Рішення № 24462420, 28.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/35/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.12 Справа № 5009/1407/12

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя

До відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 07/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 на користь Концерну "Міські теплові мережі" 7753,90 грн. боргу за поставлену теплову енергію.

Ухвалою суду від 12.04.2012р. справу прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/35/12, судове засідання призначено на 23.04.2012р. Судове засіданні відкладалось до 10.05.2012р., до 28.05.2012р.

Ухвали суду були направлені в установленому законом порядку і в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судам на безоплатній основі надається безперешкодний доступ до відомостей названого державного реєстру (частина друга статті 7 і стаття 22 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців") (755-15 ). Порядок доступу до цього реєстру визначається відповідним Положенням, затвердженим наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14.02.2011 N 17 ( v5710632-09) (зареєстрований в міністерстві юстиції України 16.02.2011 за N 1.3/6-49/5710).

Ухвали суду були надіслані за адресою, що зазначена у Спеціальному витягу з ЄДР.

враховуючи вищевикладене сторони належним чином сповіщені судом про дату, місце та час проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судовому засіданні, продовженому 28.05.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач, як на нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог посилається на ст.ст. 11, 15, 16, 96, 509, 526, 530, 538 ЦК України, ст.ст. 193, 276 ГК України, договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 258 від 01.10.2002р., вказуючи на те, що, за період з лютого по грудень 2011 року, за січень-лютий 2012 року , позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7753,90 грн., яка не була сплачена відповідачем, внаслідок чого, на момент подачі позову до суду, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по оплаті наданих послуг в розмірі 7753,90 грн.

Відповідач чи його представник в судове засідання, продовжене 28.05.2012р. не з'явилися повторно, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач без поважних причин повторно не виконав вимоги суду, відзив та витребувані матеріали не надав.

За клопотанням представника позивача судове засідання велося без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Спір розглянуто згідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 28.05.2012р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району, м. Запоріжжя та ФОП ОСОБА_1 укладений договір № 258 про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідно до п. 1.2 договору, Концерн "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію в гарячій воді відповідачу в необхідних йому обсягах, а відповідач взяв на себе обов'язок оплачувати одержану теплову енергію разом з втратами теплової енергії на теплотрасі, що перебуває на балансі споживача за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені даним договором.

Відповідно до п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3 договору енергопостачальна організація після 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим, надає споживачу рахунок за фактично спожиту теплову енергію, акт надання послуг і податкову накладу. Споживач зобов'язаний оформити акт надання послуг і до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим, повернути його енергопостачальній організації.

Згідно зі п. 6.6 договору, споживач зобов'язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок енергопостачальної організації суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплати.

Акти приймання передачі та рахунки (копії яких долучено до матеріалів справи), на загальну суму 7753,90 грн., були направлені на адресу відповідача (адреса вказана в договорі, який підписано та скріплено печатками сторін і звірено судом з оригіналом в судовому засіданні, продовженому 28.05.2012р.), що підтверджується копіями відповідних реєстрів, копії яких долучено до матеріалів справи.

Всупереч з умовами договору, відповідач виставлені рахунки не оплатив, оформлені акти на адресу позивача не направив.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7753,90 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, те, що, на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7753,90 грн. боргу за поставлену теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищезазначеного, позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Ленінського району до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Ленінського району до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26030301001951 у філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 7753 (сім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 90 коп. боргу, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його винесення.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет