Постанова № 24495845, 28.05.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/918/12

10:45

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участю:

секретаря судового засідання - Олійник О.В.

представників позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю), ОСОБА_2 (за довіреністю);

представників відповідача Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі - ОСОБА_3 (за довіреністю), ОСОБА_4 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ТзОВ "Мрія Глибоччини" до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області про скасування податкових повідомленнь-рішеннь Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області від 23.02.2012р.; визнання неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області,-

СУТЬ СПОРУ:

До Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини»до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі, про визнання неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області щодо проведення коригування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на сумі 938651,00 грн. та суми податку на додану вартість, яка включається до валових витрат платника (від'ємне значення) в сумі 938651,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 938651,00 грн.; скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області від 23.02.2012 року форми «Р»: №0000042300/2601 про збільшення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 5435,54 грн., №0000013500/2603 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161677,50 грн., №0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30955,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06 лютого 2012 року Державною податковою інспекцією у Глибоцькому районі в результаті позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Мрія Глибоччини»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 30.09.2011р. по 30.09.2011р. валютного та іншого законодавств за період з 01.10.2009р. по 30.096.2011р, був складений акт перевірки за №32/2300/35654747 (далі - Акт).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Глибоцькому районі було винесено наступні податкові повідомлення-рішення: №0000042300/2601 про збільшення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 5435,54 грн., №0000071700/2602 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1040777,71 грн., №0000013500/2603 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161677,50 грн., №0000023500/2604 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 683462,50 грн., №0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30955,18 грн.

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями-рішеннями від 23.02.2012 року, ТзОВ «Мрія Глибоччини»звернулася зі скаргою до ДПС у Чернівецькій області.

Рішенням ДПС у Чернівецькій області від 29.03.2012 року №1417/10/10-208 первинна скарга ТзОВ «Мрія Глибоччини»в частині прийнятих ДПІ у Глибоцькому районі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2012 року №0000023500/2604 та №0000071700/2602 була залишена без розгляду, оскільки відповідно до п.2.3 Порядку складання органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №985, оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними.

Рішенням ДПС у Чернівецькій області від 30.03.2012 року №1444/10/10-208 був продовжений строку розгляду первинної скарги ТзОВ «Мрія Глибочинни»до 13 травня 2012 року в частині податкових повідомлень-рішень від 23.02.2012 р. №0000042300/2601, 0000061700/2605 та №0000013500/2603.

Однак, розпочата ТзОВ «Мрія Глибоччини» процедура адміністративного оскарження не була завершена, оскільки до прийняття рішення по скарзі позивач вирішив оскаржити спірні податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

У відповідності до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17, п.56.1, 56.18 ст.56 Податкового кодексу України, позивач вважає, що прийняті ДПІ у Глибоцькому районі податкові повідомлення-рішення суперечать законодавству з питань оподаткування, не відповідають фактичним обставинам справи, а відтак підлягають скасуванню з наступних підстав.

Так, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 23.02.2012 р. №0000042300/2601 про збільшення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 5435,54 грн. відповідачем було встановлено порушення ст.302 Податкового кодексу України.

Однак, як вбачається з даного податкового повідомлення-рішення воно прийнято на підставі Акту перевірки, в якому фактичного встановлено порушення ст.2 Закону України від 17.12.1998 року №320-ХІV «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Отже, позивач вважає, що відповідач безпідставно застосував в податковому повідомленні-рішенні положення ст.302 Податкового кодексу України.

Крім того, з 01 січня 2012 року Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»втратив чинність у зв'язку із прийняттям Податкового кодексу України.

Виходячи з викладеного, правове регулювання бухгалтерського та податкового обліку у період з січня по вересень 2011 року здійснюється виключно за правилами Податкового кодексу України.

Таким чином, висновок відповідача про заниження позивачем фіксованого сільськогосподарського податку на 5200,21 грн., за наявності фактичної переплати цього податку, є безпідставним та необґрунтованим, та таким, що не відповідає даним бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 23.02.2012 р. №0000013500/2603 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161677,50 грн., позивач вважає його незаконним у зв'язку з наступним.

Згідно з Актом, перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Мрія Глибоччини»п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у зв'язку із включенням до податкового кредиту суми 129342,03 грн., яка не підтверджена податковою накладною.

