Ухвала суду № 24482954, 16.05.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 р.Справа № 2а-1670/45/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі № 2а-1670/45/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2012 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві № 0001271504/6550/15-562 від 31.10.11 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Укрнафта" судові витрати у сумі 32,19 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги ст..150 Податкового кодексу України та норми Кодексу адміністративного судочинства України, які вимагають необхідність застосування судом повного та об'єктивного розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що позивачем при заповненні та наданні до податкового органу декларації за 2 квартал 2011 року було порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу 20 «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України.

Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Державної податкової інспекції у м. Полтаві на Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на підставі постанови Кабінету Міністрів України та витягу з Єдиного Державного реєстру України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 № 795047 ПАТ "Укрнафта" (ідентифікаційний код 00135390) зареєстроване як юридична особа Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією 31.03.1994 року.

14.10.2011 року працівниками ДПІ у м. Полтаві проведено камеральну перевірку податкової декларації за ІІ квартал 2011 року про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи платника податку на прибуток НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" Договору №410/95 від 14.09.1995 р. про спільну інвестиційну діяльність між ВАТ "Укрнафта" та компанією "Carpatsky Petroleum Corporation" СШФ, за результатами якої складено акт №8099/15-522 від 14.10.2011 року.

Висновками зазначеного акту встановлено, що платником податку в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 56 478 399 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 31.10.2011 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0001271504/6550/15-562 про зменшення НГВУ "Полтаванафтогаз" відповідального за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання Договору про спільну діяльність від 14.09.1995 року №410/95 з ВАТ "Укрнафта" та компанією "Carpatsky Petroleum Corporation" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 56 478 399 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду знайшов підтвердження факт порушення спірним податковим повідомленням-рішенням прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб'єктивних припущень, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що до складу валових витрат, відображених позивачем в податковій декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за ІІ квартал 2011 року, по рядку 06.6 декларації включено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі 56 478 399 грн., яке дорівнює від'ємному значенню, відображеному у Звіті про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи за І квартал 2011 року (рядок 07 Звіту). Разом з цим від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року в розмірі 56 478 399 грн. отримано у зв'язку з відображенням у складі валових витрат збитків попередніх років.

Так, матеріалами справи встановлено, що між ВАТ "Укрнафта" та компанією "Carpatsky Petroleum Corporation" було укладено договір №410/95 від 14.09.1995 р. про спільну інвестиційну діяльність без створення юридичної особи, який вважається окремою особою для цілей оподаткування у межах такої діяльності.

Договір №410/95 від 14.09.1995 взято на податковий облік в ДПІ у м. Полтаві 18.12.21997 р. за №2 як окремого платника податків.

Як встановлено судом першої інстанції, перевіркою під час прийняття оскаржуваного рішення взято за основу висновок Акту перевірки про те, що платником в порушення пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України віднесено до складу валових витрат за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі п.54.3 ст.53 Податкового кодексу України, за змістом якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Погоджуючись з позицією суду першої інстанції щодо не доведеності податковим органом факту завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідач дійшов такого висновку у зв'язку зі вступом у законну силу розділу ІІІ Податкового кодексу України від 01.04.2011 р. та відсутністю у ньому посилання на можливість обліку у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування, за винятком того, який виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року.

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі -Кодекс) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У 2010 році норма пункту 6.1 статті 6 діяла з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якою, зокрема передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У I кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням I кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням статті 6.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами I календарного кварталу.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Це застереження базувалося на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність.

Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 Кодексу передбачено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів з наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Більш того, як слідує з Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1/99-рп, ч.1 ст.58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідно зміст суб'єктивного права особи слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права. Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно - правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності.

Отже, приписи нового нормативно - правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно - правовими актами.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з твердженням податкового органу про те, що до складу витрат ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане платником за результатами господарської діяльності лише за І квартал 2011 року без урахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх звітних періодів.

Тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат ІІ кварталу 2011 року.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року зазначена норма не містить.

Відповідно до статті 4 Кодексу податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, наведений у статті 139 Кодексу, який є вичерпним і не містить такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2008 та 2009 років".

З огляду на приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Доводи апеляційної скарги податкового органу щодо помилкового тлумачення судом першої інстанції по справі положень ст..150 та Перехідних положень Податкового кодексу ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2012р. по справі № 2а-1670/45/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Спаскін О.А.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Любчич Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Спаскін О.А.

Повний текст ухвали виготовлений 21.05.2012 р.