Рішення № 24501339, 15.05.2012, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
15.05.2012
Номер справи
5011-30/2808-2012
Номер документу
24501339
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-30/2808-2012 15.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна"

Про стягнення 167 318,69 грн.

Суддя Ващенко Т.М. Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю № б/н від 11.01.12.

Від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю № б/н від 01.02.12.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за Договором оренди № 12 від 17.05.10., в розмірі 167 318,69 грн., а саме: - сума основного боргу -156 225,00 грн.; - пеня -8 690,80 грн.; - збитки від інфляції - 687,39 грн.; 3% річних - 1 715,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем за договором № 12 від 17.05.10. по сплаті орендної плати за користування приміщенням, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" виникла заборгованість перед позивачем в сумі 156 225,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.12. порушено провадження у справі № 5011-30/2808-2012, розгляд справи було призначено на 03.04.12. о 15-10.

В судових засіданнях 03.04.12., 19.04.12., 24.04.12. та 10.05.12. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 19.04.12., 24.04.12., 10.05.12. та до 15.05.12. відповідно.

19.04.12. через канцелярію Господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ТОВ "НД Лоджистікс Україна" має перед позивачем заборгованість в розмірі 156 225,00 грн., однак ТОВ "Ложістік Україна", в свою чергу, також має перед відповідачем заборгованість за договором № 01/02 від 01.06.10. в розмірі 666 850,19 грн. У зв'язку із наведеним, відповідач звернувся до відповідача із заявою № 0412/18-01 від 18.04.12. про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що предмет спору в справі № 5011-30/2808-2012 відсутній, а відтак провадження у справі підлягає припиненню.

В судовому засіданні 24.04.12. представник позивача подав письмові заперечення на відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що спір про заборгованість в сумі 666 850,19 грн. за договором № 01/02 від 01.06.10. врегульовано, про що винесено рішення Господарського суду міста Києва у справі № 31/9 за позовом ТОВ "НД Лоджистікс Україна" до ТОВ "Ложістік Україна" про стягнення 666 850,20 грн., а відтак підстави для припинення провадження у справі № 5011-30/2808-2012 відсутні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.12. строк вирішення спору в справі № 5011-30/2808-2012 продовжено на п'ятнадцять днів.

В судовому засіданні 15.05.12. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в даному судовому засіданні заперечує проти позову з урахуванням відзиву на позовну заяву.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-30/2808-2012.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.05.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна", як наймодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна", як наймачем, укладено договір № 12, відповідно до умов якого позивач передає відповідачу, а відповідач приймає у користування за плату та на обумовлений даним договором строк 137,27 кв.м. під офіс у нежилому приміщенні, що розташоване за адресою: Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с. Мила, вул. Комарова, 23-є (п. 1.1. Договору).

Умовами договору № 12 від 17.05.10. сторони погодили, що вартість оренди приміщення на дату підписання договору складає 26 037,50 грн. (ПДВ 20 % - 5 207,50 грн.).

Загальна вартість складає 31 245,00 грн. та визначена на підставі ст.3 до цього договору (п. 1.3.).

Приміщення передається в користування позивачем та приймається в користування відповідача не пізніше 2-х тижнів з дати підписання даного договору шляхом складання та підписання першим, та надання другому акту приймання-передання приміщення в користування (п. 2.1. Договору).

Приміщення повертається з користування відповідачем та приймається з користування позивачем не пізніше 30 робочих днів з дати закінчення дії даного договору шляхом складання і підписання першим, та надання другому акту приймання-передання приміщення з користування. Приміщення вважається переданим позивачу з моменту підписання обома сторонами акту приймання в користування (п. 2.7. Договору).

Розмір місячної орендної плати за приміщення становить 189,68092 грн. за кв.м.

Сторони погоджуються розраховувати суму орендної плати за кожний окремий місяць відповідно до наступної формули: 26 037,50 грн. = 189,68092 грн. х 137,27 грн. кв.м. (без ПДВ 20%) (п.3.1. Договору).

Орендна плата сплачується відповідачем щомісячно на підставі рахунків позивача, що надаються першому не пізніше 1 числа кожного місяця, в формі передплати. Оплата кожного виставленого позивачем рахунку проводиться відповідачем протягом трьох банківських днів з моменту отримання ним відповідного рахунку (п. 3.3. Договору).

На виконання умов договору № 12 від 17.05.10. між сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення від 27.05.10., за яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду приміщення загальною площею 137,27 кв.м. згідно договору № 12 від 17.05.10., яке розташоване за адресою: Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Мила, вул.Комарова, 23-є.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов договору № 12 від 17.05.10., належним чином не виконує свої зобов'язання в частині сплати орендної плати, внаслідок чого, у останнього утворилась заборгованість в розмірі 156 225,00 грн. за період з серпня 2011 року до грудня 2011 року у відповідності до рахунків-фактур № СФ-М200466 від 01.08.11., № СФ-М200490 від 01.09.11., № СФ-М200501 від 03.10.11., № СФ-М200510 від 01.11.11., № СФ-М200512 від 01.12.11.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що у зв'язку із відсутністю обігових коштів у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі за період з серпня 2011 до грудня 2011 в сумі 156 225,00 грн. Однак, відповідач наголошує, що позивач також має перед відповідачем заборгованість за договором № 01/02 від 01.06.10. в розмірі 666 850,19 грн., у зв'язку з чим, відповідач звернувся до відповідача із заявою № 0412/18-01 від 18.04.12. про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що предмет спору в справі № 5011-30/2808-2012 відсутній, а відтак провадження у справі підлягає припиненню.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно, або у строк встановлений договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, що договір укладено сторонами терміном до 15.07.12.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, на виконання умов договору № 12 від 17.05.10., як наймодавцем, було передано відповідачу в орендне користування 137,27 кв.м. під офіс у нежилому приміщенню, що розташоване за адресою: Україна, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., с.Мила, вул.Комарова, 23-є, що підтверджується актом прийому-передачі приміщення від 27.05.10., проте відповідач, як наймач, свій обов'язок щодо оплати орендного користування вказаним приміщенням в строк, встановлений п. 3.3. договору № 12 від 17.05.10. - не виконав, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" виник борг за період з серпня 2011 року до грудня 2011 року в сумі 156 225,00 грн.

Доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, судом встановлено, що 18.04.12. відповідач надіслав на адресу позивач заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 0412/18-01, в якій повідомив позивача про те, що оскільки останній має перед відповідачем борг за договором № 01/02 від 01.06.10. в сумі 666 850,19 грн., а тому ТОВ "НД Лоджистікс Україна" зараховує суму боргу позивача за договором № 01/02 від 01.06.10. в сумі 167 318,69 грн., внаслідок чого борг відповідача перед позивачем в сумі 167 318,69 грн. за договором № 12 від 17.05.10. вважається припиненим.

Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно зі ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Суд зазначає, що вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);

2) бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33-34 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджують надання відповідачем позивачу послуг за договором № 01/02 від 01.06.10., а відтак суд не може прийти до беззаперечного висновку про те, що такі послуги дійсно були надані, а також що строк виконання зобов'язання щодо оплати таких настав.

Зокрема, судом встановлено, що згідно рішення Господарського суду міста Києва у справі № 31/9 позов ТОВ "НД Лоджистікс Україна" до ТОВ "Ложістік Україна" про стягнення заборгованості 666 850,20 грн. за договором № 01/02 від 01.06.10. задоволено повністю.

Враховуючи вищенаведене, суд не приймає до уваги пояснення відповідача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог.

Суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує наявність у нього основного боргу перед позивачем за договором № 12 від 17.05.10.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу за договором № 12 від 17.05.10. в сумі 156 225,00 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендних платежів за договором № 12 від 17.05.10., позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 1 715,48 грн. за період з 04.08.11. до 15.02.12. та інфляційні нарахування в розмірі 687,39 грн. за період з серпня 2011 до лютого 2012.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, з якими суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті орендних платежів за договором № 12 від 17.05.10., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних нарахувань є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме: 3 % річних -1 715,48 грн. та інфляційні нарахування -687,39 грн.

Крім того враховуючи положення п. 3.5. договору № 12 від 17.05.10. позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8 690,82 грн. за період з 04.08.11. до 15.02.12.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно п. 3.5. договору № 12 від 17.05.10. у разі неналежної сплати відповідачем орендної плати з власної вини, позивач має право стягнути з першого пеню, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, з яким суд погоджується щодо сум, строків і ставок нарахувань, а відтак враховуючи те, що відповідачем прострочено перед позивачем виконання грошового зобов'язання по оплаті орендних платежів за договором № 12 від 17.05.10., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, а саме в розмірі 8 690,82 грн.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НД Лоджистікс Україна" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 2-Б, код ЄДРПОУ - 35822724) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ложістік Україна" (01021, м. Київ, Узвіз Кловський, буд. 20, кв. 43, код ЄДРПОУ -32916416) 156 225 (сто п'ятдесят шість тисяч двісті двадцять п'ять) грн. 00 коп. -основного боргу, 1 715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) грн. 48 коп. -3 % річних, 687 (шістсот вісімдесят сім) грн. 39 коп. -інфляційних нарахувань, 8 690 (вісім тисяч шістсот дев'яносто) грн. 82 коп. -пені та 3 346 (три тисячі триста сорок шість) грн. 37 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.М. Ващенко

повне рішення

складено 22.05.12.

Часті запитання

Який тип судового документу № 24501339 ?

Документ № 24501339 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 24501339 ?

Дата ухвалення - 15.05.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 24501339 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 24501339 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 24501339, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 24501339, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.05.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 24501339 відноситься до справи № 5011-30/2808-2012

Це рішення відноситься до справи № 5011-30/2808-2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 24501329
Наступний документ : 24501344