В результаті чого ДПІ у Глибоцькому районі встановлено завищення суми ПДВ, що підлягає перерахуванню в особовому рахунку платника та залишається в розпорядженні платника податку для цільового використання в сумі 129342,03 грн.

Разом з тим, такий висновок відповідача є передчасним та ґрунтується на неповному дослідженні даних податкового та бухгалтерського обліку, з огляду на наступне.

Взаємовідносини ТзОВ «Мрія Глибоччини»з ТОВ «Укрора»(нове найменування ТОВ «Мірум Менеджемнт») здійснювались на підставі договору від 01.04.2011 року №01/04/11МГ, за яким в квітні 2011 року було здійснено поставку мінеральних добрив, розрахунки здійснювались у безготівковій формі.

ТОВ «Мірум Менеджемнт» виписана податкова накладна №116 від 12.04.2011 року на загальну суму 476052,22 грн. в тому числі ПДВ 79342,04 грн.

Ця операція відображена в податковому обліку шляхом включення суми ПДВ в розмірі 79342,04 грн. до складу податкового кредиту, який відображено в податковій декларації з податку на додану варіть за серпень 2011 року.

Однак, мало місце неправильне декларування періоду виписки податкової накладної, помилково було зазначений серпень 2011 року, замість квітня 2011 року.

Крім того, взаємовідносини ТзОВ «Мрія Глибоччини»з ТОВ «Мірум Менджемнт»здійснювались на підставі договору від 30.03.2011 року №УК-5/2011, за яким у квітні 2011 року було проведено передоплату за ПММ а загальну суму 2700000,00 грн.

Ця операція відображена в податковому обліку шляхом включення суми ПДВ в розмірі 450000,00 грн. до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за серпень 2011 року.

ТОВ «Мірум Менеджент» 31 серпня 2011 року виписано наступні розрахунки коригування: №8, №27 до податкової накладної №48 від 05.04.2011 року, №9 до податкової накладної №75 на загальну суму ПДВ 149754,96 грн., що обумовлено зміною ціни.

В поданому обліку дані розрахунки коригування відображені позивачем в поданому 30 вересня 2011 року до ДПІ у Глибоцькому районі уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту ТзОВ «Мрія Глибоччини»за серпень 2011 року, втім невірно вказано період їх виписки -04.2011 року.

В цьому уточнюючому розрахунку задекларовано зменшення податкового кредиту за серпень 2011 року внаслідок арифметичної помилки лише в частині 58929,11 грн. ПДВ з податковою накладною від 12.04.2011 року №116 - 04.2011 року.

Шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податкового кредиту позивачем податковий кредит з квітня 2011 року в сумі 129342,03 грн. перенесено до податкового кредиту серпня 2011 року.

Фактично в «розділі ІІ податковий кредит»додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року неправильно вказано період виписки податкових накладних, що жодним чином не вплинуло на загальну суму податкового кредиту цього періоду є лише папушенням правил ведення податкового обліку, яке не може слугувати підставою для зменшення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Таким чином, включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту в розмірі 129342,03 грн. підтверджена податковими накладними та розрахунками коригувань, які відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 23.02.2012 р. №0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість доходи фізичних осіб на загальну суму 30955,18 грн., позивач вважає його незаконним у зв'язку з наступним.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Мрія Глибоччини»пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп.176.2 а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за безпідставно виплачені кошти фізичним особам -підприємця ОСОБА_5 в сумі 82307,00 грн., та ОСОБА_6 в сумі 79357,00 грн.

Під час проведення перевірки встановлено, що між ТзОВ «Мрія Глибоччини»та приватним підприємцем ОСОБА_5 було укладено ряд договорів про надання інформаційних послуг, маркетингових та рекламних послуг.

При цьому, перевіряючи ми встановлено, що оплата отриманих послуг здійснювалася на підставі актів прийому-передачі наданих послуг, перелік яких наведений в Акті.

В результаті перевірки відповідач дійшов до висновку про порушення позивачем пп.176.2 а) п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України ґрунтуючись на тому, що ТзОВ «Мрія Глибоччини»здійснило виплату СПД ОСОБА_5 інших доходів, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, а відтак ТзОВ «Мрія Глибоччини», являючись податковим агентом до доходів, що виплачуться фізичній особі було зобов'язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок відповідно до пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України за ставкою згідно п.167.1. ст..167 Податкового кодексу України.

Однак, позивач вважає, що такі висновки не ґрунтуються на фактичних обставинах та зроблені з порушенням норм чинного податного законодавства, яке зокрема регулює порядок оформлення результатів документальних перевірок.

Так, пояснення СПД ОСОБА_5, на які зроблено посилання у Акті, не можуть вважатися належними матеріалами, які є для посадових осіб органів державної податкової служби підставами для висновків під час проведення перевірок, в розумінні ст.83 Податкового кодексу України, оскільки отримані не в порядку та у спосіб, передбачені Податковим кодексом України або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Крім того, зважаючи на окреме цитування пояснень СПД ОСОБА_5, за відсутності змісту заданих питань, останні не дають можливості відтворення та використання таких пояснень в якості доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Також перевіркою встановлено, що згідно з наданих для перевірки актів здачі-прийняття робіт, які укладалися між ТзОВ «Мрія Глибоччини»та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_6 на підставі договору про надання послуг №000011 від 01.01.2009 року, СПД ОСОБА_6 надавалися позивачу послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення для укладення ТзОВ «Мрія Глибоччини»з власниками вказаних земельних ділянок договорів оренди земельних ділянок.

В акті перевірки зазначено, що в 2011 році відповідно до актів здачі -прийняття робіт ТзОВ «Мрія Глибоччини»фізичною особою -підприємцем ОСОБА_6 було здійснено за період з 11.01.2011 р. по 29.07.2011 р. пошук та підбір земельних ділянок в кількості 177 шт. по с.Тереблече Глибоцького району, за що підприємством було йому перераховано 79357,00 грн.

В той же час, відповідно до отриманих відповідей з відділу Держкомзему у Глибоцькому районі №0389 від 02.02.2012 року та Теребелченської сільської ради №70 від 03.02.2012 року, ТзОВ «Мрія Глибоччини»державну реєстрацію договорів оренди на землю в 2011 році не проводило.

Враховуючи викладене вище, відповідач зробив висновок про те, що позивач виплатив кошти в сумі 79357,00 грн. приватному підприємцю ОСОБА_6 як інші доходи, а не як доходи від результатів його підприємницької діяльності з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Таким чином, на думку відповідача, в даному випадку діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди у вигляді не сплати податку з доходів фізичних осіб в бюджет.

ТзОВ «Мрія Глибоччини»не погоджується з такими висновками відповідача у зв'язку з наступним.

Як свідчать акти здачі-прийняття робіт, на які зроблено посилання в Акті, сторонами складено дані акти про те, що виконавцем по договору від 01.01.2009 року №ДГ-000011 були надані послуги з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення для укладання Замовником з власниками вказаних земельних ділянок договорів оренди земельних ділянок.

Однак, сам процес надання послуг не залежить від подальшого матеріального результату таких послуг, як-то подальша державна реєстрація договорів оренди, оскільки не залежить від волі Виконавця.

Щодо посилання в Актів на відповіді з відділу Держкомзему у Глибоцькому районі №0389 від 02.02.2012 року та Тереблеченської сільської ради №70 від 03.02.2012 року, позивач вважає що останні не дають можливості відтворення та використання таких листів в якості доказів, що підтверджують наявність факту порушення.

Натомість, в Акті зазначено неправдиві дані про те, що СПД ОСОБА_6 в 2011 році відповідно до актів здачі-прийняття робіт було здійснено за період з 11.01.2011р. по 29.07.2011р. пошук та підбір земельних ділянко в кількості 177 шт. по с.Тереблече Глибоцького району, оскільки в актах здачі-прийняття робіт відсутня інформація щодо такої одиниці вимірювання.

Крім того, позивач не погоджується з висновками, викладеними відповідачем в Акті, про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту ПДВ наступного податкового періоду на суму 938651,00 грн. та заниженням суми ПДВ, яка включається до валових витрат платника в сумі 938,651,00 грн., у зв'язку з наступним.

