Ухвала суду № 24452031, 24.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №1490/2195/12 24.05.2012 24.05.2012 24.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

< Текст >

Провадження № 11/1490/374/2012 головуючий суду 1 інстанції: Покровська Т.С.

категорія: ст.ст. 191 ч.3, 175 ч.1,

366 ч.1 КК України доповідач: Кваша С.В.

Ухвала

іменем України

24 травня 2012 року м. Миколаїв

суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Пісного І.М.

суддів - Івченко О.М., Кваші С.В.

за участю прокурора - Артеменко Л.В.

потерпілих - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2012 року, яким:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканся АДРЕСА_1, раніше не судимого:

Засуджено:

- за ч.3 ст.191 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком на 1 рік. В відповідності з ст.ст.75,76 КК України від призначеного основного покарання в виді позбавлення волі звільнено з іспитовим строком на 1 рік та покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

- за ч.1 ст.175 КК України до 1 року позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком на 1 рік. В відповідності із ст.ст. 74 ч.5, 49 ч.1 п.2 КК України від відбування покарання звільнено в зв'язку із закінченням строків давності.

- за ч.1 ст.366 КК України до 1 року обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з організаційно-розпорядчою діяльністю строком на 1 рік. В відповідності із ст.ст. 74 ч.5, 49 ч.1 п.2 КК України від відбування покарання звільнено в зв'язку із закінченням строків давності.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним в тому, що згідно рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідем» (в подальшому ТОВ «Фрідем») 06.11.2002 р. ОСОБА_6 був призначений на посаду директора ТОВ «Фрідем», зареєстрованого ЄДРПОУ на підставі рішення № 23399909 від 05.06.1995 року виконкому Миколаївської міської Ради.

Будучи керівником ТОВ «Фрідем» ОСОБА_6 був наділений правом укладати трудові угоди з найманими працівниками, а також на підставі вимог ст. 21 КЗпП України, відповідав за виплату заробітної плати найманим працівникам і забезпечення умов їх праці.

Останній, працюючи директором ТОВ «Фрідем», всупереч вимогам діючого законодавства, не здійснював виплату заробітної плати працівникам ТОВ «Фрідем» з 01.09.2004 р., а всі кошти, які надходили на розрахункові рахунки підприємства, направляв на здійснення господарських операцій підприємства, маючи при цьому мету отримання додаткової матеріальної вигоди від діяльності підприємства.

З цією метою, підсудний, діючи умисно, зловживав своїм службовим становищем, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, ігноруючи конституційні права громадян на своєчасну оплату праці, з січня 2004 року по серпень 2008 року включно припинив повність виплату заробітної плати працівникам ТОВ «Фрідем», маючи при цьому реальну можливість такої виплати, і будучи зобов'язаним у відповідності до ст. 15 ЗУ «Про оплату праці» оплачувати працю найманих працівників названого товариства.

За вказівкою ОСОБА_6 за вказаний період часу не виплачувалась заробітна праця 28 працівникам ТОВ «Фрідем» на загальну суму 227176,24 грн.

Крім того 08.02.2007 року ОСОБА_6 наказом № 1-к від 08.02.2007 року був призначений директором Товариства з обмеженою відповідальністю «УК-СІСТЕМ» (далі - ТОВ «УК-СІСТЕМ»).

Будучи керівником підприємства і займаючи посаду директора ТОВ «УК-СІСТЕМ», згідно Статуту названого товариства ОСОБА_6 був наділений правом укладати трудові договори з найманням працівників, а також на підставі вимог ст. 21 КЗпП України і ніс відповідальність за виплату заробітної плати найманим працівникам і забезпечення умов їхньої праці.

Але всупереч вимогам діючого законодавства, не здійснював виплату заробітної плати працівникам ТОВ «УК-СІСТЕМ» з січня по серпень 2008 року, а всі кошти надходили на розрахункові рахунки підприємства, направляв на здійснення господарських операцій підприємства, маючи при цьому мету отримання додаткової матеріальної вигоди від діяльності підприємства.

Так, ОСОБА_6 діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, яка виражалася в прагненні здійснити господарську діяльність товариства, з метою отримання додаткової вигоди, шляхом направлення коштів на функціонування і розвиток, ігноруючи конституційні права на своєчасну оплату праці, з січня по серпень 2008 року включно припинив виплату заробітної плати працівникам ТОВ «УК-СІСТЕМ», маючи при цьому реальну можливість такої виплати, і будучи зобов'язаною особою згідно вимог ст. 15 Закону України «Про оплату праці» оплачувати труд найманих працівників.

