Рішення № 24456267, 16.03.2012, Харківський районний суд Харківської області

Справа №2034/2-1746/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2012 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - Юдіна Є.О.,

за участю секретаря - Ємець О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт.Покотилівка цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як представник малолітнього ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та зустрічним позовом представника ОСОБА_1 -ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, як представник малолітнього ОСОБА_4 про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним,

в с т а н о в и в:

До суду звернувся Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (надалі по тексту ПАТ «Укрсоцбанк») з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 28.08.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 830/27/14-3/15/7-030. Згідно цього договору кредиту, позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 100000 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків річних з щомісячним погашенням основної заборгованості та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 05.08.2017 року.

Кредит був наданий на поточні потреби шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»на поточний рахунок позичальника в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»,в межах максимального ліміту заборгованості, згідно листа-заявки на видачу готівки №15 від 28.08.2007 року

В забезпечення погашення заборгованості було надано, відповідно укладеного між позивачем та відповідачем і посвідченого 28.08.2007 року приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6, іпотечного договору № 830/27/14-3/29/7-061:

- нежитлові будівлі: адміністративна будівля -літ. «А-2»; цегляна; склад-літ «Б-2»; ангар-літ «Г-1»; навіс-літ. «Д»; льохі -літ. «Ж», «З», «И», «Л», «М», «Н»; резервуар-літ. «Е»водонапірна башта - літ. «К»; свердловина - лит «Ю»; зливні ями літ. «К2», «КЗ», «К4», «К5», «К6»; огорожа №1-3; замощення -1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

05.09.2008 року було надано, відповідно укладеного між позивачем та відповідачем і посвідченого 05.09.2008року приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6, іпотечного договору № 830/27/14-3/29/8-068:

- земельну ділянку з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до умов кредитного договору (п.п. 3.3.6, 3.3.6.1, 3.3.7., 3.3.8), відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати пені у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін.

Відповідачем неодноразово порушувались строки повернення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого, у відповідності з п. 3.2.7. договору кредиту, останній зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Відповідачу 08.02.2010 року за вих. №11.4.1-01/96-558 направлено повідомлення про необхідність повністю погасити строкову та прострочену заборгованість за кредитом, прострочені відсотки та пеню за договором кредиту. Вимога відповідачем не виконана.

Станом на 28.04.2010 року, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складає: 743866,25 грн. а саме:

- заборгованість за кредитом 84106,24 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 666617,65 грн. 65 коп.

- заборгованість за відсотками 8760,58 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 69435,48 грн. 48коп.

- пеня по простроченому кредиту та процентам 5006,94 грн.94 коп.

- заборгованість за комісіями 2806,18 грн. 18 коп.

Банк, з урахуванням уточнень від 17.11.2010 року, просить на задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» за договором кредиту про надання кредитних послуг №830/27/14-3/15/7-030 від 28 серпня 2007 року та договору не відновлювальної кредитної лінії №830/27/14-3/15/8-032 від 05 вересня 2008 року звернути стягнення за іпотечними договорами:

№830/27/14-3/29/7-061 від 28 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6 за реєстровим номером 1181,

№830/27/14-3/29/8-068 від 05 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6 за реєстровим номером 1312,

№830/27/14-3/29/8-069 від 05 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6 за реєстровим номером 1314 на предмет іпотеки:

- нежитлові будівлі: адміністративна будівля -літ. «А-2»цегляна; склад літ. «Б-2»; ангар літ. «Г-1»; навіс літ. «Д»; льохи літ. «Ж», «З», «И», «Л», «М», «Н»; резервуар літ. «Е»; водонапірна башта літ. «К»; свердловина літ. «К1»; зливні ями літ. «К2», «К3», «К4», «К5», «К6»; огорожа №1-3; замощення 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного округу Харківської області ОСОБА_7 13.02.2007 року за реєстровим номером 629.

- земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6325156700:00:002:0097 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ 510474, виданого Харківським районним відділом земельних ресурсів 31.07.2008 року, зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №010870300290.

Надати право ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за договором кредиту №830/27/14-3/15/7-030 від 28.08.2007 року на загальну суму 743866 гривень 25 копійок, а саме:

заборгованість за кредитом 84106,24 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 666617,65 гривень;

заборгованість за відсотками 8760,58 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 69435,48 гривень;

пеня по простроченому кредиту та процентам 5006,94 гривні;

заборгованість за комісіями 2806,18 гривень.

Надати ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за договором не відновлювальної кредитної лінії №830/27/14-3/15/8-032 від 05.09.2008 року 895433 гривні 68 копійок, а саме:

прострочена заборгованість за кредитом 94961,74 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 750976,43 гривень;

прострочена заборгованість за відсотками 16431,95 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 129947,14 гривень;

пеня по простроченому кредиту та процентам 14510,10 гривень.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»шляхом надання ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві, право замовляти та отримувати експертну оцінку вартості предмета іпотеки, витяг в Харківському міському БТІ, здійснювати інші дії від імені власника предмету іпотеки, пов'язані з продажем.

З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надати ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Надати ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог.

Стягнути з відповідача на користь ПАТ «Украсоцбанк»в особі Харківської обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»судові витрати - судовий збір у сумі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 120 гривень.

21 січня 2011 року представник ОСОБА_1 -ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Укрсоцбанк»в якій просить, визнати кредитний договір №830/27/14-3/15/7-030 від 28.08.2007 року та договір іпотеки №830/27/14-3/29/8-068 від 05.09.2008 року між нею та ПАТ «Укрсоцбанк»недійсним.

В обґрунтування вимог посилається на те, що їй кредит надавався в іноземній валюті, а це є порушення законодавства України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечувала.

Представник відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_5 позовні вимоги визнала.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

28.08.2007 року між АКБ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 830/27/14-3/15/7-030. Згідно цього договору кредиту, позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в межах максимального ліміту заборгованості у сумі 100000 доларів США зі сплатою 13,5 відсотків річних з щомісячним погашенням основної заборгованості та кінцевим терміном погашення основної заборгованості до 05.08.2017 року.

Кредит був наданий на поточні потреби шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»на поточний рахунок позичальника в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»,в межах максимального ліміту заборгованості, згідно листа-заявки на видачу готівки №15 від 28.08.2007 року

В забезпечення погашення заборгованості було надано відповідно укладеного між позивачем та відповідачем і посвідченого 28.08.2007 року приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6, іпотечного договору № 830/27/14-3/29/7-061:

- нежитлові будівлі: адміністративна будівля -літ. «А-2»; цегляна; склад-літ «Б-2»; ангар-літ «Г-1»; навіс-літ. «Д»; льохі -літ. «Ж», «З», «И», «Л», «М», «Н»; резервуар-літ. «Е»водонапірна башта - літ. «К»; свердловина - лит «Ю»; зливні ями літ. «К2», «КЗ», «К4», «К5», «К6»; огорожа №1-3; замощення -1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

05.09.2008 року було надано, відповідно укладеного між позивачем та відповідачем і посвідченого 05.09.2008 року приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6, іпотечного договору № 830/27/14-3/29/8-068:

- земельну ділянку з цільовим призначенням для іншої комерційної діяльності, розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до умов кредитного договору (п.п. 3.3.6, 3.3.6.1, 3.3.7., 3.3.8), відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати пені у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін.

Відповідачем неодноразово порушувались строки повернення кредиту та сплати відсотків внаслідок чого, у відповідності з п. 3.2.7. договору кредиту, останній зобов'язаний протягом тридцяти календарних днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту, а також нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Відповідачу 08.02.2010 року за вих. №11.4.1-01/96-558 направлено повідомлення про необхідність повністю погасити строкову та прострочену заборгованість за кредитом, прострочені відсотки та пеню за договором кредиту. Вимога відповідачем не виконана.

Станом на 28.04.2010 року, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складає: 743866,25 грн., а саме:

- заборгованість за кредитом 84106,24 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 666617,65 грн. 65 коп.

- заборгованість за відсотками 8760,58 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 69435,48 грн. 48коп.

- пеня по простроченому кредиту та процентам 5006,94 грн.94 коп.

- заборгованість за комісіями 2806,18 грн. 18 коп.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк.

Відповідно п.4.1. іпотечного договору, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно п.4.5. іпотечного договору, позивач за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки у тому числі шляхом продажу предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Позовні вимоги в частині звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки ґрунтуються на положеннях Закону України «Про іпотеку», а саме:

Відповідно статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель яким є позивач вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено на підставі рішення суду.

