Постанова № 24494094, 22.05.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2012 року 2а-1954/12/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Пилипчук В.А.,

за участю представників сторін:

від позивача -Кривша О.А.,

від відповідача -Малєєв І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби

до Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання»

про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Васильківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби з позовом до Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання»про стягнення податкової заборгованості у сумі 411169,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача наявний податковий борг у сумі 411169,82 грн. Вказаний борг утворився у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також штрафних санкцій.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 27.04.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.05.2012.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

У свою чергу, представник відповідача визнав адміністративний позов, про надав суду заяву від 22.05.2012.

Відповідно до частини першої та третьої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач -визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнання адміністративного позову чи примирення сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні докази і матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Закрите акціонерне товариство «Васильківський завод газового обладнання»є юридичною особою, яке зареєстроване 29.05.2001 Васильківською районною державною адміністрацією Київської області та перебуває на обліку як платник податків з 26.05.1993 за № 3-2.

Податковий борг з податку на додану вартість виник з таких підстав.

У грудні 2011 року відповідачем до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 39136,00 грн.

Згідно наданими позивачем поясненнями, відповідачем частково сплачено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за вказаний період у сумі 2584,17 грн.

У січні 2012 року відповідач подав до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 76511,00 грн.

У подальшому, у лютому 2012 року відповідач подав до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за січень місяць 2012 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 99517,00 грн.

Крім того, у березні 2012 року відповідач подав до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий місяць 2012 року. У вказаній декларації відповідачем визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 92078,00 грн.

У жовтні 2011 року посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведено позапланову виїзну перевірку Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Хомакс»за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено Акт від 19.10.2011 № 4019/7/23-1/13708574.

Як вбачається з даного Акта перевірки податковим органом встановлено порушення відповідачем зокрема пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.4 і 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за червень 2011 року на суму 105324,00 грн.

На підставі вказаного Акта перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.10.2011 № 0000552340/0, згідно з яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 105325,00 грн., з них 105324,00 грн. -за основним платежем та 1,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення вручено уповноваженій особі відповідача 28.10.2011. про що свідчать дані, наявної в матеріалах справи довідки від 13.01.2012 № 2 Центру поштового зв'язку № 5.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача з податку на додану вартість становить 409982,83 грн.

Податковий борг з податку на прибуток підприємств виник з наступних підстав.

У лютому 2012 року відповідач подав до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2011 рік.

Згідно з поясненнями позивача, відповідачем частково сплачено заборгованість у сумі 8566,00 грн., а тому загальна сума боргу з податку на прибуток підприємств разом з нарахованою пенею становить 1186,99 грн.

Таким чином, загальна сума податкового зобов'язання з податку на прибуток відповідача становить 1186,99 грн.

Оскільки сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та пені відповідно до поданих відповідачем податкових декларацій не була сплачена, позивач керуючись приписами пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслав позивачу податкову вимогу форми «Ю»від 23.08.2011 № 455 на суму 7819,15 грн. Вказана вимога отримана відповідачем про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії корінці вимоги.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, слід зазначити про таке.

Порядок справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено приписами Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 54.2 статті 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до статті 133 Податкового кодексу України 133.1. Платниками податку з числа резидентів є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами; управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту. Перелік робіт та послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, визначається Кабінетом Міністрів України. Доходи залізниць, отримані від основної діяльності залізничного транспорту, визначаються в межах надходжень доходу, перерозподіленого між залізницями в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України; підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту; неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього розділу; відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у підпункті 133.1.1 цього пункту, визначені відповідно до розділу I цього Кодексу, за винятком представництв.

Згідно зі статтею 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Поняття платників податку на додану вартість, база та об'єкти оподаткування визначені статтями 180, 185, 187, 188 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 59.1 статі 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Як пояснив під час судового розгляду представник позивача, сума боргу зі сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, які нараховані підприємством самостійно, а також податкове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафні санкції, визначені податковим органом за наслідками перевірки та пеня не були сплачені відповідачем.

Оскільки вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення узгодженого податкового боргу, і станом на день розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду із відповідним позовом.

Право органів податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового Кодексу України.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності, а вразі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що у відповідача наявна заборгованість у сумі 411169,82 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони -суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Васильківський завод газового обладнання» (код ЄДРПОУ - 13708574) до Державного бюджету України податковий боргу у сумі 411169 (чотириста одинадцять тисяч сто шістдесят дев'ять) грн. 82 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 травня 2012 р.