Діючи умисно, підсудний розпорядився, щоб заробітна плата найманих працівників ТОВ «УК-СІСТЕМ» в період з 1січня по 31 серпня 2008 року начислялась, але не виплачувалась, в зв'язку з чим за вказаний період 2008 року виникла заборгованість по виплаті заробітної плати 29 працівникам ТОВ «УК-СІСТЕМ» на загальну суму 226858,83 грн., в тому числі ОСОБА_4 - 13483,75 грн., ОСОБА_5 - 11915,45 грн., ОСОБА_3 - 7102,63 грн., ОСОБА_2 - 9501,9 грн.

Крім того, в період з 1 січня по 1 вересня 2008 рік, достовірно знаючи, що в порушенні ст. 116 КЗпП України, не проведено повний розрахунок по виплаті заробітної плати із звільненими працівниками ТОВ «УК-СІСТЕМ», ОСОБА_6, не виплатив заробітну 5 особам, які були звільнені в 2007 році на загальну суму 8282,05 грн.

При наявності реальної можливості виплати працівника ТОВ «УК-СЕРВІС» в повному обсязі заробітної плати, будучи зобов'язаним здійснювати таку виплату, ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, з корисливих мотивів і особистої зацікавленості, яка виражалася у прагненні продовжити здійснення господарської операції підприємства, з метою отримання додаткової вигоди, ігноруючи вимоги ч. 3 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», з січня по 1 вересня 2008 року направляв кошти на нужди підприємства, хоча вказані платежі не являються першочерговими. При цьому заробітна плата в даний період працівника ТОВ «УК-СЕРВІС» не виплачувалась.

В період часу з 8 по 24 вересня 2008 року директор ТОВ «УК-СЕРВІС» ОСОБА_6 і інша особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, з метою надання підроблених відомостей щодо виплати частини заборгованості, що утворилась по виплаті заробітної плати співробітникам ТОВ «Фрідем» і вчинення розкрадання грошових коштів, виготовили платіжну відомість № 1-0000001 від 17.09.2008 р. В даній платіжній відомості інша особа винесла завідомо неправдиві відомості про отримання ОСОБА_7 - 5481,53 грн., ОСОБА_8 - 3422,44 грн., ОСОБА_9 - 4001,11 грн., ОСОБА_10 - 4772,35 грн., ОСОБА_11 - 3491,71 грн., ОСОБА_12 - 4200,89 грн. і ОСОБА_13 - 5962,54 грн. Крім того, інша особа внесла завідомо неправдиві відомості в вказану платіжну відомість про те, що воно перевірило правильність нарахування і виплати зарплати по даний відомостям, призвело виплату грошей, як головний бухгалтер ТОВ «Фрідем», про що поставило свої підписи на відомостях.

ОСОБА_6 в графі № 5 вище зазначеної платіжної відомості, де повинен стояти підпис співробітника ТОВ «Фрідем» в отриманні заробітної плати, вніс підроблені відомості шляхом підробки підписів, підтверджуючих отримання грошей від імені ОСОБА_7, ОСОБА_14 - 3422,44 грн., ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13, а також поставив свої підписи, як керівник ТОВ «Фрідем», затвердив виплату коштів по платіжній відомості № - 0000001 від 17.09.2008 року.

Виданими по даній платіжній відомості грошовими коштами ОСОБА_6 і інша особа заволоділи і звернули на свою користь.

24.09.2008 року інша особа за вказівкою ОСОБА_6 повідомили старшому контролеру - ревізору КРВ в Жовтневому районі Миколаївської області ОСОБА_15, яка проводила згідно постанови суду Корабельного районного суду м. Миколаєва від 02.09.2008 року ревізію в ТОВ «Фрідем», що частина наявної заборгованості по виплаті заробітної плати співробітникам ТОВ «Фрідем» сплачена. При цьому інша особа надала ОСОБА_15 завідомо неправдиві відомість № 1-0000001 від 17.09.2008 року щодо виплати частини заборгованості заробітної плати співробітникам ТОВ «Фрідем» на загальну суму 44435,90.

ОСОБА_15, вважаючи, що їй надали офіційний документ щодо виплати заробітної плати, відобразила в акті № 12-24/33 від 25.09.2008 року позапланової документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фрідем», проведеної КРВ в Жовтневому районі, відомості щодо погашеної частини заборгованості по виплаті заробітної плати співробітникам ТОВ «Фрідем» на суму 44435,90 грн.

В період часу з 08 по 24 вересня 2008 року директор ТОВ «Фрідем» ОСОБА_6 і інша особа, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою між собою, користуючись корисливими мотивами, шляхом виготовлення і використання завідомо платіжної відомості № 1-0000001 від 17.09.2008 року вчинили викрадання грошових коштів, що належать ТОВ «Фрідем» на загальну суму 31332,57 грн., підробивши у зазначеній платіжної відомості підписи співробітників ТОВ «Фрідем» ОСОБА_7 - про отримання ним 5481,53 грн., ОСОБА_14 - про отримання нею 3422,44 грн., ОСОБА_9 - про отримання нею 4001,11 грн., ОСОБА_10 - про отримання ним 4772,35 грн., ОСОБА_11 - про отримання нею 3491,71 грн., ОСОБА_12 - про отримання ним 4200,89 грн. і ОСОБА_13 - про отримання нею 5962,54 грн. Зазначеними грошовими коштами на загальну суму 31332,57 грн. ОСОБА_6 та інша особа заволоділи і розпорядися на власний розсуд.

В апеляціях потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 просять вирок суду в частині вирішення цивільних позовів змінити та стягнути з ОСОБА_6 заборгованість з виплати заробітної плати.

Вказують, що їх цивільні позови необхідно було розглянути разом із кримінальною справою.

Вважають, що цивільні позови до ОСОБА_6 залишився не вирішеним і суд першої інстанції зробив невірний висновок, що матеріальна шкода, спричинена потерпілим була вирішена рішеннями Корабельного районного суду м. Миколаєва в лютому - червні 2009 року в цивільному порядку.

Стверджують, що фактично рішення суду по цивільним позовам, в супереч вимогам ст. 328 КПК України, не прийняті та не зазначено підстав для відмови в їх розгляді.

На думку апелянтів в резолютивній частині вироку рішення суду по цивільним позовам потерпілих відсутні.

Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які просять вирок суду в частині вирішення цивільних позовів змінити та стягнути з ОСОБА_6 заборгованість з виплати заробітної плати, думку прокурора про залишення вироку без зміни, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляціях, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції потерпілих не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні злочину, за який його засуджено, за обставин встановлених судом, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку і апелянтами не заперечуються.

Згідно ст. 28 КПК України особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину у праві при провадженні кримінальної справи пред'явити до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за дії обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом разом з кримінальною справою.

Як вбачається з матеріалів справи потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 в період з лютого по червень 2009 року, тобто до винесення вироку ОСОБА_6 зверталися до Корабельного районного суду м. Миколаєва з цивільними позовами про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати з ТОВ «УК-СИСТЕМ» і вказаним судом було постановлено стягнути з ТОВ «УК-СИСТЕМ» заборгованість по виплаті заробітної платі на користь потерпілих. Суми заборгованості, які вказані в даних рішеннях Корабельного районного суду м.Миколаєва за вищенаведений період повністю співпадають з їх позовними вимогами по, які зазначені в апеляційних скаргах.

На підставі прийнятих рішень в цивільному порядку були відкриті виконавчі провадження щодо стягнення з ТОВ «УК-СИСТЕМ» заборгованості по заробітній платі, яким була надана оцінка судом першої інстанції, з чого вбачається, що позовні вимоги потерпілих були вирішені в порядку цивільного судочинства.

Тому доводи апелянтів про те, що вони при розгляді кримінальної справи зверталися з позовом не до ТОВ «УК-СИСТЕМ», а безпосередньо до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати є безпідставними, так як суми боргів потерпілих за їх позовами не змінювались.

Крім того, як вбачається з позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які ними були надані на досудовому слідстві, ОСОБА_4 вказував відповідачем в позовної заяві ТОВ «УК-СИСТЕМ», а ОСОБА_5 також вказував відповідачем ТОВ «УК-СИСТЕМ», але в особі ОСОБА_6 При цьому в своїх вимогах вони просили стягнути заборгованість не з засудженого, а з підприємства.

Що стосується аналогічних позовним вимог, які викладені в апеляціях потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_3, то вони взагалі не були визнані в ході досудового слідства та в суді, як цивільні позивачі. В матеріалах справи не міститься жодних відомостей про визнання їх цивільними позивачами. Вони були визнані лише потерпілими по справі. Тому їх вимоги в апеляціях не заслуговують на увагу з огляду на вищенаведені обставини.

Тобто, підстави у суду першої інстанції для задоволення вимог потерпілих під час судового розгляду кримінальної справи були відсутні, і тому, суд залишив їх позовні вимоги фактично без розгляду, що виходить з мотивувальної частини вироку.

Виходячи з вищевикладеного підстав для зміни вироку суду першої інстанції щодо стягнення з ОСОБА_6 заборгованості по виплаті заробітної плати колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляції ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Корабельного районного суду м. Миколаєва від 20 березня 2012 року відносно ОСОБА_6 - без зміни.

Головуючий

Судді