Рішення № 24462781, 18.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/2949-2012 18.05.12

За позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОІНВЕСТБУД»

про стягнення 32 361 497,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 10/00-365 від 23.12.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 125/10 від 27.03.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»(далі -позивач, банк) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОІНВЕСТБУД»(далі -відповідач, позичальник) про стягнення 32 361 497,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитними договорами № 77/06/00-KL (далі -договір 1) та № 176/07/00 -KLI (договір 2).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/2949-2012, розгляд справи призначено на 21.03.2012 р.

У судове засідання 21.03.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 позивач не виконав, обґрунтованих пояснень з цього приводу не надав.

У судовому засіданні 21.03.2012 р. представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи № 5011-71/2949-2012 для виконання вимог ухвали від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012. Клопотання судом задоволено. Представник відповідача у судове засідання 21.03.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 21.03.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 та задоволенням судом клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 04.04.2012 р.

29.03.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані документи на виконання вимог ухвали від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012.

30.03.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання 04.04.2012 р. з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 позивач виконав.

Представник відповідача в судове засідання 04.04.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 відповідач не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в судове засідання представників сторін, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 04.04.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012, розгляд справи відкладено на 25.04.2012 р.

11.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані документи для долучення до матеріалів справи.

23.04.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності.

У судове засідання 25.04.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 позивач виконав.

Представник відповідача в судове засідання 25.04.2012 р. з'явився, надав суду письмовий відзив на позовну заяву та документи для долучення до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.03.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/2949-2012 відповідач виконав.

У судовому засіданні 25.04.2012 р. представники сторін заявили клопотання про продовження строку розгляду спору на п'ятнадцять днів згідно зі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у судовому засіданні 25.04.2012 р. клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду спору. Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору.

У зв'язку із задоволенням судом клопотання представників сторін про продовження строку розгляду спору, судом оголошено перерву до 18.05.2012 р.

10.05.2012 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подано заперечення проти заяви про застосування строків позовної давності та відзиву на позовну заяву.

У судове засідання 18.05.2012 р. представник позивача з'явився, позов підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 18.05.2012 р. з'явився, заявив клопотання про відкладення розгляду справи. У задоволенні заявленого клопотання судом відмовлено.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 77/06/00- KL (далі -Договір 1).

Відповідно до п. 1.1. Договору 1 банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для оплати сировини та матеріалів та поточної діяльності відповідача з максимальним лімітом заборгованості в сумі 3 000 00,00 грн.

Пунктом 1.2. Договору 1 передбачено, що кредитні кошти надаються строком до 22.03.2007р.

Згідно з п. 1.3. Договору 1 за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 20 % річних.

Як вбачається з п. 2.5. Договору 1 сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку плати за користування кредитом приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів.

Відповідно до п. 2.6. Договору 1 проценти за користування кредитними коштами позичальник самостійно перераховує на рахунок № 20682300028551 в АКБ «Форум», МФО 322948, щомісячно, не пізніше 05 числа місяця, наступного за місяцем користування кредитними коштами. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредиту.

Згідно з п. 3.1.1. банк зобов'язаний на умовах, передбачених п. 2.2. Договору 1, у строки та в межах ліміту, передбачених п.п. 1.1, 1.2 цього Договору, надавати позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником письмовими заявками, договорами та платіжними документами.

Як вбачається з п. 3.3.2. Договору 1 позичальник зобов'язаний не пізніше визначеного п. 1.2. цього Договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

05.06.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору 1, якою змінено пункт 1.1. зазначеного договору, відповідно до якого збільшено ліміт максимальної заборгованості до 7 800 000,00 грн. Інші умови Договору 1 залишено без змін.

22.09.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору 1, згідно з якою сторони домовились змінити п. 2.6. Договору 1 та викласти його у наступній редакції: «Проценти за користування кредитними коштами за період з 01.09.2006 р. по 25.09.2006 р. позичальник самостійно перераховує на рахунок № 20682300028551 в АКБ «Форум», МФО 322948, не пізніше 30 вересня 2006 р. включно. Починаючи з 26.09.2006 р. проценти за користування кредитними коштами за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно позичальник самостійно перераховує на рахунок № 20682300028551 в АКБ «Форум», МФО 322948, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Проценти за останній місяць користування кредитними коштами сплачуються в день повернення кредитних коштів».

Додатковою угодою від 22.03.2007 р. до Договору 1 строк користування кредитними коштами продовжено до 21.03.2008 р.

07.05.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду про внесення змін до п.п.1.1, 1.3, 2.3, 2.5, 2.6 Договору 1. Зазначеною угодою ліміт заборгованості збільшено до 10 830 000,00 грн.; кредитні кошти в межах суми, зазначеної в п. 1.1. Договору 1, можуть надаватися позичальнику окремими частинами (траншами) в будь-якій валюті, зазначеній в п. 1.1. Договору 1, відповідно до письмової заяви позичальника; максимальний ліміт заборгованості, зазначений в п. 1.1. цього Договору, на день надання кредитних коштів у разі надання їх траншами розраховується в базовій валюті -гривні, шляхом складання сум виданих траншів в кожній з валют цього Договору, помножених на курс гривні до валюти наданих траншів, встановлений Національним банком України на день надання чергового траншу; сплата процентів позичальником здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається місяць рівний календарній кількості днів та рік, рівний 360 днів, якщо заборгованість в гривні; проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються позичальником не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

У вищевказаній Додатковій угоді від 07.05.2007 р. сторони домовились доповнити Договір 1 пунктом 1.4. наступного змісту: «1.4. За користування кредитними коштами встановлюється плата (надалі за текстом «проценти») в розмірі:

- 20 % річних за користування кредитними коштами в сумі 3 000 000,00 грн.;

- 23 % річних за користування кредитними коштами в сумі 4 800 000,00 грн.;

- 13,5 % річних за користування кредитними коштами в доларах США.

20.03.2008 р. сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору 1, згідно з якою позивач та відповідач домовились продовжити строк користування кредитними коштами до 18.03.2009 р. та встановлено наступний графік погашення заборгованості:

ДатаСума в національній валюті України - гривніСума в доларах СШАТравень 2008 р.709 100,00 грн.54 545 доларів 50 центівЧервень 2008 р. 709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівЛипень 2008 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівСерпень 2008 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівВересень 2008 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівЖовтень 2008 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівЛистопад 2008 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівГрудень 2008 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівСічень 2009 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівЛютий 2009 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівБерезень 2009 р.709 090,00 грн.54 545 доларів 45 центівВсього:7 800 000,00 грн.600 000 доларів США 00 центів З матеріалі справи вбачається, що позивач перерахував позичальнику кредитні кошти, чим виконав свої зобов'язання згідно з умовами Договору 1 в повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи меморіальними ордерами № 52695 від 11.05.2007 р. (на рахунок відповідача перераховано 3 030 000,00 грн.), № 150105 від 29.08.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 1 500 000,00 грн.), № 113349 від 22.06.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 700 000,00 грн.), № 6419 від 03.07.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 700 000,00 грн.), № 60816 від 13.062006 р. (на рахунок відповідача перераховано 500 000,00 грн.), № 40080 від 08.06.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 600 000,00 грн.), № 25622 від 06.06.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 800 000,00 грн.), № 43833 від 11.04.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 260 000,00 грн.), № 13229 від 04.04.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 770 000,00 грн.), № 135517 від 28.03.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 870 000,00 грн.), № 112988 від 24.03.2006 р. (на рахунок відповідача перераховано 1 100 000,00 грн.).

13.07.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 176/07/00 -KLI (далі -Договір 2).

Відповідно до п. 1.1. Договору 2 банк надає позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для придбання баштових кранів за укладеними договорами, поповнення обігових коштів та поточної діяльності відповідача з максимальним лімітом заборгованості в сумі 2 400 000,00 грн.

Пунктом 1.2. Договору 2 передбачено, що кредитні кошти надаються строком до 11.07.2008р.

Згідно з п. 1.3. Договору 2 за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 19 % річних.

01.08.2007 р. сторонами було укладено Додаткову угоду до Договору 2, згідно з якою сторони домовились про збільшення ліміту заборгованості до суми 6 000 000,00 грн.

Додатковою угодою до Договору 2 від 18.12.2007 р. сторони збільшили розмір ліміту заборгованості до суми 6 660 000,00 грн.

Відповідно до Додаткової угоди до Договору 2 від 11.07.2008 р. сторони домовились про зміну п. 1.2. Договору 2 та викласти його у наступній редакції: «1.2. Кредитні кошти надаються строком по 08.08.2008 р.»

Додатковою угодою до Договору 2 від 11.07.2008 р. продовжено строк надання кредитних коштів до 09.07.2009 р.

Судом встановлено, що позивачем в повному обсязі виконані умови Договору 2, а саме надані кредитні кошти у встановленому Договором 2 порядку, що підтверджується меморіальними ордерами № 97842 від 13.07.2007 р. (на рахунок відповідача перераховано 2 400 000,00 грн.), № 158364 від 19.12.2007 р. (на рахунок відповідача перераховано 660 000,00 грн.).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав своїх зобов'язань, тому позивачем було направлено відповідачу вимоги про виконання порушеного зобов'язання і повернення кредитних коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав вищезазначені вимоги, відповіді на них не надав, повернення кредитних коштів не здійснив.

За розрахунком позивача станом на 20.02.2012 р. заборгованість відповідача за Договором 1 складає 21 078 983,27 грн., за Договором 2 складає 11 282 513,14 грн.

30.03.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно з якою станом на 28.03.2012 р. заборгованість відповідача за Договором 1 становить 21 315 259,58 грн., за Договором 2 становить 11 410 436,08 грн.

23.04.2012 р. представником відповідача через відділ діловодства господарського суду міста Києва подана заява про застосування строків позовної давності.

У зазначеній заяві відповідач посилається на те, що згідно з Договором 1, з урахуванням всіх укладених між сторонами додаткових угод, відповідач був зобов'язаний повертати кредитні кошти з урахуванням процентів, встановлених Договором 1 та додатковими угодами, з рівними частинами по 709 100,00 грн. щомісяця, але до виконання зобов'язань фактично не приступив за неможливістю його виконання. Позивач, згідно з умовами Договору має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання у разі несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними коштами (п. 3.2.3. Договору 1) та безперешкодно отримувати від позичальника дані про стан його фінансово -господарської діяльності з метою аналізу спроможності своєчасного повернення наданого кредиту та сплати процентів за користування кредитом (п. 3.2.1. Договору 1).

У вказаній заяві відповідач стверджує, що позивач не скористався даним правом, тому відповідачу стало відомо про порушення зобов'язання з моменту чергової несплати відповідачем процентів за користування кредитними коштами, а саме з 25.05.2008 р.

З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що позивачем були надіслані відповідачу претензії. В матеріалах справи наявні повідомлення про вручення даних претензій, згідно з якими відповідач отримав першу претензію 17.05.2008 р., другу - 08.05.2009 р.

Через відділ діловодства господарського суду позивач надав заперечення на заяву відповідача про застосування строків позовної давності та відзиву на позов, в якій зазначає про неможливість застосування строків позовною давності, оскільки, на його думку, перебіг строку позовної давності розпочався 10.07.2009 р., коли було порушено право банку на повернення наданих відповідачу кредитних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове застосування строків позовної давності з наступних підстав.

Остання Додаткова угода до Договору 1 була укладена між сторонами 20.03.2008 р., в якій визначено вищенаведений графік погашення кредитної заборгованості з травня 2008 р. по березень 2009 р. В свою чергу, позовна заява надійшла до господарського суду міста Києва 05.03.2012 р. Тому стягненню підлягає лише останній транш в розмірі 709 090,00 грн., який мав бути перерахований відповідачем на рахунок позивача до 18 березня 2009 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Позивачем не надано суду доказів вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання нею свого боргу, тому перебіг позовної давності не переривався, згідно приписів ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України. Враховуючи дану обставину, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення кредитних коштів за період з травня 2008 р. -лютий 2009 р. задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2.4. Договору 1 проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником згідно з п. 2.6. цього Договору.

Додатковою угодою до Договору 1 передбачено, що проценти за користування кредитними коштами позичальник самостійно перераховує на рахунок банку, щомісячно до числа, передбаченого Договором 1.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що в частині сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до Договору 1 строк позовної давності підлягає застосуванню.

Таким чином, стягненню підлягають проценти за користування кредитними коштами, які нараховувались банком з березня 2009 р. по березень 2012 р.

Згідно з додатковою угодою до Договору 2 від 11.07.2008 р. сторони домовились про надання кредитних коштів строком до 09.07.2009 р. В цій частині позовних вимог судом не виявлено підстав для застосування строку позовної давності, оскільки строк позовної давності, передбачений статтею 257 Цивільного кодексу України, щодо цієї позовної вимоги позивачем не пропущено.

В частині сплати процентів за користування кредитними коштами відповідно до Договору 2 позовна давність не переривалась.

З огляду на вищенаведене, стягненню підлягають проценти за користування кредитними коштами, які нараховувались банком з березня 2009 р. по березень 2012 р.

У своєму письмовому відзиві відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на неможливість повернення банку наданих йому кредитних коштів у зв'язку з неприбутковістю підприємства та у зв'язку із застосуванням строків позовної давності.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість виплати наданих йому банком кредитних коштів через свою неприбутковість, оскільки відповідно до п. 3.3.2. Договору 1 та Договору 2 позичальник зобов'язаний не пізніше строку, визначеного в п. 1.2. Договору 1 та Договору 2, повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частино 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, уклавши кредитні Договори 1 та 2 між позивачем та відповідачем виникли зобов'язання, визначені вказаними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ч. 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2). Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань (ч. 7).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договорів 1 та 2, зокрема, їх пункту 3.3.2, та положенням вищевказаних статей Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України своїх зобов'язань щодо повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів за користування зазначеними кредитними коштами не виконав.

Судом здійснено перерахунок заборгованості відповідача по поверненню кредитних коштів, з урахуванням застосування строків позовної давності та умов Договору 1 та Договору 2, та встановлено, що згідно положень Цивільного кодексу України та умов Договору 1 та Договору 2 з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 7 369 090,00 грн. (709 090,00 грн. -заборгованість по поверненню кредитних коштів за Договором 1; 6 660 000,00 грн. -заборгованість по поверненню кредитних коштів за Договором 2).

Відповідно до п. 2.4. Договору 1 та Договору 2 відповідач зобов'язаний сплачувати проценти позивачу за користування кредитними коштами. Договорами 1 та 2 встановлені строки по сплаті процентів за користування кредитними коштами. Судом здійснено перерахунок заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням застосування строків позовної давності, та встановлено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в розмірі 8 231 842,72 грн. (524 726,60 грн. -заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами за Договором 1; 3 902 848,26 грн. - заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами за Договором 2).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав суду обґрунтовані докази порушення відповідачем своїх зобов'язань згідно Договорів 1 та 2, але не надав докази вчинення відповідачем дії, що свідчить про визнання нею свого боргу.

Відповідач, в свою чергу, у судових засіданнях, письмовому відзиві та заяві про застосування строків позовної давності не спростував твердження позивача про неналежне виконання своїх зобов'язань за Договорами 1 та 2, чим фактично визнав заборгованість за вищезазначеними договорами, але оскільки ним була подана заява про застосування строків позовної давності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКОІНВЕСТБУД»(02106, м. Київ, вул. Лариси Руденко, 6-А, ідентифікаційний код: 25637276) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Форум»(02100, м. Київ, б-р. Верховної Ради, 7, ідентифікаційний код: 21574573) заборгованість за кредитним договором № 77/06/00-KL від 23.03.2006р. в розмірі 1 233 816 (один мільйон двісті тридцять три тисячі вісімсот шістнадцять) грн. 60 коп., заборгованість за кредитним договором № 176/07/00 -KLI від 13.07.2007 р. в розмірі 10 562 848 (десять мільйонів п'ятсот шістдесят дві тисячі вісімсот сорок вісім) грн. 26 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 29 614 (двадцять дев'ять тисяч шістсот чотирнадцять) грн. 80 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 22.05.2012 р.