингу лізингоодержувач за користування останнім сплачує лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості предмета лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості предмета лізингу; винагороду в розмірі 7% річних від залишкової невідшкодованої вартості предмета лізингу (п. 4.1 договору).

Згідно п. 4.3 договору лізингоодержувач після укладення договору, перераховує на рахунки лізингодавця попередній лізинговий платіж в частині відшкодування вартості предмета лізингу в розмірі 15% його вартості, включаючи ПДВ та в частині винагороди в розмірі 7% невідшкодованої вартості, включаючи ПДВ.

Положеннями п. 5.1 договору визначено, що предмет лізингу передається лізингоодержувачу по тристоронньому акту за умови сплати попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 цього договору.

Договір набуває чинності в день, наступний за днем укладення, і діє до закінчення строку лізингу, але не довше 10 років (п 8.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили найменування, кількість, ціну і вартість предмета лізингу, згідно якого предметом лізингу є зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" у кількості 1 од., вартість предмета лізингу разом з ПДВ складає 670000 грн., строк лізингу -7 років.

Також, додатком № 1 до договору сторони погодили, що попередній лізинговий платіж: у частині відшкодування вартості предмета лізингу, що в подальшому передається у лізинг, у розмірі 15 % його вартості складає 83750 грн., крім того ПДВ 16750 грн. Разом 100500 грн.; винагорода лізингодавця в розмірі 7% невідшкодованої вартості предмета лізингу складає 33220,83 грн., крім того ПДВ 6644,17 грн. Разом 39865 грн. Всього попередньої оплати 140365 грн.

Додатком № 2 до договору сторони погодили графік сплати лізингових платежів.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у лізинг зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 "Славутич" зав. № 889 у кількості 1 од., ціна та вартість з ПДВ 670000 грн., що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 23.07.2008р. № 5, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками позивача та відповідача, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Згідно п. 3.1.5 договору лізингодавець має право у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо прострочення сплати повного лізингового платежу становить більше 30 календарних днів, стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість, та/або вилучати предмет лізингу у лізингоодержувача.

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції на підставі виконавчого напису № 7032 від 07.09.2010р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про вилучення у відповідача на користь позивача комбайну зернозбирального "Славутич" КЗС-9-1 № 889, зазначене майно було вилучено та передано позивачу, про що складено акт вилучення у боржника предметів, зазначених у виконавчому документі та передачі їх стягувану від 02.03.2011р. серії АА № 085291, копія якого залучена до матеріалів справи.

30.03.2011р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Сквирського районного управління юстиції було винесено постанову про закриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису № 7032, виданого 07.09.2010р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про повернення відповідачем на користь позивача предмету лізингу.

Відповідно до п. 8.9 договору в разі дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю на його вимогу штраф у розмірі попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 цього договору.

Враховуючи, те, що предмет лізингу було достроково повернуто лізингодавцю, позивач на підставі п. 8.9 договору звернувся до відповідача з вимогами від 28.11.2011р. № 14/3495, від 13.02.2012р. № 14/314 та від 16.02.2012р. № 14/358, в яких просив відповідача сплатити штраф у розмірі попереднього лізингового платежу в сумі 140365 грн. в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Факт надіслання вказаної кореспонденції на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком "Укрпошта" від 28.11.2011р. № 3023, від 14.02.2012р. № 5230, від 17.02.2011р. № 3169 та відповідними описами вкладення у цінний лист від 28.11.2011р., від 14.02.2012р. та від 17.02.2012р. завірені копій яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим відповідач зазначені вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно п. 8.9 договору в разі дострокового повернення предмета лізингу лізингоодержувач сплачує лізингодавцю на його вимогу штраф у розмірі попереднього лізингового платежу, визначеного п. 4.3 цього договору.

Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач допустив порушення умов договору за що передбачені штрафні санкції, на час вирішення спору передбачений договором штраф на вимогу позивача не сплатив, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 140365 грн. штрафу за дострокове повернення предмету лізингу є доведеною, обґрунтованою, відповідачем не спростованою, а відтак підлягає задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, які зводяться до того, що є рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у справі № 21/096-11 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а тому провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України, суд зазначає наступне.

Дослідивши рішення господарського суду Київської області від 22.07.2011р. у справі № 21/096-11 за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Украгролізинг" до Селянського (фермерського) господарства "Мрія" про стягнення 157963,18 грн. суд встановив, що предметом спору у вказаній справі були вимоги позивача про стягнення з відповідача прострочених лізингових платежів, різницю між залишковою вартістю предмету лізингу та його ринковою вартістю на момент його вилучення і нарахованих на прострочені платежі суми інфляційних втрат, 3% річних, пені, в той час як предметом спору у даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу на підставі п. 8.9 договору за дострокове повернення предмету лізингу лізингодавцю.

А відтак, у суду відсутні правові підстави для припинення провадження у даній справі на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України, оскільки предмет спору та підстави у справі господарського суду Київської області № 21/096-11 та у даній справі є різними.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Мрія" (09053, Київська область, Сквирський р-н, с. Горобіївка, провулок Сквирський, 1, ідентифікаційний код 23244006) на користь Державного публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16 А, ідентифікаційний код 30401456) 140365 (сто сорок тисяч триста шістдесят п'ять) грн. штрафу, 2807 (дві тисячі вісімсот сім) грн. 30 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Подоляк Ю.В.