Рішення № 24462736, 24.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/5526-2012 24.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»

до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 5 824,99 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 743-17/1 від 19.03.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія» (далі - відповідач) про стягнення в порядку регресу суми сплаченого страхового відшкодування в розмірі 5 824,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 5 848,86 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/5526-2012, розгляд справи призначено на 24.05.2012 р., зобов'язано сторони вчинити певні дії.

Представник позивача у судове засідання 24.05.2012 р. з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судове засідання 24.05.2012 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»тощо, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЄйБі Лізинг»(далі - страхувальник) та Закритим акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА»(далі - позивач) було укладено договір страхування транспортного засобу № 7108080 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1.

Гр. ОСОБА_2 06.09.2011 р. о 08 год. 15 хв., керуючи автомобілем марки «Део», державний номерний знак НОМЕР_2, в м. Києві, по вул. Вишняківській, не дотрималась безпечного бокового інтервалу в русі, внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13.10.2011 р. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї штраф в розмірі 340 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу № 33С/09/11 від 22.09.2011 р. вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого в ДТП автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, становить 5 824,99 грн.

Розрахунком страхового відшкодування № 7108080 від 09.03.2011 р. встановлено, що розмір страхового відшкодування складає 5 848,86 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 4004 від 18.10.2011 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, яка сталась 06.09.2011 р. о 08 год. 15 хв., в м. Києві, по вул. Вишняківській, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5 848,86 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 4004 від 18.10.2011 р., розрахунку страхового відшкодування № 7108080 від 09.03.2011 р., позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 5 848,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4039 від 19.10.2011 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Оскільки відповідачем не виконано вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/5526-2012, судом надіслано на адресу Моторного (транспортного) страхового бюро України запит № 06-37.1/5011-71/5526-2012 від 27.04.2012 р .

08.05.2012 р. до господарського суду міста Києва надійшов лист -відповідь з Моторного (транспортного) страхового бюро України № 10855/7-3-11 на судовий запит № 06-37.1/5011-71/5526-2012 від 27.04.2012 р., з якого вбачається, що цивільна відповідальність власника автомобіля «Део», державний номерний знак НОМЕР_2, застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська екологічна страхова компанія», згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/8504153.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВЕ/8504153 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Део», державний номерний знак НОМЕР_2.

Представник позивача звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування в порядку регресу № 1839 від 01.11.2011 р.

Листом вих. № 459/11-4 від 15.11.2011 відповідач повідомив позивача про визнання відповідачем суми страхового відшкодування в розмірі 5 824,99 грн.

Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

З матеріалів справи вбачається, що станом на поточну дату відповідачем не здійснено виплату страхового відшкодування на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач при поданні позовної заяви до господарського суду міста Києва сплатив суму судового збору в розмірі 1 641,00 грн.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 1 січня 2012 р. розмір мінімальної заробітної плати складає 1 073,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру до господарського суду судовий збір сплачується в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Враховуючи вищенаведене, позивачем було сплачено суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено Законом України «Про судовий збір». Сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем за подання даної позовної заяви, складає 1 609,50 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 824,99 грн. підлягає задоволенню, а вимога щодо стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору в розмірі 1 641,00 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 1 609,50 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5-Б, ідентифікаційний код: 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (83052, м. Донецьк, пр. Ілліча, 100, ідентифікаційний код: 13490997) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 5 824 (п'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Нечай

Повне рішення складено 29.05.2012 р.