Постанова № 24497296, 07.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2012 р. Справа № 5023/10299/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача: не з'явились, повідомлені належно, відповідача: ОСОБА_4 -дов. від 05.05.12,касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"на постановуХарківського апеляційного господарського судувід21.03.12у справі№5023/10299/11за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське" доТовариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сінтал'Д"простягнення 66330,97 грн.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Золочівське" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" 37823,47 грн. заборгованості, 23828,79 грн. інфляційних втрат, 4678,71 грн. -3% річних. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на невиконання відповідачем зобов'язань зі сплати повної вартості поставленого цукрового буряку за договором купівлі-продажу сільськогосподарського продукції №37/2007-КСЗ від 20.10.07 та при цьому він посилався на приписи статей 251, 256, 261, 267, 530, 538, 599, 625, 693 Цивільного кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.02.12 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково. Визнано поважною причину пропуску строку позовної даності за заявленими вимогами. Стягнуто з відповідача 25503,47 грн. боргу, 16118,19 грн. інфляційних витрат, 3154,74 грн. -3% річних. В іншій частині позову відмовлено. Господарський суд виходив з доведеності матеріалами справи факту несплати відповідачем повної вартості поставленого цукрового буряку за спірним договором. Водночас суд дійшов висновку, що 12320 грн. сплачено відповідачем в якості передплати за договором №37/2007-КСЗ від 20.10.07. Судове рішення обґрунтоване приписами статей 251, 526, 530, 538, 625, 693 Цивільного кодексу України, статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.12 (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Шевель О.В.) перевірене рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у стягненні 12320 грн. боргу, 7710,60 грн. інфляційних втрат, 1523,97 грн. - 3% річних та задоволено позов в цій частині. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що 12320 грн. були сплачені відповідачем не на виконання умов спірного договору. В решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін з тих же підстав.

До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Сінтал'Д", яке просить судові рішення у справі скасувати в частині стягнення з відповідача 25 503,47 грн. боргу, 16118,19 грн. інфляційних втрат, 3154,74 грн. -3% річних та відмовити в позові в цій частині. Скаржник вважає, що судами порушені приписи статей 253, 256, 257, 267, 530, 538, 625, 693 Цивільного кодексу України, статті 223 Господарського кодексу України, статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України. Товариство наголошує на ненастанні строку оплати за поставлений товар та вказує, що позивач не звертався до відповідача з вимогами про оплату. Окрім того, скаржник вважає безпідставним і необґрунтованим відновлення строку позовної давності за заявленими вимогами.

Позивач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника відповідача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.10.07 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Золочівське" -продавцем і Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №37/2007-КСЗ. За умовами цього договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а останній, в свою чергу, прийняти його та сплатити за нього встановлену договором суму. Під товаром у цьому договорі розуміється цукровий буряк врожаю 2007 року, який повинен відповідати вимогам ДСТУ 4327:2004 та якісним характеристикам, встановленим цим договором. Загальна кількість товару у заліковій вазі, який продавець зобов'язаний передати покупцеві складає 1000 тон (статті 2,3 договору). Вартість однієї тони товару у заліковій вазі складає 195 грн., з урахуванням ПДВ (стаття 4 договору). Суди установили, з підтвердженням матеріалами справи, що на виконання умов договору позивач на підставі товарно-транспортних накладних 24.10.07, 25.10.07, 26.10.07, 27.10.07, 28.10.07, 29.10.07, 31.10.07, 02.11.07 відвантажив відповідачеві 706,787 тон цукрового буряку на суму 137 823,47 грн. При цьому, судами були враховані факти встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.09 у справі №38/282-08. Установили суди і те, що вказаний цукровий буряк відповідач отримав, строк оплати за нього настав 24.10.07, втім повного розрахунку за отримане відповідач у встановлений строк не здійснив. Як убачається з матеріалів, справи предметом даного судового розгляду є вимога Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" 37823,47 грн. заборгованості, 23828,79 грн. інфляційних втрат, 4678,71 -3% річних. Скасовуючи рішення у справі, суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення цих вимог. За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі. Відповідно до приписів статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. За приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі. Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд установив, що позивач на виконання умов спірного договору купівлі-продажу відвантажив за товарно-транспортними накладними цукровий буряк у кількості 706,787 т на суму 137823,47 грн. При цьому, судом було враховано преюдиціальні факти встановлені рішенням Господарського суду Харківської області від 09.06.09 у справі № 38/282-08. Установив суд апеляційної інстанції і те, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідач прийняв спірний товар, проте повного розрахунку у встановлений строк за нього не здійснив (цукровий буряк було оплачено лише частково). Водночас, дослідивши доводи позивача, суд апеляційної інстанції визнав поважними причини пропуску строку позовної давності за заявленими вимогами та відновив цей строк на підставі приписів статті 267 Цивільного кодексу України. Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За приписами статі 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до приписів частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи установлений апеляційним господарським судом факт відвантаження і прийняття цукрового буряку та несплати відповідачем повної його вартості, колегія суддів визнає підставним стягнення з відповідача 25503,47 грн. боргу, 16118,19 грн. інфляційних витрат, 3154,74 грн. -3% річних. Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі апеляційним господарським судом. Згідно з приписами частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Посилання скаржника на неотримання ним вимоги про сплату боргу, а відтак і ненастання зобов'язань з його сплати, визнаються неспроможними та не впливають на обов'язок відповідача сплатити за отримане. Водночас не може бути підставою для скасування постанови у справі і довід скаржника про помилкове, на його думку, відновлення судами строку позовної давності до заявлених вимог, оскільки він був предметом розгляду судом апеляційної інстанції та відхилений ним як необґрунтований і недоведений (суд визнав поважними причини пропуску строку позовної давності, а відтак підставно його відновив). Решта доводів касаційної скарги також визнаються неспроможними, позаяк не спростовують установленого апеляційним господарським судом та стосуються оцінки доказів, яка за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції.

В частині стягнення 12320 грн. боргу, 7710,60 грн. інфляційних втрат та 1523,97 грн. -3% річних постанова у справі скаржником не оскаржена, а тому колегією суддів не переглядається.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції в оскарженій частині та задоволення касаційної скарги не вбачається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.03.12 у справі №5023/10299/11 залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Сінтал'Д" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець