Постанова № 24495619, 14.05.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2012 р. 11 год.15 хв.Справа № 2-а-3977/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Грицай Л.В.,

за участю представників:

позивача - Сологуб О.В.,

відповідача - Васильєвої А.М., Панової О.К., Туфекчі О.М., Грінь А.А., Липай І.О., Алексієнко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цюрупинський паперовий комбінат" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю « Цюрупинський паперовий комбінат» (далі - позивач, ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат») звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області ( далі - відповідач, ДПІ), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 14.05.2012 року, просить суд визнати протиправними та скасувати :

- податкове повідомлення - рішення № 0000242308 від 19.04.2011 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 18 932 665,73 грн. за порушення ст. ст. 1, 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті »;

- податкове повідомлення - рішення № 0000232308 від 19.04.2011 року про нарахування штрафу в сумі 170,00 грн. за порушення ст. 1 Указу Президента України « Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»;

- податкове повідомлення - рішення № 0000052300 від 19.04.2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 1 188192,00 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 620 178,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 155 044,00 грн.,

- податкове повідомлення - рішення № 0000042300 від 19.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 635 877,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 658 969,25 грн.

Відповідно до ст. 55 КАС України судом ухвалено на місці щодо процесуального правонаступництва шляхом заміни державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області на її правонаступника державну податкову інспекцію у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби ( далі - ДПІ).

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що підставою прийняття податкових повідомлень - рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та визначення податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій стали висновки, які на думку позивача не відповідають вимогам Закону України « Про податок на додану вартість» та фактичним обставинам справи, оскільки вказаним Законом чітко зазначено, що продаж векселів за кошти векселів не є об'єктом оподаткування ПДВ, при цьому підстави набуття векселів не мають значення. Проте, ДПІ вважає, що передача векселів, придбаних не за грошові кошти та не переданих у забезпечення зобов'язань за раніше поставлені товари, має ознаки операції з поставки товарів. Крім цього, позивач вказує, що висновок ДПІ про відсутність підпису посадової особи ТОВ « Спартехнотрейд » на податкових накладних та невірне їх оформлення є безпідставним, оскільки факт підпису на податкових накладних уповноваженими особами ТОВ «Спартехнотрейд» готові підтвердити вказані особи як свідки, допитані у судовому засіданні, а дотримання форми заповнення податкових накладних підтверджується наданими до справи їх копіями. Позивач також вказує на протиправність прийнятих податкових повідомлень - рішень з питань порушень порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті та термінів їх розрахунків у сфері ЗЕД, оскільки висновок ДПІ щодо заборони здійснення уступки вимоги між резидентами при здійсненні експортно-імпортних операцій у зовнішньоекономічній діяльності не відповідає фактичним договірним зобов'язанням сторін, зокрема контракт № 01-А від 02.11.2009 року, укладений між позивачем, нерезидентом - компанія « Норсмед Холдінг Лімітед» та ТОВ «Торговий дім « Моторекс » про уступку права вимоги передбачає припинення зобов'язань ТОВ «Торговий дім « Моторекс » перед нерезидентом - компанією « Норсмед Холдінг Лімітед» за кредитною угодою. А умови імпортного контракту № 01-А від 02.11.2009 р. між позивачем та нерезидентом - компанією « Норсмед Холдінг Лімітед» припинились шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно угоди від 02.11.2009 року, яка відповідає діючому законодавству. Таким чином, у податкового органу відсутні підстави для встановлення простроченої кредиторської заборгованості за імпортним контрактом та відповідно порушення строків повернення валютних цінностей за вказаним контрактом. Оскільки у ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» відсутні валютні цінності, які знаходяться за межами України, то вказана обставина спростовує правомірність прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення щодо застосування штрафу за не надання декларації про валютні цінності.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, пославшись на той факт, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті за наслідками проведеної перевірки позивача, в ході якої були встановлені порушення Закону України « Про податок на додану вартість » в частині не нараховування позивачем податкових зобов'язань за операціями з відчуження векселів, які отриманні на підставі договорів міни цінними паперами та не передані у забезпечення зобов'язань за раніше поставлені товари в сумі 2 352 000 грн., а також віднесення позивачем до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, підписаних не уповноваженою посадовою особою ТOB « Спартехнотрейд », на загальну суму поставки 10 265 400,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 710 900,00 грн. Крім того, встановлені порушення Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» в частині неправомірного погашення позивачем дебіторської заборгованості за імпортним контрактом в сумі 2 410 860,66 дол. США на підставі угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.11.09 р., укладеної між компанією ,,Northmed Holding Limited"(Cyprus), TOB «Цюрупинський паперовий комбінат», що стало підставою встановлення простроченої дебіторської заборгованості за імпортним контрактом № 139 від 01.12.2007 року, яку необхідно було задекларувати станом на 01.10.10 р. Таким чином, враховуючи вищевказані порушення позивача, ДПІ відповідно до норм податкового законодавства були прийняті оскаржувані рішення, які є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Представники відповідача у судовому засідання підтримали заперечення проти позову та просили суд відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ проведено документальну планову перевірку TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки було складено акт № 212/23-1/32104275 від 05.04.2011 р. ( далі - акт перевірки), яким встановлені наступні порушення , зокрема,