Акт перевірки не містить посилання на жодних нормативно-правовий акт, згідно з нормами якого відповідач самостійно провів таке коригування показників податкових декларацій з податку на додану вартість позивача, а відтак зазначені обставини не створюють для ТзОВ «Мрія Глибоччини», жодних обов'язків та правових наслідків в обліку.

Крім того, в Акті зроблено посилання на лист, яким позивач був повідомлений про допущення ним арифметичної помилки при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року.

Однак, за період з 01.06.2009 року по 30.09.2011 року жодних листів про невизнання податкової звітності чи допущення арифметичних помилок на адресу ТзОВ «Мрія Глибоччини»не надходило.

Враховуючи викладене вище, а також зважаючи на те, що чинне законодавство України, яке діяльно на момент спірних правовідносин, не зобов'язувало платників податків вносити відповідні зміни до податкової звітності на підставі акту документальної планової перевірки без винесення відповідного письмового рішення контролюючого органу, відтак висновки відповідача про безпідставне декларування в рядках 24 (26) податкових декларацій з податку на додану вартість «Залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»на сумі 938651,00 грн. є незаконними.

В судовому засіданні, представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили суд задовольнити їх.

Відповідач наддав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на норми законодавства відповідно до яких складено акт №32/2300/35654747 від 06.02.2012 року за результатами якого, прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012 року за №0000042300/2601, №0000013500/2603, №0000061700/2605.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

ВСТАНОВИВ :

З 10.01.2012 року по 29.01.2012 року податкові ревізори-інспектори ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області провели позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Мрія Глибоччини» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2011 року.

За наслідками перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Глибоччини», результати якої оформлені актом від 06.02.2012 року №32/2300/35654747, податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 23.02.2012р. форми «Р»:

- №0000042300/2601 про збільшення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 5 435, 54 грн. (за основним платежем - 5 200, 21грн., за штрафними санкціями - 235,33 грн.);

- №0000071700/2602 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 040 777,71 грн. (за основним платежем - 832 622, 17грн., за штрафними санкціями - 208 155, 54 грн.);

- №0000013500/2603 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 161 677,50 грн (за основним платежем - 129 342,00грн., за штрафними санкціями - 32 335,50 грн.);

- №0000023500/2604 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 683 462,50 грн (за основним платежем - 546 770, 00 грн., за штрафними санкціями - 136 692, 50 грн.);

- №0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 30 955,18 грн. (за основним платежем - 26 767,34 21грн., за штрафними санкціями - 4 187,84 грн.).

Не погоджуючись з отриманими податковими повідомленнями - рішеннями ДПІ. ТОВ «Мрія Глибоччини» подало до ДПС у Чернівецькій області скаргу.

Рішенням ДПС у Чернівецькій області від 29.03.2012р. № 1417/10/10-208 первинна скарга товариства в частині прийнятих ДПІ у Глибоцькому районі податкових повідомлень-рішень від 23.02.2012р. №0000023500/2604 та №0000071700/2602 була залишена без розгляду , оскільки відповідно до п.2.3 Порядку складання органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №985 оскаржувані податкові повідомлення-рішення вважаються відкликаними.

Розпочата Позивачем процедура адміністративного оскарження решти податкових повідомлень-рішень не була завершена, оскільки до прийняття рішення по скарзі ТОВ «Мрія Глибоччини» вирішило оскаржити їх в судовому порядку.

Суд погоджується з позицією позивача, що прийняті ДПІ податкові повідомлення-рішення суперечать законодавству з питань оподаткування, не відповідають фактичним обставинам справи, а тому належать до скасування з наступних підстав.

По - перше, щодо податкового повідомлення рішення від 23.02.2012 року №0000042300/2601 про збільшення грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 5 435, 54 грн. суд вважає його безпідставним.

Так, як убачається із зазначеного вище податкового повідомлення-рішення, відповідач посилається на порушення позивачем статті 302 ПКУ. Однак, в акті перевірки на підставі якого було винесене спірне податкове повідомлення - рішення , податковий орган посилається виключно на порушення статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок. Разом з тим порушення статті 302 ПКУ не встановлено взагалі (а.с.62-68, 72). Отже, застосування відповідачем статті 302 ПКУ при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

Крім того, суд вважає, що податковий орган при встановленні порушення позивачем статті 2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» застосував норми права, які не належать до застосування у даних правовідносинах з наступних мотивів.

В акті перевірки від 06.02.2012р. №32/2300/35654747 податкові ревізори вказують, що товариство занизило фіксований сільськогосподарський податок всього у сумі 5 200, 21 грн. у тому числі за січень-вересень 2011 року в сумі 5 200, 21 грн. внаслідок невірного визначення площі орендованих земельних ділянок на території с.Багринівка, с.Тереблече, с.Стерча, с.Михайлівка, с. Сучевени, с.Карапчів, с.Йорданешти, с.Димка, с.Купка. При цьому відповідач посилається на порушення товаристовом ст..2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» ( том І, а.с. 67).

Тобто правове регулювання бухгалтерського та податкового обліку за січень-вересень 2011 року повинно відбуватися за правилами ПКУ, який вступив в законну дію з 1 січня 2011 року. А не за приписами Закону України ««Про фіксований сільськогосподарський податок», який втратив чинність у зв'язку із прийняттям ПКУ. Адже , як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р.№1/99-рп, частину 1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі слід розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосування той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства , яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент вчинення відповідних дій.

При цьому слід враховувати, що відповідно до ч.2 статті 58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, з викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на момент вчинення відповідної дії.

Згідно з ст.308 ПКУ, яка вже була чинною в періоді січень-вересень 2011р. зазначено, що сільськогосподарські товаровиробники для набуття і підтвердження статусу платника податку подають до 1 лютого поточного року, зокрема:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцеперебуванням на податковому обліку);

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - органами державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та/або місцем розташування земельних ділянок.

Як було встановлено в судовому засіданні, 31.01.2011 року позивач подав податкову декларацію з ФСП на поточний рік, довідки про наявність земельних ділянок ( том І, а.с. 142-168).

Згідно з п.303.1 ст. 303 ПКУ базою оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), проведена станом на 1 липня 1995 року, для земель водного фонду внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) - нормативно-грошова оцінка одного гектара ріллі в Автономній Республіці Крим або в області, проведена за станом на 1 липня 1995 року.

Однак, відповідач при обчисленні податку невірно використав нормативно-грошову оцінку, проведену станом на 2011 рік, яка є удвічі більшою, ніж встановлена станом на 1 липня 1995 року, що призвело до надмірного нарахування фіксованого сільськогосподарського податку.

По-друге, суд вважає висновок податкового органу про порушення позивачем п.201.10 ст.201 ПКУ у зв'язку з включенням до податкового кредиту суми 129 342,03 грн, яка не підтверджена податковою накладною, необґрунтованим оскільки відповідач не дослідив в повному обсязі дані податкового та бухгалтерського обліку.

Судом було встановлено, що 01.04.2011 року ТОВ «Мрія Глибоччини» та ТОВ «Укрора» (нове найменування ТОВ «Мірум Менеджмент») уклали договір №01/04/11 МГ. Відповідно до умов даного Договору ТОВ «Укрора» здійснило поставку мінеральних добрив .

Як убачається з матеріалів справи, постачальник виписав податкову накладну №116 від 12.04.2011 року на загальну суму 476 052,22грн. ( в.т.ч. ПДВ 79 342,04 грн.) (том І,а.с.169).

Включення суми ПДВ в розмірі 79 342,04 грн. позивач відобразив в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року (том І,а.с. 183).

Однак, позивач помилково здійснив неправильне декларування періоду виписки податкової накладної : замість квітня місяця був зазначений серпень 2011 року.

Також суд встановив, що 30.03.2011р. між ТОВ «Мрія Глибоччини» та ТОВ «Мірум Менеджмент») був укладений договір , за яким у квітні 2011 року була проведена передплата за ПММ на загальну суму 2 700 000,00 грн.

ТОВ «Мірум Менеджмент» виписало податкові накладні :

- №3 від 01.04.2011р. на загальну суму 1 500 000,00грн. ( в т.ч. ПДВ 250 000,00 грн);

- №48 від 04.04.2011р. на загальну суму 1 000 000,00грн. ( в т.ч. ПДВ 166 666,67 грн);

- №75 від 05.04.2011р. на загальну суму 200 000,00грн. ( в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн ) ( том І, а.с.170 - 177);

Позивач відобразив дану операцію, шляхом включення суми ПДВ в розмірі 450 000,00грн. до складу податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року ( том І,а.с.178).

