Ухвала суду № 24449485, 14.05.2012, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/2390/1107/12Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Клочко О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Корнієнко Н. В. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоКорнієнко Н.В. суддівГончар Н.І.,, Ювшина В.І.при секретаріКривденко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу, -

в с т а н о в и л а :

18 лютого 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про звернення стягнення на майно.

Вимоги мотивує тим, що 02 жовтня 2006 року між ним та відповідачем укладено кредитний договір № CSHGGK00000023 відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в сумі 26 462,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 02 жовтня 2021 року.

В якості забезпечення вказаного договору 02 жовтня 2006 року між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна, на підставі якого відповідач надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1

ОСОБА_6 взяті на себе зобов'язання не виконала, у зв'язку з чим станом на 08.02.2011 року прострочена заборгованість по кредиту становить 29503,53 доларів США, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 21 578,45 доларів США, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 5810,71 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1207,50 доларів США та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання по договору в розмірі 3774,32 доларів США.

Тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSHGGK00000023 від 02 жовтня 2006 року в сумі 29503,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.02.2011 року еквівалентно 234 258,03 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу даної квартири ПАТ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Разом з тим виселити відповідачку, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку і відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України у м. Черкаси та стягнути з відповідача судові витрати.

Заочним Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2011 року позовні вимоги задоволено.

Вирішено забезпечити виконання зобов'язання в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CSHGGK00000023 від 02 жовтня 2006 року в сумі 29503,53 доларів США, що за курсом НБУ станом на 07.02.2011 року еквівалентно 234 258,03 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 шляхом продажу даної квартири ПАТ «ПриватБанк» з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, державне мито в сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього 1820,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14 вересня 2011 року заяву ОСОБА_6 про перегляд вказаного заочного рішення суду залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати дане рішення, як незаконне та безпідставне, справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та звертаючи стягнення на предмет іпотеки, районний суд виходив з вимог ст. 33 Закону України «Про іпотеку», згідно якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Колегія суддів вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим.

Встановлено, що 02 жовтня 2006 року між сторонами укладено кредитний договір № CSHGGK00000023, відповідно до умов якого, відповідач отримав кредит в сумі 26 462,00 доларів США з кінцевим терміном повернення 02 жовтня 2021 року(а.с. 12).

Згідно умов кредитного договору банк зобов'язаний надати позичальнику кредитні кошти у розмірі 26 462,00 доларів США., а позичальник бере на себе зобов'язання щомісяця сплачувати банку грошові кошти в розмірі 326,81 доларів США для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією а також інші витрати.

Проте позичальник, взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та відсотків за його користування не виконує і станом на 08.02.2011 року має прострочену заборгованість в розмірі 29503,53 доларів США, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 21 578,45 доларів США, заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 5810,71 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в сумі 1207,50 доларів США та пені за несвоєчасність виконання зобов'язання по договору в розмірі 3774,32 доларів США.

Відповідно до положень ч.2 ст.1050 ЦК у випадку невиконання позичальником зобов'язань щодо повернення чергової частини суми кредиту, позикодавець вправі вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

В якості забезпечення кредитного договору між сторонами укладено договір іпотеки нерухомого майна, на підставі якого відповідач надав в іпотеку квартиру АДРЕСА_1(а.с.16).

Згідно п.п.16.7.1 договору іпотеки іпотекодержатель має право з метою задоволення своїх вимог звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання якого-небудь із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення про задоволення позову керувався нормою ст. 33 Закону України "Про іпотеку" відповідно до якої у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

З огляду на це суд прийшов до висновку, що Банк має право здійснити на підставі рішення суду звернення стягнення на предмет іпотеки на належну ОСОБА_6 на праві власності квартиру АДРЕСА_1, оскільки таке звернення за рішенням суду є конкретним способом виконання зобов'язання за договором кредиту та іпотеки.

Так, відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону.

Як видно з матеріалів справи ПАТ КБ «ПриватБанк», як іпотекодержатель, не надав доказів про направлення іпотекодавцю ОСОБА_6 вказану вище вимогу та не надавав останній строк для усунення порушень.

Проте, невиконання вимог вказаної вище статті закону, на думку колегії суддів, не є підставою для відмови в позові про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Положення ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про те, що невиконання вимог закону про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду.

Тобто, невиконання вимог частини першої статті 35 ЗУ «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (частина третя статті 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає положенням статті 124 Конституції України (п.37 Постанови ПВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р №5).

Не може бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення і та обставина, що відповідачка була відсутня в судовому засіданні та не могла подати заяву про застосування річного строку позовної давності до правовідносин при стягненні пені по кредитному договору, оскільки позовну заяву вона отримала, неодноразово зверталася до суду з заявами про відкладення справи слуханням, але разом з тим, питання про застосування вказаного строку - не ставила, хоча таку можливість мала.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, оскільки ним застосовано закон, який підлягає застосуванню до даних правовідносин, в результаті чого спір вирішено правильно.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суду першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 травня 2011 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення боргу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий :

Судді :