- п.п. 3.1.1 ст. 3, п.п. 3.2.1 п. 3.2. ст..3, п.п.7.2.1 п. 7.2 , п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 2 635 877,00 грн., у т.ч. у березні 2010 p. на суму 1 241 549,00 грн., у червні 2010 p. на суму -105 988,00 грн., у жовтні 2010 p. на суму 218 832,00 грн., у листопаді 2010 р. на суму 729 161,00 грн., у грудні 2010. На суму 340 347,00 грн., завищено бюджетне відшкодування у сумі 1 188 192,00 грн.; у т.ч. на розрахунковий рахунок у сумі 1 065 103,00 грн. та в рахунок майбутніх платежів у сумі 123 089 грн. (за листопад 2009 року у сумі 354 966,00 грн., за травень 2010 року у сумі 189 341,00 грн., за червень 2010 р. у сумі 123 089,00 грн., за липень 2010 р. у сумі 75 871,00 грн., за серпень 2010 р. у сумі 122 146,00 грн., за вересень 2010 р. у сумі 101 121 грн., за жовтень 2010 р. у сумі 198 393,00 грн., за листопад 2010 року у сумі 23 265,00 грн., завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду Декларації з ПДВ (р.26) на суму 238 831,00 грн.;

- статті 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР « Про порядок здійснення рахунків в іноземній валюті".

На підставі встановлених порушень та висновків акту перевірки, ДПІ винесено наступні податкові повідомлення - рішення:

- податкове повідомлення - рішення № 0000042300 від 19.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 635 877,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 658 969,25 грн.

- податкове повідомлення - рішення № 0000052300 від 19.04.2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 1 188192,00 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 620 178,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 155 044,00 грн.,

- податкове повідомлення - рішення № 0000232308 від 19.04.2011 року про нарахування штрафних санкцій за порушення ст. 1 Указу Президента України « Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами»;

- податкове повідомлення - рішення № 0000242308 від 19.04.2011 року про застосування штрафних санкцій в сумі 18 933 296,91 грн. за порушення ст. ст. 1, 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті »;

З дослідженого акту перевірки судом встановлено, що підставою для відображення порушень Закону України «Про податок на додану вартість» в частині зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість та відповідно збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість слугував один із висновків ДПІ, зокрема, про порушення позивачем п.п. 3.1.1., п. 3.1., п.п. 3.2.1. п. 3.2. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» та як наслідок заниження податкових зобов'язань у сумі 2 352 000,00 грн., а саме: не нараховані податкові зобов'язання внаслідок операцій з відчуження векселів на загальну суму 11 760 000,00 грн., оскільки вказані векселі були до цього отримані позивачем на підставі договорів міни цінними паперами від 29.03.10 р. за № Б71/1, від 09.11.10 р. № Б150, від 08.10.2009 р. за № 92 та не оплачені грошовими коштами, тому порядок оподаткування податком на додану вартість таких операцій визначається з урахуванням підпункту 3.1. ст. 3 Закону України « Про податок на додану вартість», як операції що є об'єктом оподаткування цим податком.

Надаючи правову оцінку позиціям сторін щодо вказаних порушень, суд вважає за необхідне врахувати такі обставини та приписи законодавства.

Спірні правовідносини щодо вищевказаного порушення врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. зі змінами та доповненнями (далі Закон України № 334/94-ВР), Законом України від 03.04.97 р. № 168/997-ВР « Про податок на додану вартість» (далі Закон України № 168/997-ВР), діючих на момент виникнення вказаних правовідносин, а також законодавством з питань регулювання правовідносин у сфері обігу цінних паперів.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу», вексель цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

У відповідності з пунктом 6 Інструкції № 7 « Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України», затвердженої постановою Правління НБУ від 02.08.1996 р. (із змінами та доповненнями, чинної на момент здійснення операцій з векселями), вексель є розрахунковим документом, за яким здійснюються безготівкові розрахунки.

Статтями 11-20, 77 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією (підписаною 07.06.1930 р.), встановлений порядок передачі векселів шляхом індосаменту, що визначає за векселем якість інструмента вексельного обороту.

Проте, чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселями, як цінними паперами, що регулюється нормами цивільного права.

У таких випадках вексель вибуває з вексельного обороту і набуває статусу боргового документу (стаття 216 Цивільного Кодексу України), який може бути предметом цивільно - правової угоди.

І в залежності від того, в якій якості використано вексель у господарській операції (як засіб платежу за придбані товари (роботи, послуги), чи як товар (фондова вартість), платник податку відповідно до чинного законодавства повинен визначити свої податкові зобов'язання.

За змістом п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Відповідно до п.1.11 вказаного Закону термін « товари » розуміється у значенні, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.1.6 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств » товари - це матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

За змістом пункту 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до п.п. 3.2.1., п.3.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об'єктом оподаткування операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону. Норми цього підпункту не застосовуються до операцій з продажу бланків дорожніх, банківських та особистих чеків, цінних паперів, розрахункових та платіжних документів, пластикових (розрахункових) карток.

Судом встановлено, що 04.08.2008 року між ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» та ТОВ "Торговий дім "Моторекс", від імені якого діяло ТОВ «Київфінансконсультант» (ліцензія на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з цінних паперів і фондового ринку), уклали договір міни цінних паперів № Б78/0408/010 та підписали акт прийому-передачі цінних паперів від 04.08.2008 року, за яким ТОВ «Торговий дім «Моторекс » та ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» обмінялись цінними паперами, зокрема останній в порядку обміну отримав від ТОВ «Торговий дім « Моторекс » векселі прості, емітовані ВАТ "Агромашбуд" № бланку АА 0965274, № бланку АА 0965275, № бланку АА 0965276, № бланку АА 0965277, № бланку АА 0965278, № бланку АА 0965279; вексель простий, емітований ВАТ "НВО "Композитних матеріалів" № бланку АА 0965365.

Також, 25.08.2008 року між ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» та ТОВ « Глобалстоксервіс » (ліцензії Державної комісії з цінних паперів та Фондового ринку на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами) в інтересах та за рахунок ТОВ «Торговий дім « Моторекс», був укладений договір міни цінних паперів № Б 43 та підписаний акт прийому-передачі цінних паперів від 25.08.2008 року, за яким ТОВ «Торговий дім « Моторекс » та ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» обмінялись цінними паперами, зокрема останній в порядку обміну отримав від ТОВ «Торговий дім « Моторекс » вексель простий, емітований ВАТ "Агромашбуд", № бланку ЦП № АА 1176253, дата складання 20.03.2008, ціна продажу 4 945 000,00 грн., номінальна вартість векселя 5 000 000 грн.