31.08.2011р. ТОВ «Мірум Менеджмент» виписало наступні розрахунки коригування: №8, №27 до податкової накладної №48 від 05.04.2011р., №9 до податкової накладної №75 на загальну суму ПДВ 149 754,96 грн., що обумовлено зміною в ціні (том І, а.с.173-175).

30.09.2011 року позивач надав ДПІ уточнюючий розрахунок з коригуваннями податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту за серпень 2011 року (том І, а.с. 197-198). Однак, невірно вказав період виписки - квітень 2011 року.

В цьому уточнюючому розрахунку задекларовано зменшення податкового кредиту за серпень 2011 року внаслідок арифметичної помилки лише в частині 58 929,11 грн ПДВ за податковою накладною від 12.04.2011 року №116-04,2011 року.

Позивач з врахуванням перенесення податкового кредиту з квітня 2011 року в сумі 129 342,03 грн. до податкового кредиту серпня 2011 року 08.02.2011р. подав до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ та податкового кредиту.

Отже суд вважає, що в даному випадку мало місце неправильне зазначення позивачем в ІІ розділі додатку №2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року періоди виписки податкових накладних. , що є порушенням правил ведення податкового обліку та не потягнуло за собою зміну загальної суми податкового кредиту цього періоду. А тому суд вважає, що податковий орган неправомірно застосував це порушення як підставу для зменшення податкового кредиту з ПДВ.

По-третє, суд вважає, що висновки податкового органу про порушення Позивачем пп.176.2 ст.176 ПКУ в частині не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за безпідставно виплачені кошти фізичній особі ОСОБА_5 в сумі 82 307 грн. не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Так, в акті перевірки перевіряючи зазначили, що позивач здійснив виплату СПД ОСОБА_5 інших доходів, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності., а відтак - ТОВ «Мрія Глибоччини», являючись податковим агентом до доходів, що виплачуються фізичній особі, було зобов'язане нарахувати, утримувати та сплачувати податок відповідно до п.168.1 ст.168 ПКУ за ставкою згідно з п.167.1 ст.167.

Суд встановив, що між ТОВ «Мрія Глибоччини» та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_5 з 01.03.2010р. по 30.09.2011р. було укладено ряд договорів про надання інформаційних (консультаційних) послуг, маркетингових та рекламних послуг (том ІІ, а.с.129).

Як убачається із зазначених договорів, їхнім предметом є надання маркетингових та рекламних послуг, або здійснення інформування (консультування) Замовника з питань можливості, доцільності та обліку проведення рекламних кампаній ( том ІІ, а.с.129).

В актах прийому-передачі наданих послуг №9 від 18.08.2011р., №8 від 21.07.2011р., №7 від 15.07.2011р., №6 від 10.06.2011р., №5 від 31.05.2011р., №4 від 27.02.2011р., №3 від 15.04.2011р., №2 від 31.03.2011р. зазначено, що Виконавець надав, а Замовник прийняв маркетингові та рекламні послуги (том І, а.с.50).

В копії свідоцтва про сплату єдиного податку на ім'я ОСОБА_5 від 15.12.2009р., термін дії якого з 01.01.10 по 31.12.2010р., у видах діяльності зазначено : консультаційні послуги, інші види діяльності, не передбачені в переліку (том ІІ, а.с. 94). Так само в аналогічному свідоцтві від 09.12.2010р. у видах послуг вказано: інші види діяльності, не передбачені в переліку (том ІІ, а.с. 93).

Дані документи спростовують висновок відповідача, викладений в акті перевірки, про те, що виплачені доходи ОСОБА_5 не пов'язані з її підприємницькою діяльністю.

Пояснення СПД ОСОБА_5 , на які зроблено посилання в акті, на думку суду, також не спростовують того факту, що виплачені доходи ОСОБА_5 не пов'язані з її підприємницькою діяльністю. Також суд вважає, що дані пояснення не свідчать про те, що умови Договору не виконувалися відповідно до його предмету. Так, в даних поясненнях ОСОБА_5 зазначає: «… надавалися інформаційні (консультативні) послуги, обумовлені предметом договору» ( том І, а.с.33).

