Рішення № 24487509, 31.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" травня 2012 р. Справа № 26/049-12

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна», м. Київдо Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», Київська обл., м. Вишгородпро стягнення 4 141,10 грн.за участю представників:

позивача:ОСОБА_1, довіреність № 226 від 28.05.2012 року,відповідача:не з'явилися,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2012 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення в порядку регресу 4 141,10 грн. страхового відшкодування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.05.2012 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.05.2012 року.

Листом № 11289/7-3-11 від 14.05.2012 року моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило, що за результатами запиту отримано інформацію про наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/236182, укладеного ТДВ «СК «Провіта»по відношенню до транспортного засобу «ВАЗ 21063»д.н. НОМЕР_4.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 31.05.2012 року.

Представник відповідача в судове засідання 31.05.2012 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.08.2010 року на автошляху Старобільськ-Луганськ-Красний Луч в районі 124 км. даної дороги в м. Лутугине мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ВАЗ 21063», д.н. НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «ВАЗ 21114», д.н. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_3

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 4651,10 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. ОСОБА_2 було застраховано у Товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта».

16.03.2011 року позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків в порядку регресу, проте відповідач вимоги даної претензії не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 17.08.2010 року приблизно о 08 год. 30 хв., керуючи автомобілем «ВАЗ 21063»д.н. НОМЕР_4 в на автошляху Старобельськ-Луганськ-Красний Луч в районі 124 км. даної дороги в м. Лутугине під час об'їзду перешкоди, яка виникла на смузі руху не дотримався безпечного інтервалу, перетнув суцільну вузьку осьову лінію 1.1 дорожньої розмітки та виїхав на смугу зустрічного руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21114»д.н. НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушив вимоги пп. 13.3, 8.5.1 ПДР України.

Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 11.11.2010 року у справі № 3-1828 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. на користь держави.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «ВАЗ21114», д.н. НОМЕР_5.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування № 21/029531/СТ/2.1.5.1. від 04.02.2010 року.

Відповідно до звіту № 322/08 про від 18.08.2010 року про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, автомобілю «ВАЗ21114», д.н. НОМЕР_5, було завдано збитків на загальну суму 9280,80 грн.

Відповідно до рахунку-фактури № ЛГ-0006213 від 05.10.2010 року, матеріальний збиток, який завданий власнику автомобіля «ВАЗ21114», д.н. НОМЕР_5, внаслідок його пошкодження при ДТП, становить 10196,20 грн.

Як вбачається з страхового акту № 21/17785/2.1.5.1. позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 4 651,10 грн.

Зазначені кошти позивачем були перераховані, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1038 від 10.11.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500 гривень на одного потерпілого.

Таким чином, на підставі вищезазначених правових норм до позивача перейшло в межах суми 25500, 00 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ21063», д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_2, та який перебував у її користуванні, встановлена у судовому порядку.

Тому, ОСОБА_2 є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «ВАЗ21114», д.н. НОМЕР_5, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»та ОСОБА_2 було укладено договір (поліс) № ВЕ/236182 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» взяло на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ21063», д.н. НОМЕР_4 внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 Вказаним договором передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500,00 грн., франшиза 510,00 грн.

Листом вих. № 1737 від 16.03.2011 року позивач звернувся до відповідача з претензією про виплату страхового відшкодування в розмірі 4651,10 грн., проте на даний лист відповідачем надано відповідь № 1-1/9850 від 10.05.2011 року, в якому ТДВ «СК «Провіта»вказує на необхідність направлення на його адресу додаткових документів. 12.07.2011 року позивач направив на адресу відповідача лист № 4220/1 від 12.07.2011 року до якого були додані усі необхідні документи для здійснення регресної виплати.

Проте, відповідач у місячний строк з дня отримання вказаної претензії з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу «ВАЗ21063», д.н. НОМЕР_4 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають повному задоволенню в розмірі 4 141,10 грн.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 609,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 8285 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, код 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»(04176, м. Київ, вул. Електриків, 29-А, код 20842474) 4 141 (чотири тисячі сто сорок одна) грн. 10 коп. боргу, 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 05.06.2012 р.

Суддя Т.Д. Лилак