Рішення № 24487367, 28.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-41/4286-2012 28.05.12

За позовомПриватного підприємства «Анастасія»ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»Простягнення 90 926,61 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Вербовський В.В. - директор; ОСОБА_2, дов. № 186 від 14.02.2012 р.;

від відповідача: ОСОБА_3 -дов. № б/н від 17.01.12р.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Анастасія»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»про стягнення 88 516,51 грн. основного боргу та 2 410,10 грн. пені.

Ухвалою від 05.04.2012 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.05.2012 року.

27.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 07.05.2012 року представники позивача подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надали усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 07.05.2012 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, ухвалою суду від 07.05.2012 року розгляд справи було відкладено на 28.05.2012 року.

28.05.2012 року представник позивача в судовому засіданні надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача 28.05.2012 року подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву та в судовому засіданні надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.05.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2010 року між Приватним підприємством «Анастасія»(далі -постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(далі -покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 1701/12/10(далі -договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що на умовах даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві продукцію, сировину для харчової промисловості(надалі іменується «продукція»), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до пункту 2.1. договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення(асортимент, сортамент, номенклатура), визначаються сторонами згідно до видаткових накладних в межах строку дії даного договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору, загальна кількість продукції, що поставляється за цим договором, визначається як підсумок всіх фактично переданих постачальником покупцеві партій продукції.

Пунктом 3.2 договору сторони узгодили, що продукція вважається переданою покупцеві з моменту її фактичної передачі йому разом з необхідними супровідними документами та підписання покупцем відповідного документу про прийняття цієї продукції.

Відповідно до пункту 4.3. договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції покупець здійснює з постачальником у безготівковій формі в гривнях, протягом 15-ти календарних днів після набуття покупцем права власності на продукцію(п.3.2. договору). Днем оплати вважається день списання банком коштів з поточного рахунку покупця.

Згідно до пунків 10.1., 10.2. договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.10.1. цього договору та закінчується 31 грудня 2011 року.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 108 516,50 грн., що засвідчується видатковими накладними № РН-0002562 від 14.10.2011 року на суму 27 928,00 грн., № РН-0002590 від 20.10.2011 року на суму 475,00 грн., № РН-0002633 від 27.10.2011 року на суму 23 976,00 грн., № РН-0002691 від 07.11.2011 року на суму 550,00 грн., № РН-002763 від 18.11.2011 року на суму 22 587,50 грн., № РН-0002776 від 23.11.2011 року на суму 22 000,00 грн., № РН-0002798 від 25.11.2011 року на суму 11 000,00 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідач за поставлений товар розрахувався частково, у зв'язку з чим позивач нарахував та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 88 516,51 грн.

28 лютого 2012 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком та повідомлення про вручення поштового відправлення(копії наявні у матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 88 516,50 грн.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу, нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 88 516,50грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 9.7. договору, за прострочення платежу покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 9.7. договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 410,10 грн.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, дати виникнення прострочення по сплаті грошового зобов'язання, здійснених поставок, а також порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю в сумі 2 410,10 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ренесанс Кепітал Інвест»(місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський р -н, пров. Мічуріна, буд. 3/2, літ. А, код ЄДРПОУ 34047146) на користь Приватного підприємства «Анастасія»(місцезнаходження: 12345, Черняхівський р-н., с.Троковичі, вул. Молодіжна, буд. 30-А, код ЄДРПОУ 25309846) 88 516(вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 50 коп. -основного боргу, 2 410(дві тисячі чоти ста десять) грн. 10 коп. -пені та 1 609(одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 00 коп. -судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

05.06.2012 року

Суддя Спичак О.М.