Рішення № 24452000, 30.05.2012, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/2111/12 30.05.2012 30.05.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц 1490/1457/2012 р. Головуюча першої інстанції: Гапоненко Н.О.

Категорія - 27 Доповідач апеляційної інстанції: Галущенко О.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

30 травня 2012 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Лівінський І.В.

Крамаренко Т. В.

із секретарем

судового засідання: Богуславською О.М.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за

апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» ( далі - ПАТ «ВіЕйБі Банк», або Банк ) на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05.03. 2012 р., у справі за

позовом

ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним

позовом

ОСОБА_5 до ПАТ «ВіЕйБі Банк» про визнання недійсними умов договору щодо сплати щомісячної комісії та пені за договором,

встановила:

26. 10. 2011 р. ПАТ «ВіЕйБі Банк» звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Позивач зазначав, що 31.01.2008 р. з ОСОБА_5 було укладено кредитний договір, за умовами якого він отримав 24716 грн. 75 коп. кредиту, зобов'язавшись повернути отримані кошти до 01.02.2011 р.

Відповідно до умов договору він повинен був щомісячними платежами у розмірі, визначеному графіком погашення, який є невід'ємною частиною кредитного договору, погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, проценти за його користування у розмірі 6 % річних та щомісячну комісію у розмірі 491 грн. 86 коп.

Внаслідок невиконання позичальником цих зобов'язань утворилась заборгованість, розмір якої, станом на 21. 10.2011 р. склав 118870 грн. 82 коп., а станом на 22.02.2012 р. 40188 грн. 90 коп.

Посилаючись на наявність цієї заборгованості та факту порушення кредитного договору, позивач просив про задоволення позову.

22.12.2011 р. ОСОБА_5 звернувся до банку із зустрічним позовом про визнання недійсними умов договору щодо сплати щомісячної комісії у розмірі 491 грн. 86 коп. та пені за порушення умов договору у розмірі 1% від несплачених завчасно сум за кожен день прострочення платежу.

Позичальник посилався на несправедливість цих умов договору, тобто таких, що створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача та вимагають сплати ним непропорційно великої суми компенсації у випадках невиконання зобов'язань за договором.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05.03. 2012 р. постановлено про часткове задоволення позовних вимог Банку. Зазначеним рішенням стягнуто з ОСОБА_5 на користь Банку 22063 грн. 66 коп. в рахунок відшкодування збитків та 286 грн. 42 коп. в рахунок відшкодування судових витрат позивача.

Постановлено також про визнання недійсними умов кредитного договору щодо сплати комісії за користування кредитом та пені за кожен день прострочення платежу у розмірі 1% від несплачених завчасно сум.

Цим же рішенням ухвалено про повернення Банку судового збору у розмірі 572 грн. 22 коп. В задоволенні вимог про стягнення пені та комісії відмовлено.

В апеляційній скарзі Банк ставить питання про скасування рішення та ухвалення нового рішення про стягнення заборгованості в повному обсязі з врахуванням комісії, посилаючись на необгрунтованність висновків суду щодо недійсності умов договору та наявності підстав для відмови у її стягненні.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах оскарження, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку про задоволення апеляційної скарги частково виходячи з таких підстав.

Ухвалюючи рішення в частині визнання недійсними умов кредитного договору щодо сплати комісії та розміру пені, суд виходив з того, що оспорювані умови договору є несправедливими, що тягне визнання їх недійсними.

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам справи та суперечать вимогам норм матеріального права.

Однією з засад судочинства, передбачених ст. 3 ЦК України, є свобода договору, яка полягає у праві сторін вільно, на свій власний розсуд визначати умови договору, підстави та умови відповідальності.

Межі реалізації цього принципу визначені статтею 627 ЦК України.

Так, відповідно до приписів цієї статті, право сторін на вільне визначення умов договору, обумовлене необхідністю дотримання вимог зазначеного Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин чи окремі його частини можуть бути визнанні недійсними з підстав, передбачених ст. 215 ЦК України.

Правочини щодо надання споживчого кредиту можуть бути визнані недійсними також з підстав, передбачених ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» ( далі - Закон № 3161-IV(3161-15).

Зокрема договір про надання споживчого кредиту чи окремі його частини можуть бути визнані судом недійсними, якщо умови такого договору є несправедливими.

Підставою недійсності умов кредитного договору позивач зазначав несправедливість умов щодо сплати комісії за користування кредитом та розміру пені, яка підлягає нарахуванню в разі порушення термінів сплати кредитної заборгованості.

При цьому позичальник посилався на встановлений договором непропорційно великий розмір компенсації за порушення умов договору, порушення рівності сторін договору, встановлення плати за користування кредитом у вигляді комісії, в той час, як договором вже передбачена сплата процентів за користування кредитом, що значно збільшує реальну відсоткову ставку; ненадання усієї, передбаченої законодавством інформації, яка стосується обґрунтування розміру комісії та визначення реальної відсоткової ставки з урахуванням усіх складових.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2008 р. ОСОБА_5 уклав з Банком кредитний договір про отримання 24716 грн. 75 коп. кредиту строком повернення отриманих коштів до 01.02.2011 р.

Із змісту договору також вбачається, що будучи вільним у виборі фінансової установи та умов отримання кредиту, позичальник погодився щомісячними платежами у розмірі 1243 грн.86 коп. погашати заборгованість перед Банком, у тому числі, здійснювати сплату частки кредиту, проценти за його користування у розмірі 6 % річних та щомісячну комісію у розмірі 491 грн. 86 коп.