В подальшому отримані за вказаними договорами міни векселі були продані TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» -

- ТОВ "Спартехнотрейд" згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б71/1 від 29.03.2010 року, про що сторони підписали акт прийому - передачі цінних паперів від 29.03.2010 року, яким TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» передав ТОВ "Спартехнотрейд" векселі прості, емітовані ВАТ "Агромашбуд" № бланку АА 0965274, № бланку АА 0965275 на загальну продажну вартість 1 946 000,00 грн., та векселі прості, емітовані ВАТ "НВО "Композитних матеріалів" № бланку АА 0965339, АА 0965361, АА 0965362, АА 0965365 загальною продажною вартістю 3 854 000,00 грн., що загалом складає 5 800 000,00 грн.

- ТОВ "Папіртехнотрейд" згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б 150 від 09.11.2010 року на загальну суму 3 896 000,00 грн., про що сторони підписали акт прийому - передачі цінних паперів від 09.11.2010 року, за яким TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» передав ТОВ "Папіртехнотрейд" векселі прості, емітовані ВАТ "Агромашбуд", № бланку АА 0965276, № бланку АА 0965277, № бланку АА 0965278, № бланку АА 0965279 на загальну суму 3 896 000,00 грн.

- ТОВ "Рентком Сервіс", від імені, з інтересах та за рахунок якого діє ТОВ « Глобалстоксервіс » ліцензія Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів № Б 92 від 08.10.2010 року та на виконання умов вказаного договору сторони підписали акт прийому - передачі цінних паперів від 08.10.2009 року, за яким TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» передав ТОВ "Рентком Сервіс" вексель простий, емітовані ВАТ "Агромашбуд" № бланку АА 1176253 договірною вартістю 4 945 000,00 грн.

На момент здійснення перевірки ДПІ встановлено, що

- за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б71/1 від 29.03.2010 року оплата векселів здійснена грошовими коштами частково в сумі 2 881 000,00 грн., а за цінні папери в сумі 2 919 000,00 грн. грошові кошти не надходили;

- за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б 150 від 09.11.2010 року оплата за векселі грошовими коштами за цінні папери в сумі 3 896 000,00 грн. не надходили;

- за договором купівлі-продажу цінних паперів № Б 92 від 08.10.2010 року оплата за векселі грошовими коштами за цінні папери в сумі 4 945 000,00 грн. не надходили.

З урахуванням викладеного, ДПІ робить висновок щодо порушення позивачем підпункту 3.1.1., підпункту 3.2.1. статі 3 Закону України від 03.04.97 №168/997-ВР « Про податок на додану вартість» та підставою для визначення податкових зобов'язань за договорами купівлі-продажу векселів в частині ненадходження позивачу грошових коштів за продані векселі, в сумі 2 352 000,00 грн., у т.ч. березень 2010 року - 583 000,00 грн. ( 2 919 000,00 грн. х 20 %), листопад 2010 року - 779 200,00 грн. (3 896 000,00 грн. х 20 %), жовтень 2009 р. - 989 000,00 грн. ( 4 945 000,00 грн. х 20%).

Виходячи із аналізу вищевказаних приписів законодавства та договірних правовідносин щодо міни та подальшого продажу векселів, суд вважає помилковим висновком податкового органу щодо вказаного порушення.

Особливості оподаткування податком на додану вартість операцій з використанням векселів установлені пунктом 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість", що регулює нарахування податку на додану вартість під час здійснення операцій з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою (далі за текстом пункту - векселі).

Так, відповідно до абзацу третього пункту 4.8 статті 4 названого Закону для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Отже, видача векселя (крім податкового) не супроводжується виникненням будь-яких додаткових податкових зобов'язань платника податку, зокрема, у вигляді нарахувань податку на додану вартість на вартість векселя. Наведене поширюється на всі векселі, визначені у пункті 4.8 статті 4 Закону України "Про податок на додану вартість": векселі, видані безпосередньо платником податку чи емітовані третіми особами та в подальшому передані в розрахунок за товари чи послуги, зокрема в порядку індосаменту. При цьому норма пункту 4.8 статті 4 вказаного Закону є спеціальною відносно інших норм Закону, які визначають об'єкти оподаткування (пункт 3.1 статті 3 цього ж Закону), а також правила оподаткування податком на додану вартість цінних паперів (підпункт 3.2.1 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість").

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо неправомірного визначення ДПІ податкових зобов'язань позивачу від операцій з відчуження векселів в сумі 2 352 000,00 грн.

Іншим висновком акту перевірки ДПІ є завищення позивачем податкового кредиту у сумі 1 710 900,00 грн. внаслідок віднесення до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкових накладних, складених з порушенням встановленого порядку, а саме: відсутній підпис посадової особи ТОВ «Спартехнотрейд» на податкових накладних на загальну суму поставки 10 265 400,00 грн., у т.ч. ПДВ -1 710 900 грн., яке було встановлено на підставі висновку акту ДПІ у м. Херсоні від 05.04.2011 року за № 328/23-6/36008788 « Про неможливість підтвердження відомостей господарських відносин ТОВ «Спартехнотрейд» із платником податків TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» за лютий - грудень 2010 р.». Даним актом встановлено, що згідно пояснень керівника ТОВ «Спартехнотрейд» ОСОБА_9 та колишнього менеджера відділу збуту ОСОБА_10, вказані особи, маючи право підпису на бухгалтерських документах, не підписували податкові накладні, отримані ТOB «Спартехнотрейд» на суму ПДВ 1 710 900,0 грн. Службовою запискою від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні від 04.04.11 року №162263/26-1005 надано висновок Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру „Експол" від 04.04.11 року № 57-3/11, згідно якому встановлено, що зображення підписів ОСОБА_10 у досліджених податкових накладних, не відповідають його зразкам підпису, наданого в якості порівняльного матеріалу за рядом загальних ознак, а також за окремими ознаками підпису.

Як встановлено судом, порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість » відповідач пов'язує з тим, що від ДПІ у м. Херсоні отримано акт про неможливість підтвердження відомостей ТОВ «Спартехнотрейд» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» за лютий - грудень 2010 р. від 05.04.11 р. № 328/23-6/36008788, в якому відображені обставини щодо визнання керівником ТОВ «Спартехнотрейд» ОСОБА_9 та колишнього менеджера відділу збуту ОСОБА_10 факту не підписання ними податкових накладних, виписаних ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат», що також підтверджується висновком фахівця Міжрегіонального науково-дослідного експертно-консультаційного центру „Експол" від 04.04.11 року № 57-3/11.

Такі твердження здійснені податковим органом на підставі наданого до матеріалів справи пояснення директора ТОВ «Спартехнотрейд» ОСОБА_9 від 30.03.2011 року, які були надані невідомо кому, при цьому зі змісту якого не вбачається факт визнання не підписання спірних податкових накладних як ОСОБА_9, так і ОСОБА_10, проте зі змісту вказаного пояснення ОСОБА_9 вбачається, що ОСОБА_10, працював менеджером ТОВ «Спартехнотрейд» з 01.03.2011 року, до його обов'язків входило підготовка відвантажувальних документів, контроль складання податкових звітів, повне відображення показників діяльності ТОВ ««Спартехнотрейд»».

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд зазначає, що зазначені пояснення керівника ТОВ «Спартехнотрейд» ОСОБА_9, надані останнім ні в межах адміністративної, а ні кримінальної справи для з'ясування певних обставин саме по ній. При цьому, при наданні вищезазначених пояснень ОСОБА_9 не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому зазначені пояснення не можуть бути належними доказами в даній адміністративній справі.

