Рішення № 24451265, 21.05.2012, Обухівський районний суд Київської області

Ц.с. № 2/1018/464/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.05.2012 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Мори О.М.

при секретарі: Кузякіній Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істок" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо -транспортної пригоди у порядку регресу -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу, посилаючись на те, що 22.01.2010 року відповідач керуючи автомобілем, який належить ТОВ "Істок" скоїв дорожньо -транспортну пригоду за участю автомобіля Фольсваген державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2. Вина відповідача у скоєні ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2010 року, де його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

В результаті ДТП автомобіль Фольксваген державний номер НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень на суму 129649,56 гривень. ПАТ "Українська пожежно -страхова компанія" виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування матеріального збитку на суму 24990,00 гривень.

В подальшому Позивачем було виплачено ПАТ "Українська пожежно -страхова компанія" страхове відшкодування в сумі 24990,00 гривень в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, що сталася 22.01.2010 року з вини ОСОБА_1, а тому, як вказує позивач, відповідач зобов'язаний відшкодувати завдану шкоду позивачу в порядку регресу.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 11.01.2011 року по справі №22-23712 стягнуто з ТОВ "Істок" на користь ОСОБА_2 109954,21гривень.

Крім того, Позивач просить стягнути з відповідача виконавчий збір у розмірі 10995,42 гривень та витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 100,00 гривень пов'язані з виконанням рішення Апеляційного суду Київської області від 11.01.2011 року по справі №22-23712.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав наведених в позові.

Відповідач позов не визнав та просив у його задоволенні суд відмовити, пояснивши, що відшкодування шкоди, завданої ним внаслідок ДТП повинно покладатися на ТОВ "Істок", а його відповідальність полягає лише в тому, що його було позбавлено права керування транспортними засобами.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, та на підставі наявних у справі доказів вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

22.01.2010 року відповідач керуючи автомобілем, який належить ТОВ "Істок" скоїв дорожньо -транспортну пригоду за участю автомобіля Фольсваген державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2 Вина відповідача у скоєні ДТП підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 18.02.2010 року, де його притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП.

Позивачем було виплачено ПАТ "Українська пожежно -страхова компанія" страхове відшкодування в сумі 24990,00 гривень в рахунок відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП, що сталася 22.01.2010 року з вини ОСОБА_1.

Крім того, виплачено на користь ОСОБА_2 майнову шкоду на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 11.01.2011 року в розмірі 109954,21 гривень (зазначений факт підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи).

Позивачем також сплачено виконавчий збір, пов'язаний з виконанням рішення рішення Апеляційного суду Київської області від 11.01.2011 року №22-23712, у розмірі 10995,42 гривень та витрати на проведення виконавчих дій в розмірі 100 гривень, що підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції.

Однак в позовній заяві не обґрунтовано на підставі якої норми права відповідач повинен сплачувати виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій за фактично невчасне виконання позивачем рішення Апеляційного суду Київської області від 11.01.2011 року по справі №22-23712.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

У відповідності до п.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до вимог ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах. Якщо неправомірному заволодінню іншою собою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення в порядку регресу фактично виплачених сум страхового відшкодування є обґрунтованими, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 24990,00 гривень фактично виплаченого страхового відшкодування та 109954,21 гривень фактично виплачена майнова шкода на виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 11.01.2011 року. Що стосується стягнення виконавчого збору у розмірі 10995,42 гривень та витрат на проведення виконавчих дій в розмірі 100 гривень суд, - відмовляє в цій частині позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року, заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Проте позивачем не доведено вини ОСОБА_1 пов'язаної зі стягненням з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій заподіянням шкоди, а згідно п. 6 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення зазначених витрат оскільки зазначені витрати стались з вини позивача у зв'язку з несвоєчасним виконанням судового рішення.

Враховуючи, що суд задовольняє заявлений позов частково, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору в сумі 1460,40 гривень у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1349,44 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про страхування», ст.,ст. 11, 993, 979, п.1 ст.1191 ЦК України, ст., ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок», 13708249 до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істок»,- 134944 гривні 21 копійку страхового відшкодування та відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу та 1349 гривень 44 копійки судових витрат, а всього стягнути 136293 гривень 65 копійок.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

Суддя: (підпис) О.М. Мора