Ухвала суду № 24483003, 16.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/6250/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі № 2а-1670/6250/11

за позовом Полтавського транспортного прокурора , Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення фінансових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року адміністративний позов Полтавського транспортного прокурора, Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок 31115106700002 в УДК у м. Полтава, код за ЄДРПОУ 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області м. Полтава, МФО 831019, код бюджетної класифікації 21081100, символу 106) фінансові санкції у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить оскаржувану постанову скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на суттєві порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а саме: ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не перевірено повноваження прокурора щодо звернення до суду за захистом прав Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області, тобто зазначає, що прокурор не вправі був звертатись до суду з цим позовом.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу згідно п.2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2010 р. на підставі завдання на перевірку від 13.12.2010 р. №015219 співробітниками Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області проведена рейдова перевірка транспортного засобу марки АЗЛК, номерний знак НОМЕР_2, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.

В ході проведення перевірки виявлено порушення відповідачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме - надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без оформлення ліцензійної картки та подорожнього листа, чим порушено вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Про виявлене порушення складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.12.2010 р. №225206, з яким ознайомлено водія.

За результатами розгляду матеріалів перевірки 31.01.2011 р. винесено постанову про застосування до ОСОБА_1 фінансової санкції в розмірі 1 700,00 грн. відповідно до абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що постанова про накладення санкцій за порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» в судовому порядку не скасована, є чинною, штраф відповідачем в добровільному порядку не був сплачений.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, 31.03.2011 р. постановою Полтавського окружного адміністративного суду у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 щодо визнання незаконною та скасування постанови №119090 від 31.01.2011 р. відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2011 р. зазначену постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином обставини щодо порушення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили та доказуванню не потребують.

Вирішуючи питання про обґрунтованість позовної вимоги про стягнення суми боргу, суд першої інстанції обґрунтовано послався на положення абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", якими встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності повноважень у прокурора для звернення до суду з зазначеним позовом, колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу .

Отже Полтавський транспортний прокурор, діючи в межах наданих йому законодавством України повноважень, обґрунтовано звернувся до суду в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області з даним позовом.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.01.2012р. по справі № 2а-1670/6250/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.