Рішення № 24487527, 05.06.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" червня 2012 р. Справа № 5011-32/1095-2012-13/048-12

За позовом Національного авіаційного університету, м. Київ

до Закритого акціонерного товариства авіакомпанія „АЕРОСВІТ", Київська область, Бориспільський район, с. Гора

про стягнення 107 500,00 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність;

від відповідача: ОСОБА_2 -довіреність;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

01.02.2012 р. господарським судом міста Києва порушено провадження у справі №5011-32/1095-2012 за позовом Національного авіаційного університету до закритого акціонерного товариства авіакомпанія „АЕРОСВІТ" про стягнення 107 500,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.03.2012 р. відповідно до ч. 1 ст. 17 господарського процесуального кодексу Україну справу №5011-32/1095-2012 передано до господарського суду Київської області, оскільки місцезнаходження відповідача є: 08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору №538-Х08 від 30.04.2008 р. на створення (передачу) науково - технічної продукції щодо оплати за виконані роботи, що належним чином не виконуються відповідачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.03.2012 р. справу прийнято до свого провадження суддею Наріжним С.Ю. та присвоєно їй № 5011-32/1095-2012- 13/048-12

21.05.2012 р. представник відповідача надав суду відзив та клопотання про відмову в задоволення позовних вимог в зв'язку з пропуском позивачем строків позовної давності.

Згідно відзиву відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі в зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

30.04.2008р. між Закритим акціонерним товариством авіакомпанія «АЕРОСВІТ» та Національним авіаційним університетом було укладено договір №538-Х08 на створення (передачу) науково - технічної продукції (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач доручає, а позивач брав на себе обов'язок з виконання робіт за темою: «Розробка автоматизованої системи контролю надійності парку авіаційної техніки ЗАТ авіакомпанії «АЕРОСВІТ» (далі - роботи).

Зміст і термін виконання основних етапів робіт, згідно п. 1.3 договору, визначались календарним планом робіт.

Пунктом 2.1 договору сторони домовились, що загальна вартість робіт за договором відповідно до протоколу про договірну ціну становить 250 000 гривень у тому числі ПДВ 41 666,67 гривень.

Відповідно до п. 2.3 договору не пізніше місячного терміну з дня підписання договору відповідач зобов'язувався перерахувати позивачу аванс у сумі 87 500 грн.

З матеріалів справи вбачається, що подальші розрахунки з позивачем, згідно п.п. 2.2, 2.4 договору, повинні були проводяться поетапно відповідно до календарного плану у 10-денний термін після затвердження акту здачі-приймання науково-технічної продукції.

28.07.2010 р. на виконання п. 2.3 договору відповідач перерахував позивачеві аванс у сумі 87 500 грн.

Судом встановлено, що керуючись узгодженим між сторонами календарним планом виконання робіт договором Роботи виконувались у два етапи.

1-й етап полягав у виконанні робіт по розробці технічного завдання на розробку автоматизованої системи контролю надійності парку ПС А/К «АЕРОСВІТ»; розробці методології і математичного забезпечення автоматизованої системи контролю надійності; розробці програмного забезпечення для автоматизованої системи контролю надійності; встановлення автоматизованої системи контролю надійності.

Граничний строк виконання етапу - 10.10.2008р.

10.10.2008р. 1-й етап робіт був виконаний, про що позивач та відповідач склали акт №1 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором у якому зазначили, що науково-технічна продукція задовольняє умовам договору і належним чином оформлена, а також суму яка підлягає перерахуванню позивачу - 122 500 грн.

Граничний термін перерахування коштів позивачу за даний етап робіт, згідно п.п. 2.2, 2.4. Договору встановлено 20.10.2008р.

2-й етап полягав у виконанні робіт по розробці Керівництва для користувача автоматизованої системи контролю надійності; тестування автоматизованої системи контролю надійності.

Граничний строк виконання етапу - 31.12.2008р.

30.12.2008 р. 2-й етап робіт був виконаний, про що позивач та відповідач склали акт №2 здачі-прийняття науково-технічної продукції за договором у якому зазначили, що науково-технічна продукція задовольняє умовам договору і належним чином оформлена, а також суму яка підлягає перерахуванню позивачу - 40 000 грн.

Граничний термін перерахування коштів позивачу за даний етап робіт, згідно п.п. 2.2, 2.4. Договору - 10.01.2009 р.

Таким чином, судом встановлено, що позивач у повному обсязі та у встановлені договором строки виконав свої договірні зобов'язання перед відповідачем.

Відповідач в свою чергу, у порушення умов договору, коштів за виконану роботу, у встановлені договором строки з позивачем не розрахувався в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 107 500 грн. (розрахунок додається).

З метою досудового врегулювання спору 21.11.2011р. позивач надіслав відповідачу претензію №3236/06.03 в якій зазначив граничну дату добровільної сплати боргу - 15.12.2011р., але відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. З ст. 898 Цивільного Кодексу України Замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Таким чином, станом на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 166543,40 грн.

Доводи відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності не приймається судом до уваги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що за виконані позивачем роботи відповідач частково розраховувався, а саме: остання проплата відповідачем за договором була 21.04.2010 р. на суму 20000 грн.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові

Відповідно до п. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки в матеріалах справи містяться докази, з яких вбачається, що відповідач в квітні 2011 р. сплатив на користь позивача 20000 грн. за виконані роботи по договору, то таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач вчинив дії, які свідчать про визнання ним свого боргу, а отже строк позовної давності перервався і позивач його не пропустив оскільки звернувся до суду в межах трирічного терміну встановленого ст. 257 ЦК України.

Заперечення відповідача щодо недійсності договору на підставі якого позивачем заявлено до стягнення заборгованість не приймаються судом до уваги оскільки фактично роботи позивачем виконувались, а відповідач їх приймав та проводив часткову оплату, тобто вчиняв дії, які свідчать про визнання ним умов договору

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства авіакомпанія „АЕРОСВІТ" (Київська область, Бориспільський район, с. Гора; код 20048090) на користь Національного авіаційного університету (м. Київ, пр-т. Космонавта Комарова 1; код 01132330) 107500 (сто сім тисяч п'ятсот) грн. основного боргу, а також судові витрати: 2150 (дві тисяч сто п'ятдесят) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 28.05.2012 р.