Ухвала суду № 24483551, 29.05.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2012 р. Справа № 30579/10

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

з участю секретаря судових засідань Патлевіч О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010 року у справі за позовом фермерського господарства "Кохман Володимир" до Державної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Фермерське господарство "Кохман Володимир" звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Мостиському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0003181700/0 від 31.05.2010 року щодо податкового зобов»язання податку з доходів фізичних осіб в сумі 2700 грн. в т. числі 900 грн. основного боргу та 1800 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що ДПІ в Мостиському районі на підставі висновків викладених в акті перевірки від 14.05.2010 року № 5/17 - 33664842 прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення № 0003181700/0 від 31.05.2010 року. Позивач вважає, що висновки викладені в актах перевірки та податкових повідомленнях- рішеннях є неправомірними і підлягають скасуванню, оскільки ФГ "Кохман Володимир" не мало жодних трудових відносин з ОСОБА_2 і тому останньому заробітна плата не нараховувалась та не сплачувалася.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010 року задоволено позовні вимоги з тих підстав, що ФГ "Кохман Володимир" не нанараховувало податку з доходів фізичних осіб, зокрема ОСОБА_2, оскільки останній в штаті підприємства не перебував.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ в Мостиському районі, яка просить скасувати дану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням заперечень на позовні вимоги та одночасно вказує, що 19.04.2010 року ДПІ в Мостиському районі отримала вимогу прокуратури Мостиського району № 1127 від 16.04.2010 року про проведення перевірки ФГ "Кохман Володимир", оскільки проведеною перевіркою прокуратури виявлено факт незаконних трудових відносин гр. ОСОБА_2 з ФГ "Кохман Володимир" з квітня 2009 року по квітень 2010 року. В результаті перевірки відповідача, актом № 5/17 - 33664842 від 14.05.2010 року встановлено, що директор ФГ "Кохман Володимир" використовував працю найманого працівника ОСОБА_2 з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року і згідно пояснень самого працівника йому виплачувалась зарплата по 500 грн. щомісяця, проте трудової угоди не було укладено.

Тому позивач не нараховуючи та не сплачуючи до бюджету податок з доходів фізичних осіб порушив пп. 8.1.1 п. 8.1 та пп. 8.1.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ст.19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ДПІ в Мостиському районі Львівської області на виконання вимоги прокуратури Мостиського району № 1127 від 16.04.2010 року про проведення перевірки ФГ "Кохман Володимир" в зв'язку з виявленням прокуратурою факту незаконних трудових відносин громадянина ОСОБА_3 з ФГ "Кохман Володимир" провела перевірку та склала акт № 35/17-33664842 від 14.05.2010 року, яким встановила, що директор ФГ "Кохман Володимир" використовував працю найманого працівника ОСОБА_2 з 01.04.2009 року по 01.04.2010 року. Згідно пояснень працівника йому виплачувалась зарплата по 500 грн. щомісяця, проте трудової угоди не було укладено.

За даним актом перевірки податковий орган зробив висновок, що ФГ "Кохман Володимир" не нараховував та не сплачував до бюджету податок з доходів фізичних осіб, чим порушив пп. 8.1.1 п. 8.1 та пп. 8.1.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

В результаті даної перевірки ДПІ в Мостиському районі 31.05.2010 року визначило ФГ "Кохман Володимир" податковим повідомленням-рішенням № 0003181700/0 суму податкового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб в розмірі 2700 грн., в тому числі основний платіж в сумі 900 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1800 грн.

Відповідно п. 1.17 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІУ від 22.05.2003 року працедавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності (включаючи самозайнятих осіб), яка укладає трудові договори (контракти) з найманими особами та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати цього податку до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Відповідно до п. 1.13 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003 року, податок з доходів фізичних осіб - плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Згідно п. 1.15 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003 року, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особ, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податкам зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Підпунктом 8.1.1. п.8.1. ст.8 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003 року встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 17.1 України № 889-ІУ від 22.05.2003 року, особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Пунктом 17.1.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 року визначено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

Визначаючи суму донарахування податку з фізичних осіб ФГ "Кохман Володимир", ДПІ в Мостиському районі виходила з пояснень ОСОБА_2 щодо отримання щомісячно заробітку плату в розмірі 500 грн., які він давав в прокуратурі Мостиського району.

Суд першої інстанції вірно встановив, що даний факт не відображений в акті перевірки, зокрема, інспектором зазначено, що станом на 01.04.2009 року та 01.04.2010 року в ФГ "Кохман Володимир" за штатом працює 0 осіб.

Окрім цього, на підставі документів, які досліджувались відповідачем при проведенні перевірки, податковий орган не здобув докази про те, що позивач, маючи в штаті найманих працівників, не нараховував та не сплачував до бюджету податок з доходів фізичних осіб.

На спростування висновку податкового органу, сторона позивача обґрунтовано покликається на показання свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо того, що останній заперечив свої пояснення дані працівникам прокуратури Мостиського району щодо того, що він неофіційно працював в позивача та отримував неофіційно за це заробітну плату.

Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не допущено порушення вимог пп. 8.1.1 п. 8.1 та пп. 8.1.2 п.8.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Мостиському районі - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.07.2010 року у справі №2а-5253/10 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 01.06.2012р.