Рішення № 24500926, 06.06.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/4786-2012 06.06.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Спецбудбетон"

про стягнення 13 084,01 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 по дов.№ 07-05/12 від 07.05.2012р.

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Товариства з обмеженою відповідальністю"Спецбудбетон" про стягнення 13 084,01 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № LC597-04/07 від 25.09.2009 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов вищезазначеного договору щодо сплати лізингових платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2012р. порушено провадження у справі № 5011-36/4786-2012, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 21.05.2012 р. за участю представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2012 р. розгляд справи відкладено на 06.06.2012 р. у зв'язку з неявкою з неявкою у судове засідання представника відповідача та неналежним виконанням ним вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

У судовому засіданні 06.06.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Райффайзен Лізинг Аваль»(далі-лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбудбетон»укладено договір фінансового лізингу № L 597-04/07, за умовами якого лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу (поставки) зобов'язався придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого визначається в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (додаток № 1) та не може бути менше одного року.

Згідно з п. 4.1. договору лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу та комісію лізингодавця.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір лізингового платежу за певний період лізингу визначається в графіку.

Відповідно до п. 4.3. договору авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу в розмірі 25 % від вартості предмета лізингу.

Згідно з п.4.4. поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду.

Пунктом 4.9. договори сторони домовились, що всі визначені цим розділом лізингові платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмету лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку.

Відповідно до п. 8.1. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання обома сторонами та сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу і адміністративної комісії згідно графіку і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків за цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2007 р. на підставі договору купівлі-продажу від 03.04.2007 р. № Р 597-04/07 продавець передав у власність покупцю (лізингодавцю), а лізингоодержувач прийняв у користування за договором фінансового лізингу від 03.04.2007 р. № L 597-04/07 предмет лізингу згідно специфікації, що підтверджується актом приймання-передачі предмета лізингу.

У зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості за договором, та враховуючи, що Лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору, про що було укладено відповідну угоду від 25.09.2009 р.

На підставі чого та відповідно до п. 2 угоди сторони погодили внести зміни до договору, погодивши його та додатки 1, 2 та 4 до нього у новій редакції. Ця угода набрала чинності з дня її підписання. З моменту підписання цієї угоди та договору в новій редакції попередня редакція договору втратила чинність.

25.09.2009 р. між Лізингодавцем та Лізингоодержувачем було укладено договір оренди (фінансового лізингу) № LC597-04/07 (далі - договір у новій редакції) за умов, передбачених угодою. До договору у новій редакції були підписані додатки 1, 2 та 4 до нього.

Відповідно до п.п. 1.1., 4.1. договору у новій редакції, лізингоодержувач зобов'язався за цим договором сплачувати, відсотки за фінансування придбання предмета лізингу та поточні лізингові платежі.

Згідно з п. 4.3 договору у новій редакції, лізингоодержувач протягом строку лізингу щомісяця сплачує лізингодавцю авансом поточні лізингові платежі, які розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду за поточний місяць та складаються з суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Пунктом 4.4. договору у новій редакції передбачено, що розмір комісії для кожного періоду лізингу розраховується за ставкою, визначеною в п. 4.2 цього договору, від заборгованості лізингоодержувача у грошовому еквіваленті іноземної валюти для відповідного періоду лізингу згідно графіку (додаток 1 до договору). Розрахована таким чином сума комісії перераховується у гривні за Курсом продажу з дотриманням умов частини другої цього пункту.

Комісія лізингодавця розрахована у гривнях, не може бути менше різниці між поточним лізинговим платежем у гривні та граничною сумою, яка ставиться в погашення заборгованості лізингоодержувача згідно даних колонки "С" графіку (Додаток 1 до Договору).

Відповідно до п. 4.5. договору у новій редакції, перерахунок лізингових платежів, розрахованих у грошовому еквіваленті іноземної валюти, здійснюється Лізингодавцем за курсом розрахунку платежів плюс ставка збору до Пенсійного фонду з купівлі іноземної валюти, що діє на момент виставлення рахунку, та комісія AT "Райффайзен Банк Аваль"з купівлі валюти, згідно офіційного сайту Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Згідно п.4.6. договору у новій редакції, оплата всіх платежів здійснюється в національній валюті України - гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Лізингодавця.

Пунктом 4.8. договору у новій редакції передбачено, що всі додаткові послуги, визначені в Загальних умовах (Додаток 4 до цього Договору), а також ті, які не визначені цим Договором та необхідність в яких може виникнути у Лізингоодержувача, оплачуються Лізингоодержувачем окремо за тарифами Лізингодавця, розміщеними на офіційному сайті Лізингодавця за адресою в мережі Інтернет: http://www.rla.com.ua.

Згідно з загальними умовами фінансового лізингу - додаток № 4 до договору у новій редакції (далі - загальні умови), лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану в договорі у новій редакції електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного зв'язку. При чому, у разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобов'язаний звернутися до лізингодавця та отримати свій рахунок самостійно.

В цьому випадку лізингоодержувач зобов'язаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця (п. 5.3, п. 5.4 загальних умов).