Встановлення обов'язку щодо сплати щомісячної комісії за користування кредитом не порушує межі реалізації свободу договору, визначені статтею 627 ЦК України та не може розцінюватися як нав'язування додаткових послуг, як обов'язкової умови надання кредиту, оскільки п. 2.4 Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України ( затв. постановою Національного Банку України № 225 від 18.06.2003 р. в ред.. постанови НБУ № 103 від 23.03.2006 р. та № 222 від 16.06.2005 р.) передбачено отримання Банком доходу від різного роду комісій при виконанні кредитних договорів, у тому числі і від комісій, які є складовою вартості фінансового інструменту, тобто платою за користування кредитними коштами, яка визначається у твердій грошовій сумі, нарівні з встановленою договором платою за користування кредитом, що визначається у відсотках від залишку заборгованості.

Положення ст. ст. 11, 18 Закону № 3161-IV(3161-15) також не містять прямої заборони на встановлення плати за користування кредитом як у вигляді відсотків, так і одночасно у формі твердої щомісячної суми.

Величина пені у розмірі 1% від несвоєчасно сплаченої суми також не дає підстав вважати, що вона є завеликою та такою, що більш ніж на 50% перевищує розмір несвоєчасно сплаченої суми в погашення кредитної заборгованості.

Посилання позивача та рішення суду першої інстанції на те, що загальний розмір нарахованої пені за період дії договору перевищує більш ніж на 50 відсотків вартість отриманого кредиту не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки за змістом диспозиції пункту 5 ч. 3 ст. 18 Закону № 3161-IV(3161-15), критерієм несправедливості є такі умови договору, які встановлюють обов'язок щодо сплати пені у розмірі більшому ніж 50% від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а не від загального накопиченого розміру заборгованості за договором.

В тексті кредитного договору міститься запевнення позичальника про те, що він перед укладенням договору ознайомлений з усіма умовами кредитування, відповідно до вимог ч. 2 ст. 11 Закону № 3161-IV(3161-15), тобто отримав усю, необхідну для формування свідомого вибору інформацію про загальну вартість кредиту, умови кредитування та відповідальності за порушення умов договору.

При цьому, відповідно до приписів цієї ж норми ненадання зазначеної інформації не тягне недійсність укладеного договору з цих підстав, а передбачає відповідальність суб'єкта господарювання у вигляді санкцій встановлених статтями 15, 21 названого закону.

Із змісту договору та наданих доказів не вбачається також і наявності обставин, які свідчать про порушення рівності сторін договору та перевищення величини пені граничним межам її розміру, встановленим ст. 3 Закону України «Пров відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»

Оскільки суд при вирішенні спору не врахував наведених обставин та вимог закону, якими врегульовані спірні правовідносини, то рішення в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_5 підлягає скасуванню у відповідності до приписів ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову про визнання недійсними умов договору щодо розміру пені та сплати комісії.

Не може бути залишене без зміни і рішення в частині вирішення питання про стягнення збитків за позовом Банку, адже до складу, завданих невиконанням договору збитків, входить і комісія, яка не є неустойкою, а тому не може бути зменшена на підставі положень ч. 3 ст. 551 ЦК України; і нарахована як фіксована частина плати за користування фінансовим інструментом.

Її розмір згідно з наданим Банком розрахунком, який не спростовано позичальником, становить 15247 грн. 66 коп.

З врахуванням доведеного належними доказами розміру заборгованості за тілом кредиту, відсотків за користування кредитом та комісії загальний розмір заборгованості за договором складає 40118 грн. 90 коп.

Зазначене, відповідно до приписів ст. ст. 611, 612, 614, 625, 651, 1054 ЦК та вимог п. п. 3.2.2, 4.1 кредитного договору є підставою для покладення на позичальника зобов'язання щодо дострокового повернення тіла кредиту зі сплатою нарахованих процентів та комісії, передбачених договором.

Питання щодо стягнення штрафних санкцій та пені Банк не ставив ( а.с.-66)

Підлягає і скасуванню рішення в частині повернення Банку надміру сплаченого судового збору, оскільки питання компенсації понесених позивачем судових витрат вирішується на підставі положень ст. 88 ЦПК України, шляхом відшкодування стороні, на користь якої ухвалено рішення судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Так, Банком сплачено 1188 грн. 71 коп. судового збору та 120 грн. витрат на і.т.з.

Пропорційно за рахунок відповідача йому має бути відшкодовано 401 грн.18 коп. судового збору та 120 грн. витрат на і. т. з.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу - задовольнити частково.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05.03. 2012 р. в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_5 - скасувати.

Постановити в цій частині нове рішення.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» про визнання недійсними умов кредитного договору щодо сплати щомісячної комісії та пені за договором - відмовити.

Рішення в частині повернення Банку надміру сплаченого судового збору у розмірі 572 грн. 22 коп. - скасувати.

Рішення в частині вирішення питання про стягнення заборгованості за кредитним договором - змінити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» - сорок тисяч сто вісімнадцять грн.. 90коп. (40118 грн. 90 коп.) в рахунок відшкодування збитків за кредитним договором.

З яких двадцять три тисячі сто чотири грн.. 60 коп. ( 23104 грн. 60 коп.) складає заборгованість за тілом кредиту; одна тисяча сімсот шістьдесят шість грн..64 коп. ( 1766 грн. 66 коп.) складають відсотки за користування кредитом та п'ятнадцять тисяч двісті сорок сім грн. 66 коп. (15247 грн. 66 коп.) комісія, як фіксована частина плати за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» 401 грн. 18 коп. в рахунок відшкодування витрат Банку на судовий збір та 120 грн. на інформаційно- технічне забезпечення.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: І.В. Лівінський

Т.В. Крамаренко