Крім того, судом був допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10, який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень, вказав на те, що він особисто підписував податкові накладні, виписані ним на TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» та надав пояснення які співпадають з текстом нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_10 на ім'я начальника Херсонської обласної податкової адміністрації від 24.05.2011 року, згідно якої він просив повторно розібратись з його опитуванням, проведеним 31.03.2011 року робітником Херсонської податкової міліції ОСОБА_11, оскільки «за час усього опитування ОСОБА_11 здійснював психологічний тиск, в наслідок чого я знаходився у стані нервового збудження та не міг тверезо оцінювати свої дії та пояснення, які залишись від вечірнього візиту ОСОБА_11 ( 30.03.2011 р.) додому та хвилюванням моїх літніх батьків пенсіонерів за мене, тому при опитуванні 31 березня 2011 року я не міг адекватно оцінити суть поставлених переді мною питань та частину відповідей написав так, як мені казав робітник міліції».

Таким чином, суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_10, надані ним 31.03.2010 р. в.о. начальника Скадовського ТВ ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, як належний доказ по справі, оскільки вищезазначені докази протирічать один одному.

В статті 70 КАС України зроблене застереження відносно того, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. В ст. 72 КАС України встановлено, що не доказуються при розгляді інших справ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З урахуванням наведених процесуальних положень, суд вказує на те, що в якості доказів по даній справі відповідач надав висновок фахівця, який був зроблений на підставі відношення ГВПМ ДПІ у м. Херсоні № 7897/10/26-1003 від 01.04.2011 року, проте відповідачем не були надані докази законних підстав щодо проведення почеркознавчого дослідження податкових накладних, оскільки призначення експертизи відбувається або в межах розслідування кримінальної справи, або в межах даної справи. Крім цього, ОСОБА_10 при допиті, як свідок, заперечив щодо надання оригіналу свого підпису для проведення почеркознавчої експертизи на податкових накладних.

Судом встановлено, що податкові накладні ТОВ «Спартехнотрейд» за період з лютого по грудень 2010 р. були підписані ОСОБА_10 який, будучи допитаним судом в якості свідка, підтвердив цей факт.

Згідно з абзацом першим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 цієї статті).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 цієї статті податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Включена позивачем сума податку на додану вартість до податкового кредиту підтверджена податковими накладними, які відповідають вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 вказаного Закону.

Приєднані до справи письмові докази, податкові накладні на загальну суму поставки 10 265 400,00 грн., у т. ч. ПДВ - 1 710 900,00 грн. підтверджують факт придбання позивачем у ТОВ «Спартехнотрейд» продукції.

Судом встановлено, що сума податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленими податковими накладними. Будь-яких доводів на спростування факту поставки, на яку видані податкові накладні, ДПІ не наводить. На момент поставки ТОВ «Спартехнотрейд» перебував в Реєстрі платників податку на додану вартість.

Наведене спростовує доводи податкового органу про порушення вимог Закону України « Про податок на додану вартість» в частині формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, оскільки вони відповідають вимогам Закону № 168/97-ВР в частині їх належного оформлення, а тому висновок ДПІ про неправомірне віднесення позивачем до податкового кредиту 1 710 900,00 грн. за цими податковими накладними суд вважає безпідставним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо протиправності прийнятих ДПІ податкових повідомлень - рішень № 0000042300 та № 0000052300 від 19.04.2011 року, якими збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 2635877,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 658969,25 грн. та зменшено суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ в сумі 1 188192,00 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 620 178,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 155044,00 грн.,

Що стосується нарахування ДПІ пені в сумі 18 932 665,73 грн. за порушення ст. ст. 1, 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті », то суд вважає таке нарахування неправомірним, виходячи з наступного.

Як вбачається з акту перевірки, по імпортному договору поставки від 01.12.07 р. № 139, укладеному позивачем з нерезидентом - компанією „Northmed Holding Limited" (Cyprus), ДПІ встановлена прострочена дебіторська заборгованість на загальну суму 2 421 640 дол. США. внаслідок не визнання її погашення ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» у бухгалтерському обліку на підставі угоди від 02.11.09 р., укладеної між компанією „Northmed Holding Limited» (Cyprus) та TOB «Цюрупинський паперовий комбінат» про зарахування зустрічних однорідних вимог, оскільки у період виконання імпортної операції був укладений договір про уступку вимоги боргу між двома резидентами України, що є наслідком отримання виручки в іноземній валюті не підприємством - експортером або товарів по імпорту не підприємством, що здійснило попередню оплату постачальнику продукції, а іншим резидентом України. Згідно розрахунком ДПІ за порушення термінів надходження імпортної продукції від нерезидента по імпортному контракту від № 139 від 01.12.07 з Компанією „Northmed Holding Limited"(Cyprus) за період з 01.10.09 по 31.12.10 р. позивач повинен сплатити пеню в сумі 18 932 665,73 грн.

З такою позицією відповідача суд погодитися не може з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, між ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» ( за договором - покупець) та Компанією "Northmed Holdings Limited" (Республика Кипр) ( за договором - продавець), був укладений імпортний контракт постачання № 139 від 01.12.2007 р., за яким продавець зобов'язується поставити покупцю обладнання на загальну суму 3 000 000,00 Євро з кінцевою загальною вартістю продукції виходячи з фактично поставленої продукції. Оплата товару здійснюється покупцем в євро або доларах США шляхом банківського переказу грошових коштів в банк продавця згідно специфікацій. Згідно специфікації № 11 від 03.08.2009 року та специфікації № 12 від 05.08.2009 року до вказаного договору позивач здійснив попередню оплату за обладнання, зокрема банківських виписок за 06.08.2009 р. в сумі 700 000,00 дол. США з граничним терміном повернення валютних цінностей 02.02.2009 р., за 11.08.2009 р. в сумі 700 500,00 дол. США з граничним терміном повернення валютних цінностей 07.02.2010 р., за 13.08.2009 р. в сумі 693 500,00 дол. США з граничним терміном повернення валютних цінностей 09.02.2010 р., за 17.08.2009 р. в сумі 327 640,00 дол. США з граничним терміном повернення валютних цінностей 13.02.2010 р., що загалом складає 2 421 640,00 дол. США.

02 листопада 2009 року між ТОВ « Цюрупинський паперовий комбінат» та Компанією "Northmed Holdings Limited" була підписана угода про розірвання договору поставки № 139 від 01.12.2007 р., згідно якої з моменту розірвання даного договору Компанія "Northmed Holdings Limited" зобов'язується повернути ТОВ « Цюрупинський паперовий комбінат» суму отриманої передоплати 2 421 640,00 дол. США.

02.11.2009 року між ТОВ « Торговий Дім «Моторекс» ( за текстом договору Боржник), Компанією "Northmed Holdings Limited" ( за текстом договору Кредитор) та ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» (за текстом договору Екваєрер) уклали контракт № 01-А, за умовами якого ТОВ « Цюрупинський паперовий комбінат» набуває право вимоги виконання ТОВ « Торговий Дім « Моторекс » зобов'язань, що виникли на підставі кредитної угоду № 78.2 D.LA від 19.11.2007 р. укладеної з Компанією "Northmed Holdings Limited", розмір яких складається із загальної суми 2 410 460,66 доларів США (позика - 2 380 000,00 доларів США і проценти - 30 860,66 доларів США). ТОВ « Торговий Дім «Моторекс» зобов'язується сплатити грошові кошти ТОВ « Цюрупинський паперовий комбінат» у сумі 2 410 460,66 доларів США в термін до 02.11.2011 року.

За відступлене право вимоги ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» повинно виплатити Компанії "Northmed Holdings Limited" 2 410 860,66 доларів США.

Одночасно, 02.11.2009 р. Компанія "Northmed Holdings Limited" підписує з ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно якої з моменту набрання чинності цією угодою припиняються -

- зобов'язання ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» перед Компанією "Northmed Holdings Limited" щодо сплати 2 410.860, 66 доларів США на підставі Контракту № 01-А від 02.11.2009 року та 10 779,34 доларів США на підставі Генеральної угоди № Р07001 та специфікацій № 5 та № 9 до неї;

- зобов'язання Компанії "Northmed Holdings Limited" перед ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» щодо сплати 2 421 640,00 дол. США на підставі договору поставки № 139, специфікацій № 11, 12 та угоди про розірвання вказаного договору.

З огляду на викладене, суд не погоджується з вищевказаним доводами ДПІ, оскільки фактичне припинення зобов'язань нерезидента - Компанії "Northmed Holdings Limited" за імпортним контрактом № 139 та угодою про його розірвання в сумі 2 421 640,00 дол. США здійснено внаслідок зарахування однорідних зустрічних вимог ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат», який є резидентом.

Крім цього, суд звертає увагу, що контракт № 01-А від 02.11.2009 року про уступку прав вимоги та угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 02.11.2009 року є чинними, відповідачем не надані докази щодо визнання їх недійсними або є предметом їх судового оскарження.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі порядку розрахунків, шляхом підписання додаткових угод до нього. Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного Кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та йог умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу, укладений договір є обов'язків для виконання сторонами.

У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК).

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватись за згодою обох сторін у разі підписання ними угоди про припинення зобов'язань шляхом зарахуванням шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди обома.

Статтею 512 Цивільного Кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Частина 1 статті 513 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Таким чином, суд приходить до висновку щодо неправомірності нарахування позивачу пені в сумі 18 932 665,73 грн. за порушення Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті », внаслідок не визнання податковим органом угоди про припинення зобов'язань по імпортному контракту шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Щодо доводів ДПІ з посиланням на факт не зняття з контролю банком імпортного контракту постачання № 139 від 01.12.2007 р., то суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, що одним з доказів порушення позивачем термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності є певна інформація, яку надав уповноважений банк, що здійснював валютний контроль за операціями клієнта у відповідності з нормами Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 № 15-93 та Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. № 136.

Відповідно до статей 13, 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 р. п 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", пункту 5 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" правління Національного банку України затвердило Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.99 р. № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.99 за № 338/3631 ( далі Інструкція № 136) з метою впорядкування здійснення банками валютного контролю за зовнішньоекономічними операціями своїх клієнтів.

У преамбулі Інструкції № 136 вказано на те, що цією Інструкцією визначається порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями. Розділ 6 вказаної Інструкції передбачає за недотримання її вимог відповідальність винятково для банків.

Таким чином, у Інструкції № 136 зазначається про контрольну функцію банку, а не про настання правових наслідків для резидента у разі неподанням ним документів до банку з метою зняття з контролю імпортної операції цього резидента, зокрема невизнання податковим органом угоди про припинення зобов'язань за імпортною операцією шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами та як наслідок застосування штрафних санкцій.

Крім цього, суд зазначає, що з боку іншого контролюючого органу - Національного банку та його підпорядкованих банківських установ до позивача не були застосовані спеціальні санкції згідно з статтею 37 Закону України від 16.04.91 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Перевіркою також встановлено, порушення ст. 1 Указу Президента України від 18.05.1994 р. № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» в частині не подання позивачем декларації до податкового органу за вказаний період, як наслідок встановленої ДПІ в ході перевірки простроченої дебіторської заборгованості за імпортним контрактом з нерезидентом - компанією „Northmed Holding Limited"(Cyprus). Враховуючи, що судом визнано неправомірність висновку ДПІ щодо вказаного порушення, відповідно у податкового органу відсутні законні підстави для застосування до позивача штрафу у розмірі 170,00 грн., що є підставою для визнання протиправним податкового повідомлення - рішення № 0000232308 від 19.04.2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи, що податковим органом не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов ТОВ «Цюрупинський паперовий комбінат» підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 69-72, 86, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цюрупинський паперовий комбінат" до Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000042300 від 19.04.2011 року щодо збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість за основним платежем в розмірі 2 635 877,00 грн., за штрафними санкціями в розмірі 658 969,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000052300 від 19.04.2011 року щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в сумі 1 188192,00 грн., визначення податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 620 178,00 грн. та нарахування штрафних санкцій в сумі 155 044,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000232308 від 19.04.2011 року про нарахування 170,00 грн. за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності за порушення Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000242308 від 19.04.2011 року в частині застосування штрафних санкцій в сумі 18 932 665,73 грн. за порушення Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ».

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21 травня 2012 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 9.2