Крім того, суд звертає увагу , що письмові пояснення від СПД ОСОБА_5 отримані податковою міліцією в рамках позапланової виїзної перевірки не є належним та допустимим доказом у відповідності до вимог статті 70 КАС України, оскільки податковою міліцією не проводилось розслідування кримінальної справи і не велася оперативно-розшукова справа, що є виключними випадками, згідно із п.78.3 ст.78 ПК України, для участі податкової міліції в проведенні перевірки. Адже відповідно до вимог зазначеної статті працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.

В акті перевірки не міститься жодних посилань на наявність оперативно-розшукової або кримінальної справи. Так само в судовому засіданні представники відповідача не зазначили про наявність даного факту. Отже, суд вважає, що податковий орган не довів належним чином порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні ним господарської діяльності з СПД ОСОБА_5

Разом з тим, суд погоджується з твердженнями відповідача про те, що кошти в сумі 79 357, грн. були виплачені позивачем СПД ОСОБА_6 не як доходи від результатів його підприємницької діяльності з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення з наступних мотивів.

Суд встановив, що 01.01.2009р. між ТОВ «Мрія Глибоччини» та СПД ОСОБА_6 був укладений договір про надання послуг з пошуку та підбору земельних ділянок (том І, а.с.212).

Протягом періоду, що перевірявся, складено та підписано 20 актів здачі-прийняття робіт між підприємством та фізичною особою-підприємцем щодо надання останнім послуг з пошуку та підбору земельних ділянок сільськогосподарського призначення з зазначенням в даних актах кількості договорів, термін дії, площу землі та вартість виконаних робіт (том ІІ, а.с.215-222).

Як випливає із п.3.1 Договору : «За надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю плату в розмірі:

- 300 грн. за 1(один) гектар за умови укладення договору на строк не менше 5 років;

- 500 грн. за 1(один) гектар за умови укладення договору на строк від 5 до 10 років;

- 700 грн. за 1(один) гектар за умови укладення договору на строк 10 років і більше.

Тобто Договір пов'язує факт оплати послуг безпосередньо з укладеними договорами оренди земельних ділянок.

Так само в актах виконаних робіт зазначена кількість укладених договорів в с.Тереблече та строк їх укладення.

Однак, відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Тереблеченської сільської ради від 22.05.2012 року №201 за період з 2010-2011роки Тереблеченською сільською радою не було зареєстровано договорів оренди між громадянами та ТОВ «Мрія Глибоччини» (а.с.126) . Також відповідно до довідки відділу Держкомзему у Глибоцькому районі від 21.05.2011р. №03/483 протягом 2011 року ТОВ «Мрія Глибоччини» не зверталась до відділу Держкомзему у Глибоцькому районі із заявами про реєстрацію укладених договорів оренди на земельні частки (паї) на території Тереблеченської сільської ради ( том ІІ, а.с.122).

Отже, всі ці обставини дають підстави для ствердження, що господарські відносини між позивачем та СПД ОСОБА_6 не мали місце.

Як убачається з копії податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 23 лютого 2012 року №0000061700/2605 сума податкового зобов'язання становить 30955,18 грн. Дана сума була застосована податковим органом за порушення п.168.1.1 п.168.1 статті 168, п.п.176.2 «а», п.176.2 статті 176 ПКУ на підставі укладених договорів і з СПД ОСОБА_5, і з СПД ОСОБА_6 Оскільки в дане рішення включенні зобов'язання по відносинам з СПД ОСОБА_5, в яких суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів вчинення правопорушення з боку позивача, суд вважає, що воно належить до скасування, при цьому зазначає, що визначати суму грошового зобов'язання у податковому повідомленні - рішенні є виключною компетенцією податкового органу.

По-четверте, суд вважає, коригування податковим органом задекларованих платником податків показників податкових декларацій незаконним. Так, в акті містяться висновки податкового органу про завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту ПДВ наступного податкового періоду на суму 938 651 грн. та заниження суми ПДВ, яка включається до валових витрат платника в сумі 938 651 грн. При цьому відповідач посилається на порушення ТОВ «Мрія Глибоччини» наказу ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» та наказу ДПА України від 25.01. 2011 року №41 «Про затвердження форми та порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість» в результаті чого встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» на суму 938 651, 00 грн. та заниження суми податку на додану вартість, яка включається до валових витрат платника в сумі 938 651, 00 грн, в тому числі за березень 2011 року в сумі 938 651,00 грн.

На думку відповідача, сформований позивачем залишок рядку 26 в податковій декларації з податку на додану вартість станом 01.06.2009р. в сумі 946 884,00 грн. підлягає перенесенню в рядок 16.3 податкової декларації з податку на додану вартість.

При цьому ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні представники відповідача не зазначили жодного нормативного акту, який би дозволяв податковому органу робити такі висновки, які фактично зводяться до коригування задекларованих платником податків показників податкових декларацій. В даному випаду дії відповідача суд розцінює такими, що не ґрунтуються на законі та порушують ч.2 статті 19 Конституції України. Відповідно до даної статті : «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». .

Також в ході розгляду даної адміністративної справи суд своєю усною ухвалою відхилив клопотання представників відповідача щодо залишення пункту 3 позовних вимог про визнання неправомірними дій посадових осіб ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької області по проведенню коригування залишку від'ємного значення без розгляду через пропущення строку звернення з адміністративним позовом до суду. Свою відмову суд мотивує тим, що позивач не пропустив строк звернення до суду. Так, відповідно до ч.1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом. Частина 2 цієї статті встановлює шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод або інтересів.

Як убачається з матеріалів справи та вказаної позовної вимоги, позивач оскаржує спірні правовідносини, які виникли на підставі висновків в акті перевірки від 06.02.2012 року та який став підставою для винесення спірних податкових повідомлень -рішень. Так, на сторінці акту №53 податковий орган у своїх висновках( які позивач вважає незаконними в контексті 3-ї позовної вимоги) зазначає, що ним встановлено завищення ТОВ «Мрія Глибоччини» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до валових витрат платника в сумі 938 651 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 938 651 грн. Отже , позивач оскаржує дії податкового органу пов'язані саме з цим висновком та пов'язані з коригуванням залишку від'ємного значення саме за березень 2011 року. Про що позивач дізнався відповідно в лютому місяці 2011 року. Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Чернівецького окружного адміністративного суду на позовній заяві, позов надійшов до суду 23 квітня 2012 року. Тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду.

Отже , на підставі викладених обставин, суд дійшов висновку, що податковий орган при проведенні перевірки надав неправильну оцінку первинним документам, які були йому представлені, та неправильно застосував норми податкового законодавства, внаслідок чого в акті зроблені помилкові висновки. А відтак - прийняті на підставі даного акту податкові повідомлення - рішення є відповідно незаконними.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб"єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.1 статті 94 КАС України : «Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідно місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його службова або посадова особа".

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.2; ст.ст.7, 70, 71, ч.1 ст.94, 158-163 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Глибоцькому районі Черівецької області від 23.02.2012 р. форми "Р":

№0000042300/2601 про збільшення грошового зобов"язання з фіксованого сільськогосподарського податку на загальну суму 5 435 (п'ять тисяч чотирста тридцять п'ять), 54 грн.;

№ 00000013500/2603 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 161 677 (сто шістдесят одна тисяча шістсот сімдесят сім), 50 грн.;

№0000061700/2605 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додходи фізичних осіб на загальну суму 30 955 (тридцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять), 18 грн.

3. Визнати неправомірними діями посадових осіб ДПІ у Глибоцькому районі Чернівецької обасті щодо проведення коригування залишку від'ємного значення, який після бюдєжетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 938 651 (дев'ятсот тридцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. та суми податку на додану вартість, яка включається до валових витрат платника в сумі 938 651 (дев'ятсот тридцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. в тому числі за березень 938 651 (дев'ятсот тридцять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн.

4. Судові витрати в сумі 1 980 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят), 69 грн. стягнути з Державного бюджету України.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Постанова в повному обсязі складена 05 червня 2012 року (2-4 червня 2012р. вихідні та святкові дні) .

Суддя О.Я.Бойко