Так, відповідно статті 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, крім іншого, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки, таким способом може бути реалізація предмета іпотеки іпотекодержателем самостійно будь-якій особі-покупцеві з застосуванням процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної позовної вимоги представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_5 до ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, то вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

27 вересня 1991 року ПАТ «Укрсоцбанк»Національним банком України була видана банківська ліцензія № 5 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(а.с.103, 104).

29 грудня 2001 року ПАТ «Укрсоцбанк»Національним банком України був наданий дозвіл за №5-1 на право здійснення банківських операцій, визначених частиною першою та пунктами 1-4 частини другої та четвертої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»та додаток до нього від 29 грудня 2001 року «Перелік операцій, які має право здійснювати ПАТ «Укрсоцбанк»(а.с.104, 105-106).

Як вбачається із вищезазначених документів, ПАТ «Укрсоцбанк»мав право здійснювати операції з валютними цінностями.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. Разом з тим, вказана стаття Конституції України визначає правовий статус грошової одиниці країни, але не встановлює сферу її обігу та будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Згідно зі ст.192 ЦК України, законним платіжним засобом обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України є грошова одиниця країни - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом.

Стаття 192 ЦК України термінологічно ототожнює поняття «гроші»та «грошові кошти».

У статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»термін «кошти»визначається через поняття грошей у національній або іноземній валюті.

У статті 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»зазначається, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Відповідно до пункту 3.3. цього закону, гривня, як грошова одиниця країни (національна валюта), є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Між тим, у подальшому цей закон передбачає здійснення переказів також в іноземній валюті. Незважаючи на окремі вищенаведені положення чинного законодавства, які закріплюють за грошовою одиницею України статус єдиного законного платіжного засобу на території України, слід наголосити на тому, що поряд з цим закон не забороняє використання іноземної валюти на території України, а навпаки, регламентує порядок її використання, у тому числі фінансовими установами. У системному вигляді дане питання висвітлено в статті 192 ЦК України. Відповідно до норми частини першої цієї статті, законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Варто зауважити, що дане положення Цивільного кодексу України вже не містить посилання на те, що грошова одиниця України є єдиним платіжним засобом на території України. Частина друга статті 192 ЦК України чітко вказує на можливість використання в Україні іноземної валюти у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно з диспозицією статті 92 ЦК України, грошова одиниця України та іноземна валюта вважаються грошима (грошовими коштами).

Виходячи з вищенаведеного, існують достатні юридичні підстави зробити висновок, що відповідно до чинного законодавства України поняття грошей (коштів, грошових коштів) поширюється як на грошову одиницю України, так й на іноземну валюту (грошові одиниці іноземних держав). При цьому законодавство диференціює правовий режим зазначених складових поняття «гроші», виходячи з критерію оборотоздатності грошової одиниці України та іноземної валюти на території України. Так, грошова одиниця України наділена статусом універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, в той час як обіг іноземної валюти обумовлений (обмежений) вимогами спеціального законодавства України.

Відповідно до положень статей 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківські установи на підставі банківської ліцензії мають право здійснювати кредитні операції, у тому числі розміщувати залучені кошти від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Стаття 2 вказаного закону визначає банківський кредит, як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яку гарантію, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Таким чином, законодавство України чітко визначає правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина перша статті 533 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Між тим, диспозиція норми частини третьої цієї статті дозволяє використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Спеціальне законодавство України у сфері банківської діяльності та діяльності небанківських фінансових установ не містить приписів, які б забороняли банкам або іншим фінансовим установам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті.

Роз'яснення Національного банку України щодо правомірності укладання кредитних договорів в іноземній валюті надано в листі № 13-210/7871-22612 від 07.12.2009 року. В листі зазначено, що відповідно до статті 192 ЦК України, іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм статей 192, 533, 1054 ЦК України, статей 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», статей 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не існує правових підстав ставити під сумнів право банків та інших фінансових установ згідно з отриманими ліцензіями здійснювати кредитування як в національній, так й в іноземній валютах. Проте використання іноземної валюти як предмету кредитного зобов'язання можливо лише у разі дотримання вимог валютного законодавства України.

Основним законодавчим актом, який регулює правові відносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю є Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»(далі - Декрет).

