Постанова № 24483035, 16.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р. Справа № 2а-1870/5433/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОХИМ В" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-1870/5433/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОХИМ В"

до Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Неохим В" (далі-позивач, ТОВ «Неохим В») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2011року №000062312/0/9157 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 23104 грн., в тому числі: основного платежу - 18483грн., штрафної санкції - 4621грн., а також про визнання частково нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.02.2011року №000052312/0/9148 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 214505грн., в тому числі: основного платежу - 171604грн., штрафної санкції - 42901грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ТОВ «Неохим В», не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції при прийняті рішення не взято до уваги приписи ст. 71, 163 КАС України, ст.5 Закону України "Про оприбуткуванні прибутку підприємств" та ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, позивач зазначає, що податковим органом безпідставно зменшено валові витрати на суму 324000грн. та донарахованого податку на прибуток в сумі 101250грн. по операціям з бухгалтерського та податкового обліку отриманих від ПП ОСОБА_1; безпідставно зменшено валові витрати на суму 270000грн. по консалтингових та юридичних послугах, отриманих від ФОП ОСОБА_2, а також безпідставно зменшено валові витрати на суму 92417,34грн. і податковий кредит з податку на додану вартість в сумі 18483грн. з операції по придбанню ємностей у ТОВ «Авакс 2006». Реальність виконання угод з надання бухгалтерських, консалтингових і юридичних послуг, а також угоди з придбання товару у ТОВ «Авакс 2006»повністю підтверджується всіма необхідними документами.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми на Державну податкову інспекцію в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ в м. Сумах проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Неохим В» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.09.2010р., за результатами якої складено акт документальної перевірки №188/2312/33813241/4 від 19.01.2011р.

На підставі акту перевірки, ДПІ в м. Сумах прийнятої податкові повідомлення - рішення від 09.02.2011р. №000062312/0/9157 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 23104 грн., в тому числі: основного платежу - 18483грн., штрафної санкції - 4621грн. та №0000523112/0/9148 про донарахування податку на прибуток в розмірі 293943грн., в тому числі: 235154грн. основного платежу і 58789грн. штрафних санкцій.

Не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності відповідачем правомірності прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та необґрунтованості позовних вимог позивача.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідач дійшов висновку про безпідставне віднесення до валових витрат 324000грн. по оплаті бухгалтерських послуг та 270000грн. по оплаті консалтингових і юридичних послуг через неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій позивачем, оскільки зазначені витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, та не доведена пов'язаність зазначених витрат з господарською діяльністю підприємства позивача.

Також податковий орган дійшов висновку про безпідставне завищення валових витрат на суму 92417,34 грн. через нікчемність операцій по придбанню ємностей у ТОВ «Авакс 2006», яка була встановлена актом перевірки 29.06.2010р. за №1472/23-2/34076821, складеного ДПІ в м. Черкаси за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки ПП "Авакс-2006" з питань повноти та правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.08 по 31.03.10р.

Однак, колегія суддів зазначає, що з наявних письмових доказів, факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження ні під час судового розгляду, ні в ході апеляційного провадження та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, податковими накладними, які відповідають вимогам п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", товарно-транспортними накладними, які відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, актами приймання виконаних робіт з додатками до них, розрахунками вартості виконаних робіт, тарифами до договорів на надання бухгалтерських та юридичних послуг.

Посилання відповідача на недоведеність позивачем економічної доцільності виплачувати заробітну плату головному бухгалтеру в сумі 2500грн на місяць і виплачувати винагороду по договору про надання бухгалтерських послуг на суму 20000грн на місяць є не обґрунтованими та не містять посилань на будь-які норми чинного законодавства.

Щодо невідповідності актів приймання-передачи виконаних робіт вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» через відсутність в них зазначення повного переліку наданих послуг, їх кількості та суми, колегія суддів зазначає, що ані відповідач, ані суд першої інстанції не звернули уваги на той факт, що вказані реквізити були зазначені в додатках до актів приймання-передачи виконаних послуг, що надавалися на перевірку.

Крім того, відповідач дійшов помилкового висновку про те, що юридичні послуги, надані ФОП ОСОБА_2 не пов'язані з господарською діяльністю підприємства позивача, оскільки податковим органом не було враховано, що витрати на юридичні послуги, пов'язані з підготовкою та організацією виробництва, що в свою чергу прямо пов'язано з господарською діяльністю ТОВ «Неохим В».

Також, як вбачається з матеріалів справи, ємності, отримані у ПП «Авакс-2006», придбавались з метою подальшої реалізації в цих ємностях хімічної продукції, виробленої позивачем, третім особам.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є об'єктивно необхідним.

Згідно із приписами п.п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судовим розглядом встановлено, що всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ПП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2 та ПП «Авакс-2006» підтверджені документально належним чином.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ були фактично здійснені і підтверджуються належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

З матеріалів справи слідує, що в ході перевірки для доведення нікчемності укладених угод з ПП «Авакс-2006» використовувалася інформація, отримана у встановленому законом порядку від ДПІ у в м. Черкаси, а саме: акт перевірки ПП «Авакс-2006» від 29.06.2010р. за № 1472/23-2/34076821. Інших обставин, які б додатково свідчили б про наявність фіктивного характеру здійснених операцій, спрямування цих операцій на одержання прибутку виключно за рахунок податкової вигоди, протиправний характер діяльності позивача та його контрагента, що полягав у спрямованості їх дій на ухилення від оподаткування, під час перевірки, яку проводили представники відповідача, встановлено не було.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем валові витрати сформовано за господарськими операціями, фактичне виконання яких підтверджено письмовими доказами, послуги та товар, в ціні якого позивачем сплачені суми податку, використані в господарській діяльності позивача. Документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій оформлені у відповідності до вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень дійшов помилкових юридичних висновків, а суд першої інстанції при прийнятті рішення не дотримався положення ст. 7 та ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України в частині прийняття рішення за наслідками всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції через порушення ним норм матеріального права, які призвели до ухвалення неправильного рішення, підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОХИМ В" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі № 2а-1870/5433/11 скасувати.

Прийняти нову постанову,якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕОХИМ В" задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сумах Сумської області Державної податкової служби від 09.02.2011року №000062312/0/9157 про донарахування податку на додану вартість в розмірі 23104 грн., в тому числі: основного платежу - 18483грн., штрафної санкції - 4621грн. та №000052312/0/9148 в частині донарахування податку на прибуток в сумі 214505грн., в тому числі: основного платежу - 171604грн., штрафної санкції - 42901грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.