Рішення № 24451352, 31.05.2012, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/1404/25/2012

Справа № 2-409/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2012 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.

при секретарі Дячук А.А.,

за участю відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05 жовтня 2011 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання кредиту в розмірі 15 000,00 грн., шляхом перерахування його на її картковий рахунок, строком до 20 січня 2009 року зі сплатою відсотків, в розмірі 29 % річних. Як спосіб забезпечення виконання зобов'язань між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були укладені договори поруки, за якими у разі невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники. ОСОБА_1 зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконала, платежі у визначеному розмірі у встановлений термін не вносила, станом на 24 травня 2011 року її заборгованість склала 7 427,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог позивача, пояснила, що кредит в розмірі 15 000,00 грн. вона дійсно отримала, однак з позивачем розрахувалася в повному обсязі: 10 000,00 грн. сплатила особисто, а 5 000,00 грн. сплатили поручителі.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні також заперечувала проти позовних вимог позивача, пояснила, що суму заборгованості за кредитом сплатила, оскільки під час навчання в медичному коледжі, отримувала стипендію, яку позивач знімав на погашення заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши докази у справі суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

25 квітня 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником прав і обов'язків якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 183АН/2008 про надання кредиту на споживчі цілі, в розмірі 15 000,00 грн., шляхом видачі готівки через касу зі строком повернення до 20 січня 2009 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом, в розмірі 29 % річних (а.с.8-11).

Як спосіб забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором того ж дня між банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 були укладені договори поруки, п.4 яких передбачає, що у випадку невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, відповідачі відповідають перед банком як солідарні боржники (а.с.12-14).

На виконання вищевказаних умов кредитного договору банк передав ОСОБА_1 грошові кошти, однак остання не виконала взятих на себе зобов'язань, не сплатила у встановлений строк суму щомісячних платежів та проценти за користування кредитом.

Станом на 24 травня 2011 року заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем склала 7 427,84 грн., з яких 4 157,98 грн. заборгованість за кредитом, 1 719,67 грн. заборгованість за відсотками, в тому числі 1 594,04 грн. простроченими відсотками, 720,29 -пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань, 500,00 грн. -штраф фіксована частина та 329,90 грн. -штраф процентна складова, у відповідності до п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг (а.с.7).

Відповідачі суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачують.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов'язального права по кредитному договору забезпеченого порукою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 -1053 цього Кодексу якщо інше не випливає з суті кредитного договору.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому.

Частина 1 ст. 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору, разом з поручителями не в повному обсязі розраховувалася з позивачем за кредитом, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою i підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до розрахунку заборгованості відсотки ОСОБА_1 складають 1 719,67 грн., з яких 1 594,04 грн. -прострочені. Їх нараховано не 29 %, а 40 % річних у відповідності до п.4.3. кредитного договору. Згідно зазначено пункту договору, дані відсотки сплачуються у випадку порушення Позичальником строку погашення кредиту.

Така умова договору носить штрафний характер і за своїм правовим змістом є неустойкою, але порядок її нарахування є відмінним від порядку визначення плати за користування кредитом.

Зазначена умова підвищення плати за кредитом, суперечать вимогам ст.1056-1 ЦК України, за якою підставою для підвищення розміру процентів може бути підвищення кредитного ризику та інші фактори, які впливають на вартість кредитних ресурсів.

У вказаному пункті договору сторони не обумовили підвищення розміру процентів настанням саме такої події, а тому умова договору про підвищення розміру плати за користування кредитом до 40 % є нікчемною та не може застосовуватися при вирішенні питання про розмір відповідальності позичальника.

Тому стягненню з відповідачів підлягають 29 % річних: 125,63 грн. -поточні відсотки (1719,67 грн. -1594,04 грн.), 1 155,68 грн. -прострочені відсотки (1 594,04 грн. х 29 % : 40 %), а всього відсотків 1 281,31 грн.

Штрафи 500,00 грн. -фіксована частина та 329,90 грн. -процентна складова, що передбачено п.8.6. Умов та правил надання банківських послуг задоволенню не підлягають, оскільки позивачем зазначених правил до суду не надано та відсутні докази ознайомлення ОСОБА_1 з вказаними правилами.

Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором, яка підлягала б стягненню, складає 6 159,58 грн. та складається з: 4 157,98 грн. заборгованість за тілом кредиту згідно розрахунку позивача, 1 281,31 грн. заборгованість за відсотками (29 %) та 720,29 грн. пеня, згідно розрахунку позивача.

У відповідності до виписки по рахунку поручителя ОСОБА_2, 14 червня 2010 року у неї з рахунку списано на погашення заборгованості по кредиту ОСОБА_1, 2 471,78 грн. (1571,78 грн. та 900,00 грн.) (а.с.45). Дане підтверджується і виписками позивача (а.с.64). Однак дана сума до розрахунку заборгованості відповідачів не увійшла, а тому підлягає вирахуванню із загальної суми заборгованості.

На підставі зазначеного, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в розмірі 3 687,80 грн. заборгованості за тілом кредиту (6 159,58 грн. -2 471,78 грн.).

Відповідно до ст.88 ЦПК України суд покладає на відповідачів обов'язок по відшкодуванню позивачу судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212 -215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути солідно з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 29098829000000, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за кредитним договором № 183АН/2008 від 25 квітня 2008 року, в розмірі 3 687,80 (три тисячі шістсот вісімдесят сім грн. 80 коп.) грн., яка складається із заборгованість за тілом кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 та ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, витрати по сплаті судового збору, в розмірі по 9,22 грн. з кожного та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи -по 14,90 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів, з дня його проголошення.

Суддя С. А. Луста