Крім того, відповідно до п. 6.1 загальних умов передбачено, що Лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у наступних випадках (включаючи, але не обмежуючись):

- у випадку зміни встановленого на день укладення договору розміру ставки EURIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8 договору сторони обрали валюту - Євро) або розміру ставки USD LIBOR на період 3 місяці (якщо в п. 1.8. Договору Сторони обрали валюту - Долари США) розмір комісії змінюється відповідно за кожний з періодів лізингу починаючи з такого чергового періоду лізингу. При цьому для визначення LIBOR на період 3 місяці застосовується календарний квартал;

- у випадку зміни чинного законодавства щодо лізингової діяльності лізингодавця, системи оподаткування, розміру податків, зборів, обов'язкових платежів, пов'язаних з предметом лізингу та/або виконанням лізингодавцем своїх обов'язків за Договором;

- у разі перевищення розміру комісії лізингодавця за договором над подвійною обліковою ставкою Національного банку України, встановленою на день нарахування такої комісії за період, який минув з дня нарахування попереднього лізингового платежу за цим Договором, розраховану від вартості Предмета лізингу, комісія у складі лізингового платежу підлягає збільшенню на суму, яка дорівнює розміру ПДВ за ставкою 20 %, нарахованому на таке перевищення;

- в інших випадках, визначених договором та додатками до нього, в тому числі у разі виникнення у Лізингодавця додаткових витрат, які виникли в період дії цього Договору та пов'язані з ним.

Відповідно до п. 6.3 Загальних умов, змінений за правилами п.п. 6.1, 6.2 загальних умов розмір лізингових платежів зазначається у відповідному рахунку лізингодавця та підлягає сплаті Лізингоодержувачем у безспірному порядку.

В зв'язку з наявністю у лізингоодержувача простроченої заборгованості (повторно) за договором в новій редакції та враховуючи, що лізингоодержувачем було виявлено бажання здійснити реструктуризацію цієї заборгованості, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до договору в новій редакції, про що було укладено відповідну Угоду від 01.04.10.

Згідно п. 4 угоди від 01.04.2010 р., номер договору в новій редакції змінився на LC597-04/10.

Судом встановлено, що з моменту підписання угоди від 01.04.10., лізингодавець виставляв рахунки-фактури на сплату поточних лізингових платежів за Договором в новій редакції з урахуванням нового номеру договору, а всі платежі за Договором в новій редакції за погодженням сторін мали бути здійснюватись на підставі Договору в новій редакції за новим номером.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов Договору у новій редакції належним чином не виконує свої зобов'язання, наслідок чого у останнього утворилась заборгованість у розмірі 13 084, 01 грн. за наступними рахунками-фактурами: № LC 597-05/11/2-002 від 01.07.2011 р. на суму 1698, 54 грн., № LC 597-05/11/3-004 від 01.08.2011 р. на суму 661, 96 грн., № LC 597-05/11/4-006 від 01.09.2011 р. на суму 1671, 46 грн., № LC 597-05/11/5-008 від 03.10.2011 р. на суму 1549, 98 грн., № LC 597-05/11/6-010 від 01.11.2011 р. на суму 1595,11 грн., № LC 597-05/11/7-012 від 01.12.2011 р. на суму 1518, 73 грн., № LC 597-05/11/8-014 від 03.01.2012 р. на суму 1443, 66 грн., № LC 597-05/11/9-016 від 01.02.2012 р. на суму 1463, 83 грн., № LC 597-05/11/10-018 від 01.03.2012 р. на суму 1480, 74 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі, а відповідно до ч. 1 ст.16 зазначеного Закону сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що лізингоодержувач не виконав умов договору та не сплатив лізингові платежі у розмірі 13 084, 01 грн. за наступними рахунками-фактурами: № LC 597-05/11/2-002 від 01.07.2011 р. на суму 1698, 54 грн., № LC 597-05/11/3-004 від 01.08.2011 р. на суму 661, 96 грн., № LC 597-05/11/4-006 від 01.09.2011 р. на суму 1671, 46 грн., № LC 597-05/11/5-008 від 03.10.2011 р. на суму 1549, 98 грн., № LC 597-05/11/6-010 від 01.11.2011 р. на суму 1595,11 грн., № LC 597-05/11/7-012 від 01.12.2011 р. на суму 1518, 73 грн., № LC 597-05/11/8-014 від 03.01.2012 р. на суму 1443, 66 грн., № LC 597-05/11/9-016 від 01.02.2012 р. на суму 1463, 83 грн., № LC 597-05/11/10-018 від 01.03.2012 р. на суму 1480, 74 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору у новій редакції, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 13 084, 01 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю"Спецбудбетон" (03146, м. Київ, вул. Качалова, буд. 5-в, код 34731008), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" (04073, м. Київ, проспект Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657) заборгованість в розмірі 13 084 (тринадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 01 коп. та судовий збір в розмірі 1641 (одна тисяча шістсот строк одна) грн.. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Трофименко Т.Ю. Повний текст рішення складений: 07.06.2012 р.