Згідно статті 5 Декрету, операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання валютного контролю»(стаття 1), надання кредитів в іноземній валюті слід відносити до валютних операцій. Здійснення валютних операцій може мати місце на підставі генеральних чи індивідуальних ліцензій Національного банку України.

Поняття «валютні операції»має широкий контекст і включає будь-які операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності (у тому числі, на іноземну валюту), за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України.

Виходячи з даного визначення, очевидно, що надання кредитів в іноземній валюті кваліфікується валютною операцією, яка може здійснюватися виключно на підставі відповідної ліцензії НБУ.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Диспозиція норми частини другої статті 5 Декрету передбачає, що індивідуальної ліцензії потребують валютні операції, визначені частиною четвертою цієї статті, в той час як генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії. Тобто, валютна операція здійснюється на підставі індивідуальної ліцензії або генеральної ліцензії у разі, якщо вона не підпадає під режим індивідуального ліцензування. При цьому індивідуальна ліцензія видається НБУ на разову валютну операцію, в той час як генеральна ліцензія дозволяє здійснювати окремі валютні операції, що не підпадають під режим індивідуального ліцензування, на регулярній основі протягом строку дії ліцензії.

Пунктом «в»частини четвертої статті 5 Декрету встановлена вимога щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення операцій щодо надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Отже, надання банками, іншими фінансовими установами кредитів в іноземній валюті резидентам України можливе за умови отримання однією із сторін кредитного договору індивідуальної ліцензії НБУ на здійснення разової кредитної угоди в іноземній валюті.

Відповідно до частини шостої статті 5 Декрету, порядок видачі ліцензій на здійснення валютних операцій визначається НБУ. На сьогодні законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті. Дана обставина, з огляду на відсилочний характер норми пункту «в»частини четвертої статті 5 Декрету, не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язані із наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам України.

Статтею 5 Декрету визначено, що індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Генеральна ліцензія надається на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Виходячи з наведеного, індивідуальна ліцензія на проведення вказаних операцій необхідна лише у тому випадку, якщо терміни і суми кредитів перевищують встановлені законодавством межі. Однак, на сьогодні законодавством не визначені терміни і суми кредитів в іноземній валюті як критерій їх віднесення до сфери дії режиму індивідуального ліцензування. Ця обставина з огляду на відсилочний характер норми Декрету не дозволяє поширити режим індивідуального ліцензування на валютні операції, пов'язані з наданням резидентами (банками та іншими фінансовими установами) кредитів в іноземній валюті іншим резидентам.

Таким чином, за відсутності нормативних умов для застосування режиму індивідуального ліцензування щодо вказаних операцій, єдиною правовою підставою для здійснення банками кредитування в іноземній валюті, згідно з вимогами статті 5 Декрету, є наявність у банку генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, отриманої у встановленому порядку.

Що стосується необхідності отримання сторонами кредитного договору індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України, згідно з вимогами пункту «г»частини 4 статті 5 Декрету, то слід зазначити, що відповідно до цієї статті порядок і терміни видачі ліцензій, перелік документів, необхідних для одержання ліцензій, а також підстави для відмови у видачі ліцензій визначаються Національним банком України.

Згідно зі статтею 11 Декрету, Національний банк України видає в межах, передбачених цим Декретом обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України.

Крім цього, відповідно до статті 44 Закону України «Про Національний банк України», НБУ діє як уповноважена державна установа при застосуванні законодавства України про валютне регулювання і валютний контроль.

На виконання вказаних повноважень Національним банком України прийнято «Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», затверджене постановою Правління НБУ від 14.10.2004 року № 483 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 року за № 1429/10028.

Відповідно до пункту 1.4 цього Положення, використання іноземної валюти як засобу платежу (валютна операція) і використання іноземної валюти на території України для виконання будь-яких зобов'язань або оплати товарів що придбаються. Разом з тим, у пункті 1.5 Положення визначено, що використання іноземної валюти як засобу платежу на території України без індивідуальної ліцензії дозволяється, якщо ініціатором або одержувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операцій з валютними цінностями).

Тобто, спеціальне законодавство у сфері банківської діяльності не містить приписів, які б забороняли банкам надавати кредити в іноземній валюті або регламентували умови кредитування в іноземній валюті, і тому законодавством України чітко визначено правомочність банків на підставі відповідних ліцензій надавати кредити та бути суб'єктом кредитних зобов'язань. Виходячи з наведеного, надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України жодною з сторін договору.

Таким чином, банки та інші фінансові установи, які у встановленому законом порядку отримали генеральну ліцензію НБУ на здійснення валютних операцій, мають достатні юридичні підстави та законне право для надання резидентам України кредитів в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд розподіляє судові витрати між сторонами, на підставі ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 74, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 224-233 ЦПК України; ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 192, 525, 526, 530, 553, 589-591, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України; Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»; ст.ст. 32, 44 Закону України «Про Національний банк України»; ст. ст. 2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність»; ст.ст. 1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; ст. ст. 1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»задовольнити.

На задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»за договором кредиту про надання кредитних послуг №830/27/14-3/15/7-030 від 28 серпня 2007 року та договору не відновлювальної кредитної лінії №830/27/14-3/15/8-032 від 05 вересня 2008 року звернути стягнення за іпотечними договорами:

№830/27/14-3/29/7-061 від 28 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6 за реєстровим номером 1181,

№830/27/14-3/29/8-068 від 05 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6 за реєстровим номером 1312,

№830/27/14-3/29/8-069 від 05 вересня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО, ОСОБА_6 за реєстровим номером 1314 на предмет іпотеки:

- нежитлові будівлі: адміністративна будівля -літ. «А-2»цегляна; склад літ. «Б-2»; ангар літ. «Г-1»; навіс літ. «Д»; льохи літ. «Ж», «З», «И», «Л», «М», «Н»; резервуар літ. «Е»; водонапірна башта літ. «К»; свердловина літ. «К1»; зливні ями літ. «К2», «К3», «К4», «К5», «К6»; огорожа №1-3; замощення 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать іпотекодавцю на праві власності на підставі договору дарування нежитлової будівлі, посвідченого приватним нотаріусом Харківського районного округу Харківської області ОСОБА_7 13.02.2007 року за реєстровим номером 629.

- земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 6325156700:00:002:0097 та належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ 510474, виданого Харківським районним відділом земельних ресурсів 31.07.2008 року, зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за №010870300290.

Надати право Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за договором кредиту №830/27/14-3/15/7-030 від 28.08.2007 року на загальну суму 743866 гривень 25 копійок, а саме:

заборгованість за кредитом 84106,24 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 666617,65 гривень;

заборгованість за відсотками 8760,58 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 69435,48 гривень;

пеня по простроченому кредиту та процентам 5006,94 гривні;

заборгованість за комісіями 2806,18 гривень.

Надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»за рахунок продажу предмету іпотеки задовольнити свої вимоги за договором не відновлювальної кредитної лінії №830/27/14-3/15/8-032 від 05.09.2008 року 895433 гривні 68 копійок, а саме:

прострочена заборгованість за кредитом 94961,74 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 750976,43 гривень;

прострочена заборгованість за відсотками 16431,95 доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом Національного Банку України складає 129947,14 гривень;

пеня по простроченому кредиту та процентам 14510,10 гривень.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу предмету іпотеки, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку»шляхом надання Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі покупцеві, право замовляти та отримувати експертну оцінку вартості предмета іпотеки, витяг в Харківському міському БТІ, здійснювати інші дії від імені власника предмету іпотеки, пов'язані з продажем.

З метою збереження предмету іпотеки до його реалізації надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»право обладнання предмету іпотеки новими охоронними пристроями, а також укладання договорів на охорону зі спеціалізованими підприємствами.

Надати Публічному акціонерному товариству «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»до моменту продажу предмету іпотеки право на господарське управління предметом іпотеки, з правом укладання у якості орендодавця договорів оренди з фізичними та юридичними особами, та направленням отриманих від управління коштів на задоволення своїх вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Харківської обласної філії Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(МФО 351016, ЄДРПОУ 09351014, п/р 36198805990002 в ХОФ ПАТ «УСБ») судові витрати - судовий збір у сумі 1700 (тисяча сімсот) гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді у розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

У задоволенні зустрічних позовних вимог представника ОСОБА_1 -ОСОБА_5 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги, через суд який постановив рішення, в 10-денний строк із дня проголошення. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: