Ухвала суду № 2446421, 24.06.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

копія

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І м е н е м    У к р а ї н и

24 червня 2008 рокум. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, судді Смоковича М.І.,

суддів Весельської Т.Ф., Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовомВиробничого об’єднання (далі – ВО) “Домобудівельник” до Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області (далі – ДПІ у м. Лисичанську) про скасування податкового повідомлення-рішенняза касаційною скаргою ДПІ у м. Лисичанську на постанову господарського суду Луганської області від 17 липня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного  господарського суду  від 11 вересня 2006 року,

в с т а н о в и л а :

У травні 2006 року ВО Домобудівельник” у господарському суді Луганської області пред’явило позов до ДПІ у м. Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог послався на те, що у лютому 2006 року працівниками ДПІ у м. Лисичанську проведено планову документальну перевірку дотримання підприємством вимог податкового законодавства, за результатами якої 21 лютого 2006 року був складений акт перевірки № 9/23-13402042.

На підставі акту ДПІ у м. Лисичанську 11 березня 2006 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000412301/0, відповідно до якого ВО “Домобудівельник” було донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ) в сумі 11860,00 грн., з яких 7907,00 грн. – сума ПДВ та 3953,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Вважає, що податкове зобов’язання в сумі 8626 грн., зазначене  в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні від 11 березня 2006 року                № 0000412301/0, визначено неправомірно.

 Просить скасувати зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у         м. Лисичанську в частині визначення податкового зобов’язання  на вказану суму.

Постановою господарського суду Луганської області від 17 липня 2006 року позовні вимоги ВО “Домобудівельник” частково задоволені.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Лисичанську                     від 11 березня 2006 року № 0000412301/0 у частині донарахування податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 4402,50 грн., в тому числі 2935,00 грн. основний платіж та 1467,50 грн. штрафні (фінансові) санкції. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Ухвалою Луганського апеляційного  господарського суду  від 11 вересня 2006 рокуапеляційну скаргу ДПІ в м. Лисичанську залишено без задоволення. Постанову господарського суду Луганської області від 17 липня 2006 року залишено без зміни.

У поданій касаційній скарзі ДПІ в м. Лисичанську просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000412301/0 від 11 березня 2006 року таухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ВО “Домобудівельник”.

Вважає, що рішення судами постановлені з порушенням норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Предметом спору у цій справі є податкове повідомлення-рішення від 11 березня 2006 року, прийняте ДПІ у м. Лисичанську на підставі акту про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ВО “Домобудівельник”, яким останньому донараховано податкове зобов’язання зі сплати ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11860 грн., з яких 7907 грн. – сума ПДВ і 3953 грн. – штрафні санкції.

ВО “Домобудівельник” не погодилось з визначеним йому податкового зобов’язання на суму 8626 грн.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року 3168\97-ВР “Про податок на додану вартість” (далі – Закон № 168) (із змінами та доповненнями)  не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) – актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг), у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену цим підпунктом документом.

Не підлягають відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 включенню до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого у зв’язку з придбанням виготовленням матеріальних та нематеріальних активів (послуг), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку.

Судами встановлено, що в порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 позивач  включив до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 428 грн. у зв’язку з придбанням у вересні 2004 року продукції АТЗТ “Харківський ордена Знак Пошани машинобудівельний Завод Червоний Жовтень” на загальну суму 2568 грн. на підставі факсимільної податкової накладної.

Крім того,  у порушення підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону       № 168 підприємством до складу податкового кредиту зайво внесено суму ПДВ у розмірі 2388 грн., зокрема, у серпні 2005 року за податковою накладною, виданою ТОВ “Піар ” на загальну суму 14328 грн., в тому числі ПДВ -2388 грн. за придбані товарно-матеріальні цінності (плакати, календарі, проспекти з логотипами підприємства), які не використовуються у виробничій діяльності.

Тому, суди правильно вказали на те, що ДПІ у м. Лисичанську правомірно донараховано ВО “Домобудівельник” податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 4402,50 грн., в тому числі 2935 грн. основного платежу та 1467,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також правильним є висновок судів про те, що податковою службою неправомірно донараховано ВО “Домобудівельник” за іншою операцією податкове зобов’язання  зі сплати ПДВ у сумі 4402,50 грн., в тому числі 2935 грн. основний платіж та 1467,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, внаслідок заниження бази оподаткування ПДВ у зв’язку з реалізацією продукції за цінами, нижче собівартості у січні, лютому та березні 2005 року, оскільки при визначенні бази оподаткування ПДВ чинним законодавством не було обмежено її нижній рівень собівартості реалізованої продукції.

Зміна податкових ставок і механізму справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) згідно з частиною другою статті 7 Закону України “Про систему оподаткування” не може запроваджуватися Законом України про Державний бюджет на відповідний рік.

З цих мотивів є безпідставним посилання на Закон України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” ДПІ у м. Лисичанську як на підставу для донарахування ВО “Домобудівельник” податкового зобов’язання на суму 4402 грн.   

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, підстав для їх скасування чи зміни немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 221-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську залишити без задоволення, а оскаржувані постанову господарського суду Луганської області від 17 липня 2006 року та ухвалу Луганського апеляційного  господарського суду  від 11 вересня 2006 рокуу справі за позовом Виробничого об’єднання “Домобудівельник” до ДПІ у м. Лисичанську про скасування податкового повідомлення-рішення– без зміни.

 Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як у випадку та з підстав, передбачених статтями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Судді (підписи)

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                     Н.М. Мартинко