Постанова № 24491815, 07.06.2012, Київський районний суд м. Донецька

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/0523/1999/2012

30 травня 2012 року Київський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Андрєєвої О.М.,

при секретарі -Хомутовій Н.Г.,

з участю прокурора - Комбарова Г.В.,

представника митниці -Пасисниченко С.В.,

захисника -ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, приватного підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

про порушення митних правил, передбачене ст.352 МК України, -

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2010 року ОСОБА_3 надав до Східної митниці вантажну митну декларацію на товар: напівпричіп вантажний бортовий тентований марки SCHMITZ, модель S01, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1, 2005 року випуску, бувший у використанні, митною вартістю 73184 гривень 15 коп., який був ввезений ОСОБА_3 на митну територію України з Королівства Нідерланди. Разом з вантажною митною декларацією ОСОБА_3 надав як підставу для переміщення через митний кордон України документи на цей товар, зокрема, інвойс від 3 серпня 2010 року, згідно якого вартість зазначеного товару складає 5000 євро, що за курсом Національного банку України відповідає 55121 гривень 51 коп., у той час як в результаті перевірки митним органом згідно із листом Департаменту боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Державної митної служби України від 2 листопада 2011 року за офіційною відповіддю митних органів Королівства Нідерланди, в тому числі комерційного інвойсу від 5 серпня 2010 року вартість напівпричіпу вантажного бортового тентованого марки SCHMITZ, модель S01, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1, 2005 року випуску, складає 8200 євро, що за курсом Національного банку України відповідає 90399 гривень 28 коп. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив дії, направлені на переміщення зазначеного товару через митний кордон України із приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу в якості підстави для переміщення документів, отриманих незаконним шляхом.

ОСОБА_3 в судове засідання неодноразово не з'явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується змістом його клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.154). Незважаючи на зазначене клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи через його хворобливий стан, суд враховує сукупність обставин справи: дії ОСОБА_3, направлені на ухилення від отримання судової повістки, що підтверджується телеграфним повідомленням (а.с.152), його прохання про призначення розгляду справи на червень 2012 року, тобто на період набрання чинності Митним кодексом України 2012 року, за яким ОСОБА_3 набуває можливості бути звільненим від накладення адміністративного стягнення через закінчення строків накладення такого стягнення; враховуючи, що ОСОБА_3 перебуває на амбулаторному лікуванні, тобто стан його здоров'я не є тяжким, суд розцінює дії ОСОБА_3 як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, та вважає обґрунтованими доводи прокурора про неможливість постійного відкладення розгляду справи тільки лише з підстав надання відповідного клопотання особою, що притягається до відповідальності, а враховуючи, що в розгляді справи приймає участь захисник ОСОБА_3, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_3 на підставі наявних доказів.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні вину ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного правопорушення не визнав та пояснив, що Східною митницею безпідставно було прийнято рішення про складання протоколу про порушення митних правил за ст.352 МК України із одночасним попереднім притягненням ОСОБА_3 до відповідальності за те саме правопорушення за ст.355 МК України. Вважає, що Східною митницею не доведено наявність вини ОСОБА_3 в формі умислу у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.352 МК України, і ці обставини підтверджуються постановою Київського районного суду м. Донецька про закриття провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_3 за ст.355 МК України за те саме правопорушення. Крім того, оскільки правопорушення, передбачене ст.352 МК України, не є триваючим, провадження у цій справі підлягає закриттю з підстав ст.ст.38, 247 КпАП України. Крім того, отриманий на виконання постанови суду від 8 лютого 2012 року висновок експертизи із встановлення вартості товару є некваліфікованим та містить неправильні дані про визначення вартості напівпричіпу вантажного бортового тентованого.

Суд, заслухавши представника митниці, висновок прокурора та виступ захисника, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, вважає доказаною вину ОСОБА_3 у вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання документів, що містять неправдиві дані.

Суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного порушення митних правил є доказаною та підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема:

протоколом про порушення ОСОБА_3 митних правил, передбачене ст. 352 МК України (а.с.1-3);

копією вантажної митної декларації, яка підтверджує час надходження товару, його найменування, характеристики, найменування отримувача товару та заявлену ним вартість (а.с.43-44);

копією інвойсу від 3 серпня 2010 року, наданого ОСОБА_3 до митних органів як підставу для визначення митної вартості зазначеного товару (а.с.58, 59). При цьому сам представник ОСОБА_3 в судовому засіданні та ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях (а.с.114-118) підтвердили факт надання ОСОБА_3 митному органу цього інвойсу для митного оформлення тягачу сідельного в якості документа, що підтверджує повну митну вартість товару;

листом Митного інформаційного центру Митних органів Королівства Нідерланди (а.с.10-11) з перекладом на українську мову (а.с.12-14), з якого виходить, що за результатами перевірки, виконаної митними органами Королівства Нідерланди на прохання митних органів України в рамках Протоколу до Угоди про партнерство і співробітництво між Європейським співтовариством, встановлено, що під час продажу ОСОБА_3 напівпричіпу вантажного бортового тентованого марки SCHMITZ, модель S01, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1, 2005 року випуску, вартість цього транспортного засобу складала 8200 євро.

На підтвердження цих даних митними органами Королівства Нідерланди до листа додано засвічену митними органами копію рахунку-фактури (інвойсу) від 5 серпня 2010 року із зазначенням вартості цього транспортного засобу в розмірі 8200 євро (а.с.19, 37), та експортну декларацію, оформлену митними органами Королівства Нідерланди, про вивезення ОСОБА_3 цього транспортного засобу із зазначенням його вартості в розмірі 8200 євро (а.с.15).

Усі зазначені копії документів, у належному порядку надані митними органами Королівства Нідерланди, долучені до матеріалів теперішньої справи із належним перекладом.

Не довіряти зазначеним відомостям митних органів Королівства Нідерланди, офіційно наданими митним органам України у встановленому міжнародною Угодою порядку, із доданням засвідчених копій документів, в тому числі рахунку про відповідну оплату товару, засвідчених підписом посадової особи митних органів Нідерландів, суд не має жодних підстав.

За таких обставин суд встановив, що ОСОБА_3 під час митного оформлення зазначеного напівпричіпу вантажного бортового тентованого надав до Східної митниці інвойс від 3 серпня 2010 року як підставу для визначення митної вартості товару в розмірі 5000 євро, у той час як сам ОСОБА_3 у митних органах Королівства Нідерланди під час вивезення цього ж товару зазначав в експортній митній декларації вартість цього товару в розмірі 8200 євро, а за таких обставин до митних органів України він безумовно свідомо надав документ, що містить неправдиві дані про вартість цього товару, тому його дії було правильно кваліфіковано за ст.352 МК України.

Крім того, про наявність умислу ОСОБА_3 також безспірно свідчить системність вчинення ним аналогічних правопорушень, що підтверджується фактом перебування на розгляді в суді ще декількох тотожних справ відносно ОСОБА_3 про вчинення таких самих правопорушень.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 наполягав на тому, що ОСОБА_3 безпідставно одночасно притягається до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення за двома статтями Митного кодексу України - ст.352 та ст.355, що на думку захисника є неможливим.

Разом з тим, зазначені статті 352 та 355 Митного кодексу України містять різні диспозиції, тобто визначають різні склади адміністративних правопорушень, а притягнення ОСОБА_3 за двома зазначеними статтями Митного кодексу свідчить лише про можливе вчинення ним своїми діями сукупності цих правопорушень.

Крім того, захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні як на доказ невинуватості свого підзахисного посилався на постанову Київського районного суду м. Донецька від 15 лютого 2012 року про закриття провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ст.355 МК України (а.с.114).

Як виходить зі змісту цієї постанови суду, провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ст.355 МК України дійсно закрите в зв'язку з недоведеністю вини ОСОБА_3 у вчиненні цього правопорушення.

Проте відсутність належних достатніх доказів у справі відносно ОСОБА_3 за ст.355 МК України сама по собі не свідчить про відсутність доказів в іншій справі про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за інше правопорушення за ст.352 МК України, а тому наявність зазначеної постанови суду від 15 лютого 2012 року не може бути законною підставою для закриття провадження у теперішній справі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 також наполягав на необхідності закриття провадження у справі в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, відповідно до відповідно до ч.3 ст.328 МК України предмети, які підлягають конфіскації, підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил.

Статтею 352 Митного кодексу України окрім штрафу передбачається накладення стягнення за вчинення цього правопорушення у вигляді конфіскації товарів, що є предметами правопорушення, а тому відповідно до ч.3 ст.328 МК України строк накладення адміністративного стягнення у вигляді конфіскації товарів не сплив, а відповідно цю справу не може бути закрито з підстав ст.ст.38, 247 КпАП України в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, захисник ОСОБА_3 наполягав на тому, що в серпні 2010 року Східною митницею було здійснено повне митне оформлення спірного товару, під час якого митницею були перевірені дані про вартість цього товару, в результаті чого товар був випущений у вільний обіг, а тому наступне проведення перевірки даних про вартість товару суперечить діям митниці в частині попереднього оформлення товару без будь-яких зауважень.

Проте такі доводи не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до п.5 ч.1 ст.41 МК України однією з форм митного контролю є перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України, а відповідно до ч.1 ст.69 МК України незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає доказаною вину ОСОБА_3 у вчиненні дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом надання митному органу в якості підстави для переміщення документів, що містять неправдиві дані.

Враховуючи обставини справи, грубість допущених порушень та наслідки вчиненого порушення, дані про особу правопорушника, приймаючи до уваги, що відповідно до ч.3 ст.328 МК України предмети, які підлягають конфіскації, підлягають конфіскації незалежно від часу вчинення або виявлення порушення митних правил, а також що відповідно до ч.2 ст.326 МК України конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 322 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення, суд вважає необхідним конфісковувати транспортний засіб, що є безпосереднім предметом правопорушення, на користь держави.

При вирішенні питання про вартість товару, що підлягає конфіскації, суд вважає необхідним виходити з висновку авто товарознавчої експертизи про встановлення вартості цього товару в сумі 100194 гривні 60 коп., і не довіряти цьому висновку суд не має жодних підстав, враховуючи його відповідність вимогам закону, статус експертної установи та кваліфікацію експерта (а.с.130-133).

На підставі викладеного, керуючись ст.352 МК України, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 визнати винним у порушенні митних правил, передбаченому ст.352 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді конфіскації на користь держави товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил.

Конфіскувати у ОСОБА_3 на користь держави товари -напівпричіп вантажний бортовий тентований марки SCHMITZ, модель S01, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1, 2005 року випуску, вартістю 100194 (сто тисяч сто дев'яносто чотири) гривні 60 коп..

В разі неможливості конфіскації в порядку виконання цієї постанови з ОСОБА_3 стягується вартість зазначених предметів відповідно до ст.405 МК України на розрахунковий рахунок № 31118106700006 в ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687001, код платежу 21081100, отримувач УДК в Київському районі м. Донецька.

Постанову може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі оскарження -протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскарженою до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: