Постанова № 24494097, 21.05.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 1170/2а-773/12

Категорія статоюліку 8.2.1

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року м. Кіровоград

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Флоренка О.Ю.,

при секретарі -Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод адсорбентів»до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 27.10.2011 р.: №0000942300, №0000952300, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод адсорбентів»звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 27.10.2011 року №0000942300 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 98434,00 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій на 1,00 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача від 27.10.2011 року №0000952300 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у сумі 4606,00 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами відповідача, на підставі наказу від 07.10.2011 року №511, у період із 07.10.2011 року по 10.10.2011 року була проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «КАС -капітал»за червень 2011 року. За результати перевірки складено відповідний акт перевірки від 13.10.2011 року №240/2300/32991980 (далі - акт перевірки).

На підставі акта перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення від 27.10.2011 р.: №0000942300, №0000952300 (далі - оскаржувані податкові повідомлення -рішення).

Позивач не погоджується з висновками відповідача, що викладені в акті перевірки, з приводу нікчемності правочинів, які здійснені між ним та ПП «КАС -капітал»у червні 2011 р. Він стверджує, що ПП «КАС -капітал»надавало позивачеві найманих працівників, що фактично проводили роботи по склеюванню пакетів, в які засипався гігієнічний наповнювач для котів, який виготовляється позивачем.

Позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення є такими, що підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

У судове засідання з'явився представник позивача Дівін К.Г., який позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у ньому.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився. Про дати, час і місце проведення судових засідань повідомлявся належним чином. Враховуючи те, що відповідач є суб'єктом владних повноважень, нез'явлення якого у судове засідання, за умови належного повідомлення про його проведення, не є перешкодою для подальшого розгляду справи, на підставі норм ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких він зазначив, що засновник ПП «КАС -капітал»ОСОБА_2 та директор ПП «КАС -капітал»ОСОБА_1 у своїх письмових поясненнях зазначили, що фактично господарську діяльність ПП «КАС -капітал»не здійснювало. ОСОБА_1 пояснив, що в червні 2011 р. надав пакет первинних документів позивачеві на суму ПДВ 103040 грн., але фактично послуг йому не надавав.

А тому за результатами податкової перевірки правомірно встановлено завищення позивачем податкового кредиту по операціям з ПП «КАС -капітал», за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року, на загальну суму податку на додану вартість в розмірі 103040 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет за червень 2011 року на суму 98434 грн., та завищення залишку від'ємного значення по ПДВ в сумі 4606 грн.

Відповідач просить відмовити позивачеві у задоволенні його позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, свідків, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що слід відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Світловодський завод адсорбентів»зареєстровано виконавчим комітетом Світловодської міської ради 16.06.2004 року. 25.06.2007 року змінено свідоцтво про державну реєстрацію, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про заміну свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1 (а.с. 14). Позивач є юридичною особою, що підтверджується довідкою №119 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 15).

23.06.2004 року позивача взято на облік до Світловодської ОДПІ Кіровоградської області, як платника податків (а.с. 16).

Державним департаментом інтелектуальної власності позивачу видано патент на промисловий зразок від 12.11.2007 року №15312 опаковання на гігієнічний наповнювач для домашніх тварин (а.с. 11) та патент на промисловий зразок від 25.04.2008 року №16402 опакування на гігієнічний наповнювач «Мурка»(а.с. 12).

Позивач отримав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 24.03.2008 року НОМЕР_2 НБ №084890 (а.с. 17).

ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»видано сертифікат відповідальності, зареєстрований в Реєстрі за №UA1/047/0158668-10 на термін дії з 23.12.2010 року по 22.12.2011 року (а.с. 13).

З матеріалів справи встановлено, що 20.07.2011 року позивачем подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2011 року, якою задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та суму податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду р.18 в розмірі 34001 грн., р.21 залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду на суму 38607 грн., залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 4606 грн. (а.с. 31 -32) та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за червень 2011 року (а.с. 33).

З 07.10.2012 р. по 10.10.2011 року посадовими особами відповідача, на підставі наказу відповідача від 07.10.2011 року №511 (а.с. 128) та направлень на перевірку від 07.10.2011 року №002325 (а.с. 125 -126) було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань оподаткування податком на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «КАС -капітал»за червень 2012 року. Перевірку проведено з відома директора ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»Близнюка С.М. та в присутності головного бухгалтера Солодовнік Л.Д. В результаті проведення перевірки було складено відповідний акт перевірки від 13.10.2011 року №240/2300/32991980 (а.с. 82 -94) (далі -акт перевірки).

В ході перевірки встановлено, що позивачем порушено: - вимоги ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755 -VI, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 103040 грн., у тому числі за червень 2011 року на суму 98434 грн., та завищено залишок від'ємного значення з ПДВ в сумі 4606 грн.; - ч. 1,5 ст. 203, ч.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійсниних ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями.

На підставі акта перевірки, відповідачем були прийняті: податкове повідомлення -рішення форми «В4»від 27.10.2011 року №0000942300, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4606 грн. (а.с. 48); податкове повідомлення - рішення форми «Р»від 27.10.2011 року №0000952300, яким визначено суму грошового зобов'язання, за основним платежем 98434 грн., із податку на додану вартість (а.с. 49).

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

На підставі пп. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізінгу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізінгу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги/ та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Судом встановлено, що 10.05.2011 року між ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»(Замовник) та ПП «КАС -капітал»(Підрядник) укладено договір надання послуг (підряду) №16. За умовами договору підрядник за заявками замовника, виконує роботи по склеюванню пакетів для пакування продукції (а.с. 19). Відповідно до наказу від 10.05.2011 року №5, найманим працівникам «КАС -капітал»надане приміщення площею 216 кв.м (а.с. 80). На підтвердження виконання сторонами зобов'язань за даним договором, позивачем подано до суду такі первинні документи: акт прийому -передачі матеріалів від 02.06.2011 року (а.с. 21), акт від 29.06.2011 року №7 про витрату давальницьких матеріалів на загальну суму 302500,80 грн. (а.с. 22), акт прийому -передачі товару від 29.06.2011 року (а.с. 23), акт №8 здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму з ПДВ 198000,00 грн. (а.с. 24), податкову накладну від 29.06.2011 року №8 щодо надання послуг по склеюванню пакетів на загальну суму 19800,00 грн. (а.с. 25), рахунок від 29.06.2001 року №8 на загальну суму 198000,00 грн. (а.с. 26), акт №9 здачі -прийняття робіт (надання послуг) на загальну вартість робіт з ПДВ -420240,00 грн. (а.с. 27), податкова накладна від 29.06.2011 року №9 на загальну суму 420240,00 грн. (а.с. 28), рахунок №9 від 29.06.2011 року на загальну суму 420240,00 грн. (а.с. 29). В матеріалах справи є видаткова накладна від 31.10.2011 року №РН-00242, з якої вбачається, що вона видана до рахунку -фактури №СФ -000219 від 14.10.2011 року на загальну суму з ПДВ 219590,40 грн. (а.с. 74) та податкова накладна від 31.10.2011 року №25, яка теж видана до рахунку -фактури від 14.02.2011 року №219 на загальну суму 219590,40 грн. (а.с. 75).

01.12.2011 року між ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»(Векселедавець) та ПП «КАС -капітал»(Векселеотримувач) була укладена вексельна угода (а.с. 77), в якій зазначено, що Векселедавець в рахунок заборгованості передає Векселеотримувачу - простий вексель АА №2107626, складений 01.12.2011 року на суму 338649,60 грн. (а.с. 79), про що складено акт прийому -передачі векселів від 01.12.2011 року (а.с. 78). Цей вексель, на думку позивача, підтверджує факт здійснення оплати позивачем за надані ПП «КАС -капітал»послуги.

Свідок ОСОБА_6, який працює у позивача начальником відділу продажів, у судовому засіданні пояснив, що через ПП «КАС -капітал» наймались працівники для виконання робіт по склеюванню пакетів. Період роботи: середина травня - кінець червня 2011 року. Робітники працювали у дві зміни з 8 год. 00 хв. по 16 год. 00 хв. та з 16 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. (24 год. 00хв.). В зміні працювало 10 -12 осіб. За добу кількість склеюваних пакетів складала приблизно 14 -16 тисяч шт.

Свідок ОСОБА_7, який, за його словами, був найнятий ПП «КАС -капітал» на підставі угоди від 12.05.2011 року про надання послуг (а.с. 143), у судовому засіданні пояснив, що його на роботу по склеюванню пакетів для гігієнічного наповнювача для домашніх тварин найняв працівник ПП «КАС -капітал»Олександр 30 -35 років. Період роботи: середина травня -червень 2011 року. Робітники працювали у дві зміни по 12 чоловік з 8 год. 00 хв. до 16 год. 00 хв. 7 днів на тиждень. Свідок нарізав пакети. За зміну він нарізав від 6 до 8 пачок по 1000 шт. пакетів в кожній. Склеювання пакетів відбувалось на території заводу в приміщені площею 200 м2. Перепустки на територію ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»були тимчасові. Розрахунок за виконану роботу склав більше 6 тис. грн. За видані грошіпрацівники розписувались у відомості.

Наведені позивачем доводи та надані свідками пояснення, на думку суду, спростовуються наступним.

В матеріалах справи є акт від 06.10.2011 року №172/1600/37262621 «Про проведення перевірки ПП «КАС - капітал»щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2011 року. В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог: ст. 198, 185, 201 Податкового кодексу України, в частині відсутності факту поставки, придбання ТМЦ та надання послуг; ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного Кодексу України, в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року про обсяги придбання та продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання) є недійсними. Одним із контрагентів ПП «КАС - капітал»було ТОВ «Світловодський завод адсорбентів».

05.08.2011 року в.о. першого заступника начальника ДПІ начальника ВР?ПМ Олександрійської ОДПІ було подано ряд запитів, з відповідей на які вбачається, що за ПП «КАС -капітал»: сільськогосподарська техніка станом на 12.09.2011 року не зареєстрована (а.с. 118); транспортні засоби не зареєстровані (а.с. 120); на території Світловодського району земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні ПП «КАС -капітал» відсутні (а.с. 122). Тобто ПП «КАС -капітал»за юридичною адресою не знаходиться, виробничі потужності, земельні ділянки та транспортні засоби відсутні, що вказує на ознаки фіктивності.

09.09.2011 року на виконання п. 3.1 алгоритму відбору та відпрацювання доведених переліків суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб) у розрізі категорій на регіональному та районному рівнях, керуючись положенням «Про організацію взаємодії підрозділів податкової міліції з іншими структурними підрозділами органів ДПС для встановлення місцезнаходження платника податків»затвердженого наказом ДПА України № 336 від 17.05.2010 року, ВПМ Олександрійської ОДШ проведено комплекс заходів для встановлення місцезнаходження ПП «КАС -капітал»(а.с. 115). 30.09.2011 року складено висновок вих. №9401/7/26-27 (а.с. 113 -114), в якому зазначено, що ПП «КАС -капітал», зареєстровано за адресою реєстрації засновника ОСОБА_2, а саме: АДРЕСА_1, в даній квартирі, зі слів сусідів, ніхто не мешкає, про те, що за даною адресою знаходиться підприємство ПП «КАС -капітал»сусідам нічого не відомо. При опитуванні засновника ПП «КАС -капітал»ОСОБА_2 з'ясовано, що він дійсно зареєстрував ПП «КАС -капітал»та призначив керівником ОСОБА_1, однак де знаходиться на теперішній час дане підприємство та чим займається йому не відомо, первинних та установчих документів ПП «КАС -капітал»він не має (а.с. 108 -109).

Під час перевірки опитано директора ПП «КАС -капітал»ОСОБА_1, який в письмових поясненнях від 30.09.2011 року (а.с. 110 -112) повідомив, що він рішенням засновників був призначений на посаду директора ПП «КАС -капітал», яке зареєстроване у виконавчому комітеті Світловодської міської ради. До обов'язків ОСОБА_1 входило загальне керівництво підприємством, підписання угод та укладення контрактів.

Так в червні 2011 року ОСОБА_1 відобразив суми податкового кредиту з ПДВ в податковій декларації ПП «КАС -капітал», яку надав в липні 2011 року, від підприємств, взаємовідносин з якими фактично не мав. На ці суми ПДВ надав первинні бухгалтерські документи підприємствам, у тому числі ТОВ «Світловодський завод адсорбентів»на суму ПДВ 103040 грн. Суми податкових зобов'язань відобразив в податковій декларації. Але фактично ПП «КАС -капітал»не поставляло ТМЦ, не надавало послуги, не виконувало роботи, у тому числі і для позивача.

Під час судового розгляду справи знайшли своє підтвердження доводи відповідача, наведені ним в акті перевірки та у запереченнях на позов щодо відсутності у контрагента позивача ПП «КАС -капітал» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, що становили зміст господарських операцій, а саме, відсутність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів тощо.

Наведені доводи свідчать про відсутність реального вчинення цих господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «КАС -капітал».

Встановлені судом обставини свідчать про отримання позивачем майнової вигоди та права на таку вигоду виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб.

На підставі норм статей 61 та 44 ПК України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідачем в установленому порядку доведені факти невідповідності задекларованих наслідків господарської операції позивача у податковому обліку фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом, внаслідок чого відповідні витрати і податковий кредит слід вважати такими, що сформовані позивачем неправомірно.

З огляду на встановлення судом відсутності реального вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також відсутності зв'язку між такими операціями та господарською діяльністю позивача, на думку суду, відповідач правомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі акта перевірки та оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем було доведено законність дій з приводу проведення податкової перевірки позивача та прийняття за наслідками перевірки оскаржуваних податкових повідомленнь -рішень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення від 27.10.2011 р.: №0000942300, № 0000952300 були винесені відповідачем із дотриманням усіх зазначених принципів, а тому вони є законними і не підлягають скасуванню.

У відповідності до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідачем під час розгляду даної адміністративної справи свідки не залучалися, судові експертизи не проводилися, а тому ним не понесені судові витрати, які підлягають відшкодуванню.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 2, ст.ст. 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 21.05.2012 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.05.2012 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко