Ухвала суду № 24489370, 21.05.2012, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження №11/2290/350/2012 року Головуючий в 1-й інстанції Герасимчук Н.П.

Категорія ч. 2 ст. 286 КК України Доповідач Козачок С.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого -судді Козачка С.В.,

суддів Болотіна С.М., Матущака М.С.,

при секретарі Рудому В.М.

з участю прокурора Лугового О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Білогірського районного суду від 14 березня 2012 року, -

в с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сім Солікамського району Пермської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною вищою освітою, одруженого, працюючого водієм-заправником ТОВ «Україна 2001», раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України його звільнено від призначеного покарання з випробуванням із призначенням іспитового строку на 3 роки та покладенням обов'язку періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишено попередній -заставу.

Після набрання вироком законної сили постановлено повернути заставу (грошові кошти в сумі 17000 грн.) заставодавцю -ОСОБА_2.

Стягнуто з ОСОБА_1 225 грн. 12 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено згідно вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду 21 листопада 2011 року біля 17 год. 20 хв. ОСОБА_1, в темну пору доби, керуючи автомобілем марки ГАЗ-52, держномер НОМЕР_1, що належить ТОВ «Колос», виїжджаючи із другорядної дороги (вул. Залізнична) на головну (вул. Леніна) в смт. Ямпіль Білогірського району Хмельницької області з метою подальшого руху в напрямку с. Баймаки Білогірського району Хмельницької області, не вибрав безпечної для руху швидкості та інтервалу руху, не врахував дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, будучи засліпленим світлом фар зустрічного невстановленого транспортного засобу, проявив необережність, в результаті чого виїхав на праве узбіччя по ходу свого руху, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_3

Внаслідок ДТП, ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, та померла на місці пригоди.

Вказана дорожньо-транспортна пригода виникла внаслідок порушення ОСОБА_1

п. 1.5 ПДР, відповідно до якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

п 2.3 б ПДР, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

п. 10.1 ПДР, згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

п. 12.1 ПДР, яким встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п. 12.2 ПДР, яким передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги;

п. 12.3 ПДР цих же Правил, відповідно до якого у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до

зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

п. 19.3 Правил, згідно якого у разі погіршення видимості у напрямку руху, викликаного світлом фар зустрічних транспортних засобів, водій повинен зменшити швидкість до такої, яка б не перевищувала безпечної за умовами фактичної видимості дороги в напрямку руху, а у разі засліплення -увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги рухи, зупинитися. Відновлення руху дозволяється лише після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення.

Прокурор у поданій апеляції, не оспорюючи доведеності вини ОСОБА_1 та правильності кваліфікації його дій, просить вирок суду скасувати у зв'язку із м'якістю призначеного покарання, оскільки до ОСОБА_1 необґрунтовано не застосовано додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами. Просив обрати йому за ст.286 ч.2 КК України 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити від основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 3 роки

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора на підтримку апеляції, ОСОБА_1, який проти задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи, провівши судове слідство та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновки місцевого суду про винність ОСОБА_1 у порушені правил безпеки дорожнього руху, що призвело до наїзду із смертельними наслідками на громадянку ОСОБА_3, при наведених у вироку обставинах, ґрунтуються на зібраних і досліджених в судовому засіданні доказах.

При цьому як місцевим судом так і колегією апеляційного суду встановлено, що 21.11.2011 року , близько 17 год 20 хв ОСОБА_1 в темну пору доби, керуючи автомашиною марки ГАЗ-52 державний номерний знак НОМЕР_1 на порушення вимог п.1.5; 2.3б; 10.1; 12.1; 12.2;12.3; 19.3 ПДР, які зобов'язували його при виїзді із другорядної дороги вул. Залізничної на головну дорогу вул.Леніна смт.Ямпіль Білогірського району Хмельницької області вибрати безпечну швидкість та інтервал руху, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу контролювати рух і безпечно керувати транспортним засобом в темну пору, будучи засліпленим світлом фар зустрічного автомобіля, проявив неуважність і необережність яка призвела до виїзду на праве узбіччя по ходу керованого ним транспортного засобу, де він вчинив наїзд на громадянку ОСОБА_3

Внаслідок наїзду громадянка ОСОБА_3 загинула.

Під час досудового і судового слідства, а також в апеляційному суді ОСОБА_1 вину у порушенні правил дорожнього руху визнав і пояснював свої дії тим, що під час руху був засліплений світлом фар зустрічного автомобіля, через що втратив контроль за дорожньою обстановкою, не помітив на узбіччі дороги громадянку, на яку здійснив наїзд.

Показання засудженого в частині розташування керованого ним транспортного засобу на місці ДТП і механізму наїзду на громадянку ОСОБА_3 підтверджуються даними протоколу огляду місця пригоди, фототаблицею до нього, а також свідком ОСОБА_5

За висновком судово-медичної експертизи, смерть ОСОБА_3 настала від дії виступаючих частин автомашини, що рухалась, із наступним відкиданням тіла на тверде тупе покриття автодороги, внаслідок тупої закритої травми голови, що супроводжувалась переломом потиличної кістки черепа, крововиливами під м'які мозкові оболонки, забоєм головного мозку.

Висновки автотехнічної експертизи вказують на те, що у дорожній ситуації, що мала місце при ДТП з участю водія ОСОБА_1, він мав би діяти відповідно до вимог п.п.1.10; 10.1;11.2; 12.2 ПДР України.

У ситуації що виникла, технічна можливість у водія ОСОБА_1 уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_3 залежала від виконання ним вимог п.п.1.10; 10.1 ПДР України.

За вказаних обставин кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ст.286 ч.2 КК України сумніву не викликає і є вірною, оскільки відповідає фактичним обставинам справи.

Призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України обране із врахуванням даних про особу засудженого та думки потерпілого.

Із даних, що характеризують особу засудженого вбачається, що він вперше притягнутий до кримінальної відповідальності, за місцем роботи і проживання характеризується виключно позитивно, відшкодував заподіяні злочином збитки, через що потерпіла сторона до нього претензій майнового характеру не має. Згідно із наданих довідок за місцем проживання, є єдиним годувальником власником власної сім'ї, оскільки працює водієм заправщиком ТОВ „Україна 2001" смт.Ямпіль Білогірського району. Його середня заробітна плата за 2011-2012 роки складає 1200 грн. Має двох дітей, один із яких студент, інший як і дружина не працює. Разом у сім'ї проживає і мати засудженого ОСОБА_6- пенсіонерка.

Оскільки робота ОСОБА_6 водієм є єдиним джерелом існування його сім'ї, колегія суддів, після обговорення апеляції прокурора, дійшла висновку про недоцільність у додатковому покаранні ОСОБА_1 позбавлення права управління транспортними засобами.

Вважати призначене засудженому покарання таким, що є явно несправедливим і не відповідає тяжкості злочину, достатніх підстав не має.

За таких обставин, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 є законним.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Вирок Білогірського районного суду від 14 березня 2012 року стосовно ОСОБА_1 залишити без зміни, апеляцію прокурора без задоволення.

Головуючий/підпис/

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом: суддя Апеляційного суду

Хмельницької області С.В.Козачок