Рішення № 24487692, 05.06.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р.Справа № 14/5025/520/12

за позовом комунального підприємства „Славутське житлове-комунальне об'єднання", м. Славута

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Славута

про стягнення 5 836, 25 грн.

Суддя Гладюк Ю.В.

Представники сторін:

Позивача: ОСОБА_2 -за довіреністю

Відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд, стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася через неналежне виконання умов договору № 33 від 30 жовтня 2008 року в розмірі 5 836, 25 грн., з яких: 5 196, 55 грн. -основна заборгованість, 180, 32 грн. -пеня, 188, 14 грн. -3 % річних, 271, 24 грн. - інфляційних.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує на порушення відповідачем умов договору щодо оплати послуг теплопостачання у встановлені договором терміни. Підставою стягнення пені є наявність відповідних умов договору про її нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Повідомлений належним чином відповідач (про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення йому ухвали про порушення провадження у справі за вказаною у позові адресою) в судове засідання не з'явився, свого представника не направив, письмового відзиву на позов не подав, причин невиконання вимог суду не повідомив. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується правовою позицією, викладеною у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, суд, в порядку ст. 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглядом матеріалів встановлено.

30 жовтня 2008 року між сторонами укладено договір № 33, в силу якого виконавець (позивач) зобов'язується надавати споживачу (відповідачу) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених даним договором.

Згідно п. 2.1. послуги надаються споживачу в обсягах згідно п. 3.1. договору у вигляді тепло енергії на потреби опалення в період опалювального сезону, враховуючи фактичну подачу природного газу і електроенергії на котельні виконавця. Вартість послуг становить ( п. 3.1.)

- в опалювальний період: абонентська плата (плата за обслуговування котелень та теплових мереж) в місяць за 1 кв. м. опалювальної площі -1, 44 грн.; плата за спожиту теплову енергію в місяць за 1 кв. м. опалювальної площі -5, 48 грн.; всього -6, 92 грн.;

- в між опалювальний період: плата за обслуговування котелень та теплових мереж в місяць за 1 кв. м. опалювальної площі -1, 44 грн.; всього -1, 44 грн.

Обсяги надання послуг: опалювальна площа - 17, 1 кв. м.; об'єкт -перукарня за адресою: Я. Мудрого, 37, м. Славута (п. 3.2.).

Оплата за спожиті послуги проводиться відповідно до встановлених тарифів на підставі рахунків або актів виконаних робіт виконавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 4.1.). Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 4.3.). Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п. 5.1.). Відповідно до п. 6.2. споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до п. 2. 7. 1 споживач несе відповідальність згідно з законодавством і даним договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги -шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 11.1. договір укладається на один рік, набирає чинності з дня його укладення, якщо інше не вказано у розділі договору „Юридичні адреси сторін та платіжні реквізити". Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду договору.

14 жовтня 2011 року сторони уклали додаткову угоду № 1, згідно якої внесено зміни до п. 3.1. договору від 30 жовтня 2008 року, які полягають в перегляді тарифів. Так, тарифи на послуги з централізованого опалення становлять: за наявності засобів обліку теплової енергії в опалювальний період вартість 1 Гкал - 1 066, 19 грн.; без наявності засобів обліку теплової енергії в опалювальний період вартість 1 м. кв. опалювальної площі - 17, 91 грн.

Зазначений договір та додаткова угода підписані обома сторонами та скріплені печаткою позивача.

У справі наявна копія акту звірки розрахунків між сторонами (за підписом обох сторін), що відображає наявність заборгованості, за період з квітня 2010 року по березень 2012 року в сумі 5 196, 55 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один

суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до п.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Уклавши договір № 33 (з додатком) сторони визначили умови, що є обов'язкові для них.

Відповідно до умов договору термін оплати наданих послуг настає не пізніше 20 числа кожного місяця, що настає за розрахунковим. Розмір оплат встановлюється на підставі рахунків, або актів виконаних робіт.

За період з квітня 2010 року по березень 2012 року позивачем нараховано відповідачу 5 196, 55 грн. за спожиті послуги теплопостачання. Докази такої оплати у справі відсутні.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, позов, в частині стягнення основної заборгованості обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення вказаної норми, з урахуванням документального підтвердження наявності заборгованості на час звернення з позовом до суду, вимоги про стягнення інфляційних та річних є також обгрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір цих нарахувань підтверджується розрахунком.

Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Частиною 6 ст. 232 ГК України обумовлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивач здійснив нарахування пені без урахування вищевказаних положень закону (невірно визначивши період нарахування), а тому заявлений до стягнення розмір пені необґрунтований, в зв'язку з чим позов в цій частині не може бути задоволений.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь комунального підприємства „Славутське житлове-комунальне об'єднання" (вул. Миру, 14а, м. Славута, Хмельницька область, р/р 26004430310722 в Славутському ЦВ АТ „Брокбізнесбанк", м. Славута, МФО 315858, код ЕДРПОУ 34432514) -5 196, 55 грн. основного боргу, 188, 14 грн. -3 % річних, 271, 24 грн. -інфляційних, а також 1 561, 22 грн. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек з пов. - 30000, Хмельницька обл., м. Славута, вул. Фрунзе, 19/38).